3. Аналіз стану і руху основних засобів.

Кінцеві результати діяльності підприємства в значній мірі залежать від стану основних засобів.

Використання морально і фізично застарілих машин, обладнання, устаткування приводить до нераціонального використання сировини, матеріалів, палива, енергії, збільшення матеріальних і трудових витрат на їх ремонт і обслуговування, виробництва низькоякісної і неконкурентоспроможної продукції.

При аналізі стану основних засобів необхідно дати характеристику їх технічного і морального стану в результаті проведення заходів щодо модернізації і технічного переозброєння виробництва.

Для характеристики стану основних засобів використовуються показники: коефіцієнт зносу і коефіцієнт придатності (табл. 4.1). Коефіцієнти обчислюються як за всіма основними засобами, так і за окремими їх групами. Коефіцієнти визначаються на підставі моментних показників, тобто на певний період (на початок і кінець досліджуваного періоду). Також можуть розраховуватися середні показники за період.

Таблиця 4.1 – Показники стану основних засобів

Назва показника	Методика розрахунку показника	Нормативне значення	Характеристика показника
Коефіцієнт зносу ( )		 0,5	характеризує ступінь зносу основних засобів
Коефіцієнт придатності ( )		 0,5	відображає частину основних засобів, придатних для експлуатації
– знос основних засобів; – первісна вартість основних засобів на відповідну дату; – залишкова вартість основних засобів на відповідну дату

Для поглибленого аналізу технічного стану основних засобів розраховуються часткові коефіцієнти зносу: коефіцієнт фізичного зносу і коефіцієнт морального зносу.

Коефіцієнт фізичного зносу (К_ф.зн.) може бути визначений за формулами:

.

де: Т_ф, Т_н – період служби обладнання, роки (фактичний і нормативний); Н – річна норма амортизації, %; А – річна сума амортизації, грн.; – середньорічна вартість основних засобів, грн.

Моральний знос обладнання виникає під впливом створення нових ефективних засобів праці, внаслідок чого знижується соціальна й економічна ефективність старої техніки.

Коефіцієнт морального зносу (К_м.зн.) можна розрахувати за такими формулами:

.

де: ВП_н, ВП_с – обсяг випуску продукції на новому і старому обладнанні, грн.; , – середньорічна вартість нового і старого обладнання, грн.; П_н, П_с – прибуток від реалізації продукції, виробленої на новому і старому обладнанні, грн.

Необхідно зазначити, що на підставі даних про коефіцієнти зносу і придатності не можна зробити точних висновків щодо стану основних засобів, оскільки:

• на суму зносу основних засобів великий вплив має метод нарахування амортизації, що застосовується на підприємстві;

• вартісна оцінка основних засобів залежить від кон’юнктури ринку;

• на законсервоване обладнання нараховується амортизація на повне відновлення, однак, фізично ці основні засоби, з певним застереженням, не зношуються, а загальна сума зносу зростає.

Для визначення технічного стану основних засобів і насамперед технологічного обладнання, оцінюється також їх вартість за віковою структурою.

Віковий склад основних засобів встановлюється за допомогою їх групування за термінами експлуатації (до 5; 5-10; 10-20; 20 і більше років).

На підставі даних групувань можна визначити середній вік основних засобів ( ) за формулою:

.

де: і_с – середина інтервалу, років; К – кількість одиниць обладнання кожної інтервальної групи.

Середина кожного інтервалу ( ) визначається виходячи із виразу:

.

де: М_в, М_н – верхня і нижня межа інтервалу, років.

На тих ділянках виробництва, де високий відсоток зносу і питома вага обладнання з тривалим терміном експлуатації, необхідно передбачити прискорені темпи відновлення активної частини основних засобів. При аналізі варто звернути увагу на те, щоб цей процес супроводжувався якісним удосконаленням наявного парку обладнання. Перевіряється виконання плану по впровадженню нової техніки, а також визначаються частки прогресивного обладнання і автоматизованого обладнання.

Технічний стан основних засобів залежить від якості і своєчасності ремонту. Аналізується дотримання графіка планово-попереджувальних ремонтів, витрати на ремонт, з’ясовуються причини невиконання плану по ремонту тощо.

Для більш глибокого аналізу стану основних засобів дані розрахунки необхідно доповнити розрахунками показників руху основних засобів, що дозволяє з’ясувати, чи іде оновлення основних засобів необхідними темпами.

Аналіз руху основних засобів здійснюється на підставі балансу шляхом розрахунку системи показників, які характеризують рух основних засобів, зокрема: коефіцієнтів надходження, оновлення, терміну оновлення, вибуття, ліквідації, приросту, компенсації вибуття, інтенсивності заміни (табл. 4.2). Коефіцієнти розраховуються як по основних засобах в цілому, так і по їх активній частині.

Таблиця 4.2 – Показники руху основних засобів

Назва показника	Методика розрахунку показника	Нормативне значення	Характеристика показника
Коефіцієнт надходження ( )		збільшення	показує частину основних засобів, які надійшли на підприємство
Коефіцієнт оновлення ( )		збільшення	показує частину введених (оновлених) основних засобів
Термін оновлення ( )		зменшення	характеризує термін заміни наявних основних засобів
Коефіцієнт вибуття ( )		зменшення	показує частину виведених основних засобів
Коефіцієнт ліквідації ( )		зменшення	характеризує частку ліквідованих за рік основних засобів
Коефіцієнт приросту ( )		 0	характеризує збільшення вартості основних засобів з урахуванням вибуття
Коефіцієнт компенсації вибуття ( )		зменшення	показує співвідношення виведених і введених основних засобів
Коефіцієнт інтенсивності заміни ( )		зменшення	показує співвідношення ліквідованих і введених основних засобів
– вартість надходження основних засобів; – первісна вартість основних засобів на кінець періоду; – вартість введених в експлуатацію основних засобів; – первісна вартість основних засобів на початок періоду; – вартість виведених з експлуатації основних засобів; – вартість ліквідованих основних засобів

Технічний стан і рух основних засобів може здійснюватися не лише введенням в експлуатацію нових основних засобів, а й їх модернізацією. Перш ніж розробити план модернізації, необхідно визначити ефективність модернізації об’єкта основних засобів порівняно з ефективністю нової моделі цього об’єкта і його застарілого екземпляра.