- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
Автомобільні гази – це надзвичайно складна, недостатньо вивчена суміш токсичних компонентів, основні з яких наведені в табл. 8.4.
Для оцінювання забруднення атмосферного повітря викидами авто-транспорту встановлені питомі значення газових викидів. Так, для одноповерхових гаражів, де характерним є режим холостого ходу, величини викидів , г, розраховуються за формулою:
, (8.1)
де – питома кількість шкідливих речовин, віднесена до одного виїзду з приміщення і умовної потужності двигуна в одну кінську силу, тобто в г/к.с. на 1 виїзд (приймається за табл. 8.5);
– потужність двигуна автомобіля, к.с.;
– число виїздів автомобілів з приміщення протягом 1 години, виїзд/год;
– коефіцієнт для врахування інтенсивності руху автомобілів (приймається за табл. 8.6).
В багатоповерхових гаражах з виїздом автомобілів через нижчероз-ташовані поверхи (чи вищерозташовані яруси в підземних гаражах) кількість шкідливих речовин , г, які виділяються на кожному поверсі (ярусі), визначається за формулою:
(8.2)
де – кількість виїздів протягом 1 години для даного поверху (ярусу), виїзд/год;
– число вищерозташованих поверхів (нижчерозташованих ярусів).
При змішаному парку карбюраторних і дизельних автомобілів кількість однойменних шкідливих речовин підсумовують.
В методичних вказівках для розрахунку викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом при його русі основою є середній питомий викид автомобілями окремих груп (вантажні, автобуси, легкові).
Таблиця 8.5 – Питомі величини шкідливих речовин, які виділяються при одному виїзді автомобіля з приміщення г / (к.с. виїзд) [47]
Назва приміщень |
Легкові автомобілі |
Вантажні автомобілі та автобуси |
||
Оксид вуглецю |
Оксид азоту |
Оксид вуглецю |
Оксид азоту |
|
Зберігання автомобілів |
1,2 |
0,02 |
1,7/0,5 |
0,03/0,2 |
Пост технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів |
0,8 |
0,016 |
1,0/0,4 |
0,024/0,16 |
Пост миття автомобілів |
0,27 |
0,006 |
0,3/0,12 |
0,01/0,07 |
Примітка. В чисельнику наведені питомі величини шкідливих речовин для автомобілів і автобусів з карбюраторними двигунами, а в знаменнику – з дизельними двигунами.
При цьому викид шкідливих речовин корегується залежно від технічного стану автомобілів, їх середнього віку, впливу природно-кліматичних умов на кількість викидів. Коефіцієнт впливу природно-кліматичних умов приймається рівним 1 (в подальшому підлягає уточненню).
Для
автомобілів парку певного міста (району)
маса викинутої за розрахунковий період
шкідливої j-ої речовини
,
г, при наявності в групі автомобілів з
різними типами ДВЗ (бензиновими,
дизельними, газовими тощо) визначається
за формулою:
, (8.3)
де
– число груп автомобілів;
– питомий
викид j-ої шкідливої речовини автомобілем
і-ої групи
двигуном
k-го
типу за розрахунковий період
(включає в себе пробіговий викид з
урахуванням картерних викидів і
випаровувань палива), г/км;
– пробіг автомобілів i-ої групи з двигуном
К-го типу за розрахунковий період, млн.
км;
– добуток
коефіцієнтів впливу технічного стану
і середнього віку автомобілів на викид
j-ої шкідливої речовини автомобілем
i-ої групи з двигуном k-го
типу в даному місті (табл. 8.7).
Питомі викиди , г/км, оксиду вуглецю, вуглеводнів, оксидів азоту для всіх груп автомобілів залежно від розрахункового року прийняті постійними і наведені в табл. 8.8.
Таблиця 8.6 – Коефіцієнт С для врахування інтенсивності руху автомобілів
Назва приміщень |
Число виїздів протягом 1 години |
Коефіцієнт С |
Пост технічного обслуговування і ремонту автомобілів |
1 2 3 4 > 4 |
0,5 0,6 0,7 0,8 1 |
Поточні лінії обслуговування автомобілів з переміщенням на конвеєрі |
На все число виїздів |
0,3 |
Зберігання автомобілів |
Те ж |
1 |
Для вантажних спеціальних автомашин, які працюють без значного переміщення (автокрани, бульдозери тощо), кількість речовин, які вики-даються в атмосферу, повинна розраховуватися за умовним еквівалентним пробігом аналогічних автомобілів (бензинових або дизельних) і питомими витратами палива на 1 км.
Для автомагістралей з інтенсивним рухом, які є значним джерелом шкідливих викидів, головна геофізична обсерваторія ім. А. І. Войєкова на основі експериментальних даних, одержаних при оцінюванні токсичності викидів автомобільних двигунів під час випробувальних їздових циклів рекомендує використовувати коефіцієнти, які дозволяють визначити кількість шкідливих речовин, М, кг, при спалюванні одиниці (1 кг) палива за формулою:
(8.4)
де – кількість спалюваного палива, кг;
– коефіцієнт, який враховує тип ДВЗ (приймається за табл. 8.9).
Таблиця 8.7 – Вплив середнього віку парку і рівня технічного стану на викид шкідливих речовин
Група автомобілів |
Викид оксидів вуглецю |
Викид вуглеводнів |
Викид оксидів азоту |
|||
К1 |
К2 |
К1 |
К2 |
К1 |
К2 |
|
Вантажні та спеціальні з бензиновими ДВЗ |
1,33 |
1,69 |
1,2 |
1,86 |
1 |
0,8 |
Вантажні і спеціальні дизельні |
1,33 |
1,80 |
1,2 |
2,0 |
1 |
1,0 |
Автобуси з бензиновими ДВЗ |
1,32 |
1,62 |
1,2 |
1,86 |
1 |
0,8 |
Автобуси дизельні |
1,27 |
1,80 |
1,17 |
2,0 |
1 |
0,85 |
Легкові службові і спеціальні |
1,28 |
1,63 |
1,17 |
1,83 |
1 |
0,85 |
Легкові індивідуального користування |
1,28 |
1,62 |
1,17 |
1,78 |
1 |
0,9 |
Таблиця 8.8 – Питомі викиди для різних груп автомобілів, г/км
Група автомобілів |
СО |
СН |
NO2 |
Вантажні та спеціальні вантажні з бензиновими ДВЗ, які працюють на зрідженому нафтовому газі (пропан-бутан) |
55,3 |
12,0 |
6,8 |
Вантажні та спеціальні вантажні дизельні |
15,0 |
6,4 |
7,5 |
Вантажні та спеціальні вантажні, які працюють на стиснутому природному газі |
24,8 |
7,4 |
6,6 |
Автобуси з бензиновими ДВЗ |
51,5 |
9,6 |
6,4 |
Автобуси дизельні |
15,0 |
6,4 |
8,5 |
Легкові службові та спеціальні |
16,5 |
1,6 |
2,1 |
Легкові індивідуального користування |
16,1 |
1,6 |
2,1 |
Таблиця 8.9 – Значення коефіцієнтів для визначення кількості шкідливих речовин при спалюванні 1 кг палива
Тип двигуна |
Значення для |
||
СО |
СН |
NO2 |
|
Карбюраторний |
0,6 |
0,1 |
0,04 |
Дизельний |
0,1 |
0,03 |
0,04 |
Для того, щоб визначити кількість шкідливих речовин, які виділяються автотранспортом, вводяться такі позначення:
– довжина заданої частини магістралі, м;
– число машин, які пройшли через контрольний пункт на цій частині магістралі в обидві сторони за 1 хв;
– середня швидкість автомобілів, км/год (м/с);
– середній інтервал часу між машинами, с;
– відстань
між центрами машин, м;
– число машин, які знаходяться в даний момент на заданій частині магістралі;
– середня кількість палива, спалюваного однією машиною (приймається за табл. 8.10).
Визначимо число автомашин, які знаходяться на ділянці автомагістралі:
. (8.5)
Інтервал на довжині , м, між машинами знаходиться за формулою:
. (8.6)
Інтервал часу між машинами , с, визначається за формулою:
. (8.7)
Підставивши рівняння (8.6) і (8.7) у рівняння (8.5), одержимо:
. (8.8)
Витрати палива , кг/с однією машиною за 1 с знаходимо за формулою:
,
(8.9)
де – питома густина палива, кг/л (додаток Е).
Тоді витрати палива , г/с, всіма машинами, які знаходяться на ділянці довжиною l будуть:
. (8.10)
Таблиця 8.10 – Витрати палива автотранспортом на 100 км пробігу
Група автомобілів |
Витрати q на 100 км пробігу |
||
бензин, л |
дизпаливо, л |
газ, м3 |
|
Вантажні та спеціальні з бензиновими ДВЗ |
27 |
- |
- |
Вантажні та спеціальні дизельні |
- |
33 |
- |
Вантажні та спеціальні вантажні, які працюють на стиснутому природному газі |
- |
7 |
37 |
Вантажні та спеціальні вантажні газобалонні |
- |
- |
31 |
Легкові службові та спеціальні |
12 |
- |
- |
Знаючи загальну кількість спалюваного всіма машинами палива на заданій ділянці автомагістралі, можна визначити сумарний викид шкідливих речовин за формулою (8.4).
Одержана при розрахунку кількість шкідливих речовин, які викидаються автомобільним транспортом, порівнюється з гранично допустимим викидом для даного міста (району). При необхідності зменшення викидів шкідливих речовин автотранспортом необхідно провести аналіз впливу окремих факторів і можливих заходів.
Суттєво впливає на викиди шкідливих речовин структура парку автомобілів. Тому з метою зменшення їх кількості можна передбачати зміну цієї структури (наприклад, більшу частку застосування дизельних і газобалонних автомобілів).
Зміна структури парку автомобілів за вантажопідйомністю також сприяє зменшенню викидів шкідливих речовин, особливо в районах інтенсивного забруднення атмосферного повітря.
Приклад 8.1. Розрахувати очікувану загальну кількість викидів шкідливих речовин рухомим транспортом автопідприємства №... на плановий рік.
Склад автомобільного транспорту, очікуваний пробіг автомобілів кожної групи і коефіцієнти впливу технічного стану та середнього віку автомобілів наведені в табл. 8.11.
