
- •Тема 1. Соціальна педагогіка як наука і сфера практичної
- •Тема 6. Соціально-педагогічна робота з дітьми, які залишилися без 69
- •Тема 8. Соціальна підтримка дітей та молоді з обмеженими 85
- •Тема 10. Соціально-педагогічиа робота в загальноосвітніх закладах
- •Передмова
- •1.1. Соціальна педагогіка як наука
- •1.3. Структура соціально-педагогічної діяльності
- •1.4. Суб'єкти соціально-педагогічної діяльності
- •1.5. Об'єкти соціально-педагогічної діяльності
- •1.6. Ресурси соціально-педагогічної діяльності
- •2.1 .Характеристика процесу соціалізації особистості
- •2.2. Соціальне середовище як необхідна умова соціалізації особистості
- •2.3. Соціальна адаптація
- •2.5. Соціальна профілактика
- •2.6. Соціальна реабілітація
- •34 2.7, Соціальне обслуговування
- •3.1. Принципи соціально-педагогічної діяльності
- •3.2. Методи соціально-педагогічної діяльності
- •4.1. Професійний портрет соціального педагога
- •4.3. Професійні ролі соціального педагога
- •5.2. Типи сімей
- •5.3. Характеристика батьківства
- •9.1. Поняття девіантної поведінки
- •9.2. Теорії девіації
- •9.3. Характеристики девіантної поведінки
- •9.4. Причини девіантної поведінки дітей та молоді
- •9.5. Види девіантної поведінки дітей та молоді
- •Тема 10
- •Тема 1. Предмет та завдання соціальної педагогіки
- •Тема 2. Кваліфікаційна характеристика соціального педагога
- •Тема 3. Виникнення та становлення соціально-педагогічної практики
- •Тема 4. Основні поняття соціальної педагогіки
- •Тема 5. Принципи та методи соціально-педагогічної діяльності
- •Тема 6. Ресурси соціально-педагогічної роботи
- •Тема 7. Сім'я як провідний фактор соціалізації особистості
- •Тема 8. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми, що залишилися без піклування батьків
- •Тема 9. Особливості соціальної підтримки дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями
- •Тема 10. Соціально-педагогічна робота з молоддю
- •Тема 11. Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації
- •Тема 12. Характеристика різних форм девіації неповнолітніх
- •Тема 13. Соціально-педагогічна діяльність в загальноосвітніх закладах
1.3. Структура соціально-педагогічної діяльності
Пояснення
Соціально-педагогічна діяльність спрямована на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її культурних і духовних потреб чи відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини.
Соціально-педагогічна діяльність є різновидом багаточисленних видів професійної діяльності. Кожна професійна діяльність характеризується наявністю специфічних, притаманних лише їй компонентів, має свою певну структуру. Спираючись на надбання психологічних та педагогічних наук, в системі соціально-педагогічної діяльності в першу чергу виділяють її суб'єкт та об'єкт. Професійна діяльність не є спонтанною чи фрагментарною. Вона спрямована на досягнення певних цілей та результатів, які обумовлюються метою конкретної діяльності. Загальна мета соціально-педагогічної діяльності полягає у створенні оптимальних умов соціалізації особистості.
Подальша конкретизація цієї мети відбувається у завданнях. Серед пріоритетних завдань соціально-педагогічної діяльності можна виокремити:
збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального здоров'я особистості;
створення сприятливих умов в мікросоціумі для розвитку здібностей та реалізації можливостей особистості;
надання комплексної' соціально-психолого-педагогічноі" допомоги та підтримки;
попередження та локалізація негативних впливів соціального середовища на особистість.
Зміст соціально-педагогічної діяльності розкривається у процесі соціальної адаптації, профілактики, реабілітації, ресоціалізації та соціально-культурної анімації в певних вікових та соціальних групах.
Досягнення мети, виконання завдань і реалізація змісту соціально-педагогічної діяльності здійснюється за допомогою сукупності методів, прийомів, засобів та форм. Вони є складовими різноманітних технологій діяльності соціального педагога.
13
1.4. Суб'єкти соціально-педагогічної діяльності
Державні |
Недержавні |
Фізичні особи |
організації |
організації |
|
Органи виконавчої |
Благодійні фонди, |
Соціальні педагоги |
влади |
товариства |
|
|
|
Соціальні працівники |
Соціальні інститути |
Громадські |
|
виховання (загально- |
об'єднання |
Психологи |
освітні школи, |
|
|
школи-інтернати, |
Приватні соціальні |
РеабілІтологи |
вищі навчальні |
служби |
|
заклади, позашкільні |
|
Волонтери |
заклади) |
Відділення |
|
|
міжнародних |
|
Соціальні служби |
організацій (ПРООН, |
|
молоді |
ЮНІСЕФ тощо) |
|
Притулки |
|
|
Реабілітаційні |
|
|
центри |
|
|
Дружні клініки для |
|
|
молоді |
|
|
Територіальні центри |
|
|
по роботі з |
|
|
населенням |
|
|
14
Пояснення
Суб'єкти соціально-педагогічної діяльності - це державні, громадські організації, фізичні особи, що реалізують соціальну політику та надають соціальну допомогу різним категоріям дітей та молоді.
Недержавні організації (об'єднання громадян} - добровільні громадянські формування, утворені на основі єдності інтересів громадян з метою спільної реалізації прав і свобод. Сьогодні громадські організації залучають додаткові матеріальні та людські ресурси, створюють інноваційні соціальні проекти з метою вирішення важливих соціальних проблем. Значна кількість громадських організацій в Україні дає підстави визначати їх як третій сектор держави поряд з органами влади та бізнесом.
Благодійний громадський фонд - різновид некомєрційного фонду, метою якого є залучення різних матеріальних ресурсів, які не заборонені законом, для використання на вирішення окремих соціальних проблем.
Соціальний педагог - спеціаліст, який організовує соціально-педагогічну діяльність з дітьми, молоддю та дорослими в різних соціо культур них середовищах {сім'я, навчальний заклад, трудовий колектив, дитячі та молодіжні об'єднання, клуби тощо) з метою створення для них сприятливих умов соціалізації.
Соціальний працівник - спеціаліст, що працює в державних органах соціального захисту та підтримки. Його діяльність спрямована на надання індивідуальної допомоги людині, сім'ї чи групі осіб, що знаходяться у важкій життєвій ситуації шляхом інформування, консультування, організації різних форм підтримки та обслуговування хворих чи одиноких людей.
Волонтер - людина, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації. За приналежністю до певної організаційної структури серед волонтерів України можна умовно виокремити волонтерів, які працюють при центрах соціальних служб для молоді та волонтерів - членів різних громадських об'єднань. Серед волонтерів найбільш чисельною групою є учні старших класів та середніх спеціальних закладів, студенти вищої школи. В якості волонтерів виступають також батьки, пенсіонери та спеціалісти, які безкоштовно надають різні види соціальних послуг.
15