10.8. Загальні питання електричних машин та електропостачання

Втрати потужності та коефіцієнт корисної дії, нагрів, охолодження та режим навантаження електричних машин.

Поняття про електропостачання підприємств, цехів і робочого місця. Розрахунок електричних ліній живлення споживачів.

Під час аналізу формули коефіцієнта корисної дії електричної машини звернути увагу на умову максимуму коефіцієнта корисної дії та на три групи втрат в електричній машині.

Вирішальним фактором під час розрахунку та правильного вибору електричного двигуна для виробничого механізму є його нагрів. Незва-жаючи на складний характер розподілу тепла в електричній машині, замі-на реальної машини однорідним тілом дає можливість встановити деякі загальні закони зміни температури машини в процесі нагріву і охолод-ження.

Передача електроенергії в системах електропостачання здійнюється трифазними лініями напругою 6 ÷220 кв, а на території підприємств напруга понижується до 0,4/0,23 кв. Переріз провідників і жил кабелів вибирають за умов допустимого нагріву, економічної густини струму та допустимих втрат напруги.

Література: [1, с. 524–532; 2, с. 542–570; 4, с. 44–45].

Запитання для самоперевірки

1. Які є номінальні напруги ліній електропередач?

2. Назвіть категорії електроприймачів за надійністю роботи.

3. Назвіть основні елементи системи електропостачання, їх приз-начення.

4. Які існують схеми живлення трансформаторних підстанцій?

5. За якими критеріями вибирають переріз провідника лінії живлення?

6. Як вибирають переріз провідника за струмом навантаження?

7. Яку втрату напруги в лінії дозволяє держстандарт?

8. Які мінімально допустимі перерізи мідних і алюмінієвих провід-ників за умов механічної міцності?

11. Домашні розрахунково-графічні роботи

11.1. Загальні методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт

Навчальним планом передбачено виконання розрахунково-графіч-них робіт. Номер варіанта завдання визначається сумою двох останніх цифр номера залікової книжки студента.

Розрахунково-графічні роботи виконуються в учнівському зошиті або на аркушах формату А4, скріплених між собою. На титульному аркуші розрахунково-графічної роботи повинно бути вказано прізвище та ініціали студента, номер залікової книжки, шифр групи, номер та назва роботи.

На першій сторінці роботи наводиться завдання та детальний опис вихідних даних із зазначенням їх розмірностей. Розв’язок по кожному пункту записують у загальному вигляді, після чого в формули підстав-ляють числові значення величин та наводять результат обчислень. Не-обхідно вказати розмірності обчислених величин, кожен пункт розра-хунків супроводжувати поясненнями. У разі використання довідкової та навчальної літератури, не вказаної в переліку рекомендованої літератури, обов’язково дати посилання на цю літературу і навести її вихідні дані. Всі розрахунки виконують у системі СІ.

Якщо розв’язання задачі вимагає множини однотипних розрахун-ків, наприклад, для побудови характеристик, то в тексті роботи наводять детальний розрахунок для однієї точки характеристики (краще для номі-нального режиму), а решту зводять у таблицю. Кожну таблицю і кожен рисунок підписують і нумерують згідно з вимогами ЄСКД.

Послідовність побудови векторних діаграм описують. На діаграмах вказують масштаби і конкретні значення параметрів, використаних при побудові цих діаграм.

Всі графіки і векторні діаграми виконують на міліметровому папері згідно з вимогами ЄСКД. На полі графіка наносять розрахункові точки, які сполучають гладкою кривою. На одному графіку можна побудувати декілька залежностей, при цьому для кожної з них будують відповідні осі в своєму масштабі.