5. Шляхи покращення фінансового стану пат «Полтавакондитер»

Проаналізувавши фінансово - господарську діяльність підприємством ПАТ «Полтавакондитер» пропонуємо наступні рекомендації по підвищенню ефективності діяльності підприємства і вдосконаленню процесу фінансово - господарської діяльності підприємства.

Підвищення ефективності діяльності підприємства і забезпечення його конкурентоздатності в умовах ринкових відносин повинно бути пріоритетом у діяльності менеджменту підприємства. Цьому сприятиме запровадження наступних заходів:

• збільшення обсягу виробництва продукції до рівня максимального платоспроможного попиту, зниження собівартості шляхом підвищення використання виробничих ресурсів (зростання продуктивності праці, зниження фондомісткості і матеріаломісткості продукції, поліпшення використання природних ресурсів);

• підвищити ступінь використання обладнання, провести його модернізацію, що дозволить розширити і урізноманітнити асортимент продукції, а також сприятиме зниженню собівартості продукції завдяки тому, що сучасні технологічні лінії є більш економічними з точки зору використання джерел енергії, оскільки ми проаналізували,що поступово з кожним аналізованим періодом коефіцієнт вартості основних засобів у валюті балансу зменшується, що показує необхідність термінового оновлення;

• прискорення обертання ресурсів і скорочення періоду їх обороту;

• залучення додаткових коштів для збільшення обсягів виробництва;

• проаналізувати структуру продукції, її рентабельність і ринковий попит для виявлення видів, що дозволяють отримати максимальний прибуток;

• збути залишки нереалізованої продукції, а також сировини та пакувальних матеріалів, що не будуть використовуватись у виробництві (широко застосовуючи рекламу, систему знижок і т. ін..);

• забезпечення відповідності продукції сучасним стандартам якості за рахунок проведення сертифікації;

• налагодження та розвиток системи дистриб’юторства, розширення ринку збуту продукції.

Необхідно впровадити в керівництво принципи демократизму, гуманності, науковості та принципу зворотного зв’язку. Завдання менеджера – знайти їм розумне застосування, а головне – правильно співвіднести між собою, розглядаючи їх як цілісну систему. Головна увага в управлінні повинна спрямовуватись на людей як носіїв інтелекту. Необхідно здійснювати системну оцінку керівних кадрів з урахуванням комплексних результатів їх праці.

Доречно буде підвищити рівень еластичності підприємства. Цьому сприятиме створення в компанії групи розвитку, ротація кадрів, резервування і страхування ключових елементів компанії.

Пріоритетним напрямком вдосконалення управління на підприємстві повинно бути розроблення і впровадження в життя комплексних цільових програм, які б відповідали їх призначенню, ролі, яку вони виконують у забезпеченні загальної ефективності діяльності.

Необхідно перейти до постачання сировини і матеріалів на підприємство по системі «точно і в потрібний час». Результатом такої системи являється зменшення числа складських приміщень, а головне – скорочення мінімуму обсягу виробничих запасів, яке відбувається як у виробника, так і споживача.

Для вдосконалення управління підприємством необхідно впроваджувати інноваційні технології, використовувати сучасні електронні обчислювальні машини, засоби зв’язку для збирання, обробки і передачі інформації користувачам, що істотно впливає на методи виконання функцій управління виробництвом, створює умови для більш оперативного і якісного їх здійснення. Все це сприяє удосконаленню управління об’єктом у цілому і його структурними ланками.

Приділяти більшу увагу мотивації працівників. Перейти від суто економічної моделі мотивів і стимулів до методик, що використовують позаекономічні, соціальні, духовні та інші фактори впливу на рівень трудової активності людини.

Змінити стиль керівництва з авторитарного на демократичний, при цьому стилі зростає ініціативність співробітників, кількість творчих нестандартних рішень, поліпшується моральний клімат та загальна задоволеність співробітників організацією. Таким чином, впровадження в життя цих заходів, на нашу думку, сприятиме підвищенню ефективності господарської діяльності підприємства та вдосконаленню організації процесу управління в ринкових умовах господарювання.

Оцінка фінансового стану не можлива без проведення факторного аналізу, під яким розуміється методика комплексного та системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

В багатьох випадках аналітики пропонують проведення факторного аналізу прибутку, використовуючи при цьому просту двох факторну модель. За основу результативного показника ми також взяли прибуток, але хочемо запропонувати Вашій увазі трьох факторну модель власної розробки, на яку впливатиме зміна трьох наступних факторів (рис. 5.1):

Рис. 5.1 Фактори впливу на зміну чистого прибутку

Отже, як ми вище зазначили, що на зміну чистого прибутку впливають три фактори, тому звідси можемо вивести формулу. Для цього необхідно виділи кількісний показник з метою правильного розташування показників.

«Відомо, що

(5.1 )

ЧП – чистий прибуток

ЧВ – чиста виручка

К містк – коефіцієнт капіталомісткості

Р к – рентабельність капіталу»

Тепер складаємо факторну модель. Дані для розрахунків беремо із додатку А та додатку Б

К ЧП

ЧП = ЧВ ^{_____ ______} (5.2)

ЧВ К

Таблиця 5.1