
- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
Групові та батарейні циклони
Зі збільшенням діаметра циклона при постійній тангенціальній швидкості потоку відцентрова сила, яка діє на пилові частинки, змен-шується і ефективність пиловловлювача знижується. Крім того, влашту-вання одного високопродуктивного циклона утрудняє його розташування через велику висоту. В зв’язку з цим в техніці пиловловлювання широке застосування знайшли групові та батарейні циклони.
Групи частіше всього компонують з циклонів серії ЦН (ЦН-15, ЦН-24). Як правило, групи циклонів мають загальний колектор забруд-неного газу, загальний збірник очищеного газу і загальний пиловий бункер. Групові циклони загальним числом 2...8 розташовують попарно, з числом 10...14 – навколо вертикального підвідного газоходу. Відведення очищеного газу від групи циклонів здійснюють через відводи, встановлені на кожному циклоні й об’єднані загальним колектором, або безпосередньо через загальний колектор групи.
Основні параметри сухих групових циклонів з тангенціальним ходом газу наведені в табл. 2.12.
Розрахунок групових циклонів проводиться за вище викладеною методикою.
БАТАРЕЙНІ ЦИКЛОНИ (мультициклони) складаються з декількох десятків або навіть сотень паралельно встановлених циклонних елементів, об’єднаних в одному корпусі з загальним підведенням і відведенням газів, а також з загальним бункером для пилу.
Батарейні циклони можуть бути складені зі звичайних і прямоточних циклонних елементів.
На рис. 2.6 наведена схема батарейного циклона зі звичайними еле-ментами. Запилений газ через вхідний патрубок 2 надходить в розподільну камеру 4, звідки входить в кільцеві зазори між корпусами елементів 1 і вихлопними трубами. В цих зазорах встановлені напрямні апарати, які закручують потік газів. Вловлена зола чи пил надходить в загальний бун-кер 6. Знепилений газ через вихлопні труби надходить в камеру очищеного газу 3. Для закріплення корпусів елементів і вихлопних труб використовуються відповідно нижня і верхня опорні решітки 5.
Напрямні апарати для закручування газів в циклонних елементах найчастіше застосовують типу „гвинт” з двома гвинтовими лопатками, нахиленими під кутом 25°, або типу „розетка” з вісьмома лопатками, нахиленими під кутом 25° чи 30°.
Рисунок 2.6 – Схема батарейного циклона:
1 – елементи з тангенціальними патрубками; 2 – вхідний патрубок; 3 – камера очищеного газу; 4 – конічна камера; 5 – опорні конструкції; 6 – бункер для пилу
В батарейних циклонах з прямоточними елементами очищуваний газ не закручується, тому їх ефективність значно менша, ніж зі звичайними. В зв’язку з цим як самостійні пиловловлювачі вони застосовуються дуже рідко. Частіше їх застосовують для попереднього очищення перед такими високоефективними апаратами, як електрофільтри, рукавні фільтри тощо.
Технічні характеристики деяких широкорозповсюджених циклонів наведені в табл. 2.13.
2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
Для вибору типу циклонного елементу, визначення очікуваного коефіцієнта очищення, аеродинамічного розрахунку і проектування батарейних циклонів в цілому необхідні ті ж дані, що і для звичайних циклонів.
1. Вибір типу, діаметра і числа циклонних елементів. Розеточні направні апарати дають більш повне очищення газів порівняно з гвинтовими, однак вони більшою мірою схильні до забивання. Це в ряді випадків дає перевагу іншим типам елементів.
Обидва типи елементів можуть застосовуватися для вловлювання пилу, віднесенного до першої і другої групи за злипанням (табл. 1.3), а для третьої групи (середньозлипливий пил), як правило, необхідно віддати перевагу гвинтовим направним апаратам.
Таблиця 2.12 – Основні параметри сухих групових циклонів з тангенціальним входом газу [53]
-
Внутрішній діаметр циклона, мм
Кількість циклонів в групі
Площа перерізу циліндричної частини групи циклонів, м2 , розрахункова
Циклон з кутом нахилу вхідного патрубка 15°
Продуктивність, м3/год, розрахункова
Маса, кг, не більше
з камерою очищеного газу у вигляді завитка
з камерою очищеного газу у вигляді збірника
при
при
з циліндрич-ним
бункером
з пірамідаль-им
бункером
з циліндрич-ним бункером
з пірамідаль-ним
бункером
1
2
3
4
5
6
7
8
9
300
400
500
600
700
800
900
400
500
600
700
800
900
500
600
700
800
900
500
600
2
4
6
8
0,14
0,25
0,39
0,56
0,76
1,05
1,27
0,5
0,78
1,13
1,54
2,01
2,54
1,17
1,69
2,31
3,11
3,81
1,57
2,26
1200
2100
3300
4800
6500
8600
10700
4200
6600
9500
13000
17000
21500
10000
14300
19500
23500
32200
13300
19500
1700
3000
4600
6700
9200
12000
15100
6000
9300
13500
18300
24000
30300
14000
20200
27500
36000
45400
19000
27400
245
425
630
880
1170
1600
2060
920
1270
1965
2580
3460
4450
-
-
-
-
-
-
-
280
450
670
880
1130
1480
1810
845
1210
1675
2180
2840
3560
1940
2710
3500
4570
5730
2700
4090
275
440
630
860
1140
1540
1986
910
1260
1708
2510
3300
4315
-
-
-
-
-
-
-
310
465
665
865
1110
1420
1750
640
1150
1600
2110
2730
3450
1880
2640
3400
4410
5580
2620
3815
Примітка. ρt – густина очищуваного газу при робочих умовах, кг/м3.
-
Продовження таблиці 2.12
Циклон з кутом нахилу вхідного патрубка 24°
Продуктивність, м3/год, розрахункова
Маса, кг, не більше
при
при
з камерою очищеного газу у вигляді
завитка
з камерою очищеного газу у вигляді збірника
з циліндричним бункером
з пірамідальним бункером
з циліндричним бункером
з пірамідальним бункером
10
11
12
13
14
15
-
2400
3800
5400
7400
9600
12000
4800
7600
10800
14800
19200
24000
11400
16200
22200
28800
36000
15200
21600
-
3360
5200
7400
10300
13400
17000
6700
10400
14800
20600
26800
34000
15600
22200
30900
40200
51000
20800
29600
-
440
655
830
1200
1630
2120
970
1400
2070
2730
3490
4665
-
-
-
-
-
-
-
-
470
700
825
1180
1515
I880
900
1290
2010
2290
3490
3810
2070
2689
3740
4920
6230
2900
4387
-
440
625
856
1120
1520
1980
920
1280
1900
2500
3050
4330
-
-
-
-
-
-
-
-
470
675
870
1090
1400
1740
855
1170
1830
2095
2730
3470
1930
2475
3420
4455
5630
2670
3960
Таблиця 2.13 – Технічні характеристики батарейних циклонів серійного виготовлення [40]
|
||||||
Тип циклона |
Число елементів в секції, шт. |
Оптимальна швидкість газу в елементі, м/с |
Продук-тивність за газом однієї секції, м3/с |
Коефіці-єнт
опору
|
Максимальне розрідження, кПа |
Область промислового застосування |
ЦБ-254 Р (ОCT 26-14-2003- -77) ЦБ-23І У (ОCT 26-14-2002- -77) ЦБ-2 (ОСТ 108-033) ПБЦ (ТУ 12-44-21-038-75) |
25; 30; 40; 50; 50; 80 12; 16; 20; 25; 30; 42; 56; 63 20; 25; 30; 36; 42; 56
24; 36; 48; 96 |
4,5
4,5
4,5
3,5 |
5,6-16,2
2,2-11,7
4,84-13,6
4,2-16,7 |
90
110
70
150 |
15
2,5-5,0
15
40 |
Очищення газів при температурі до 400°С
Те ж Очищення газів при температурі до 150°С Випускаються у вибухонебезпечному виконанні Очищення газів при тем-пературі до 120ºС Випускаються у вибухобезпечному виконанні |
Граничні значення запиленості для елементів 100, 150 і 250 мм при вловлюванні пилу другої групи наведені в табл. 2.14.
При вловлюванні пилу першої групи вказані в таблиці значення запиленості можуть бути збільшені в 2...З рази, а для третьої групи ці величини повинні бути знижені удвічі. Для вловлювання пилу четвертої групи встановлення батарейних циклонів не рекомендується.
Необхідне число елементів визначають, виходячи з оптимальної швидкості потоку в елементі, яка звичайно лежить в межах від 3,5 до 4,75 м/с. Оптимальна швидкість для прямоточних елементів 11...13 м/с.
2. Витрати газу через один елемент , м3/с, знаходять з формули:
,
(2.12)
де – швидкість газу, м/с;
– діаметр елементу, м.
3.
Необхідне число
,
шт., циклонних елементів
,
(2.13)
де – об’ємні витрати очищуваного газу, м3/с.
Таблиця 2.14 – Максимально допустимі запиленості газу при вловлюванні слабозлипливого пилу, г/м3
Діаметр елементу, мм |
Тип напрямного апарата |
|
„гвинт” |
„розетка” |
|
100 150 250 |
25 50 100 |
15 35 75 |
4. Аеродинамічний опір батарейних циклонів ΔР, Па, знаходять за формулою:
,
(2.14)
де – густина газу при робочих умовах, кг/м3;
– коефіцієнт гідравлічного опору (табл. 2.15).
5. Коефіцієнти очищення газів в елементі батарейного циклона визначаються за формулами для одиночних і групових циклонів (див. 2.4). Необхідні для цього значення параметрів і наведені в табл. 2.16.
6.
Загальний коефіцієнт очищення
з
врахуванням
рециркуляції знаходять за
формулою, яка враховує зниження
ефективності на 10%:
,
(2.15)
де
–
коефіцієнт
очищення відсмоктувальною лінією
циклона;
– коефіцієнт очищення в одиничному циклонному елементі.
Всі значення коефіцієнтів очищення газу виражені в частках від одиниці.
Таблиця 2.15 – Коефіцієнти гідравлічного опору батарейних циклонів з різними елементами
Тип елементу |
|
„Розетка”, α = 25° „Розетка”, α = 65° „Розетка” з безударним входом, α = 25° „Гвинт”, α = 25° Прямоточний ЦКТІ „Енерговугілля” |
90 65 65 85 8,5 100 |
Таблиця 2.16 – Параметри, які визначають ефективність елементів батарейних циклонів
Тип елементу |
Діаметр елементу D, мм |
Параметри |
|
, мкм |
|
||
„Гвинт”, α = 25° „Розетка”, α = 25° „Розетка”, α = 25° „Розетка”, α = 25° „Розетка”, α = 30° „Енерговугілля” ЦКТІ, прямоточний |
250 100 150 250 250 250 250 |
4,5 3,0 3,38 3,85 5,0 3,0 4,0 |
0,46 0,46 0,46 0,46 0,46 0,325 0,525 |
Примітки:
1.
Дані для параметрів типу „гвинт”,
„розетка”, „Енерговугілля” відносяться
до таких
умов
роботи елементів: середня швидкість
потоку
м/с,
динамічна в’язкість газу
= 23,7
·
10-6
Па·с, густина пилу
кг/м3.
2.
Параметри прямоточного елементу ЦКТІ
відносяться до швидкості потоку
м/с,
динамічної в’язкості
Па·с,
густини пилу
кг/м3.