3.Обстеження фонематичного сприйняття.

Перед обстеженням сприйняття мовленнєвих звуків на слух необхідно ознайомитися з результатами дослідження фізичного слуху дитини. Численними дослідженнями встановлено, що навіть незначне зниження гостроти слуху в ранньому дитинстві приводить до неможливості розрізняти мовні звуки і чітко вимовляти їх. Наявність нормальної гостроти слуху є найголовнішою умовою формування фонематичного сприйняття.

Проте і у дітей з нормальним фізичним слухом нерідко спостерігаються специфічні труднощі в розрізненні тонких диференціальних ознак фонем, які впливають на весь хід розвитку звукової сторони мови.

Труднощі в слуховій диференціації звуків можуть повторно впливати на формування звуковимови. Такі недоліки у мовленні дітей, як використання дифузних звуків нестійкої артикуляції, спотворення звуків, які правильно вимовляються в ізольованому положенні, численні заміни і змішення при відносно благополучному стані будови і функції артикуляційного апарату, вказують на первинну несформированість фонематичного сприйняття.

Діагностична складність в аналізі проявів недоліків фонематичного сприйняття полягає в тому, що нерідко функція гностики фонемоутворення у дітей з вираженими дефектами артикуляції розвивається в неповноцінних умовах і може бути також недостатньою.

Тому необхідно відокремлювати вторинні прояви фонематичного недорозвинення за наявності дефектів в області артикуляційного апарату від тих випадків, коли недоліки фонематичного сприйняття складають основну причину відхилень в засвоєнні звукової сторони мови.

З метою виявлення стану фонематичного сприйняття зазвичай використовують прийоми, направлені на:

• впізнавання, розрізнення і порівняння простих фраз;

• виділення і запам'ятовування певних слів у ряді інших (схожих по звуковому складу, різних по звуковому складу);

• розрізнення окремих звуків у ряді звуків, потім — в складах і словах (різних по звуковому складу, схожих по звуковому складу);

• запам'ятовування складових рядів, що складаються з 2-4 елементів (з зміною голосної: ма-ме-му, із зміною приголосної: ка-ва-та, па-ба-па);

• запам'ятовування звукових рядів.

Для виявлення можливостей сприйняття ритмічних структур різної складності пропонуються такі завдання: простукати кількість складів в словах різної складової складності; вгадати, який саме з пред'явлених картинок відповідає заданий логопедом ритмічний малюнок.

Особливості розрізнення звуків мовлення виявляються при повторенні ізольованих звуків або пар звуків. Складнощі у фонемному сприйнятті найвиразніше виявляються при повторенні близьких по звучанню фонем (б-п, с-ш, р-л і ін.)

Дитині пропонують повторити складові поєднання, що складаються з цих звуків. Наприклад, са-ша, ша-са, са-ша-са, ша-са-ша, са-за, за-са, са-за-са, за-са-за, ша-жа, жа-ша, ша-жа-ша, жа-ша-за, ша-за, за-жа, жа-за-жа, за-жа-за.

Приділяється особлива увага на розрізнення свистячих, шиплячих, аффрикат, сонорних, а також глухих і дзвінких. Виконуючи подібні завдання, частина дітей випробовує явні труднощі при повторенні звуків, що відрізняються акустичними ознаками (дзвінкість — глухість), тоді як іншим нелегко повторити звуки, що відрізняються устроєм артикуляції.

Можуть бути випадки, коли дитині недоступне завдання відтворити серію з трьох складів або воно викликає виражені труднощі. Особливо повинні бути відмічені явища персеверации, коли дитина не може перемкнутися від одного звуку до іншого.

При дослідженні фонемного сприйняття слід використовувати завдання, що виключають артикулювання, щоб труднощі промовляння не впливали на якість його виконання. Для того, щоб з'ясувати, чи розрізняє дитина досліджуваний звук серед інших мовних звуків, йому пропонується підняти руку у відповідь на вимовлення логопедом заданого звуку. При цьому досліджуваний звук пред'являється серед інших, ті які різко відрізняються, так і близьких по акустичних і артикуляціям ознаках. Наприклад, потрібно виділити звук із звукового ряду о, а, у, о, у, и, о або склад ша з складового ряду са, ша, ца, ча, ша, ща.

Для виявлення труднощів фонемного сприйняття допомагає підбір картинок, який відповідає словам, що починаються на заданий звук. Наприклад, потрібно розподілити картинки, відповідні словам, що починаються на звуки р і л, на звуки з і ш, звуки с-з і ін. З цією метою логопед підбирає комплекти наочних картинок, які пред'являє дитині в перетасованому вигляді.

Слід перевірити, як дитина розрізняє слова, близькі по звуковому складу, але різні за змістом (миша -криша, кінь — тінь, гілка — білка). Дитина повинна виявити, чи є словоформи, що пред'являються, тотожними по сенсу. Цей прийом виявляє виражені недоліки фонемного сприйняття. Менш виразні труднощі у розрізненні звуків мовлення можуть бути виявлені при дослідженні звукового аналізу і синтезу і процесу письма.

Обстеження фонематичного слуху

І. Робота з немовними звуками.

1. Гра «Що звучало?». Логопед добирає дві-три іграшки (барабан, гармошку, дзвіночок, свисток). Діти заплющують очі. Звучить одна з іграшок. Діти впізнають, що звучало.

2. Гра «Впізнай за звуком». На столі лежать предмети зі скла, дерева, заліза, паперу. Логопед почергово постукує по різних предметах, шелестить папером. Учні на слух визначають джерело звуку і напрям звучання.

II. Аналіз і синтез звукового складу слова.

1. Визначити на слух перший звук у групах слів: айстра, учень, олівець, індик, син, жук.

2. Визначити на слух останній звук у групах слів: суп, дуб, газ, вус, ніж, дуги, пиріг, горох.

3. Назвати спільний голосний звук у групах слів: лан, мак, сад, час;сон, лоб, мох, рот.

4. Назвати спільний приголосний звук у групах слів: сад, сон, сироп, суп; мак, мило, молоко, мед.

5. Виділити звук на слух зі звукового, складового, словесного рядів: Логопед називає слова, звуки, склади, учні піднімають сигнальну картку, коли почують заданий звук. | а] — а, о, у, и, а, і, є, а, и, у, а, є, и, а. [п] — па, ба, пи, но, бу, ап, аб, пе. [б] — бант, поле, будка, панама, булка, дим, банан.

6. Повторити склади: па — ба;ба — па; ши — жи; жи — ши; си — зи зи — си; ла — ра;ра — ла.

7. Визначити, якими звуками відрізняються пари слів: ложка — ліжко;дуб — зуб; лайка — лійка шовк —вовк; лад — лід; коза — коса; лото — літо; зуб — суп. групи слів: мак — рак — лак — сак — бак; жити — шити — мити — лити.

8. Знайди помилку: На лужку пасуться коси. — У Соні довгі кози. На сосні шашки. — На столі шишки. Шерстяна сапка. —Дерев'яна шапка. Побігла сіренька миска: — На столі стоїть мишка.

9. Покажи: де рак, а де лак; де коза, а де коса; де шапка, а де сапка;де дім, а де дим; де білка, а де гілка (використовуючи малюнки).

10. «Слово заблукало»: коза — коза — коса — коза — коза — коса — коза; матрос — матрос — матрац — матрос — матрос — матрац — матрос.

11. «Ланцюжок слів»: автобус — слон — ножиці — індик — кріт — трава — апельсин ...