- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
Для розрахунку циклонів необхідні такі початкові дані:
- джерело пилу (описання технологічного процесу, який спричинив
забруднення навколишнього середовища);
- кількість газу, що очищається при робочих умовах , м3/с;
-
густина газу при робочих умовах
,
кг/м3;
-
динамічна в’язкість газу при робочій
температурі
,
Па·с;
- дисперсний склад пилу, який задається двома параметрами , мкм, і ;
-
запиленість газу
,
г/м3;
- густина частинок пилу , кг/м3;
- необхідна ефективність очищення газу , %.
Розрахунок проводиться методом послідовних наближень в такій послідовності.
1.
Задаємося типом циклона і за табл. 2.5
або 2.6 визначаємо оптима-льну швидкість
газу в апараті
,
м/с.
2.
Визначаємо необхідну площу перерізу
циклона
,
м2:
.
(2.3)
3. Знаходимо діаметр циклона , м:
.
(2.4)
Знайдене
значення
округляємо
до величин: 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900, 1000,
1200, 1400, 1600, 1800, 2000, 2400, 3000 мм. Якщо розрахунковий
діаметр перевищує його максимально
допустиме значення, то необхідно
застосувати декілька
паралельно встановлених циклонів.
Таблиця 2.5 – Параметри, які визначають ефективність циклонів
Параметри |
ЦН-24 |
ЦН-15У |
ЦН-15 |
ЦН-11 |
СКД-ЦН-33 |
СК-ЦН-34 |
СК-ЦН-34 М |
|
8,50 |
6,00 |
4,50 |
3,65 |
2,31 |
1,95 |
1,13 |
|
0,308 |
0,283 |
0,352 |
0,352 |
0,364 |
0,308 |
0,340 |
|
4,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
2,0 |
1,7 |
2,0 |
Таблиця 2.6 – Параметри, які визначають ефективність циклонів конструкції ВЦНДІОП і Гіпродеревопром
Параметри |
Марка циклона |
|||
СІОП |
ВЦНДІОП |
Ц |
„Клайпеда” |
|
|
2,6 |
8,6 |
4,12 |
3,1 |
|
0,28 |
0,32 |
0,34 |
0,25 |
, м/с |
1,00 |
4,00 |
3,3 |
1,1 |
|
1400 |
75 |
210 |
1300 |
4.
За вибраним діаметром циклона знаходимо
дійсну швидкість
,
м/с, в циклоні:
.
(2.5)
Дійсна швидкість газу в циклоні не повинна відхилятися від оптимальної більше ніж на 15%.
5. Приймаємо з табл. 2.6 або 2.7 коефіцієнт гідравлічного опору, відповідний заданому типу циклона.
Для циклонів НДІОГАЗ (одиночних чи груп) вводяться уточнювальні поправки за формулою
,
(2.6)
де
-
коефіцієнт гідравлічного опору одиничного
циклона діаметром 500 мм (табл. 2.7). Індекс
„с”
означає, що циклон працює в гідравлічній
мережі, а „п” -
без мережі, тобто безпосередній випуск
в атмосферу;
-
поправковий коефіцієнт на діаметр
циклона (табл. 2.8);
-
поправковий коефіцієнт на запиленість
газу (табл. 2.9);
-
коефіцієнт, який враховує додаткові
втрати тиску, пов’язані з компонуванням
циклонів в групу (табл. 2.10). Для одиничних
циклонів
.
Таблиця 2.7 – Значення коефіцієнтів опору циклонів типу НДІОГАЗ
(
мм,
м/с)
Марка циклона |
|
Без додаткових пристроїв |
З вихідним завитком |
З відводом 90º
|
||
|
|
|
|
|||
ЦН-11 ЦН-15 ЦН-15У ЦН-24 СДК-ЦН-33 СК-ЦН-34 СК-ЦН-34 М |
0,59 - - - 0,33 0,34 0,22 |
245 155 165 75 520 1050 - |
250 163 170 80 600 1150 2800 |
235 150 158 73 500 - - |
245 155 165 15 - - - |
250 160 170 80 560 - - |
Таблиця 2.8 – Вплив поправкового коефіцієнта на діаметр циклона
, мм |
Марка циклона |
||
ЦН-11 |
ЦН-15, ЦН-15 У, ЦН-34 |
СДК-ЦН-33, СК-ЦН-34, СК-ЦН-34 М |
|
150 200 300 450 500 |
0,94 0,96 0,96 0,99 1,0 |
0,85 0,90 0,93 1,0 1,0 |
1,0 1.0 1,0 1,0 1,0 |
Таблиця
2.9 –
Значення
поправкових коефіцієнтів
на запиленість газів (
мм)
Марка циклона |
Запиленість
газу
|
||||||
0 |
10 |
20 |
40 |
80 |
120 |
150 |
|
ЦН-11 ЦН-15 ЦН-15У ЦН-24 СДК-ЦН-33 СК-ЦН-34 СК-ЦН-34 М |
1 1 1 1 1 1 1 |
0,96 0,93 0,93 0,95 0,81 0,98 0,99 |
0,94 0,92 0.92 9,92 0,785 0,947 0,97 |
0,92 0,91 0,91 0,92 0,78 0,93 0,95 |
0,90 0,90 0,89 0,90 0,77 0,915 - |
0,87 0,87 0,88 0,87 0,76 0,91 - |
0,85 0,86 0,87 0,86 0,745 0,90 - |
6. Знаходимо втрати тиску в циклоні
.
(2.7)
Якщо
втрати тиску
виявилися допустимими (
Па), переходимо до розрахунку повного
опору очищення газу в циклоні. При цьому
приймається, що коефіцієнт очищення
газів в одиночному циклоні та в групі
циклонів однаковий. В дійсності коефіцієнт
очищення газів в групі циклонів може
виявитися трохи нижчий, ніж в одиничному
циклоні. Це пояснюється можливістю
виникнення перетікання газу через
загальний бункер, що знижує коефіцієнт
очищення газів в групі циклонів.
Таблиця
2.10 –
Значення
поправкових коефіцієнтів
для груп циклонів ЦН
Характеристика групового циклона |
K3 |
Кругова компоновка, нижнє організоване підведення |
60 |
Прямокутна компоновка, циклонні елементи розташовані в одній площині. Відведення із загальної камери чистого газу |
35 |
Таке саме, але завиткове відведення із циклонних елементів |
28 |
Прямокутне компонування. Вільне підведення потоку в загальну камеру |
60 |
7.
Приймаємо з табл. 2.5 або 2.6 два параметри
і
,
які
характеризують ефективність вибраного
типу циклона. Знаходимо значення
параметра (медіанна тонкість очищення)
,
мкм,
при робочих умовах (діаметр циклона
,
швидкість потоку
,
густина пилу
,
динамічна в’язкість газу
)
за
формулою
,
(2.8)
де
м;
кг/м3;
Па·c;
м/с
-
значення
відповідно діаметра, густини пилу,
в’язкості газу і швидкості потоку
типового циклона.
8.
Ефективність очищення газу в циклоні
,
%,
знаходимо
зa формулою
,
(2.9)
де
–
таблична функція від параметра х,
рівного:
,
(2.10)
де – середній розмір частинок пилу, мкм;
– ступінь
полідисперсності пилу.
Значення і для деяких видів пилу наведені в табл. 2.11.
Таблиця 2.11 – Величини середнього розміру частинок ( ) і полідисперсності ( ) деяких видів пилу
Технологічний процес |
Вид пилу |
, мкм |
|
Заточка інструменту |
метал, абразив |
38 |
0,214 |
Розмел в кульовому млині |
цемент |
20 |
0,468 |
Сушіння вугілля в барабані |
кам’яне вугілля |
15 |
0,334 |
Експериментальні дослідження |
кварцовий пил |
3,7 |
0,405 |
9.
Знаходимо з додатка А параметр
і
за формулою 2.9 розрахункове значення
ефективності очищення газу циклоном.
Якщо розрахункове значення
виявиться меншим необхідного з умов
допустимого викидання пилу в атмосферу,
то необхідно вибрати другий тип циклона
з більшим значенням коефіцієнта
гідравлічного опору. Для орієнтовних
розрахунків необхідного значення
рекомендується
така залежність:
,
(2.11)
де індекс 1 – відноситься до розрахункових, а індекс 2 – до необхідних значень параметрів циклона.
