Тема 17.Тактика слідчого експерименту.

1.Поняття та ознаки слідчого експерименту.

Слідчий експеримент передбачено ст. 240 КПК.[1] (раніше він називався в Кодексі «Відтворення обстановки та обставин події», але в літературі все ж використовувалося поняття «слідчий експеримент» )

Слідчий експеримент - це слідча дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або про­курор у присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста, підозрю­ваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопо­рушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проводить інші необхідні досліди чи випробування. (у новому КПК згадується не лише слідчий,але і прокурор)

Метою слідчого експерименту є перевірка та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. [3] (мета зазначена в новому КПК в ч.1 ст.240, але в літературі також зазначається наступне). З’ясовуючи природу слідчого експерименту, слід вказати на те, що він має на меті не тільки перевірку певних відомостей , а й одержання нових доказів у справі. [1]

Слідчий експеримент охоплює по суті дві самостійні слідчі дії:

1) перевірку на місці показань підозрюваного, потерпілого, свідка. (за старим КПК перевірялися показання на місці «обвинуваченого». )

2) експериментальну перевірку правдивості показань цих осіб, інших обставин і припущень щодо можливості чути або бачити за певних умов що-небудь, що стосується цих обставин, проникнути до даного приміщення в названий у свідченнях спосіб або певною особою, подолати зазначену в показаннях відстань тощо.[1]

Слідчий експеримент схожий з:

1)науковим експериментом: і слідчий, і науковий експерименти дають змогу вивчати факти шляхом прове­дення дослідів. Однак слідчий експеримент має власні відмінні риси:

- його застосування потребує певних процесуальних умов;

- він відтворює не явище повністю, а лише деякі умови, за яких відбувалися події або мали місце факти, що цікавлять слідчого.

2) експериментом як складовою частиною (стадією) екс­пертного дослідження: незважаючи на їхню зовнішню подібність, експертиза потребує застосування спеці­альних знань, у той час як слідчий експеримент у процесі його про­ведення не вимагає цього.

3) експериментом як метод, що застосовується під час проведення слідчих дій (наприклад, у ході огляду місця події тощо): слідчий експеримент супроводжується проведенням дослідів, що істотно від­різняє його від слідчого огляду і виділяє у самостійну слідчу дію. [1], [2]

Слідчий експеримент як слідча дія має притаманні лише їй риси(ознаки):

1. його застосування потребує певних відповідних процесу­альних умов;

2. вона відтворює явище, процес не повністю, а лише деякі умови, за яких відбувалися події, явища і процеси або мали міс­це факти, що становлять інтерес для слідства;

3)має свої специфічні завдання, зокрема:

- перевірити наявні у справі докази;

- встановити й усунути суперечності й неузгодженості в по­казаннях;

• отримати нові докази;

• вивчити й уточнити показання допитуваних;

• перевірити слідчі версії;

- встановити причини та умови, що сприяли вчиненню злочину. За допомогою специфічних дослідів у ході слідчого експерименту можна встановити:

-можливі способи вчинення злочину;

-ступінь обумовленості (закономірності) виконання зло­чинцем певних дій;

-можливість досягнення злочинцем чи іншими учасниками певних конкретних результатів. [2]

Cлідчий експеримент не завжди пов’язаний з місцем події, він може бути проведений залежно від його мети і не на місці події. [1]

Зазвичай ця слідча дія дозволяє перевірити можливість ба­чити, чути, виконувати ті або інші дії протягом певного часу, за певних умов тощо.

Можна перевірити наявні слідчі версії, а за результатами сконструюва­ти нові; перевірити дані, отримані проведенням оперативно-розшукових заходів, після чого вони отримають значення до­казів.

Окрім цього, перевіркою в ході слідчого експерименту показань на місці події можна:

• виявити місце події, що становить інтерес для слідства за умови або неможливості вирішення цього завдання іншим спо­собом, або з причини тактичної недоцільності;

• встановити маршрут руху до місця події або з нього, якщо допитуваний не міг його вербально описати;

• встановити підозрюваних, потерпілих або свідків, раніше не відомих слідству;

• з'ясувати обстановку місця досліджуваної події, якщо є ін­формація про його видозмінення на момент огляду;

• з'ясувати питання про те, чи допитувана особа обізнана про обставини, які входять у предмет доказування у криміналь­ній справі тощо.[2]

З’ясовуючи природу слідчого експерименту, слід вказати на те, що він має на меті не тільки перевірку певних фактів, а й одержання нових доказів у справі.[1]

Слідчий експеримент - комплексна слідча дія, оскільки містить у собі деякі фрагменти ряду слід­чих дій: слідчого огляду, пред'явлення для впізнання, призна­чення і проведення судової експертизи, допиту; крім того, нею забезпечується дослідження як матеріальних, так і нематеріаль­них об'єктів.

Серед нематеріальних можна назвати: зміст показань, про­сторово-часові фактори, фізіологічні та психічні стани (здат­ність бачити, чути, виконувати певні дії за конкретних умов і протягом певного часу тощо).[2]

Слідчий експеримент проводиться, якщо у слідчого чи прокурора вже є певні відо­мості, які необхідно уточнити та перевірити. Саме тому він не може належати до невідкладних чи первинних слідчих дій. [3]

Однак наведене вище не позбавляє цю слідчу дію самостій­ності, оскільки їй притаманні певні особливості, зокрема:

1) у ході слідчого експерименту вчиняють­ся дії, максимально наближені до тих, що мали (або могли ма­ти) місце в дійсності під час розслідуваної події. Дослідження як такого у цій слідчій дії немає, незважаючи на те, що експери­мент (дослід) зазвичай є частиною дослідницької роботи. Але за експерименту здійснюються тільки спостереження й фіксація ходу дослідження (дослідницьких дій) та отримуваних результатів. Мета цього дослідження - наочна демонстрація можливості (неможливості) перевірюваної події (дії);

2. досліди в межах відтворення обстановки та обставин події здійснюються в умовах (обстановці) максимально наближених до тих, за яких відбувалася (могла відбуватися) перевірювана подія (дія). Забезпечення цього може вимагати реконструкції обстановки місця проведення слідчої дії, відтворення такого розташування об'єктів та осіб, яке вони займали в реальній си­туації;

3. як будь-який інший дослід, дослід у слідчому експерименті передбачає неодноразове проведення перевірюваних дій (діянь) за відповідної ситуації. Умови відтворен­ня можуть змінюватись у певних межах, обумовлених логікою або запрограмованою альтерна­тивністю умов ситуації (наприклад, у ході перевірки можливос­ті чути мову (голос) завжди пропонують вимовляти фразу з різ­ною силою). Така практика унеможливлює вплив сторонніх факторів і здатна забезпечити стабільність і достовірність отри­муваних результатів; [2]

Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його про­вадження не принижуються честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, не ство­рюється небезпека для їх життя і здоров'я, не завдається шкода майну, не порушують­ся норми моралі.

Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійсню­ється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому КПК, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи. [3]