
- •Сутність управління персоналу
- •1.2. Функціональний та предметний підходи в менеджменті
- •1.3. Міжнародні діяльність в Україні
- •1.4. Принципи міжнародної діяльності
- •1.5. Предмет та завдання курсу
- •2.2. Багатосторонні міжнародні інститути регулювання
- •2.3.Напрямки міжнародного менеджменту: середовище міжнародного маркетингу, система міжнародної торгівлі, економічне середовище, політико-правове середовище, культурне середовище
- •Міжнародний менеджмент
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •Розробка стратегії поведінки корпорації на міжнародному ринку
- •Процес стратегічного планування
- •Аналіз зовнішнього середовища;
- •Аналіз сильних і слабких сторін організації;
- •Місія і цілі корпорації
- •Аналіз зовнішнього середовища
- •Аналіз сильних і слабких сторін організації
- •Тема 4: прийняття рішень в міжнародних корпораціях План викладу і засвоєння матеріалу:
- •4.1. Асортиментна політика. Придбання фондів. Розміщення ліквідних фондів.
- •4.2. Сфери міжнародного бізнесу.
- •Асортиментна політика
- •4.2. Сфери міжнародного бізнесу
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •Міжнародна торгівля.
- •Міжнародний лізинг.
- •Використання активів із-за кордону.
- •Контрактні форми зовнішньоекономічної діяльності.
- •Міжнародні інвестиції.
- •5.2. Регулювання міжнародної діяльності
- •5.3. Чинники управління міжнародною діяльністю
- •Конкуренція
- •Присутність у країні
- •Організаційна структура міжнародних корпорацій і культура їх діяльності
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •Структура управління персоналом Планування персоналу
- •Підбір персоналу
- •Оцінювання персоналу
- •Чинники управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях: розбіжності ринків праці, проблеми переміщення робочої сили, стиль і практика управління, національна орієнтація, контроль
- •Мотивація персоналу
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •Поняття та загальна характеристика керування
- •Форми влади
- •7.4.Теорії лідерства Теорія рис
- •Стилі керування
- •Автократичний стиль управління
- •Демократичний стиль управління
- •Ліберальний стиль управління
- •Ситуаційні підходи до ефективного керування
- •Ситуаційна модель керівництва Фідлера
- •Адаптивне керування
- •Особливості японської системи керування
- •"Канбан"-системауправління запасами
- •Поняття і загальна характеристика комунікацій
- •Інформація, її види та роль в міжнародному менеджменті
- •Характеристика корисної інформації
- •Роль інформації:
- •Інформація як головний предмет праці керівника, як подукт його діяльності
- •Сучасні вимоги до інформації
- •Визначення вартості інформації для організації
- •Комунікаційний процес
Стилі керування
Стиль керівництва – це звична манера поведінки керівника щодо підлеглих.
Основними стилями керівництва є автократичний, демократичний, ліберальний.
СТИЛІ
КЕРІВНИЦТВА
Автократичний
Демократичний
Ліберальний
Рис. 7.1. Основні стилі керівництва
Автократичний стиль управління
Автократичний стиль – це поведінка керівника, який має достатній обсяг влади для нав’язування своєї волі підлеглим.
Основними позитивними характеристиками керівника-автократа є: відданість, ризикованість, оперативність, настирливість тощо.
Негативним у керівника-автократа є: надмірна централізація влади, свідоме обмеження контактів з підлеглими, нетерпімість до заперечень, формальне проведення нарад, перевищення меж законів, часте застосування адміністративних стягнень тощо.
Демократичний стиль управління
Демократичний стиль – це поведінка керівника, який намагається не нав’язувати свою волю підлеглим, а створює клімат у колективі, де працівники мотивують себе самі до праці через потреби вищого рівня.
Основними позитивними характеристиками керівника-демократа є справедливість, повага до підлеглих, турбота про них, делегування другорядних питань підлеглим, прислуховування до думок підлеглих, доведення вказівок підлеглим у вигляді пропозицій, порад і навіть прохань, інформування колективу про стан справ та перспективи розвитку організації тощо.
Ліберальний стиль управління
Ліберальний стиль – це поведінка керівника, який надає своїм підлеглим майже повну волю у виборі завдань та контролю за ними.
Основними позитивними характеристиками керівника-ліберала є: ввічливість, добродушність до підлеглих, готовність вислуховувати пропозиції і навіть критику підлеглих тощо.
Негативним у керівника-ліберала є: відсутність ініціативи, очікування вказівок зверху, невпевненість, легкість впливу оточуючих, невимогливість до підлеглих, легко роздає нереальні обіцянки, безконтрольність, якщо вказівка не виконується підлеглим, може виконувати її сам тощо.
Ситуаційні підходи до ефективного керування
Для визначення залежності між стилем керівництва, задоволеністю та продуктивністю праці американські теоретики почали вивчати не тільки взаємини керівників і підлеглих, а й ситуацію в цілому. В результаті розроблено кілька ситуаційних моделей, які отримали широке прикладне застосування.
Американський дослідник Лайкерт дійшов висновку, що стиль керівництва може бути орієнтованим або на роботу, або на людину. Причому більш продуктивною є орієнтація на людину. Однак пізніше було виявлено, що є керівники, які одночасно орієнтуються і на роботу, і на людину, тобто роблять спробу створити певний інтегральний стиль керівництва.
Лайкерт запропонував 4 системи для підбору стилю лідерства, які базуються на оцінці поведінки керівників: експлуататорсько-авторитарний, доброзичливо-авторитарний, консультативно-демократичний.
Таблиця 7.1
Стилі керівництва за Р. Лайкерта
Стиль керівництва |
Характеристика стилю |
Експлуататорсько-авторитарний |
Керівники мотивують людей погрозою покарання, використанням заохочення, самі приймають рішення |
Доброзичливо-авторитарний |
Керівники впевнені в собі і вірять своїм підлеглим, застосовують для мотивації заохочення, використовують іноді ідеї підлеглих |
Консультативно-демократичний |
Керівники виявляють певну довіру підлеглим, використовують їхні ідеї, консультуються з підлеглими під час прийняття управлінських рішень |
Заснований на участі |
Керівники виявляють повну довіру до підлеглих, вислуховують їхні думки, залучають до всіх видів діяльності, ставляться до підлеглого, як до рівного |
Стиль "керування командою" вважається найбільше ефективним у силу того, що виконання робочих завдань засновано на спільних зусиллях членів організації. Стиль "керування заміським клубом"' означає, що основний акцент зроблений на потребі співробітників, а не на результату праці. "Засноване на повноваженнях керування" виникає, коли менеджмент орієнтується насамперед на ефективність операцій. Стиль "серединне керування" відбиває рівна увага як до співробітників, так і до виробничих проблем. "Убоге керування" означає відсутність філософії керівництва й управління, які направлені на підтримку міжособових відносин й виконання робітничих завдань. Тут зусилля менеджменту мінімальне.