
- •Лекція 1. Тема: Предмет і завдання курсу. Періодизація української державності
- •1. Предмет і завдання курсу.
- •2. Періодизація історії держави і права України.
- •Лекція 2. Тема: Стародавні державні утворення на території України.
- •2. Античні міста-держави
- •3. Боспорське царство
- •Лекція 3. Тема: Виникнення Київської Русі.
- •1. Державно-правовий аспект виникнення Київської Русі.
- •2. Норманська теорія.
- •1. Державно-правовий аспект виникнення Київської Русі
- •2. Норманська теорія
- •Лекція 4. Тема: Суспільний устрій і право Київської Русі.
- •1. Правовий статус населення Київської Русі.
- •2. Структурний аналіз галузей права.
- •1. Правовий статус населення Київської Русі.
- •2. Структурний аналіз галузей права
- •Лекція 5. Тема: Галицько-Волинська держава.
- •1. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави.
- •2. Основні риси права.
- •1. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави.
- •2. Основні риси права
- •Лекція 6. Тема: Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •1. Особливості розвитку українських земель у складі Литви.
- •2. Державний лад і джерела права.
- •1. Особливості розвитку українських земель у складі Литви.
- •2. Державний лад і джерела права.
- •Лекція 7. Тема: Україна у складі Речі Посполитої.
- •1. Польська експансія на українські землі наприкінці XIV – в середині XVI ст.
- •2. Державний лад і джерела права.
- •1. Польська експансія на українські землі наприкінці XIV – в середині XVI ст.
- •2. Державний лад і джерела права.
- •Лекція 8. Тема: Запорізька Січ.
- •2. Органи влади та управління Запорозької Січі
- •3. Суд і судочинство у Запорозькій Січі
- •Лекція 9. Тема: Козацько-гетьманська держава.
- •2. Характеристика становища населення і його поділ.
- •3. Правове становище козацтва і міського населення.
- •Лекція 10. Тема: Автономія України у складі Росії.
- •2. Державний лад
- •3. Правова система.
- •Лекція 11. Тема: Державність і право в українських землях (XIX - поч. XX ст.)
- •1. Джерела права.
- •Лекція 12. Тема: Українські землі у складі Австро-Угорської імперії
- •5. Правова система.
- •Лекція 13. Тема: Україна напередодні відродження державності
- •1. Державний устрій.
- •2. Органи місцевого управління, суду і поліції.
- •1. Державний устрій.
- •2. Органи місцевого управління, суду і поліції.
- •Лекція 14. Тема: унр періоду Центральної Ради.
- •2. Зовнішня діяльність.
- •3. Військове будівництво.
- •4. Законодавча діяльність Центральної Ради.
- •Лекція 15. Тема: Українська держава (період Гетьманщини).
- •Лекція 16. Тема: унр у часи Директорії.
- •2. Судова влада. Законодавство.
- •3. Проблеми військового будівництва.
- •4 .Зовнішня політика.
- •Лекція 17. Тема: Західноукраїнська Народна Республіка.
- •2. Органи охорони суспільного порядку
- •3. Суд і судочинство
- •4. Організація і структура збройних сил зунр
- •Лекція 18. Тема: Утвердження російсько-більшовицького режиму в українських землях.
- •2. Україна в другій половині 1919 – на початку 1920 р.
- •3. Ризький договір
- •Лекція 19. Тема: Псевдо-конституційне оформлення більшовицького поневолення України.
- •2. Утворення срср і подальше обмеження суверенітету усрр.
- •3. Центральні органи влади усрр.
- •Лекція 20. Тема: Україна в роки тоталітарно-репресивного режиму (1929-1941 рр.).
- •2. Судоустрій. Прокуратура. Силові репресивні органи.
- •3. Злочини окупантів проти українського народу
- •Лекція 21. Тема: Правова система в Україні у 1920-1930 рр.
- •2. Перебудова державного апарату усрр у зв’язку з утворенням срср
- •3. Змiни в Конституцiї Української срр
- •Лекція 22. Тема: Українські землі під гнітом польських загарбників (1919-1939 рр.).
- •1. Політико-правовий статус українських земель у складі Польщі. Період невизначеності.
- •2. Українські землі в умовах наступу польського колонізаційного режиму.
- •3. Стабілізація україно-польських відносин. Період «санації».
- •1. Політико-правовий статус українських земель у складі Польщі. Період невизначеності.
- •2. Українські землі в умовах наступу польського колонізаційного режиму.
- •3. Стабілізація україно-польських відносин. Період «санації».
- •Лекція 23. Тема: Українські землі у складі Румунії та Чехословаччини у міжвоєнний період
- •1. Особливості розвитку політико-правової системи українських земель у складі Румунії та Чехословаччини.
- •2. Приєднання Західної України, частини Бессарабії та Північної Буковини до складу урср.
- •1. Особливості розвитку політико-правової системи українських земель у складі Румунії та Чехословаччини.
- •2. Приєднання Західної України, частини Бессарабії та Північної Буковини до складу урср.
- •Лекція 24. Тема: Держава і право України періоду Другої світової війни
- •2. Органи вищої державної влади та місцеве управління на українських землях в роки Другої світової війни.
- •3. Адміністративне, земельне, сімейне, трудове право.
- •4. Цивільне і кримінально-процесуальне право.
- •Лекція 25. Тема: Держава і право України в повоєнні роки.
- •2. Конституційні органи.
- •3. Місцеві органи влади й управління.
- •5. Цивільне право.
- •Лекція 26. Тема: Державність і право України в роки десталінізації і хрущовської «відлиги».
- •1. Суспільно-політичне життя і політична боротьба в урср.
- •2. Соціальний розвиток України.
- •1. Суспільно-політичне життя і політична боротьба в урср.
- •2. Соціальний розвиток України.
- •Лекція 27. Тема: Україна в період «застою».
- •2. Зміни в державному апараті.
- •1. Суспільно-політичне життя.
- •1. Суспільно-політичне життя.
- •2. Зміни в державному апараті.
- •Лекція 28. Тема: Державність і право в період «перебудови» (1985-1991 рр.).
- •1. Головні чинники, що зумовили процес перебудови.
- •2. Етапи перебудови та її політико-правові наслідки для України.
- •1. Головні чинники, що зумовили процес перебудови
- •2. Етапи перебудови та її політико-правові наслідки для України
- •Лекція 29. Тема: Вибори 1990 р. І законодавча діяльність вру і-го скликання.
- •1. Вибори 1990 р.
- •2. Законодавча діяльність вру і скликання.
- •1. Вибори 1990 р.
- •2. Законодавча діяльність вру і скликання.
- •Лекція 30. Тема: Держава і право України в період в період 1994-2004 рр.
- •3. Місцева влада.
- •4. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Лекція 31. Тема: Початок реалізації Конституції після виборів 2004 р.
- •1. Особливості конституційного процесу в Україні.
- •2. Конституція України як гарантія захисту прав людини і громадянина.
- •1. Особливості конституційного процесу в Україні.
- •2. Конституція України як гарантія захисту прав людини і громадянина.
- •Лекція 32. Тема: Актуальні проблеми розвитку держави і права в Україні
- •2. Розбудова Збройних Сил.
- •3. Політичні партії в Україні
- •4. Розбудова демократії.
- •Рекомендована література до курсу Основна література
3. Центральні органи влади усрр.
На основі Конституцій 1919 і 1929 рр. найвищими органами влади в Україні були:
– Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів;
– Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет рад;
– Президія Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету;
– Рада Народних Комісарів УСРР.
Цим органам належала вся повнота верховної вдали в республіці, найвищі права державного керівництва. Вони мали виняткове право видавати декрети і постанови як акти найвищої юридичної сили, через які здійснювалась воля правлячої, а з часом і єдиної політичної партії, що, фактично, забезпечувало диктатуру партії більшовиків. Розмежування законодавчих і виконавчих функцій між органами найвищої влади першими радянськими Конституціями не передбачалось.
Органом верховної державної влади і найвищим представницьким органом в Україні був Всеукраїнський з'їзд Рад (ст. 10 Конституції 1919 р., ст. 22 Конституції 1929 р.), який відбувався один раз на рік згідно з Конституцією 1919 р. і один раз на два роки згідно з Конституцією 1929 р. Надзвичайний з'їзд міг бути скликаний рішенням ВУЦВК, або на вимоги рад і з'їздів рад місцевостей, де проживало не менше однієї третини громадян України, які мали виборчі права. Делегати Всеукраїнського з'їзду Рад, згідно з Конституцією 1929 р., обиралися місцевими з'їздами рад за нормою: віл міських і селищних рад – один делегат від 10 тисяч виборців, а від сільських – один делегат від 50 тисяч виборців, чим. власне, забезпечувалась диктатура певного класу. Якісний склад делегатів з'їзду свідчить, що диктатура класу (пролетаріату) зводилась до диктатури партії. Так. якщо з 1050 учасників V Всеукраїнського з'їзду Рал (лютий–березень 1921 р.) 13 депутатів ще представляли інші, крім правлячої, партії (делегатів-комуністів було 851 чоловік), то починаючи з VII Всеукраїнського з'їзду (грудень 1922 р.) серед делегатів – тільки комуністи і безпартійні (з 829 депутатів 739 – комуністи). Своє представництво в органі верховної влади правляча партія збільшила за неповних два роки з 81 відсотка до майже 90 відсотків.
Винятковою компетенцією з'їзду було затвердження змін і доповнень до Конституції УСРР і Конституції Молдавської Автономної СРР (утворена в 1924 р. і перебувала в складі УСРР до 1940 р.). зміни кордонів УСРР, вибори ВУЦВК і представників України до органів верховної влади Союзу РСР. Всеукраїнський з'їзд Рад вирішував також найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики, господарського, культурного і суспільно-політичного життя, але в межах, що визначалися директивами правлячої партії та не торкались компетенції Союзу РСР.
Постійно діючим органом Всеукраїнського з'їзду Рал робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, тобто найвищим законодавчим, розпорядчим, виконавчим і контролюючим органом влади в період між з'їздами був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет. ВУЦВК обирав зі свого складу Президію. Здійснюючи верховну владу між з'їздами, ВУЦВК періодично збирався на сесії: згідно з Конституцією 1919 р, – один раз на два місяці; тричі на рік – згідно з Конституцією 1929 р. Могли скликатися позачергові, надзвичайні сесії – за поданням Раднаркому або не менше ніж однієї третини складу ВУЦВК.
Відповідно до Конституції 1929 р. на сесії ВУЦВК виносились такі питання: загальне керівництво в усіх галузях державного, господарчого і культурного будівництва, затвердження бюджету і планів розвитку народного господарства України, проектів кодексів законів, а також всіх законодавчих актів, які на основі партійних директив визначати загальні норми політичного, економічного та культурного життя УСРР.
Вищим органом виконавчої і розпорядчої влади України за Конституцією 1919 р. (ст. 26) була Рада Народних Комісарів УСРР. Положенням про Раднарком УСРР від 12 жовтня 1924 р. вперше визначався склад уряду: голова РНК, його заступники, наркоми (землеробства, фінансів, внутрішньої торгівлі, праці, внутрішніх справ, юстиції та прокуратури республіки, робітничо-селянської інспекції, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення), голова Вищої Ради народного господарства, уповноважені наркоматів СРСР при УСРР. Раднарком України повинен був звітувати перед ВУЦВК. його Президією, союзними органами. З утворенням СРСР склалась своєрідна система галузевого управління у всіх союзних республіках, в тому числі і УСРР, характерною ознакою якої був події наркоматів Союзу РСР на дві групи: загальносоюзні (злиті) – єдині для всього Союзу і директивні (об'єднані), органами яких у союзних республіках були однойменні наркомати. До загальносоюзних (злитих) належали наркомати закордонних справ, зовнішньої торгівлі, шляхів сполучення, пошт і телеграфів; до директивних – Вища Рада народного господарства, наркомати праці, фінансів, продовольства, робітничо-селянської інспекції. Суто республіканськими залишались наркомати земельних справ (до 1929 р.), охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, внутрішніх справ (до 1934 р.), юстиції.
Така структура органів управління народним господарством союзної республіки свідчить про посилення процесів централізації. Особлива роль в системі управління належала загальносоюзним наркоматам, які в республіках мали неподільну й необмежену владу. Надійними провідниками розпоряджень центру на місцях були також директивні наркомати. Прийняту в 1937 р. Конституцію УРСР (згідно з нею назва держави змінилася з Української Соціалістичної Радянської Республіки на Українську Радянську Соціалістичну Республіку) було створено відповідно до Конституції СРСР 1936 р., що й обумовило уніфікацію вищих органів державної влади союзних республік, фактично до розпаду в 1991 р. Союзу РСР.
Вищим органом державної влади УРСР стала Верховна Рада, яка обиралась громадянами України на 4 роки. Це був єдиний законодавчий орган в країні. Верховній Раді належали псі права, які мала республіка: прийняття Конституції УРСР, встановлення адміністративно-територіального поділу республіки, видання законів, охорона державного порядку і прав громадян, затвердження народногосподарського плану і бюджету республіки.
Верховна Рада УРСР обирала Президію – постійно діючий колегіальний орган у складі голови, його заступників, секретаря та членів. Президії надавались такі повноваження: скасовування рішень Раднаркому УРСР, рішень і розпоряджень обласних рад депутатів трудящих, звільнення з посад І призначення наркомів УРСР (в період між сесіями Верховної Ради). Компетенцією Президії Верховної Ради стало також надання прав громадянства, почесних звань, помилування громадян після судових ухвал. Слід зазначити, що усім більш-менш важливим актам вищезгаданих органів державної влади передували рішення відповідних партійних структур, які не тільки контролювали, а й часто замішали державні органи, фактично здійснюючи їх функції.
Рада Народних Комісарів УРСР утворювалась Верховною Радою і була найвищим розпорядчим і виконавчим органом республіки. Раднарком мав право видавати постанови і розпорядження на основі та на виконання законів СРСР і УРСР, постанов і розпоряджень Ради Народних Комісарів СРСР і контролювати їх виконання.