- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
5.5 Механічні газопромивники
Характерною особливістю механічних газопромивників є наявність обертового пристрою (ротора, диска тощо), який забезпечує розбризкування і перемішування рідини або крутіння газового потоку. Залежно від способу підведення механічної енергії апарати цього типу поділяються на механічні газопромивачі та динамічні газопромивачі. В механічних газопромивниках очищувані гази стикаються з рідиною, розбризкуваною за допомогою обертового тіла (весла з лопатками, перфорованого барабана, дисків тощо). Апарати цього типу в наш час практично не застосовуються для очищення газів від пилу.
У динамічних газопромивниках механічна енергія, яка підводиться додатково, служить для крутіння газового потоку. Вони відрізняються від сухих динамічних пиловловлювачів (див. рис. 2.8) тільки підведенням зрошувальної рідини, яка сприяє збільшенню їх ефективності. Воду у вентилятор подають за допомогою форсунок, розташованих перед його всмоктувальним отвором. Цей захід часто застосовується на практиці, коли для підвищення ефективності системи пиловловлювання, а також для попередження утворення відкладень вода подається в димосос, що забез-печує протягування газів через апарати газоочищення.
При розрахунках енергетичних затрат на очищення газів у механічних газопромивниках необхідно враховувати додаткові витрати енергії на обертання розбризкувальних пристроїв. У механічних газопромивниках ці додаткові витрати енергії можуть бути значні, причому необхідно враховувати, що не вся енергія обертання є корисною: більша частина її втрачається в приводних пристроях і витрачається на тертя рухомих частин. При розрахунку витрат енергії на очищення газів в динамічних газопромивниках із загальних енергетичних витрат необхідно віднімати ту частину енергії, яка витрачається на відсмоктування і транспортування очищених газів.
5.6 Ударно-інерційні газопромивники
До апаратів ударно-інерційної дії відноситься велика група мокрих газопромивників, в яких контакт газу з рідиною здійснюється за рахунок удару газового потоку в поверхню рідини з наступним пропусканням газорідинної суспензії через отвори різної конфігурації. Внаслідок такої взаємодії утворюються краплини діаметром 300...400 мкм. Особливістю апаратів ударної дії є повна відсутність засобів перемішування рідини, і тому вся енергія, необхідна для утворення поверхні контакту, підводиться через газовий потік.
Серед мокрих газопромивників цього типу можна виділити два найбільш розповсюджених в промисловості апарати: статичний ротоклон і скрубер Дойля (рис. 5.6).
Важливе значення для нормальної роботи цих апаратів має підтримка постійного рівня рідини в них. Навіть незначна зміна рівня рідини може привести до різкого зниження ефективності або ж значного збільшення гідравлічного опору. Вода в кількості не більше 0,03 кг/м3 подається тільки для компенсації їх витрат за рахунок випаровування і виносу зі шламом.
В статичному ротоклоні типу N встановлені один або декілька зігнутих щілинних каналів, нижня частина яких затоплена рідиною. Газовий потік, ударяючись об поверхню рідини, захоплює частину рідини і примушує її рухатися вздовж нижньої напрямної каналу. Потім рідина відкидається до верхньої напрямної і при виході з щілини падає у вигляді суцільної водяної завіси. Для запобігання виносу краплин гази після каналу проходять через систему краплевідбивних пристроїв. Швидкість газів в каналі звичайно не перевищує 15 м/с.
Розроблено декілька конструкцій ротоклонів.
Продуктивність ротоклона конструкції Гіпротяжмаша 10...40 тис. м3/год. Температура газів, які поступають на очищення до 280°С. Максимальні втрати тиску в ротоклоні відповідні максимальній швидкості повітря 25 м/с, 1900 Па; витрати води до 0,5 м3/год; максимальний об’єм води, яка заливається в ротоклон, 6,5 м3. Злиплий на дні шлам видаляється скребковим транспортером в короб або безпосередньо в шламовідвідник.
6
а) б)
Рисунок 5.6 – Пиловловлювачі ударно-інерційної дії:
а) статичний ротоклон; б) скрубер Дойля; 1 – корпус;
2 – пристрій для підведення забрудненого газу; 3 – напрямні лопатки;
4 – краплевідбійник; 5 – перегородки; 6 – конус
Ротоклон „Урал” застосовується при очищенні газів, відсмоктувальних від млинів, дробарок, сушарок, сталеплавильних печей, вуглезбагачувальних машин, котлоагрегатів, травильних і цинкувальних ванн тощо. Витрати газу 10...15 тис. м3/год при втраті тиску 1600 Па, якщо частинки пилу мають розмір 5 мкм; 35 тис. м3/год – при втратах тиску 3000... 15000 Па, якщо проводиться тонке очищення дрібнодисперсного пилу. Витрати води змінюються в межах 0,001…30 л/м3. Ефективність очищення газу досягає 99%. Температура газів допускається 400°С.
У скрубері Дойля газовий потік надходить через труби, в нижній частині яких установлені конуси, які збільшують швидкість газів у вільному перерізі труби. Швидкість газів безпосередньо в щілині на виході з труби складає 35...55 м/с і газовий потік з достатньо великою швидкістю ударяється об поверхню рідини, утворюючи завісу з краплин. Рівень рідини в скрубері (у статичному стані) на 2...3 мм нижче кромки труби. Гідравлічний опір газопромивника залежно від швидкості витікання складає 400... 500 Па, питомі витрати рідин складають біля 0,13 л/м3.
Розроблена конструкція пиловловлювача ПВМ з простішим за конфігурацією каналом (рис. 5.7) для очищення газів від середньо- і дрібнодисперсного пилу складається з двосекційного корпусу, нижня частина якого заповнена водою. У середині корпусу розташовані нерухомі направні та рухомі контактні перегородки, які переміщуються відповідно до висоти підтримуваного рівня води. До нерухомих перегородок прикріплені краплевідбивники, а у верхній частині апарата розташований краплиновловлювач з пакета зігнутих пластинок.
ОГ
3
4
5
2
6
7
1
8
10
Шлам
9
Рисунок 5.7 – Схема пиловловлювача типу ПВМ:
1 – корпус; 2 – вхідний патрубок; 3 – вентилятор;
4 – краплеуловлювач; 5 – верхня перегородка; 6 – пристрій
для підтримування рівня води; 7 – нижня перегородка; 8 – нерухома перегородка; 9 – зливний патрубок; 10 – рухома перегородка
Забруднені гази надходять в апарат через вхідний патрубок у верхній секції корпусу. При вмиканні вентилятора змінюється рівень води за перегородками. В утворену між поверхнею води і нижньою кромкою нерухомої перегородки щілину з великою швидкістю спрямовується газовий потік частково захоплюючи з собою воду. Частинки пилу, сепаровані з газового потоку, осаджуються на поверхні перегородок, змочених водою.
Вода відводиться краплевідбивником і зливається у крайній відсік. Очищені від пилу гази проходять через краплеуловлювач і викидаються назовні вентилятором.
Вловлений пил осідає в бункер пиловловлювача і видаляється при зливі шламу, за способом виведення якого з апарата розрізняють три модифікації мокрих пиловловлювачів типу ПВМ:
- в пиловловлювачах ПВМСА шлам видаляється через затвор зливного штуцера, розташованого на дні бункера (витрати води біля 50 кг на 1 г вловленого пилу);
в пиловловлювачах ПВМБК шлам видаляється з дна бункера скребковим транспортером (витрати води біля 5 г на 1 м3 очищувального газу);
в пиловловлювачах ПШБ плавальний пил (волокна) зливається через кармани, з’єднані з внутрішньою порожниною апарата повздовжніми щілинами. Важкі частинки пилу осаджуються в бункері й періодично вивантажуються через запірний засув (витрати води від 10 до 40 г на 1 м3 очищувального газу).
Гідравлічний опір у пиловловлювачах типу ПВМ складає 800... 2000 Па, концентрація шкідливих компонентів на вході – не більше 10 г/м3.
Умовні позначення типорозміру пиловловлювачів: П – пиловловлювач; В – вентиляційний; М – мокрий; цифра – продуктивність для повітря (тис. м3/год); буква після цифри – спосіб виведення шламу з апарата; К – конвеєрний; С – зливний; останні букви А, Б – модифікація.
Технічна характеристика типорозмірів пиловловлювачів ПВМ наведена в табл. 5.6
Таблиця 5.6 – Технічна характеристика пиловловлювачів типу ПВМ
Типорозмір пиловлов-лювача |
Продук-тивність, м3/год |
Тип і номер встановленого вентилятора |
Об’єм води в бункері пиловлов-лювача, м3 |
Маса (без води і вентиляційного агрегату), кг |
ПВМ 3 СА |
3000 |
ВЦ 14-46 № 2,5-01 |
0,7 |
747 |
ПВМ 5 СА |
5000 |
ВЦ 7-40 № 5-06 |
1,2 |
1200 |
ПВМ 10 СА |
10000 |
ВЦ 7-40 № 6-06 |
1,45 |
2610 |
ПВМ 20 СА |
20000 |
ВЦ 6-45 № 8-06 |
2,2 |
2625 |
ПВМ 40 СА |
40000 |
ВЦ 4-76 № 10-06 |
5,5 |
3750 |
ПВМ 5 КБ |
5000 |
ВЦ 7-50 № 5-06 |
1,2 |
1265 |
ПВМ 10 КБ |
10000 |
ВЦ 7-40 № 6-06 |
2,3 |
1828 |
ПВМ 20 КБ |
20000 |
ВЦ 6-45 № 8-06 |
3,0 |
2005 |
ПВМ 40 КБ |
40000 |
ВЦ 4-76 № 10-06 |
5,8 |
3932 |
ПВМ 10 Б |
10000 |
ВЦ 7-40 № 6-06 |
1,45 |
1520 |
ПВМ 20 Б |
20000 |
ВЦ 6-45 № 8-06 |
2,2 |
2320 |
ПВМ 40 Б |
40000 |
ВЦ 4-76 № 10-06 |
5,5 |
4150 |
