56. Поняття та види міжбюджетних трансфертів (ст. 96-108)

Міжбюджетні трансферти — це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Бюджетним кодексом України визначені такі види міжбюджетних трансфертів:

— дотація вирівнювання (міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує);

— субвенція (міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції);

— кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

— інші дотації.

У Державному бюджеті України передбачені такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

— дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

— субвенція на здійснення програм соціального захисту;

— субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

— субвенція на виконання інвестиційних проектів;

— інші субвенції.

Обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів, затверджуються у Державному бюджеті України.

Дотація вирівнювання бюджетам міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районним бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків, перелік яких визначено відповідними статтями Бюджетного кодексу України, і який обраховано із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів.

Розподіл обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів, між бюджетами міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районними бюджетами, визначається на основі формули, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів повинна враховувати такі параметри:

— фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них;

— кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг;

— індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району;

— прогнозний показник кошика доходів бюджетів місцевого самоврядування для бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, і прогноз доходів, закріплених відповідними статтями Бюджетного кодексу України, — для районних бюджетів;

— коефіцієнт вирівнювання.

У разі внесення змін до формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів на плановий бюджетний період проект таких змін та аналітичні розрахунки і порівняльні таблиці щодо впливу запропонованих змін подаються разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України.

Обсяг кошика доходів відповідного бюджету визначається із застосуванням індексу відносної податкоспроможності бюджету міста чи району на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди.

Індекс відносної податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці порівняно з аналогічним середнім показником по Україні у розрахунку на одного мешканця.

Для визначення індексу відносної податкоспроможності відповідних бюджетів використовується кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування, встановлених відповідними статтями Бюджетного кодексу України.

При визначенні індексу відносної податкоспромож-ності кошик доходів місцевого самоврядування збільшується на суму втрат у доходах, що виникли внаслідок надання пільг платникам податків згідно з рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад.

Індекси відносної податкоспроможності відповідних бюджетів не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж раз на три роки.

Коефіцієнт вирівнювання застосовується до обчисленого за формулою обсягу дотації вирівнювання і визначається в межах від 0,60 до одиниці. При цьому загальний обсяг коштів, на який зменшується сума дотацій вирівнювання, є тотожним загальному обсягу коштів, на який зменшується сума коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів у разі застосування коефіцієнта вирівнювання.

Окремі видатки місцевих бюджетів на здійснення програм соціального захисту, передбачені Бюджетним кодексом, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Надання державою податкових пільг, що зменшують доходи бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень, має супроводжуватися внесенням змін до закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період, що передбачають надання субвенції на компенсацію відповідних втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Субвенція на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування надається з одного місцевого бюджету іншому для компенсації цих видатків. Умови утримання об'єктів спільного користування чи ліквідації негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування та надання субвенції визначаються на договірних засадах між надавачем субвенції та її отримувачем.

Субвенції з Державного бюджету України на виконання інвестиційних проектів надаються з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя з їх подальшим перерозподілом для бюджетів місцевого самоврядування. Такі субвенції надаються на засадах конкурентості між бюджетами місцевого самоврядування та передбачають фінансову участь бюджету отримувача субвенції у здійсненні програми чи проекту. Органи місцевого самоврядування, у яких середньорічний фактичний обсяг видатків на утримання бюджетних установ за три останні бюджетні періоди менший за обсяг, визначений згідно з фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, мають пріоритетне право на отримання субвенції на виконання інвестиційних проектів. Основні засади надання субвенцій визначаються окремим законом, порядок та умови їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України, а обсяг субвенцій на наступний бюджетний період визначається законом про Державний бюджет України.

Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад можуть передбачатися в складі їх бюджетів у разі, якщо інший орган державної влади чи місцевого самоврядування може виконати цю функцію ефективніше. Умови та порядок надання такого виду субвенцій визначаються відповідною угодою сторін.

Також на підставі договору між надавачем субвенції та її отримувачем надаються субвенції на виконання інвестиційних проектів з одного місцевого бюджету іншому.

Дотація вирівнювання та субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам перераховуються з рахунків Державного бюджету України органами Державного казначейства України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам. Перерахування коштів, що передаються до Державного бюджету України з бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва і Севастополя, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, районних і обласних бюджетів, забезпечується відповідними органами Державного казначейства України.

Порядок перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам, коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

57.Заг. ха-ка ЗУ «Про ДБУ на 2013 рік» ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до Проекту Закону України ««Про Державний бюджет України на 2013 рік»

Головне науково-експертне управління, проаналізувавши в межах виділеного часу проект Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік”, вважає за доцільне зазначити наступне.

Загальні зауваження

1. Проектом (зокрема, пунктами 3, 6-8 Прикінцевих положень) продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про Державний бюджет України дії чинних актів законодавства або внесення до них змін, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України. Зокрема, до них належать рішення від 9 липня 2007 р., згідно з яким зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України шляхом внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, визнано таким, що не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України, а також від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, в якому Конституційний Суд України визначив, що “законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони”.

Відповідного змісту правова позиція була сформульована в рішеннях Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 р. № 22-рп/2010, в якому з урахуванням правових позицій, висловлених у рішеннях від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, якими внесено зміни та доповнення до ряду законодавчих актів, а також встановлено правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

2. Низка статей проекту (зокрема, статті 16-19) містять значні ризики для бюджету в частині зростання розміру боргового навантаження.

3. Певні сумніви викликає реалістичність запропонованого показника планового обсягу надходжень коштів від приватизації державного майна, який відповідно до Додатку № 2 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” встановлений на рівні 10,9 млрд. грн., зважаючи на рівень виконання плану надходжень від цього джерела у поточному році. Згідно з Аналітичною довідкою про роботу Фонду державного майна України та хід виконання Державної програми приватизації за 9 місяців 2012 року протягом звітного періоду від продажу державного майна та надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації, до загального фонду державного бюджету перераховано 5,3 млрд. грн., що становить лише близько 53% річного планового завдання. Від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягали приватизації, надійшло та перераховано до загального фонду державного бюджету 0,98 млрд. грн., що становить тільки 6,3 % річного планового завдання.

Щодо відповідності Бюджетному кодексу України

1. Проект Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” подано на розгляд Верховної Ради України з порушенням вимог ч. 3 ст. 37 Бюджетного кодексу України, згідно з якою “Кабінет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому”.

2. У проекті та поданих до нього матеріалах загалом враховані вимоги ст. 38 Бюджетного кодексу України щодо переліку матеріалів, які додаються до проекту закону про Державний бюджет України. Разом із тим, окремі вимоги цієї статті виконані частково, зокрема в частині, що стосується:

пояснень до основних положень проекту Державного бюджету України, які повинні включати показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків та кредитування бюджету (пп. “в” п. 1 ч. 1);

аналітичних даних, розрахунків з обґрунтуванням особливостей міжбюджетних взаємовідносин, а саме: детальних розрахунків прогнозного загального обсягу доходів та видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами, за видами доходів та за функціями; базових показників та результатів обрахунку індексів відносної податкоспроможності в розрізі місцевих бюджетів; детального розрахунку розміру фінансового нормативу бюджетної забезпеченості за функціями та видами місцевих бюджетів; детального розрахунку коригуючих коефіцієнтів та коефіцієнта вирівнювання (пп. “ґ” п. 1 ч. 1).