Контрольні запитання і завдання:

1. На основі роздаткового матеріалу дати характеристику джерел шуму на основі інтенсивності рівнів шуму.

2. Охарактеризувати механічні небезпеки та дати характеристику джерелам цих небезпек.

3. Хімічні небезпеки та їх показники.

4. Зробити аналіз енергетичних небезпек і назвати їх види.

5. Електромагнітне випромінювання та міри захисту від нього.

6. Дати характеристику підходів до спеціалізованих приміщень, пультів живлення, споживачів електричної енергії.

7. Назвати методологічні основи локалізації окремих видів техногенної безпеки.

Практична робота №7

„Дослідження основ правильного харчування”

1.Основи правильного харчування

Життєві процеси організму людини пов’язані з постійним поглинанням речовин з навколишнього середовища і виділенням кінцевих продуктів розпаду в це середовище. Сукупність цих двох процесів складає обмін речовин.

Обмін речовин складається з двох процесів: асиміляції, або анаболізму – пластичний обмін ( засвоєння речовин та синтезу специфічних для кожної тканини сполук), і дисиміляції, або катаболізму – енергетичний обмін(ферментативного розщеплення органічних речовин і виведення з організму продуктів розпаду).

Внаслідок процесів дисиміляції харчових речовин утворюються продукти розпаду та енергія, які забезпечують хід процесів асиміляції. Взаємозв’язок цих процесів забезпечує існування людського організму.

В основі обміну речовин лежить велика кількість хімічних реакцій, які відбуваються в певній послідовності і тісно пов’язані одна з одною. Ці реакції каталізуються ферментами і знаходяться під контролем нервової системи.

Обмін речовин можна умовно розділити на зовнішній обмін, який включає надходження харчових речовин в організм та видалення кінцевих продуктів розпаду, і внутрішній, який охоплює всі перетворення харчових речовин у клітинах організму.

Харчові речовини, які потрапили в організм, витрачаються на енергетичні та будівельні процеси, які протікають одночасно. При розпаді харчових речовин виділяється енергія, яка витрачається на синтез специфічних для даного організму сполук, на підтримку постійної температури тіла, проведення нервових імпульсів та ін.

Основним методом дослідження обміну речовин є метод визначення балансу речовин, які потрапили в організм та видалились зовні, а також їх енергетичної цінності. Баланс енергії визначається на основі даних про калорійність харчових речовин, які вживаються, а також кінцевих продуктів, котрі виводяться з організму.

Потреба людини в енергії визначається дослідним шляхом і виражається в калоріях. Кількість калорій, які надходять в організм з будь-якими продуктами, називається калорійністю їжі. Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму, тобто енергетичні потреби людини повинні повністю перекриватися за рахунок енергетичної цінності харчових продуктів, які входять у раціон людини.

Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати якість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду. Харчові речовини, які люди отримують разом з їжею, можна умовно розділити на дві групи: ті, котрі необхідні їм у великих кількостях, або мікроелементи(вода, білки, жири, вуглеводи), та ті котрі необхідні в менших кількостях, або мікроелементи(вітаміни та мінеральні компоненти).

Білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. Це пластичний матеріал для формування клітин і міжклітинної речовини. Всі складові частини людського організму складаються з білків (м’язи, серце, мозок і навіть кістки містять значну кількість білків). Білки входять до складу гормонів, ферментів, антитіл, які забезпечують імунітет. Вони беруть участь в обміні вітамінів, мінеральних речовин, в доставці кров’ю кисню, жирів, вуглеводів, вітамінів, гормонів. Значення білків визначається не тільки різноманітністю їх функцій, але й незамінністю їх іншими речовинами. Якщо пари і вуглеводи тією чи іншою мірою взаємозамінні ,то білки будь-чим компенсувати неможливо. Тому білки вважаються найбільш цінними компонентами їжі.

Основними джерелами тваринного білка в харчуванні є морепродукти (мідії, кальмари, креветки) риба, нежирне м'ясо, мозок тварин, яйця, молоко і молочні продукти.

Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупи, зерна, горіхи.

Поєднання білків рослинного і тваринного походження підвищує цінність білкового харчування. Співвідношення рослинних і тваринних білків повинне бути 1:1.

Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю й участю в процесах обміну. Жири забезпечують в середньому 33% добової енергоцінності раціону. З жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни А, D, Е, К і біологічно важливі фосфоліпіди (лецитин, холін). Жири забезпечують всмоктування з кишечнику мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. У вигляді сполук з білками жири входять до складу клітинних оболонок і ядер, беруть участь в регулюванні обміну речовин у клітинах.

Дефіцит жирів в їжі послаблює імунітет, нормальний ріст і розвиток організму.

Жири можуть бути тваринного і рослинного походження. Тваринні й рослинні жири мають різні фізичні властивості та склад. Тваринні жири – це тверді речовини, до складу яких входить значна кількість насичених жирних кислот. Рослинні жири, як правило, рідини, які містять ненасичені жирні кислоти. Джерелом рослинних жирів є олії (99,9%), горіхи (53-65%), вівсяна (6,9%) та гречана крупи (3,3%). Джерела тваринних жирів – жирна свинина (49%), ковбаси (20-40%), сметана (30%), сири (15-30%).

Найкращими жирами, які містять найбільшу кількість «потрібних» жирних кислот є кукурудзяна олія, кунжутна олія, соняшникова олія. З тваринних жирів - риба.

Вуглеводи є основною частиною харчового раціону. Фізіологічне значення вуглеводів визначається їх енергетичними властивостями. Вони – основне джерело енергії організму (становлять 50% енергоцінності добового раціону).

Частково вуглеводи дають початок жирам, органічним кислотам, білкам, використовуються в пластичних та інших процесах організму. Надмірне споживання вуглеводів – поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку низки захворювань. При раціональному харчуванні до 30% вуглеводів їжі здатні переходити в жири. У разі ж надмірної кількості вуглеводів цей відсоток вищий.

Основним джерелом вуглеводів у харчуванні людини є рослинна їжа (крупи, хліб, картопля, фрукти, овочі).

Важливе значення для організму людини мають вітаміни. Вони регулюють процеси обміну речовин, необхідні для формування ферментів, гормонів та ін. вітаміни беруть участь в окисних процесах, внаслідок яких у вуглеводів і жирів утворюються численні речовини, які використовуються організмом як енергетичний та пластичний матеріал. Вітаміни майже не синтезуються в організмі і повинні надходити з їжею. Відсутність вітамінів у раціоні протягом тривалого часу може спричинити різні захворювання. У нашому кліматичному поясі наприкінці зими та на початку весни найчастіше зустрічається дефіцит вітамінів А, С, В_1, В₂.

Функціональне призначення вітамінів та їх джерела мають такий вигляд.

Vit А (вітамін зору)

- дефіцит призводить до: „порушення" зору, сухості слизових оболонок, зниження нюху;

- джерело: зелені, жовті, оранжеві фрукти та овочі (найбільше - у моркві), печінка, тунець, кролик.

Vit D (вітамін кісток)

- дефіцит: пом'якшення кісток, дефекти зубів;

- джерело: риба, білі гриби.

Vit E (антиоксидант)

-дефіцит: порушення нервової системи, пошкодження шкіри, скарги на серцевий біль, анемія, зниження імунітету;

- джерело: лісові горіхи, мигдаль, оселедець, волоські горіхи, червоний солодкий перець, яйця, краби, креветки, риб'ячий жир.

Vit К (вітамін крові)

- дефіцит: погане згортання крові, погане загоєння ран;

- джерело: капуста, серце, печінка, індик, курка, кролик.

Vit B1 (вітамін нервової системи)

- дефіцит: втомлюваність, вразливість, слабка концентрація уваги, депресія;

- джерело: овочі, неочищений рис, томати, хліб з висівками, м'ясо, серце, печінка, соя, квасоля, кролик, яйця.

Vit B2 (вітамін обміну)

- дефіцит: „заїди” в кутках рота, дерматит, запалення слизових, катаракта, втомлюваність;

- джерело: печінка, серце, гриби, капуста, сардина, м'ясо, нежирний сир, кролик, яйця.

Vit B3 (вітамін обміну)

- дефіцит: зниження розумової працездатності, перевтома, перепади настрою, розсіяність, високий рівень холестерину, високий тиск;

- джерело: риба, гриби, м'ясо курки, кролика.

Vit B5 (вітамін обміну)

- дефіцит: головні болі, втомлюваність, сухість шкіри.

- джерело: шампіньйони, білі гриби, лисички, печінка, мозок телячий, серце, риба, м'ясо, яйця.

Vit B6 (вітамін імунного захисту, вітамін нервової системи)

- дефіцит: зниження імунітету, анемія, дефіцит заліза, нервові порушення;

- джерело: риба, печінка, м'ясо, червоний перець і зелені овочі, капуста брюссельська, індик, кролик, яйця.

Vit B7 (шкіряно-волосяний, обмінний)

- дефіцит: лущення шкіри, випадання волосся, погіршення загоювання ран, нудота;

- джерело: лисички, варені яйця, печінка, шампіньйони, сардина, форель, шпинат, горох, квасоля.

Vit B12 (вітамін нервової та кровотворної систем)

- дефіцит: нервозність, анемія, дефіцит заліза, ураження слизових, апатія,

- джерело: риба, морепродукти, печінка, серце, водорості, картопля, печена в лушпинні.

Vit C (вітаміни імунної, нервової, лімфатичної, гормональної систем)

- дефіцит: часті простуди, зниження імунітету, цинга, астенії, депресії, зниження резистентності до інфекцій;

- джерело: цибуля, овочі, обліпиха, перець, капуста, полуниця, ягоди, грейпфрут. Фрукти переважно зеленого кольору, картопля, печена в лушпинні.

Мінеральні речовини не мають енергетичної цінності, але необхідні для життєдіяльності організму. Потрапляють вони в організм з продуктами харчування у вигляді мінеральних солей. Мінеральні речовини , які містяться в харчових продуктах і тканинах організму в значній кількості, відносять до макроелементів. Мікроелементи бувають основного та загального характеру. До основних належать кальцій, магній, калій, натрій, до кислих – фосфор, сірка, хлор.

Мікроелементи – це група хімічних елементів, присутніх в організмі людини у малих концентраціях. Мікроелементи мають високу біологічну активність та необхідні для життєдіяльності організму. До них належать залізо, мідь, кобальт, нікель, хром, йод.

У людському організмі виявлено 81 хімічний елемент. Дванадцять із них (С, О, Н, N, Ca ,Mg, Na, K, S, P, F, Cl) називаються структурними. Вони становлять 88% тіла. Їх роль в організмі людини і джерело постачання приведено в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Роль і джерело постачання структурних елементів в організмі людини

Мінерали або мікроелементи	До чого призводить дефіцит цього мікроелемента	Що їсти, аби запобігти дефіциту
К (калій)	Важкість у м'язах, запори, зниження тиску, патологія нервової системи.	Гриби, картопля, риба, овочі, пророслі злаки.
Са (кальцій)	Надмірна дратівливість, судоми, підвищення артеріального тиску, випадання волосся, ламання нігтів.	Сир, м'які сири, капуста, нежирне молоко і кефір, соя, шпинат, мінеральна вода, спіруліна.
Mg (магній)	Слабка концентрація, серцебиття, порушення серцевого ритму, порушення функцій печінки і нирок.	Соя, висівки, насіння гарбуза, квасоля, рис неочищений, морепродукти, шпинат, риба, мінеральна вода, спіруліна.
Р (фосфор)	Деформація кісток.	Печінка, мозок, м'ясо, риба, морепродукти.
Na (натрій)	Дефіцит тільки при безсолевих дієтах	Звичайна сіль.
Сr (хром)	Збільшення глюкози крові, погіршення жирового обміну, підвищення холестерину.	Неочищений рис, сир, квітковий мед.
Fe (залізо)	Втомлюваність, анемія.	Лисички, шпинат, капуста, темно-червоне м'ясо, печінка, яблука, морепродукти.
Zn (цинк)	Випадання волосся, погане загоєння ран, страх, депресії, порушення обміну.	Печінка, будь-яка риба, м'ясо, серце, кролик, курка, баранина.
Сu (мідь)	Втомлюваність, анемія.	Будь-яка печінка, білі гриби, лисички, квасоля, кальмари.
Мn (марганець)	Трапляється зрідка.	Звичайний чай, будь-які овочі та фрукти.
F (фтор)	Виражений карієс, випадання волосся.	Будь-яка риба (морська), чай.
І (йод)	Збільшення щитовидної залози, збільшення ваги.	Усі морепродукти і риба, усі морські водорості, йодована сіль.

Неправильне харчування суттєво знижує захисні сили організму і працездатність, порушує процеси обміну речовин, призводить до передчасного старіння і може спричиняти виникнення багатьох захворювань, зокрема інфекційного характеру.

Енергетична цінність їжі, яку людина споживає за добу, не повинна перевищувати 1800-2200 ккал (якщо немає значних фізичних навантажень ) та не більше 700 ккал за один прийом їжі. Енергетична цінність продуктів наведена в табл. 7.2

Таблиця 7.2

Енергетична цінність продуктів.

Енергетична цінність у 100г сирих овочів (ккал)
Баклажани свіжі				25		Огірки солені, консервовані							20
Горох варений				56		Перець салатний							25
Горох консервований				47		Перець чорний							70
Горох зелений				75		Перець салатний							25
Гриби білі(свіжі)				35		Петрушка зелена							10
Кабачки				40		Помідори солені, консервовані							25
Картопля відварена				120		Редиска							20
Капуста квашена				28		Салат							15
Капуста морська				30		Томатна паста 30%							71
Капуста цвітна				30		Кріп							15
Кукурудза консервована				100		Квасоля зелена							40
Оливки				170		Часник							20
Морква свіжа				30		Шампіньйони							45
Енергетична цінність у 100 г сирих продуктів (ккал)
Абрикоси свіжі				45		Мак							360
Алича				75		Малина							65
Ананас				60		Мандарин							79
Апельсини				60		Мигдаль							645
Банани				55		Персики							50
Виноград				80		Слива							45
Вишня				25		Смородина чорна							35
Груша				45		Смородина біла							35
Ківі				40		Черешня							50
Курага				234		Чорнослив							245
Лимон				30		Яблука							30
Йогурт несолодкий				50		Сметана домашня							447
Йогурт фруктовий				120		Сир плавлений							340
Молоко домашнє				70		Сир швейцарський							496
Молоко топлене				75		Сир ярославський							390
Молоко верблюже				90		Яйце куряче							70
Морозиво вершкове				200		Яйце(білок)							20
Морозиво фруктове				120		Яйце перепілки							15
Ряжанка домашня				90		Дитяче харчування							350-370
Продовження таблиці 7.2
Енергетична цінність у 100 г вареного продукту (ккал)
М'ясо окули				90		Палтус							110
Горбуша				190		Плотва							85
Кальмар				120		Сардина							180
Карась				90		Скумбрія							150
Камбала				90		Сом							120
Краби				69		Тараня							100
Лосось				160		Тюлька							110
Мойва				120		Хамса							130
Окунь				110		Щука							85
М'ясо	Відварене		Смажене				Тушковане			Копчене		Гриль		Шашлик
Яловичина нежирна жирна	110 180		170 235				190 250			250		130 200		120 190
Свинина нежирна Жирна	260 340		285 400				300 490			300 530		270 430		260 420
Поросятина	170		200				220			-		190		180
Кролик	160		190				220			-		-		170
Гуска	300		350				400			-		320		310
Індик	-		230				250			-		210		200
Польова дичина	130		170				200
Нутрія	170		200				230
Заєць	140		180				210
Телятина	90		120				150
Дикий кабан	170		200				235
Конина	115		180				200
Субпродукти
Печінка бараняча	105						Мозок голови варений			330
Печінка свиняча	110						Мозок кісток варений			230
Язик свинячий	160
Ковбасні вироби
Ліверна	190						Сосиски			250
Печінкова	210						Домашня з салом			480
Продовження таблиці 7.2
Баночна продукція
Тушкована свинина	800						Курка у в/с			460
Тушкована яловичина	560						Кролик			430
Котлети
Свинні жирні	330						Яловичі			200
Енергетична цінність у 100 мл алкогольних напоїв (ккал)
Пиво											50-70
Вина:
Десертні											95
Сухі											60
Шампанське											60-90
Міцні спиртні напої
Горілка											80
Коньяк											100
Лікер											150
Ром											130
Самогон											90-120
Спирт											170
Енергетична цінність у 100 мл напоїв (ккал)
Магазинні соки											35-90
Молочний коктейль											90-100
Сиропи											300
Солодка вода											35-50
Фруктово-ягідні напої (солодкі)											35-80
Хлібний квас											45
Чай без цукру											2
Чай з лимоном											5
Енергетична цінність у 100 г продуктів (ккал)
Хліб:
Пшеничний		300			Житній			200	З висівками						180
Сухарі хлібні		340			Батон			310	Пиріжки						360
Печиво:
Бублики		320			Вафлі			400	Коржики						360
Борошно пшеничне
Вищий ґатунок		340			І ґатунок			300	II ґатунок						280
Кукурудзяне борошно 360
Тісто без масла:
В середньому 220
Продовження таблиці 7.2
Солодощі :
Цукор		400			Мед			360	Халва						590
Цукерки:
Іриси		450			Помадні			500	Карамелі						430
Мармелад		290			Желе				210-260
Шоколадні								680

Потрібно постійно стежити за співвідношенням ваги і росту. Оптимальне їх значення приведено в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3