Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тема 17 (крим-ка).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.01.2020
Размер:
178.18 Кб
Скачать

4. Тактика проведення слідчого експерименту.

Тактичні прийоми слідчого експерименту багато в чому обумовлюються видом і змістом дослідних дій. Водночас існує комплекс процесуальних і тактичних правил (рекомендацій) щодо проведення цієї слідчої дії. [2]

До процесуальних правил належать такі:

1) при проведенні слідчого експерименту обов'язковою є участь понятих. Згідно ч.7 ст.223 КПК, «слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. … Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.» [4]

Кількість понятих визначається характером дослідів і просторовим роз­ташуванням учасників слідчої дії[2] . Для проведення слідчого експерименту необхідно залучити не менш двох понятих. Більше двох понятих доцільно запрошувати у випадках проведення складного, багато­епізодного експериментального дослідження, дослідження, що проводиться на вели­кій території, при перевірці наявних даних і припущень про можливість у певних умовах чути що-небудь (наприклад, постріл у різних кімнатах) тощо. [3]

2) необхідною є участь спеціаліста у випадках, коли їхні спеці­альні знання можуть бути використані для відтворення дій,обстановки, обставин певної події, а та­кож для визначення місця розташування учасників або їхніх поз - у разі визначення пози потерпілого під час його поранен­ня тощо; [2]

Згідно ч.2 ст. 240, «За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста.»(раніше в спеціальній статті 194 КПК такого положення не містилося)[4]

Як зазначається в НПК до нового КПК , за необхідності слідчий може запросити до участі у слідчому експерименті спеціаліста, який надасть допомогу у проведенні самих експериментальних дій, для визначення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту.

Значно підвищує інформаційну цінність слідчого експерименту застосування при його проведенні технічних засобів фіксації. При проведенні цієї слідчої дії закон надає право слідчому, прокурору, або за їх дорученням залученому спеціалісту проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виго­товляти графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. [3]

3) доцільною є присутність осіб, показання яких перевіря­ються дослідами; якщо перевіряються їхні показання на місці чи коли експериментом перевіряється можливість певних осіб бачити або чути щось, їхня участь у слідчій дії є обов'язковою; [2]

Як зазначено в НПК до нового КПК слідчий експеримент може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопо­танням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу. Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захис­ту чи потерпілого, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи пред­ставника є обов'язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої дії це немож­ливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній (ч. 6 ст. 223 КПК). [3]

4)хід і результати проведення відтворення обов'язково про­токолюються та фіксуються іншими допоміжними способами, як це передбачено новим КПК України;( див. питання 6)

5) слідчий не повинен допускати у своїх діях чи запитаннях навідних указівок чи слів. [2]

До тактичних правил проведення слідчого експерименту належать такі:

1. Відтворення дій, обстановки, обставин певної події має бути проведено в умовах, максимально наближених до умов реального перебігу досліджуваної події (діянь):

- у тому ж місці, особливо якщо це, як уже наголошувалось, обумовлено ситуацією події, а зміна місця призведе до спотво­рення перебігу і результатів дослідів;

- за тієї ж або реконструйованої обстановки;

- у той же час (період року, доби тощо);

- за таких самих умов освітлення (вид та інтенсивність);

- за таких самих погодних і кліматичних умов (сонце, дощ, спека, мороз). Наприклад, у ході перевірки характеру, швидкос­ті зміни властивостей різних речовин (перебіг хімічних реак­цій), слідів (крові, взуття тощо) та ін.;

- за аналогічних (наближених) звукових умов (зокрема: сиг­нал, розмова; рівень голосу, тембр, частота, наявність перешкод для розповсюдження звуку). Наприклад перевірка на можливість почути розмову, розрізнити зміст слів, крик, постріл, сигнал тощо крізь стіну за умов сторонньої музики, шуму з вулиці та ін.;

- із використанням тих самих приладів, механізмів, матеріа­лів або їх замінників;

- за такої ж величини та напряму прикладення сили. Наприклад, перевірка можливості взагалі щось перемістити (перекантувати), зламати тощо;

- за такого ж темпу і послідовності дій. Наприклад, під час перевірки можливості отримання певних результатів за зада­них умов;

- за участі тих самих осіб, що фігурували в досліджуваній по­дії (діях), або ж інших осіб, які за фізичними та іншими даними схожі з ними (статисти).

Ось чому існує рекомендація щодо залучення до проведення відтворення максимально обмеженої (тобто оптимальної) кіль­кості учасників.Треба мати на увазі, що необумовлено велика кількість учасників ускладнює проведення дослідних дій, збільшує можливість розголошення результатів слідства, коли це не­бажано;

- з урахуванням умов, що не можуть бути відтворені повніс­тю. Наприклад, у ході перевірки дій особи, яка на час слідчої дії частково втратила зір, слух, рухливість тощо.

2. Для унеможливлення випадковості в результатах дослідних дій їх треба проводити неодноразово (кілька разів їх повторювати).Кількість повторів обумовлюється настанням стабільних ре­зультатів і можливістю з'ясування з максимальною достовір­ністю певних фактів.

3. У тих випадках, коли слідчий недостатньо володіє інформацією про потрібні умови, відповідні параметри дії (події), що перевіряється (наприклад, недостатньо інформації про тривалість впливу чи силу впливу або силу удару), доцільно не лише повторювати досліди, а й змінювати умови дослідів, тобто застосовувати різноваріантаві умови експериментів (ускладнені або спрощені).Не рекомендується здійснювати досліди слідчому або поня­тим, це не їхнє завдання.

4. Досліди, особливо складні, тривалі за часом, повинні проводитись у декілька етапів, черговість яких і специфіку визначає слідчий. Таке розчленування може бути умовним (подумки), але може бути й реальним. Воно полегшить сприйняття, аналіз, фіксацію дій та результатів; сприятиме покращеному спостере­женню за підданим експерименту явищем, подією, процесом на всіх його стадіях. Крім того, є можливість корегувати хід відтворення або ж припинити його за певних умов.

  1. Після прибуття на місце перевірки показань на пропози­цію слідчого, перевірювана особа, йдучи попереду інших учас­ників, без сторонньої допомоги і втручання визначає напрямок руху і спочатку розповідає про відомі їй обставини злочину, після чого вказує, де вони мали місце, і демонструє окремі свої дії та дії інших учасників події.

  2. Показання повинні перевірятися лише на тому місці, де відбувалася досліджувана подія, де було ним або підозрюваним , свідком (потерпілим) залишено сліди чи зна­ряддя злочину тощо.

  3. У разі потреби слідчий оглядає вказані перевірюваною особою місця та об'єкти.

  4. Якщо перевіряються показання на місці кількох осіб, кож­на з них виводиться на нього окремо, іншим складом понятих, водія тощо. Групова перевірка суперечить сутності цього різновиду слід­чої дії та втрачає доказове значення.

Тактика перевірки показань на місці як різновиду слідчого експерименту передбачає використання специфічних тактичних прийомів, зокрема:

- постановку уточнюючих, доповнюючих чи конкретизую­чих запитань;

- аналіз відповідей особи, показання якої перевіряються;

- зіставлення показань, що були одержані на допиті, з реаль­ною картиною місця події;

- надання свідкові (підозрюваному) можливості пояснити розбіжності між показаннями і даними місця події.

Якщо особи, показання котрих перевіряються дослідами чи на місці події, заявляють клопотання про проведення тих чи ін­ших дослідів або дій, такі клопотання задовольняються.

Під час дослідів чи перевірки слідчому доцільно робити по­значки про їх результати, а в разі потреби - фотографувати чи іншим способом фіксувати окремі моменти перебігу слідчої дії, незалежно від фіксації її в цілому.

Суттєвою вимогою є те, що незалежно від того, хто є учасни­ками, хто керує дослідними діями (спеціалісти, керівники чи помічники слідчого), обов'язковим є постійний та безпосеред­ній за ними контроль з боку слідчого.[2]

У НПК до нового КПК зазначається, що закон містить вимогу про те, що перед проведенням слідчої дії особам, які беруть в ній участь, роз'яснюються їх права та обов'язки, передбачені КПК (ч. 3 ст. 223).

На місці проведення слідчої дії слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учас­никам щодо мети і порядку виконання експериментальних дій, роз' яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб; запитати особу, чиї показання будуть перевіряти­ся, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії; роз' яснити їх консти­туційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів (ст. 63 Консти­туції України, ст. 18 КПК). Свідок та потерпілий, які досягли віку кримінальної від­повідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань

Іноді роз'яснення обов'язків особі, показання якої повинні перевірятися експеримен­тальним шляхом, тісно пов'язане із роз'ясненням суті експериментальних дій, що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. Втім уявляється, що в деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити на власний розсуд, чи доцільне таке детальне роз' яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу, яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пере­сування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо, що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та не буде досягнута мета слідчої дії.

Після отримання згоди особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб ви­ключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки.

Слідчий має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстра­цією якихось дій, навичок, вказати місця знаходження схованок, слідів, окремих при­кмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо. Разом з тим слідчий повинен при- сікати спроби знищити сліди, об'єкти, приховати які-небудь обставини та ін.

З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі, яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань.

Якщо досліди чи випробування не пов'язані із перевіркою показань, які були дані особами раніше, слідчий після роз'яснення присутнім прав та обов'язків, мети слід­чого експерименту приступає до проведення експериментальних дій.

Якщо в ході слідчого експерименту будуть знайдені речі та документи, інші сліди злочину, вони повинні бути оглянуті на місці провадження слідчої дії з відповідною фіксацією у порядку ст. 237 КПК.(Огляд)

Якщо виникла необхідність перевірити і уточнити експериментальним шляхом відомості, що містяться в показаннях декількох осіб, така перевірка провадиться окремо щодо кожної особи в присутності різних понятих. Неприпустимо перевіряти і уточнювати показання групи осіб, оскільки втрачається сама суть даної слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення. [3]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]