- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
Циклони
Циклонні апарати завдяки дешевизні та простоті будови і обслу-говування, порівняно невеликому опору і високій продуктивності є най- розповсюдженішим типом сухого механічного пиловловлювача.
Циклонні пиловловлювачі мають такі переваги:
- відсутність рухомих частин в апараті;
- надійне функціонування при температурах газів майже до 500°С без будь-яких конструктивних змін (якщо передбачається використання більш високих температур, то апарати можна виготовляти із спеціальних матеріалів);
- можливість вловлювання абразивних матеріалів при захисті внут-рішньої поверхні циклонів спеціальним покриттям;
- пил вловлюється в сухому вигляді;
- гідравлічний опір апаратів майже постійний;
- апарати успішно працюють при високих тисках газів;
- пиловловлювачі надто прості у виготовленні;
- зростання запиленості газів не приводить до зниження фракційної ефективності очищення.
Правильно запроектовані циклони можуть експлуатуватися надійно протягом багатьох років.
Разом з тим необхідно мати на увазі, що гідравлічний опір високо-ефективних циклонів досягає 1250....1500 Па, тому частинки розміром менше 5 мкм вловлювати циклонами погано.
На рис. 2.4 наведене схематичне зображення потоків повітря в циклоні. Запилене повітря з великою швидкістю вводиться тангенціально в апарат. Сформований тут обертовий потік спускається кільцевим просто-ром (утвореним циліндричною частиною циклона і вихлопною трубою) в його конічну частину, а потім, продовжуючи обертатися, виходить через вихлопну трубу. Частинки, маса яких достатньо велика, відділяються від потоку, досягають стінок циклона і під дією гравітаційних сил та захоплювальної дії осьової течії опускаються в бункер циклона. Чим більші частинки, завислі в потоці, і чим інтенсивніший (у відомих межах) обертовий рух, тим ефективніше очищається газ.
Рисунок 2.4 – Схема циклона:
1 – вхідний патрубок; 2 – вихлопна труба; 3 – корпус;
4 – пилоосаджувальний бункер; 5 – пиловий затвор
За конструктивним виконанням циклони відзначаються великою різновидністю влаштування підведення запиленого газу (тангенціальний, тангенціальний похилий, спіральний, осьовий з направлювальним апаратом) і самого корпусу (циліндричний, перехідний в конус, з переважно розвинутою конічною частиною, конічний, з розширеною конічною частиною, з подвійною стінкою).
Всі практичні задачі щодо очищення газів від пилу з успіхом вирішуються циліндричними (ЦН-11, ЦН-І5, ЦН-І5У, ЦН-24) і конічними (СК-ЦН-34, СК-ЦН-34М і СДК-ЦН-33) циклонами НДІОГАЗУ (держав-ний науково-дослідний інститут з промислового і санітарного очищення газів). Конструктивні схеми і типові розміри циліндричних і конічних циклонів НДІОГАЗ наведені відповідно на рис. 2.5 і в табл. 2.2 і 2.3.
Основні параметри сухих одиночних циклонів з тангенціальним входом газу наведені в табл. 2.4 [53].
Рисунок 2.5 – Конструктивні схеми циклонів:
а) циліндричний; б) конічний
Для вищеперерахованих циклонів прийнятий такий ряд внутрішніх діаметрів D, мм: 200, 300, 400, 500, 600, 700, 600, 900, 1000, 1200, 1400, 1600, 1800, 2000, 2400 і 3000. В табл. 2.2 і 2.3 геометричні розміри цилін-дричних і конусних циклонів дані в частках внутрішнього діаметра .
Для
всіх циклонів бункери мають циліндричну
форму діаметром
,
рівним
1,5
для циліндричних і (1,1...1,2)
для конічних циклонів. Висота циліндричної
частини бункера складає 0,8
,
днище бункера виконується з кутом 60°
між стінками, вихідний отвір бункера
має діаметр 250 або 500 мм.
Таблиця 2.2 – Конструктивні розміри циліндричних циклонів (в частках діаметра ) [42]
|
|||
Геометричний розмір |
Тип циклона |
||
ЦН-15/ЦН-15У |
ЦН-24 |
ЦН-11 |
|
Кут
нахилу кришки і вхідного патрубка
циклона
Висота
вхідного патрубка
Висота
вихлопної труби
Висота
циліндричної частини циклона
Висота
конуса циклона
Загальна висота циклона Висота
зовнішньої частини вихлопної труби
Внутрішній
діаметр пиловипускного отвору
Ширина
вхідного патрубка в циклоні
Ширина
вхідного патрубка на вході
Довжина вхідного патрубка Висота
фланця
|
15/15 0,66/0,66 1,74/1,5 2,26/1,51 2,0/1,5 4,56/3,31 - - - - - - |
24 1,11 2,11 2,11 1,75 4,26 0,59 0,3 – 0,4 0,2 0,26 0,6 0,1 |
11 0,48 1,56 2,06 2,0 4,38 - - - - - - |
Таблиця 2.3 – Конструктивні розміри конічних циклонів (в частках діаметра ) [42]
|
|||
Геометричний розмір |
Тип циклона |
||
СДК-ЦН-34 |
СК-ЦН-34 |
СК-ЦН-34 М |
|
Висота
циліндричної частини
і висота заглиблення вихлопної труби
Висота конічної частини
Внутрішній
діаметр вихлопної труби
Внутрішній діаметр пиловипускного отвору Ширина вхідного патрубка
Висота
зовнішньої частини вихлопної труби
Висота фланця Довжина вхідного патрубка
Висота
вхідного патрубка
Змінний радіус завитка Внутрішній діаметр циліндричної частини |
0,535 3,0 0,334 0,334 0,264 0,2 - 0,3 0,1 0,6 0,535
До 3600 мм |
0,515 2,11 0,340 0,229 0,214 0,515 0,1 0,6 0,2 - 0,6
|
0,4 2,6 0,22 0,18 0,18 0,3 0,1 0,6 0,4
До 4000 мм
|
Таблиця 2.4 – Основні параметри сухих одиночних циклонів з тангенціальним входом газу [53]
|
|||||
Внутріш-ній діаметр циклона, мм |
Площа перерізу циліндричної частини циклона, м2, розрахункова |
Циклон з кутом нахилу вхідного патрубка 15° |
|||
Продуктивність, м3/год, розрахункова |
Маса, кг, не більше |
||||
при
|
при
|
з камерою очищеного газу у вигляді завитка |
|||
з циліндричним бункером |
з пірамідальним бункером |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
300 400 500 600 700 800 900 1000 1200 1400 1600 1800 2000 2200 2400 2600 2800 |
0,07 0,12 0,19 0,28 0,38 0,50 0,63 0,78 1,13 1,54 2,01 2,54 3,14 3,8 4,52 5,31 6,15 |
660 1170 1840 2640 3600 4700 6000 7300 10500 14300 19200 23700 29200 35500 42500 50000 57500 |
930 1650 2580 3720 5100 6600 8400 10400 14900 20200 27000 33600 41800 50200 60000 70000 81200 |
120 185 290 410 540 680 835 1030 1460 1980 3300 4380 5860 7440 8920 10270 14820 |
208 270 385 515 660 815 995 1185 1630 2180 3130 4160 6140 7400 8830 10460 14980 |
Продовження таблиці 2.4
|
|||
Циклон з кутом нахилу вхідного патрубка 24° |
|||
Продуктивність, м3/год, розрахункова |
Маса, кг, не більше |
||
при
|
при
|
з камерою очищеного газу у вигляді завитка |
|
з циліндричним бункером |
з пірамідальним бункером |
||
7 |
8 |
9 |
10 |
1480 1480 2320 3340 4550 5900 7500 9300 13400 18200 23900 29800 37000 45000 53800 63000 72800 |
- 2100 3280 4730 6450 8400 10600 13100 18900 27000 33700 42600 52600 63500 75700 88900 100000 |
- 195 305 425 555 700 880 1070 1520 2050 3340 4500 6060 7700 9260 10700 15500 |
- 285 400 545 685 850 1040 1240 1700 2250 3180 4260 6330 7650 9170 10810 15570 |
Примітка.
–
густина очищуваного газу при робочих
умовах.
Максимальне розрідження (тиск) газів, які поступають в циклони, не повинно перевищувати 2500 Па. Температура газів для уникнення конденсації парів рідини вибирається на 30...50°С вищою температури точки роси, а за умовами міцності конструкції – не вище 400° С. Продуктивність циклона залежить від його діаметра, збільшуючись зі зростанням останнього. Ефективність очищення циклонів серії ЦН зменшується зі збільшенням кута входу в циклон. Циліндричні циклони серії ЦН рекомендується використовувати для попереднього очищення газів і встановлювати перед фільтрами чи електрофільтрами.
Конічні циклони серії СК типу СДК-ЦН-33 і СК-ЦН-34 відрізняються від циліндричних циклонів більшим опором, значно більшою ефективністю і, в деяких випадках, можуть забезпечити необхідне очищення викидів, замінивши більш складні в експлуатації мокрі пиловловлювачі. Зовнішньо ці циклони відрізняються від циліндричних більш видовженою конічною частиною, спіральним вхідним патрубком і меншим діаметром вихлопної труби.
