
- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
5.3 Насадкові газопромивники
Насадкові газопромивники – це колони, заповнені тілами різної форми (рис. 5.2). Як заповнювач (насадка) застосовуються: галька, кокс, кільця з перегородками, кільця Рашіга або Полля, кульки з полімерних матеріалів, скла або пористої гуми. Більш тісний контакт газу, який очищається, з рідиною забезпечує кращу ефективність цих апаратів порівняно з порожнинними газопромивниками.
За напрямом руху газів і рідини насадкові газопромивники поділяються на 3 групи: протиструминні, прямоструминні та з поперечним зрошенням.
Залежно від стану насадки вони бувають з нерухомою насадкою і з рухомою кульковою насадкою. Апарати з нерухомою насадкою знаходять застосування при вловлюванні тонкого пилу у вигляді туманів, добре розчинного пилу, а також при спільному протіканні процесів пиловлов-лювання, охолодженні газів і абсорбції. Ефективність вловлювання більше 2 мкм перевищує 90%. Недоліком цих апаратів є забруднення каналів, які утворюються елементами насадок, зволоженим пилом, що приводить до різкого збільшення гідравлічного опору і зменшення продуктивності газопромивника.
Рисунок 5.2 – Насадковий газопромивник з поперечним зрошенням:
1 – корпус; 2 – форсунки; 3 – насадка; 4 – зрошувальний пристрій; 5 – опорна решітка; 6 – шламозбірник
Апарати з рухомою насадкою (рис. 5.3) більш розповсюджені. В них насадка знаходиться в постійному русі, тому пил змивається, а між- елементний простір регулюється напором газу в апараті. Для забезпечення вільного перемішування насадки в газорідинній суміші густина кульок не повинна перевищувати густину рідини. Оптимальними є кульки діаметром 20...40 мм і насипною густиною 100...300 кг/м3; витрати зрошувальної рідини в межах 4...6 кг/м3; гідравлічний опір – 300...1400 Па; продук-тивність для газів – 3000...40000 м3/год.
Скрубери
з рухомою насадкою можуть працювати
при різних режимах, але оптимальним для
пиловловлювання є режим повного
(розвинутого) псевдозрідження. Швидкість
газу
,
м/с, що відповідає початку режиму повного
псевдорозрідження, визначається з
формули:
(5.4)
де – діаметр кулькової насадки, м;
– вільний переріз решітки, м2/ м2;
– коефіцієнт (при ширині щілини в опорній решітці b = 2мм,
;
при
мм
).
Гранично
допустима швидкість газу
,
м/с, рівна:
.
(5.4а)
Для
забезпечення високого ступеня
пиловловлювання рекоменду-ються такі
параметри процесу: швидкість газу –
5...6 м/с; питоме зрошен-ня 0,5...0,7 кг/м3;
вільний переріз решітки
м2/м2
при
мм. При очищенні газів, які вміщують
смолисті речовини, а також пил, здатний
до утворення відкладень, застосовують
щілинні решітки (тарілки) з великою
часткою вільного перерізу (
м2/м2).
6
7
Рисунок 5.3 – Газопромивник з конічним шаром рухомої насадки:
1 – корпус; 2 – опорна решітка (тарілка); 3 – шар кульок;
4 – бризковловлювач; 5 – обмежувальна решітка; 6 – форсунка;
7 – шламозбірник
Вільний
переріз обмежувальної решітки складає
0,8...0,9 м2/м2.
При виборі діаметра кульок необхідно
витримувати співвідношення
.
Оптимальними є кульки діаметром 20...40
мм і насипною густиною 200...300 кг/м3.
Мінімальна статистична висота шару
насадки
складає 5...8 діаметрів шарів, а максимальна
визначається із співвідношення
.
Висота
секції (відстань між решітками)
,
м, складається з динаміч-ної висоти шару
псевдозрідженої кулькової насадки
і висоти сепара-ційної зони
:
(5.5)
,
(5.6)
Загальний гідравлічний опір колони , Па, розраховується за формулою:
(5.7)
де
і
– втрати напору
при вході та виході газу з апарата, Па;
– гідравлічний
опір опорної решітки з шаром утримуваної
рідини, Па;
– гідравлічний
опір шару сухої насадки, Па;
– гідравлічний
опір рідини, яка утримується шаром
насадки, Па;
– гідравлічний
опір обмежувальної решітки, Па.
Розрахунок і виконують за формулами:
(5.8)
(5.9)
де
– насипна густина, кг/м3;
– пористість нерухомого шару сухої кулькової насадки, приймається рівною 0,4;
– швидкість
зрошуваної рідини в розрахунку на
вільний переріз, м/с.
Запорізьким філіалом НДІОГазу і Казахським хіміко-технологічним інститутом розроблена базова модель скрубера з рухомою шаровою насадкою СДК загальнопромислового призначення з уніфікацією основних елементів. Основні параметри газопромивників серії СДК наведені в табл. 5.3.
Таблиця 5.3 – Основні характеристики СДК
Параметри |
Марка апарата |
||
СДК -1,2-2-01 |
СДК -1,6-2-01 |
СДК -1,4-2-01 |
|
Продуктивність, тис. м3/год при швидкості газу в перерізі апарата: 4 м/с 7,5 м/с |
16 30 |
32 60 |
64 120 |
Розрахункова площа перерізу контактної зони, м2 |
1,13 |
2,0 |
4,52 |
Гідравлічний опір апарата, кПа |
1,2-3,5 |
1,2-3,5 |
1,2-3,5 |
Розрідження газів всередині апарата, кПа |
15,0 |
15,0 |
15,0 |
Концентрація на вході в апарат, г/м3, не більше: HP, SiF4 (в перерахунку на фтор) пил (аерозоль) |
5,0 10,0 |
5,0 10,0 |
5,0 10,0 |
Густина зрошення, м3 /(м2 год) |
25-35 |
25-35 |
25-35 |
Температура газу на вході в апарат, ºС, не більше |
100-120 |
100-120 |
100-120 |
Температура зовнішньої поверхні , °С |
40 |
40 |
40 |
Граничний вміст зависі в оборотному розчині при поданні зрошення через форсунки, г/м3 , не більше pH, не менше |
10 7,0 |
10 7,0 |
10 7,0 |
Ступінь очищення при pH = 7 % від з’єднань фтору від
пилу ( |
97-99 96-99,2 |
97-99 96-99,2 |
97-99 96-99,2 |
Питомі енергетичні витрати, кВт∙год/ тис. м3 |
1,99 |
1,99 |
1,99 |
Габаритні розміри, мм: діаметр, не менше висота, не більше ширина, не більше маса, кг +/- 20 |
1200 8300 1900 2300 |
1600 10520 2600 3850 |
12600 12600 3600 5700 |