
- •41. Способи гасіння пожеж
- •42. Пожежна сигналізація
- •43. Первинні засоби пожежогасіння. Переваги та недоліки вогнегасників.
- •44. Автоматичні засоби пожежогасіння
- •45.Органи держнагляду за охороною праці та її функції
- •46. Права і відповідальність посадових осіб Держпромнагляду в сфері оп
- •47. Громадський контроль у сфері оп
- •48. Види і характеристика контролю за дотриманням вимог у сфері охороні праці
41. Способи гасіння пожеж
Для гасіння пожеж використовують:
*воду; *вогнегасні піни; *гасіння інертними газами; *тверді вогнегасні речовини; *рідкі вогнегасні речовини; *автоматичні стаціонарні установки; *первинні засоби гасіння пожеж: внутрішні пожежні крани, повстини, пісок. Пінні вогнегасники призначені для гасіння твердих, рідких речовин і матеріалів. Газові вогнегасники призначені для гасіння невеликих вогнищ горіння речовин, матеріалів і електроустановок, за винятком речовин, горіння яких відбувається без доступу кисню і повітря. У якості вогнегасного засобу в основному використовують діокись вуглецю, рідше застосовують азот і інші інертні гази. Коли застосування пінних або вуглекислотних вогнегасників неефективно або небажано, використовують порошкові, вуглекіслотно-брометилові та інші вогнегасники. Порошковий призначений для гасіння лужних металів, кремній-органічних і інших з’єднань. Вуглекіслотно-брометилові - для гасіння волокнистих і інших твердих матеріалів, а також електроустановок. Повстина - грубошерсте або азбестове полотнище, застосовують при малій площі горіння. Пісок звичайно застосовують там, де можливий розлив невеликої кількості пальних і легкозаймистих рідин.
Пожежна сигналізація і зв’язок призначений для швидкої і точної передачі повідомлення про пожежу і місце його виникнення, приведення в дію виробничих автоматичних засобів вогнегасіння, централізованого керування пожежними підрозділами й оперативним керівництвом гасінням пожежі.
42. Пожежна сигналізація
Головною умовою для успішної ліквідації пожежі є швидке повідомлення пожежно-рятувальної служби про виникнення загоряння. Для виклику пожежної команди на кожному об’єкті має бути телефонний або радіозв’язок.
Для швидкого повідомлення про пожежу облаштовують електричну пожежну сигналізацію, яка виявляє займання на початковій стадії.
До автоматичних систем пожежної сигналізації належать:
1)Теплові автоматичні сповіщувачі реагують на підвищення температури навколишнього середовища.
2)Димові - реагують на появу диму.
3)Комбіновані - здатні одночасно реагувати на підвищення температури у навколишньому середовищі і появу диму.
4)Світлові - мають фотоелемент, що реагує на ультрафіолетову або інфрачервону частину спектра полум’я.
Ефективність і надійність пожежних сповіщувачів залежить від оптимального добору їх типу, установки та умов експлуатації.
Кожну точку приміщення, яка потребує захисту від пожежі, має контролювати не менш як два автоматичних пожежних сповіщувачів.
Допустима висота установки пожежних сповіщувачів не повинна перевищувати: теплових - 9 м; димових-12м; комбінованих -20м; світлових - 30м
Періодично сповіщувачі перевіряються на справність: теплові — один раз на рік; димові і комбіновані — один раз на місяць.
43. Первинні засоби пожежогасіння. Переваги та недоліки вогнегасників.
До первинних засобів пожежогасіння належать: вогнегасники; пожежні крани-комплекти, ручні насоси, лопати, ломи, сокири та ін. Їх розміщують на пожежних щитах, які встановлюють на території об'єкта з розрахунку один щит на 5000м2. Вони мають бути пофарбовані у червоний колір, а пожежний інструмент у чорний.
Серед первинних засобів пожежогасіння найважливішу роль відіграють вогнегасники різних типів: водяні, водо-пінні, порошкові, вуглекислотні, газові. Пінні вогнегасники призначені для гасіння твердих, рідких речовин і матеріалів. Не можна застосовувати, коли пінний розчин сприяє розвиткові процесу горіння або є провідником електричного струму. Газові вогнегасники призначені для гасіння невеликих вогнищ горіння речовин, матеріалів і електроустановок, за винятком речовин, горіння яких відбувається без доступу кисню і повітря. У якості вогнегасного засобу в основному використовують діокись вуглецю, рідше застосовують азот і інші інертні гази. Коли застосування пінних або вуглекислотних вогнегасників неефективно або небажано, використовують порошкові, вуглекіслотно-брометилові та інші вогнегасники. Порошковий призначений для гасіння лужних металів, кремній-органічних і інших з’єднань. Вуглекіслотно-брометилові - для гасіння волокнистих і інших твердих матеріалів, а також електроустановок. Ці вогнегасники не можна застосовувати при горінні лужних металів і інших речовин, що горять без кисню повітря.