2. Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України

Державний моніторинг навколишнього природного середовища України – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Система державного моніторингу навколишнього природного середовища України створюється з дотриманням міжнародних вимог і є сумісною з аналогічними міжнародними системами.

Система державного моніторингу навколишнього природного середовища будується на таких принципах:

– об’єктивності й достовірності;

– систематичності спостережень за станом навколишнього природно-го середовища та об’єктами впливу на нього;

– багаторівневості;

– узгодженості нормативного та методичного забезпечення;

– узгодженості технічного та програмного забезпечення;

– комплексності в оцінюванні екологічної інформації;

– оперативності проходження інформації між окремими ланками системи та вчасного інформування органів державної виконавчої влади;

– відкритості екологічної інформації для населення.

Основними завданнями системи державного моніторингу навколи-шнього природного середовища є:

– спостереження за станом навколишнього природного середовища;

– аналіз стану навколишнього природного середовища та прогнозу-вання його змін;

– забезпечення органів державної виконавчої влади систематичною та оперативною інформацією про стан навколишнього природного середовища, а також прогнозами і попередженнями про можливі його зміни;

– розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

3. Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища

Залежно від призначення здійснюються загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища.

Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього природного середовища – це оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об’єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінювання і прогнозування стану навколишнього природного середовища регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.

Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього природного середовища – це спостереження спеціальних показників на цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об’єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, також у районах аварій зі шкідли-вими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.

Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища – це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього природного середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднювальних речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери у цілому. Фоновий моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.

Система державного моніторингу навколишнього природного середовища створюється на трьох рівнях:

– локальному – на території окремих об’єктів (підприємств, міст, ділянках ландшафтів);

– регіональному – у межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів;

– національному – на території країни в цілому.