Список літератури:

Блум М.И., Тилле А.А. Обратная сила закона. – М.: Юрид.лит, 1969.

Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. – М.: Издательство МГУ, 1967.

Попов А.Н. Уголовный закон и его обратная сила. – С–Пб.: С–Пб. ин–тут МВД РФ, 1998

Шаргородский М.Д. Уголовный закон. – М.: Юриздат, 1948

Бойцов А.И. Действие уголовного закона во времени и в пространстве. – С-Пб., 1995

Якубов А.Е. Наказуемость деяния и обратная сила уголовного закона. // Законность. – 1997. – № 4 – С.11–12

Якубов А.Е. Признаки состава преступления и обратная сила уголовного закона. // Законность. – 1997. – № 5 – С.11–16

Якубов А.Е. Условно–досрочное освобождение от наказания и обратная сила закона // Законность. – 1998. – № 3. – С. 16–20

Тема 2. Об’єкт злочину План

1. Поняття об’єкта злочину і його значення.

2. Суспільні відносини як об’єкт злочину та їх структура.

3. Класифікація об’єктів злочину.

4. Загальний об’єкт злочину.

5. Родовий (спеціальний) об’єкт злочину.

6. Безпосередній об’єкт злочину

7. Предмет злочину та його види. Відмінність об’єкта предмета.

Методичні рекомендації:

Розглядаючи перше питання плану, необхідно мати на увазі, що об’єкт злочину є обов’язковим елементом будь-якого складу злочину. Саме тому необхідно дати його визначення, розкрити зміст, показати важливе теоретичне і практичне значення при визначенні соціальної сутності злочину, при відмежуванні суміжних суспільно небезпечних діянь і правильній їх кваліфікації. Слід показати його важливе значення і при побудові системи Особливої частини КК України.

При подальшому аналізі цього питання необхідно враховувати, що в теорії кримінального права існують різні точки зору щодо поняття і змісту об’єкту злочину. Однак при розгляді цього питання важливо зазначити, що серед науковців панує погляд, що об’єктом будь-якого злочину є суспільні відносини, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність. Отже, це ті суспільні відносини між людьми, що об’єктивно існують у суспільстві і, яким злочин завдає реальну шкоду чи створює загрозу її заподіяння.

Для правильного і всебічного з’ясування сутності об’єкта та “механізму” злочинного посягання на нього, при опрацюванні другого питання, важливо з’ясувати структуру суспільних відносин, визначити їх складові частини і взаємодію між ними. При цьому необхідно враховувати поширену в юридичній літературі думку, відповідно до якої такими структурними складовими суспільних відносин визнаються: а) суб’єкти відносин; б)предмет таких відносин; в)соціальний зв’язок як зміст відносин. Важливо розкрити зміст кожної з них.

Висвітлення третього питання потребує аналізу класифікації об’єктів злочину та її значення. Різноманітність суспільних відносин, на які посягають злочини потребує наукового визначення усіх видів об’єктів, що сприяє з’ясуванню їх сутності і впливає на розвиток законодавства та вдосконалення практики його застосування.

Найбільш поширеною є триступенева класифікація об’єктів (загальний, родовий і безпосередній). Ця класифікація логічна, цілком відповідає потребам практики. Необхідно розкрити зміст кожного виду об’єкту злочину і показати їх значення.

При розгляді четвертого питання необхідно визначити предмет злочину як ознаку складу злочину. При цьому слід мати на увазі, що предмет суспільних відносин і предмет злочину – це різні правові поняття, кожне з яких має свої ознаки, виконує свою роль і має різне правове значення. Необхідно враховувати, що поряд із предметом суспільних відносин і предметом злочину виділяють ще й предмет злочинного впливу. Тому необхідно з’ясувати зміст і показати значення кожного із них.