2. Аналіз наявності, складу і структури основних засобів.

Аналіз основних засобів розпочинають з вивчення обсягу та динаміки (тобто наявності) основних засобів.

Аналіз наявності основних засобів (їх обсягу і динаміки) ґрунтується на оцінці вартості основних засобів на початок і кінець року, а також їх середньорічної вартості. Крім того, проводиться порівняння величини даних показників з їх рівнем в попередньому році (або за декілька років).

Для оцінки тенденції зміни обсягу основних засобів використовується їх баланс за первісною вартістю, який має вигляд:

ОЗ_п + Н = В + ОЗ_к

де ОЗ_п, ОЗ_к – первісна вартість основних засобів відповідно на початок і кінець звітного періоду; Н – вартість придбаних основних засобів за звітний період (надходження); В – вартість виведених з експлуатації основних засобів за звітний період (вибуття).

Аналіз складу і структури основних засобів починається з вивчення складу і структури основних засобів у цілому на підприємстві і за окремими групами. При цьому склад і структура основних засобів визначається специфікою галузі і виробничо-технічними особливостями підприємства.

В результаті аналізу досліджується обсяг основних засобів у розрізі основних їх видів: виробничих і невиробничих основних засобів.

Виробничі (промислово-виробничі) основні засоби – це основні засоби, які беруть участь у виробничому процесі, становлять виробничі потужності підприємства.

Невиробничі основні засоби – це основні засоби, які не беруть участі у процесі виробництва, і є об’єктами суспільного використання, соціальною інфраструктурою підприємства.

На основі складу основних засобів здійснюється оцінка їх структури – питомої ваги окремих груп у загальній вартості. Групами основних засобів є: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом; будівлі, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби.

При аналізі структури виробничих основних засобів виявляється також співвідношення активної частини і пасивної частин на початок і кінець звітного періоду. Активна частина безпосередньо впливає на предмет праці. Основні засоби, які створюють умови для здійснення процесу виробництва, утворюють пасивну частину. До активної частини основних засобів прийнято відносити машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент тощо. До пасивної частини належать будівлі, споруди, виробничий та господарський інвентар, інші основні засоби.

Підвищення питомої ваги активної частини основних засобів характеризує прогресивність їх структури, зростання технічної оснащеності підприємства, сприяє збільшенню випуску продукції, зростанню фондовіддачі.

Для підвищення ефективності виробництва темпи зростання активної частини основних засобів мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини, а зростання кількості машин та обладнання – темпи зростання інших видів активної частини основних засобів.

У подальшому поглибленому аналізі необхідно звернути увагу, власне, які види активної частини основних засобів введені в експлуатацію на підприємстві, їх технічний стан, відповідність кращим світовим зразкам, як виконаний план технічного переоснащення підприємства, наскільки впровадження нової техніки сприяє підвищенню рівня механізації, автоматизації і комп’ютеризації виробництва і праці, чи сприяє нова техніка використанню прогресивних технологій.

Отже, така деталізація аналізу необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів на основі оптимізації їх структури.