- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
Принцип використання відцентрової сили для вловлювання частинок пилу, який широко застосовується в циклонах, знайшов застосування і в цілому ряді мокрих апаратів.
До мокрих відцентрових пиловловлювачів необхідно віднести і циклон з мокрою плівкою. Зрошення внутрішніх стінок циклона перешкоджає вторинному виносу осілих на них частинок пилу.
Крім циклонів з мокрою плівкою відомі інші конструкції мокрих відцентрових пиловловлювачів, які звичайно називають мокрими відцентровими скруберами. Ефективність пиловловлювання цих апаратів вища, ніж звичайних циклонів, за рахунок збільшення відносної швидкості краплин і газового потоку, яка досягається при використанні відцентрових сил обертового газового потоку.
Відцентрові скрубери, які застосовуються на практиці, конструктивно можна поділити на два види:
- апарати з тангенціальним підведенням газів (рис. 5.8);
- апарати, в яких закручування газового потоку здійснюється за допомогою спеціальних напрямних лопаток (рис. 5.9).
Рисунок 5.8 – Відцентровий скрубер з тангенціальним підведенням газів:
1– корпус; 2 – штуцер у вигляді завитка для тангенціального підведення запиленого газу; 3 – патрубок з системою зрошування для подачі води; 4 – центральний диск; 5 – лопатки для вирівнювання потоку;
6 – патрубок для відведення очищеного газу; 7 – форсунки для зрошення стінок скрубера
Над форсунками у відцентрових скруберах знаходиться вільна від подачі води зона, яка дає можливість краплинам досягнути стінок апарата перш ніж газовий потік вийде з нього. Таким чином, відцентрові сили дозволяють різко зменшити винесення рідини з апарата.
В апаратах з тангенціальним підведенням газів швидкість газового потоку на вході може досягати 60 м/с; швидкість очищувальних газів в перерізі скрубера звичайно складає 1,2...2,4 м/с; гідравлічний опір апарата 500...1500 кПа, а витрати води на очищення газів – 0,4...1,3 л/м3. Для вловлювання бризок над форсунками встановлюють дисковий бризковідбійник. Вирівнювання газового потоку на виході зі скрубера здійснюється лопатковим розкручувачем. При розмірах завислих частинок більше 1 мкм ступінь очищення газів в апаратах може досягати 97% і більше.
Р
исунок
5.9 – Відцентровий скрубер з внутрішніми
завихрювачами;
1– корпус; 2 – штуцер підведення запиленого газу; 3 – завихрювач для створення тангенціального руху газів; 4 – зрошувач;
5 – розкручувач для вирівнювання газового потоку; 6 – патрубок для відведення очищеного газу
Підведення зрошувальної рідини в такі скрубери може здійсню-ватися за допомогою форсунок, розташованих вздовж стінок апарата (рис. 5.10). Подача води, в такому випадку, в кількості 0,7 л/м3 газів здійснюється під тиском від 0,7 до 3 МПа, причому біля 40% краплин рідини приходиться на ту частину скрубера, де вводиться газовий потік. Форсунки високого тиску з малими отворами витікання потребують підведення добре очищеної від домішок рідини. Гідравлічний опір апарата складає від 300 до 600 Па.
В апаратах з внутрішніми завихрювачами (рис. 5.9) запилений газ через тангенціально розташований вхідний патрубок надходить в нижню камеру, де під дією відцентрових сил видаляються найбільш великі частинки пилу. Між лопатками завихрювача, зрошуваного водою, швидкість потоку збільшується. Частинки пилу, ударяючись об зволожені поверхні та стикаючись з краплинами води, видаляються з потоку. Для зменшення виносу рідини на скрубері встановлений пакет відбивних перегородок. Для видалення дрібних частинок пилу застосовуються апарати з багатоярусним розташуванням закручувальних лопаток. При цьому лопатки суміжних рядів направлені в протилежні сторони. Питомі витрати води в однорядних пиловловлювачах складають 0,25 л/м3, гідравлічний опір 200…700 Па. В скруберах з багаторядним розташуванням закручувальних лопаток гідравлічний опір і питомі витрати води збільшуються.
Більшість скруберів, які застосовуються в промисловості, мають тангенціальне підведення газів і плівкове зрошення. Типовими представниками таких скруберів відповідно є швидкісні газопромивачі СІОТ і циклони з водяною плівкою ЦВП.
Скрубери СІОТ, технічна характеристика яких наведена в табл. 5.7, застосовуються для вловлювання змочуваного пилу (за винятком волокнистого і цементного пилу) при початковій концентрації до 5 г/м3.
Таблиця 5.7 – Технічна характеристика газопромивників в (скруберів) конструкції СІОТ
Показники |
Номер газопромивника |
||||||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Продуктивність, тис. м3 /год, при вхідній швидкості, м/с: 14 20 |
12,5 17,5 |
17,5 25 |
25 35 |
35 50 |
50 75 |
75 100 |
100 140 |
140 200 |
200 280 |
Діаметр вхідного патрубка, мм |
560 |
665 |
790 |
940 |
1120 |
1330 |
1580 |
1880 |
2240 |
Внутрішній діаметр апарата, мм |
1344 |
1596 |
1896 |
2256 |
2688 |
3192 |
3792 |
4512 |
5400 |
Витрати води (максимальні), м3 /год |
2,0 |
2,8 |
3,9 |
5,5 |
7,7 |
11,0 |
15,5 |
22 |
31 |
Рисунок 5.10 – Відцентровий скрубер з боковим розташуванням форсунок:
1 – форсунка; 2 – пристрій для введення газів; 3 – водяний контактор; 4 – форсунка для зрошення стінок бункера
Циклони з водяною плівкою ЦВП застосовуються для очищення запиленого повітря від будь-якого нецементного пилу. При вмісті пилу понад 2 г/м3 рекомендується доочищення в циклоні з водяною плівкою, а попереднє очищення газів в апараті іншого типу.
Для мокрого очищення нетоксичних і вибухонебезпечних газів від пилу застосовують відцентровий скрубер СЦВБ – 20 батарейного типу, технічні характеристики якого наведені в табл. 5.8.
Таблиця 5.8 – Технічні характеристики газовловлювача (скрубера) СЦВБ – 20
Показники |
|
Продуктивність для газу, м3 /год |
20000 |
Ефективність очищення (для частинок розміром 10 мкм), % |
98 |
Максимальна температура газів, °С |
60 |
Гідравлічний опір, Па |
1700 |
Допустима вхідна концентрація, г/м3 |
не більше 10 |
Клас пиловловлювача |
ІІ |
Група пилу за ГОСТ 12.2.043—80 |
ІІ-У |
