
- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
3.2 Волокнисті фільтри
Волокнисті фільтри – це апарати, в яких фільтрувальним елементом є поверхні шарів волокнистого матеріалу (картону, паперу, полімерних смол тощо) різної товщини. Це фільтри об’ємної дії, розраховані на уловлювання і накопичення силових частинок переважно всією глибиною шару. Суцільний шар пилу утворюється тільки на поверхні найщільніших матеріалів звичайно при фільтруванні відносно великих частинок і в кінці строку служби. Їх умовно поділяють на тонковолокнисті, глибокі та грубоволокнисті.
Таблиця 3.3 – Фільтри зі зворотною посекційною продувкою [41]
Технічна характеристика |
Марка фільтра |
||||||
ФР-250 |
ФР-2800 |
ФР-5000 |
ФР-10000 |
ФРО-2400 |
ФРО-6000 |
ФРО-20000 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Фільтрувальна поверхня, м2 |
250-280 |
2800 |
5000 |
10000 |
2400 |
6000 |
20000 |
Число секцій |
4 |
6 |
8 |
8 |
12 |
12 |
10 |
Число рукавів |
288 |
2304 |
4032 |
Висо-тою: 3,7м-1920 4,7м-3840 |
504 |
648 |
2160 |
Діаметр рукава, мм |
127/ 135 |
127 |
127 |
135 |
200 |
300 |
300 |
Висота рукава, м |
2,3 |
3,1 |
3,1 |
3,7/4,7 |
8 |
10 |
10 |
Допустимий надлишковий тиск в апараті, КПа |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
3,5 |
- |
- |
- |
Допустиме розрідження в апараті, КПа |
- |
- |
- |
- |
6 |
6 |
6 |
Тиск стиснутого повітря при роботі пневмоциліндрів, МПа |
0,4-0,6 |
0,4-0,6 |
0,4-0,6 |
0,4-0,6 |
0,5-0,6 |
0,5-0,6 |
0,5-0,6 |
Витрати стиснутого повітря на роботу пневмоциліндра, м3/год |
- |
- |
- |
- |
4-8 |
4-8 |
20-40 |
Витрати стиснутого повітря на 1 хід поршня, л |
0,55 |
0,55 |
0,55 |
0,55 |
- |
- |
- |
Маса, т |
14,5 |
111,0 |
128,0 |
231,0 |
75,6 |
162,8 |
540 |
Габаритні розміри, м: |
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 3.3
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
довжина ширина висота |
7,4 3,9 7,9 |
23 7,3 15 |
28,8 7 14,5 |
31,6 10,7 16,6 |
9,6 6,8 16,75 |
18,6 9,8 18,4 |
30,4 18,8 23,5 |
Таблиця 3.4 – Фільтри з імпульсною продувкою [41]
Технічна характеристика |
ФРКІ-30 |
ФРКІ-90 |
ФРКІ-360 |
ФРКДІ-550 |
ФРКДІ-1100 |
ФРКДІ-15-130 |
ФРКІ-60 |
Фільтрувальна поверхня, м2 |
30 |
90 |
360 |
550 |
1100 |
15 |
60 |
Число рукавів |
36 |
108 |
288 |
216 |
432 |
19 |
72 |
Діаметр рукава, мм |
130 |
130 |
130 |
130 |
130 |
130 |
135 |
Висота рукава, м |
2 |
2 |
3 |
6 |
6 |
2 |
2 |
Число секцій |
1 |
3 |
8 |
6 |
12 |
1 |
1 |
Число електромагнітів |
3 |
9 |
24 |
36 |
72 |
8 |
3 |
Число мембран-них головок клапанів |
6 |
18 |
48 |
72 |
144 |
8 |
6 |
Розрахунковий надлишковий тиск, КПа |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
60 |
5 |
Маса, т |
1,28 |
2,99 |
8,86 |
18,4 |
31,3 |
1,05 |
1,28 |
Габаритні розміри, м: довжина ширина висота |
1,46 2,06 3,6 |
4,14 2,06 3,6 |
5,85 4,37 4,88 |
4,94 4,34 9,18 |
8,95 4,34 9,18 |
1,28 1,88 4,98 |
1,46 2,06 3,6 |
Волокнисті фільтри тонкого очищення використовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, точному приладобудуванні, промисловій мікробіології, в хіміко-фармацевтичній та інших галузях. Фільтри дозволяють очищати великі об’єми газів від твердих частинок всіх розмірів, вклю-чаючи субмікронні. Їх широко застосовують для очищення радіоактивних аерозолів. Для очищення на 99% (для частинок 0,05…0,5 мкм) застосо-вують матеріали у вигляді тонких листів чи об’ємних шарів із тонких або ультратонких волокон (діаметр менше 2 мкм). Швидкість фільтрування в них складає 0,01...0,15 м/с, опір чистих фільтрів не перевищує 200...300 Па, а забитих пилом фільтрів 700…1500 Па. Вловлювання частинок у фільтрах тонкого очищення відбувається за рахунок броунівської дифузії та ефекту дотику.
Оптимальна конструкція фільтрів тонкого очищення повинна відповідати таким вимогам:
- найбільшій поверхні фільтрації при найменших габаритах;
- мінімальному опору;
- можливості більш зручного і швидкого улаштування;
- надійної герметичності групового складання окремих фільтрів.
Рисунок 3.3 – Конструктивна схема волокнистого фільтра:
1 – бокова стінка; 2 – фільтрувальний матеріал; 3 – роздільник;
4 – П-подібна рамка
Ці вимоги найбільше задовольняють розповсюджені в наш час фільтри рамної конструкції (рис. 3.3). Фільтрувальний матеріал у вигляді стрічки вкладається між П-подібними рамками, які чергуються при складанні пакета відкритими і закритими сторонами в протилежних напрямках. Між сусідніми шарами матеріалу встановлюються гофровані роздільники, щоб не допустити їх приєднування один до одного. Рамки, роздільники, бокові стінки корпусу можуть бути з різного матеріалу: фанери, вініпласту, алюмінію, нержавіючої сталі тощо.
Забруднені гази надходять в одну з відкритих сторін фільтра, про-ходять через матеріал і виходять з протилежної сторони.
Глибокі фільтри складаються з глибокого шару грубих волокон і більш тонкого замикального шару тонких волокон. Багатошарові фільтри застосовуються для очищення вентиляційного повітря і технологічного газу від радіоактивних частинок. Вони розраховані на роботу протягом 10...20 років, після чого їх захоронюють з цементуванням.
Грубоволокнисті фільтри (грубого або попереднього очищення) складаються з суміші волокон діаметром від 1 до 20 мкм, причому до 50% волокон повинні мати розміри менше 4 мкм. При швидкості фільтрування 0,05...1 м/с матеріал повинен майже повністю вловлювати частинки круп-ніші 1 мкм. Такі фільтри значно дешевші як фільтри тонкого очищення і їх можна легко міняти або регенерувати.
У фільтрах малої продуктивності в одному корпусі розміщують фільтри грубого очищення із набивного шару лавсанових волокон товщиною 100 мм і фільтри тонкого очищення з матеріалу типу ФП (фільтр Петрянова) – із полімерних смол. Такі фільтри називаються дво-ступеневими або комбінованими.