- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
Державний моніторинг навколишнього природного середовища України в межах своїх повноважень здійснюють Мінприроди (Міністерство охорони навколишнього природного середовища), НКАУ (Національне космічне агентство України), МОЗ (Міністерство охорони здоров’я), Мінагропром (Міністерство аграрної політики), Мінлісгосп (Міністерство лісового господарства), Держкомгідромет (Державний комітет України з гідрометерології), Держкомводгосп (Державний комітет водного господарства), Держкомгеології (Державний комітет з геології і використання природних ресурсів), Держкомзем (Державний комітет із земельних ресурсів), Держжитлокомунгосп (Державний комітет з питань житлово-комунального господарства) та їхні органи на місцях, зокрема:
Мінприроди – спостереження за:
– джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням норм гранично допустимих викидів (ГДВ);
– джерелами скидів стічних вод і дотриманням норм тимчасово узгоджених скидів (ТУС) і гранично допустимих скидів (ГДС);
– станом поверхневих вод суші;
– станом ґрунтів сільськогосподарських угідь з визначенням залиш-кової кількості в них пестицидів і важких металів;
– скидами й викидами з об’єктів, на яких використовуються радіаційно небезпечні технології;
– станом та складом звалищ промислових і побутових відходів;
– станом наземних та морських екосистем.
НКАУ – авіаційно-космічні спостереження за:
– станом озонового шару у атмосфері;
– забрудненістю атмосфери;
– забрудненістю ґрунтів;
– станом та забрудненістю поверхневих вод;
– сніговим покривом;
– станом лісів;
– станом сільскогосподарських посівів;
– запасами вологи у ґрунті;
– радіаційним станом.
МОЗ – вибіркові спостереження за:
– рівнем забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення;
– станом поверхневих вод суші в місцях використання їх насе-ленням;
– станом морських вод у рекреаційних зонах;
– хімічним та біологічним забрудненням ґрунтів на території насе-лених пунктів і за господарсько-побутовими відходами;
– інтенсивністю фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо);
– спостереження за станом здоров’я населення і впливом на здоров’я забруднення навколишнього природного середовища.
Мінагропром:
– радіологічні, агрохімічні й токсикологічні спостереження за ґрунтами сільськогосподарського використання;
– токсикологічні та радіологічні спостереження за сільського-сподарськими рослинами і продуктами з них;
– зоотехнічні, токсикологічні та радіологічні спостереження за сіль-ськогосподарськими тваринами і продуктами з них;
Мінлісгосп – спостереження за:
– станом лісів, ґрунтів у лісах;
– станом мисливської фауни у лісах.
Держкомгідромет – спостереження за:
– станом атмосферного повітря (включаючи спостереження за тран-скордонним перенесенням забруднювальних речовин);
– атмосферними опадами;
– метеорологічними умовами;
– аерологічними параметрами (на аерологічних станціях);
– станом поверхневих вод суші;
– підземними водами;
– станом і режимом морських вод;
– станом ґрунтів;
– станом озонового шару у верхній частині атмосфери;
– радіаційною обстановкою (на пунктах радіометричної мережі спо-стережень та в районах діяльності АЕС);
– станом сільськогосподарських посівів, запасами вологи у ґрунті та агрометеорологічними умовами формування врожаю.
Держкомводгосп:
– радіологічні та гідрохімічні спостереження за водами (на водно-господарських системах комплексного призначення, в системах міжгалу-зевого й сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій);
– спостереження за станом ґрунтів у межах впливу меліоративних систем;
– спостереження за переформуванням берегів та гідрогеологічним станом у прибережних зонах водосховищ;
– облік ресурсів поверхневих вод.
Держкомгеології:
– спостереження за підземними водами з оцінюванням їх ресурсів;
– спостереження за ендогенними та екзогенними процесами;
– державне еколого-геологічне картування території України, оцінювання стану геологічного середовища та його змін під впливом гос-подарської діяльності.
Держкомзем – спостереження за:
– структурою землекористування;
– трансформацією земель залежно від їх цільового призначення;
– станом та якістю ґрунтів і забрудненням ландшафтів;
– станом рослинного покриву земель;
– відновленням порушених земель;
– станом зрошуваних і осушених земель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засолення;
– станом берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток.
Держжитлокомунгосп – спостереження за:
– якістю питної води централізованих систем водопостачання міст і селищ міського типу;
– станом стічної води міської каналізаційної мережі;
– станом зелених насаджень міст і селищ міського типу;
– проявами небезпечного підняття рівня ґрунтових вод у межах міст та селищ міського типу.
Підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища, зобов’язані вести спостереження за викидами і скидами та розміщенням відходів.
Мінприроди разом з іншими органами державної виконавчої влади забезпечує вдосконалення мереж спостережень за станом навколишнього природного середовища, раціоналізацію та оптимізацію роботи служб спостережень, уніфікацію методик спостережень і лабораторних аналізів, удосконалення бази приладів і систем контролю, створення міжвідомчого розподіленого банку даних про стан навколишнього природного середовища, створення локальних, регіональних та національного центрів моніторингу навколишнього природного середовища, а також координує роботу, що проводиться в Україні за міжнародними природоохоронними програмами, в яких використовуються результати моніторингу.
Взаємодія зазначених органів, підприємств, установ, організацій та забезпечення функціонування системи державного моніторингу навко-лишнього природного середовища на всіх рівнях здійснюється відповідно до міжвідомчих положень і технологічних інструкцій.
