16. Причини та фактори, що стимулюють вивезення капіталу.

Причини та фактори, що стимулюють вивезення капіталу.

Передумови вивозу капіталу:

· інтернаціоналізація господарського життя;

· відносне перенакопичення капіталу у національній економіці та відсутність умов його ефективного використання;

· наявність дешевих ресурсів за рубежем: дешевої сировини, матеріалів, робочої сили;

· неспівпадання попиту та пропозиції на капітал у національній економіці;

· прагнення забезпечити чистоту навколишнього середовища в країнах-експортерах капіталу.

Фактором, що стимулює вивіз капіталу, є зростаюча глобалізація світової економіки. Початок глобалізації як масштабного історичного процесу проявився у виникненні й розвитку транснаціональних корпорацій (ТНК), які стали чи не найефективнішою та найжиттєспроможнішою формою організації спільного бізнесу і виробництва (кооперації).

Глобалізація усіляко сприяє прискоренню інтеграційних процесів, під впливом яких у світі сформувалися 3 регіональних ринки з привілейованими режимами взаємної торгівлі: Північноамериканська зона вільної торгівлі (СШД, Канада, Мексика); Європейський економічний простір, основу якого становить Європейський союз; Південно-Східна Азія (Японія, Південна Корея, Тайвань, Сінгапур).

Фактори, які сприяють вивозу капіталу:

- МПП (міжнародний поділ праці) міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва;

- наявність транснаціональних корпорацій (ТНК, які шляхом вивозу капіталу запроваджують дочірні підприємства та філії);

- наявність СП (спільних підприємств);

- міжнародні фінансові організації (МБРР, ЄБРР, МВФ) які сприяють і регулюють переливами капіталів і т.д.

- економічна поведінка промислово розвинених країн та країн що розвиваються: одні прагнуть вивезти капітал за кордон, інші створюють сприятливий інвестиційний клімат для імпорту капіталу із-за кордону.

Головною метою вивозу капіталу є:

- отримання прибутку підприємством;

- отримання процентів за надання капіталу в грошовій формі;

- встановлення контролю за діяльністю імпортерів капіталу.

Суб’єктами вивозу капіталу є: підприємці, ТНК, держава.

Вивіз капіталу прискорюють і генерують численні міжнародні економічні організації: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Банк міжнародних розрахунків (БМР), Багатостороннє інвестиційне гарантійне агентство (БІГА), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та інші інститути.

17. Портфельні та прямі іноземні інвестиції.

Портфельні та прямі іноземні інвестиції.

Портфельні іноземні інвестицій – це вкладення капіталу в іноземні цінні папери – інструменти власності, які дають інвесторові право отримувати відповідний дохід, але не дають реального контролю над об¢єктом інвестувань.

Прямі іноземні інвестиції (ППІ) – вкладання капіталу резидентом однієї країни (прямим інвестором) у підприємство-резидент іншої країни з метою набуття довготривалого економічного інтересу.

18. Інвестиційний клімат держави.

Інвестиційний клімат — це сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціально-культурних, організаційно-правових і географічних факторів, які притаманні певній країні і визначають привабливість її для іноземного інвестора.    Щодо загальної оцінки інвестиційного клімату в Україні на макроекономічному рівні, то тут слід відзначити, що в економіці продовжується спад виробництва, зменшується частка надходжень від податків, накопичуються неплатежі, знижується частка банківського кредитування у ВВП, зростає сума внутрішнього і зовнішнього боргу, зростає рівень тіньової економіки, знижується частка державних капіталовкладень (щороку в цілому на 5—10 %). Крім цього, на інвестиційний клімат держави суттєвий вплив мають: - приховане безробіття; - неможливість виконання державою своїх обов’язків щодо соціального захисту громадян; - відсутність ефективних процедур банкрутства, захисту прав власників; - високий рівень злочинності; - слабка дисципліна виконання законодавчих актів.    Причинами погіршення інвестиційного клімату в Україні є: по-перше, заполітизованість економіки; по-друге, негативні наслідки приватизації, до яких призвело збочення та заміна такої основної мети приватизації, як сприяння розвитку виробництва, на отримання прибутку в короткий термін.