- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
5.2 Порожнинні газопромивники
В порожнинних газопромивниках запилені гази пропускають через завісу розпилюваної рідини. При цьому частинки пилу захоплюються краплинами промивної рідини і осаджуються в промивачі, а очищені гази видаляються з апарата.
Найбільш розповсюдженим апаратом цього класу є порожнинний форсунковий газопромивник. Він широко застосовується як для очищення газів від достатньо великих частинок пилу (більше 5 мкм), так і для охолодження газів, виконуючи в різних схемах пиловловлювання важливу роль апарата, який забезпечує підготовку (кондиціювання) газів.
Порожнинні форсункові газопромивники (рис. 5.1) – це колони круг-лого чи прямокутного перерізу, в яких здійснюється контакт між газами і краплинами рідини, розпилюваної форсунками. За направленням руху рідини і газів порожнинні газопромивники поділяються на прямоструминні, протиструминні і з поперечним підведенням рідини. При мокрому знепилюванні звичайно застосовують апарати з протинаправленим рухом газів і рідини, і рідше – з поперечним зрошенням. Прямоструминні порожнинні апарати широко застосовують при випарювальному охолодженні газів.
В протиструминному газопромивнику краплини з форсунок подають назустріч запиленому потоку газів. Вони повинні бути достатньо великими, щоб не бути винесеними газовим потоком, швидкість якого складає від 0,6 до 1,2 м/с. При більших швидкостях газів після газопромивника необхідно встановлювати краплеуловлювач. Форсунки встановлюють в апараті в одному або декількох перерізах: деколи рядами (до 14...16 шт. в перерізі), деколи тільки за віссю апарата.
Факел розпилювання форсунок може бути направлений вертикально зверху вниз або під деяким кутом до горизонтальної площини. При розташуванні форсунок у декілька ярусів можливе комбіноване улаштування розпилювачів: частина факелів направлена за ходом газів, друга частина – в протилежному напрямку. Для кращого розподілення газів у перерізі апарата в нижній частині газопромивника встановлюється газорозподільна решітка.
Таблиця 5.1 – Типи мокрих пиловловлювачів [51]
Тип |
Виконання |
|||
Поз- на- чення |
Найме-нування |
Позна-чення |
Залежно від характеру потоку газу або підведення зрошення |
Залежно від особливостей конструкції |
1 |
Порож-нистий |
А |
Прямоструминний |
– |
В |
Протиструминний |
|||
В |
з поперечним зрошенням |
|||
2 |
Насад-ковий |
А |
Прямоструминний |
з рухомою насадкою
|
Б |
Протиструминний |
|||
В |
з поперечним зрошенням |
з нерухомою насадкою |
||
3 |
Пінний |
А
|
з безперервним відведенням зрошувальної рідини |
–
– |
Б
|
з внутрішньою рециркуляцією |
|||
4 |
Меха-нічний |
– |
– |
– |
5 |
Ударно-інерцій-ний
|
А
|
з безперервним відведенням зрошувальної рідини |
з прямокутними контактними каналами |
Б |
з внутрішньою рециркуляцією |
з кільцевими контактними каналами |
||
6 |
Відцен-тровий |
А |
з тангенціальним відведенням газу |
зі зрошуваними стінками |
з внутрішнім радіальним зрошенням |
||||
Б |
з внутрішніми направлювальними завихрювачами |
|||
зі зрошуванням газу на вході |
||||
7 |
Вентурі |
А
|
з форсунковим підведенням зрошування |
з круглим, з кільцевим перерізами горловини |
Б |
з плівковим підведенням зрошення |
|||
В |
з периферійним підведенням зрошення |
|||
Таблиця 5.2 – Основні параметри мокрих пиловловлювачів [51]
Тип
|
Продук-тивність, м3/год, не більше |
Швидкість газу в робочому перерізі, м/с |
Гідравліч-ний опір, Па (мм вод. ст.) |
Температура газу перед пиловлов-лювачем, ºС |
Запиленість газу перед пиловлов-лювачем, г/м3, не більше |
Тиск води перед пиловлов-лювачем, МПа (кгс/м2) |
Питомі витрати зрошу-вальної рідини, м3·10-3 води/м3 газу |
1 |
500000 |
0,6-6,0 |
100-1000 (10-100) |
827 |
100 |
0,15-0,60 (1,5-6,0) |
0,5-50,0 |
2 (з нерухо-мою насадкою) |
1,0-2,5 |
100-2000 (10-200) |
30 |
1-30 |
|||
2 (з рухомою насадкою) |
100000 |
2,5-6,0 |
700-3000 (70-300) |
227 |
50 |
|
0,2-20,0 |
3 |
150000 |
10-20 |
800-2000 (80-200) |
425 |
30 |
0,15-0,25 (1,5-2,5) |
0,1-1,5 |
4 |
100000 |
(15-25)* (400-3000)** |
– |
|
10 |
0,2-0,6 (2-6) |
0,2-0,3 |
5 |
150000 |
15-100 |
1000-4500 (100-450) |
425 |
40 |
0,15-0,25 (1,5-2,5) |
0,1-1,5 |
6 |
4-7 |
900-2000 (90-200) |
0,2-0,6 (2-6) |
0,1-1,5 |
|||
7 |
500000 |
30-150 |
1000-20000 (100-2000) |
827 |
0,15-1,00 (1,5-10) |
0,02-2,50 |
* – швидкість газу на вході в пиловловлювач;
** – частота обертів ротора.
При розрахунку порожнинних скруберів визначається площа перерізу , м2 і витрати рідини , кг/с, яка подається на зрошення, за формулами:
(5.1)
(5.2)
де – кількість очищуваного газу при робочих умовах, м3/c;
– швидкість руху газів в апараті, м/с (на виході біля 1 м/с);
– питомі
витрати рідини, кг/м3
(табл. 5.2); якщо концентрація пилу на
вході
г/м3, то
кг/м3.
Висота порожнинного протиструминного пилопромивника вибирається з умови, що
(5.3)
Д
іаметр
повинен бути таким, щоб забезпечити
проходження забрудненого газу через
газопромивник. Це визначається площею
перерізу (5.1, 5.11).
Рисунок 5.1 – Порожнинний форсунковий газопромивник:
1 – корпус; 2 – патрубок подання запиленого газу; 3 – патрубок подання води; 4 – патрубок відведення очищеного газу; 5 – форсунки; 6 – газорозподільна решітка; 7 – бункер для шламу
