- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
Приклад
5.1. Для
даних прикладу 4.1 підібрати типорозмір
і кіль-кість мокрих золовловлювачів
для ефективного очищення
газів.
Розв’язування
1.
Згідно з пунктами 1...7 (приклад 4.1) об’ємні
витрати димових газів складають
м3/с.
2. Знаходимо необхідний активний переріз золовловлювача
де – швидкість газу в перерізі пиловловлювача, приймається рівною 5 м/с.
3.
За табл. 5.11 вибираємо
золовловлювачі МС-ВТІ діаметром 4,0 м і
площею активного перерізу
м2.
Тоді загальна площа активного перерізу
буде рівна
4.
За графіком (рис. 5.13) для ступеня очищення
(проскакування
)
знаходимо параметр золовловлювання
.
5.
Користуючись формулою (5.35), знаходимо
питомі витрати рідини, прийнявши
швидкість газу в горловині труби Вентурі
м/с
6. Знаходимо необхідний переріз горловини труби Вентурі
7.
За табл. 5.11 вибираємо переріз горловини
труби Вентурі
м2.
Тоді дійсна швидкість газу в горловині буде рівна
тобто знаходиться в межах норми (50...70 м/с).
8. Знаходимо дійсні питомі витрати рідини в золовловлювачі
при нормативних значеннях, рівних 0,12...0,20 (кг/м3).
9. Загальний гідравлічний опір коагулятора Вентурі та краплеуловлювача розраховуємо за формулою
де
– швидкість газів при вході в скрубер
приймаємо рівною 20 м/с;
– густина газів при робочих умовах визначається за формулою (1.11);
Таким чином, параметри вибраного золовловлювача відповідають вимогам ГОСТ 25631 (табл. 5.2).
Приклад
5.2. Підібрати
і розрахувати пінний пиловловлювач для
очищення повітря, яке надходить від
заточувальних верстатів інструментального
цеху при атмосферному тиску й температурі
°C.
Розв’язування
1. Згідно з додатком Д дисперсний склад пилу, який надходить від заточувальних верстатів складає:
, мкм |
0-5 |
5-10 |
10 -20 |
20-40 |
40-60 |
більше 60 |
|
13 |
12,1 |
22,8 |
22,9 |
21,8 |
7,4 |
Початкова
концентрація пилу
г/м3;
густина частинок пилу
кг/м3.
2.
З додатка Д приймаємо кількість
очищуваного повітря від 1 вер-стата
м3/год
при робочих умовах. Тоді загальна
кількість очищуваного газу буде рівна:
3. Визначаємо густину повітря при робочих умовах користуючись формулою (1.11)
4. Швидкість повітря в апараті приймаємо з умови сталості шару піни
5. Знаходимо переріз апарата
6. Визначаємо діаметр корпусу апарата
7.
За розрахованим діаметром вибираємо
апарат марки ПВПР-22 (табл. 5.5) діаметром
мм і площею перерізу
8. Уточнена лінійна швидкість в апараті
знаходиться
в межах норми (
м/с).
9. Витрати рідини на зрошення приймаємо з врахуванням оптимальної роботи апарата при густині зрошення qр = 25 м3/(м2 год), яка для погано розчинного пилу вибирається з умови :
10.
Знаходимо вільний переріз решітки за
емпіричною формулою при висоті пінного
шару
мм, густині рідини (води)
кг/м3
і діаметрі
отворів решітки
мм:
11. При ромбічній розбивці отворів шаг між ними буде рівний
12. Знаходимо гідравлічний опір апарата за формулами (5.18, 5.19, 5.23, 5.25, 5.27):
тобто, знаходиться в межах норми 800...2000 Па (табл. 5.2).
13. Для визначення фракційної ефективності пиловловлювача знахо-димо поверхню контакту фаз за формулою (5.29):
14. Фракційну ефективність пиловловлювання знаходимо за форму-лою (5.28)
Нижче наведені дані щодо ефективності пиловловлювання для кожної фракції
dч, мкм |
0-5 |
5-10 |
10 -20 |
20-40 |
40-60 |
більше 60 |
ηфр, % |
97,6 |
97,7 |
97,72 |
97,76 |
97,8 |
97,83 |
15. Загальна ефективність пиловловлювання з врахуванням фракцій-ної ефективності буде рівна:
