2. Інерційні пиловловлювачі

Ефективність знепилювання в простій пилоосаджувальній камері може бути збільшена, а габарити її зменшені, якщо ефекту гравітаційного осадження частинок додати додатково момент руху вниз. Цей принцип закладений в основу багатьох конструкцій пиловловлювачів. Типовим представником цього класу пиловловлювачів є пилові мішки (рис. 2.2, а), які застосовуються в металургії. В такому апараті вхідна циліндрична труба додає частинкам додатково до гравітаційної сили момент, рівний приблизно g/3. Наприклад, такий пиловловлювач, встановлений за доменною піччю, забезпечує ступінь вловлювання до 65...80% частинок більше 30 мкм.

Рисунок 2.2 – Найпростіші пилоосаджувачі інерційної дії:

а) пиловий мішок з центральним підведенням газу;

б) пиловий мішок з боковим підведенням газу;

в) пилоосаджувач з відбивною перегородкою.

Інерційний пиловловлювач, наведений на рис. 2.3 б вмонтовується в газоходи діаметром більше 2 м. Випадання великих частинок в бункер відбувається внаслідок відхилення потоку від прямолінійного руху.

Камера з перегородкою (рис. 2.2, в) за ефективністю не набагато відрізняється від звичайної осаджувальної камери, але має більший гідравлічний опір, який можна знизити за рахунок більш плавних поворотів.

У сучасних конструкціях інерційних пиловловлювачів механізм осадження частинок заснований на зміні направлення руху. Пилогазовий потік проходить вертикально вниз циліндричним газоходом, потім змінює направлення руху на 180° і проходить через кільцевий зазор. Вловлений пил зсипається в бункер. Ефект пиловловлювання значно залежить від правильно підібраного кільцевого зазору.

2. Жалюзійний пиловіддільник

Для розділення газового потоку на очищений газ і збагачений пилом газ використовують жалюзійний пиловіддільник (рис. 2.3). На жалюзійній решітці 1 газовий потік витратою розділяється на два потоки витратою і . Звичайно , а . Відділення частинок пилу від основного газового потоку на жалюзійній решітці проходить під дією інерційних сил, які виникають при повороті газового потоку на вході в жалюзійну решітку, а також за рахунок ефекту відбиття частинок від поверхні решітки при співударянні. Збагачений пилом газовий потік після жалюзійної решітки направляється до циклону 2, де очищається від частинок, і знову вводиться в трубопровід за жалюзійною решіткою. Жалюзійні пиловіддільники відрізняються простотою конструкції і добре компонуються в газоходах, забезпечуючи ефективність очищення 0,6 і більше для частинок розміром понад 20 мкм. Вони застосовуються для очищення димових газів від великого дисперсного пилу при температурі до 450....600°С.

Основними позитивними якостями жалюзійних пиловіддільників є малий гідравлічний опір і значно менші порівняно з будь-якими іншими пиловловлювачами розміри. Негативні якості – зношення пластин решітки при високій концентрації особливо великого пилу і можливість утворення відкладень при охолодженні газів до точки роси.

Строк служби решіток жалюзійного пиловловлювача при пиловидному спалюванні вугілля складає 6 місяців. Причому зниження ефективності очищення за рахунок їх зношення спостерігається на третьому місяці експлуатації. Тому з ростом вимог до систем очищення газів і удосконалення пилоочищувальних установок дру гих типів для заново проектованих газоочисних установок cпостерігається тенденція до повного відказу від використання жалюзійних пило- і золовловлювачів.

Рисунок 2.3 – Конструктивна схема жалюзійного пиловловлювача з пластинами:

1 – жалюзійні пластини; 2 – циклон