1.5. Об'єкти соціально-педагогічної діяльності

Класифікаційна ознака	Види об'єктів
Кількість осіб	Одна особа Мала група {сім'я, формальні та неформальні групи, класний колектив) Велика група (громада)
Вікова група	Діти Молодь Особи зрілого віку Люди похилого віку
Типові проблеми: проблеми зі здоров'ям відхилення у поведінці (девіації) працевлаштування сирітство насилля сімейні стосунки	Люди з обмеженими функціональними можливостями, ВІЛ-інфіковані, особи, схильні до суїцидів Діти та молодь, схильні до правопорушень; особи, що мають різні види хімічної залежності; особи, які займаються проституцією Безробітні; молоді люди, які повернулися з місць позбавлення волі Діти, позбавлені батьківського піклування (біологічні та соціальні сироти) Діти та молодь, які стали жертвами фізичного, психічного та сексуального насильства Нсблагополучні сім'ї

16

Пояснення

■ Об'єкти соціально-педагогічної діяльності - окремі особи чи соціальні групи, які потребують допомоги чи підтримки в процесі їх соціального становлення та розвитку.

Зважаючи на те, що кожна людина в певний період свого життя потребує більш повного задоволення своїх потреб та інтересів, стикається з окремими труднощами та проблемами можна говорити про те, що всі люди є потенційними об'єктами соціально-педагогічної діяльності. Тому не доцільно характеризувати їх лише за однією ознакою. На сьогодні в теорії та практиці соціально-педагогічної роботи розрізняють об'єкти соціально-педагогічного впливу за кількісними, віковими, статево-рольовими параметрами та змістом проблем, які є найбільш поширеними в практиці соціально-педагогічної діяльності.

Разом з поняттям "об'єкт" в теорії та практиці соціально-педагогічної діяльності вживається термін "клієнт". Це досить близькі за змістом, але не тотожні поняття. Клієнт-особа, яка звернулася з проханням про допомогу до відповідної соціальної служби чи спеціаліста і користується їх послугами.

Так, наприклад, коли соціальний педагог проводить бесіду про переваги здорового способу життя, учні класу є об'єктами соціально-педагогічної діяльності. Якщо після бесіди хтось з них в конфіденційній обстановці просить соціального педагога допомоги у позбавленні від певного виду хімічної залежності і спеціаліст починає індивідуальну роботу з підлітком, то в цій ситуації учень є клієнтом соціального педагога. Таким чином можна розглядати об'єкти соціально-педагогічної діяльності і як потенційних клієнтів фахівців соціальної сфери.

На думку багатьох вчених, те, що людина опиняється в положенні клієнта, можна пояснити такими найбільш типовими причинами:

• відсутність своєчасної соціальної підтримки;

• інфантилізм чи втрата надії на можливість зміни ситуації;

• обмежений адаптаційний потенціал індивіда;

• недостатній досвід у вирішенні певних питань.

17