26. Розкрити основні ідеї в. О. Сухомлинського, які стосуються виховання гуманізму у дітей та обґрунтувати їх актуальність в роботі із сучасними школярами.

Дуже важливо, щоб з дитинства в людини було духовне життя в світі моральних цінностей - святинь нашої ідеології, нашої Батьківщини, нашої історії, нашого народу. Суть духовного життя маленького громадянина повинна бути в захопленні, одухотворенні красою людини й красою ідеї, у прагненні стати справжнім патріотом, справжнім борцем. Той, хто живе в світі моральних цінностей з малих років почуває себе сином Батьківщини. Велику роль у етичному вихованні відіграє усвідомлення і переживання вдячності інших людей. презирство до невдячності - благородне почуття, яке треба виховувати з малих років. Повага, шанування старших поколінь - закон нашого життя. Поважати старших треба тому, що вони мудріші, духовно багатші за тебе. Повага до старших тим сильніша, чим глибше осмислюється і переживається недопустимість вчинків, невихованість почуттів. Додержання 10 заповідей вважається в колективі справою честі й гідності, порушення - ганьбою й моральним невіглаством.

Берегти матір - значить піклуватися про чистоту джерела, з якого ти пив з першого свого подиху, й питимеш до останньої миті свого життя.

"Суть виховання я вбачаю в тому, щоб кожен вихованець загартовував свою волю і силу духу, виявляв себе в активному прагненні до добра, в рішучості досягти ідеалу добра, щоб то не було." "Виховання моральної свободи нерозривно пов'язано з культурою бажань, на основі яких формуються високоморальні потреби."

27. Показати співзвучність ідеї г. Ващенка про мету виховання із завданнями української національної школи на сучасному етапі розвитку нашого суспільства.

Головною метою національного виховання на сучасному етапі е:

1. Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури, мови.

2. Формування на їх основі особистісних рис громадянина України, які включають у себе національну свідомість, розвинуту духовність, моральну, естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру.

Розвиток індивідуальних здібностей і таланту.

3. З розуміння мети життя випливає таке поняття як ідеал.

Дане поняття відіграє суттєву роль у процесі виховання. Найбільш широко поняття ідеалу національного виховання розкриває Г. Ващенко у своїх творах "Виховний ідеал". "Виховна роль мистецтва" та ін. В основу розуміння ідеалу він кладе людські та загальнонаціональні цінності, що є духовним надбанням народу, добро, боротьба зі злом, пошук правди та справедливості, любов і краса. Носієм цих цінностей виступає християнство. Людина живе і народжується в конкретному національному середовищі, що вирізняється серед інших мовою, культурою, звичаями. Саме звідси для людини починається поняття свого народу, нації, етносу. Ідеал національного виховання ґрунтується на двох цілях: — служіння Богові і своїй нації. Бог — абсолютна правда, любов, краса. Нація —це реальна земна спільнота, в житті якої повинні реалізуватись абсолютні загальнолюдські вартості. Ідеал — людина, яка служить Богові й Україні. Г. Ващенко протиставляє українське національне виховання більшовицькій моделі, яка ґрунтується на матеріалізмі, атеїзмі, фашизмі. Національне виховання в українській школі повинно ґрунтуватись на потребах нації, зокрема, головною серед яких є потреба державотворення.

Основною ідеєю національного виховання залишається прилучення молодого покоління до творчої участі в рідній культурі, а через неї — до культури загальнолюдської. Співзвучність ідей Ващенка й української національної школи полягає в наступному: виховання людини, свідомого громадянина, високих моральних якостей, які базуються на християнських засадах. Такі люди складатимуть національно-зрілий народ. Також повага до надбань національної культури, звичаїв традицій, і на цій основі підготовка особистості до виконання комплексу ролей, необхідних для суспільного життя. Це ролі громадянина, трудівника, громадського діяча, товариша.

1. Громадянин: формування людини з яскраво вираженою активною громадянською позицією, з почуттям обов’язку і відповідальності перед суспільством (національне виховання — історія України, героїчне минуле її народу).

2. Трудівник: вміння і бажання активно працювати, створювати нові матеріальні та духовні цінності (національне виховання — споконвічне складені норми культура праці на землі, повага до праці).

3. Громадський діяч: активна участь особистості в гро­мадському житті (національне виховання — історія України, героїчне минуле її народу, бажання покращити життя народу, країни).

4. Сім'янин: майбутній чоловік, батько, мати, дружина (сформовані поколіннями нашого народу норми поведінки у сім'ї, родині, на вулиці, в громадських місцях, повага до старших, обов'язки, які накладаються на кожного члена родини).

5. Товариш: володіння вміннями розуміти іншу людину, співчувати жалітись, поступатись, поділитись...(християнські засади — 10 Заповідей Божих, 6 Правд Віри та ін.).

Виховання забезпечує у сім'ї всебічний розвиток особистості: розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне виховання. У зміст національного виховання входить утвердження рис національного характеру, усунення негативних рис чи запобігання їх виникненню.