
- •Тема 1. Соціальна педагогіка як наука і сфера практичної
- •Тема 6. Соціально-педагогічна робота з дітьми, які залишилися без 69
- •Тема 8. Соціальна підтримка дітей та молоді з обмеженими 85
- •Тема 10. Соціально-педагогічиа робота в загальноосвітніх закладах
- •Передмова
- •1.1. Соціальна педагогіка як наука
- •1.3. Структура соціально-педагогічної діяльності
- •1.4. Суб'єкти соціально-педагогічної діяльності
- •1.5. Об'єкти соціально-педагогічної діяльності
- •1.6. Ресурси соціально-педагогічної діяльності
- •2.1 .Характеристика процесу соціалізації особистості
- •2.2. Соціальне середовище як необхідна умова соціалізації особистості
- •2.3. Соціальна адаптація
- •2.5. Соціальна профілактика
- •2.6. Соціальна реабілітація
- •34 2.7, Соціальне обслуговування
- •3.1. Принципи соціально-педагогічної діяльності
- •3.2. Методи соціально-педагогічної діяльності
- •4.1. Професійний портрет соціального педагога
- •4.3. Професійні ролі соціального педагога
- •5.2. Типи сімей
- •5.3. Характеристика батьківства
- •9.1. Поняття девіантної поведінки
- •9.2. Теорії девіації
- •9.3. Характеристики девіантної поведінки
- •9.4. Причини девіантної поведінки дітей та молоді
- •9.5. Види девіантної поведінки дітей та молоді
- •Тема 10
- •Тема 1. Предмет та завдання соціальної педагогіки
- •Тема 2. Кваліфікаційна характеристика соціального педагога
- •Тема 3. Виникнення та становлення соціально-педагогічної практики
- •Тема 4. Основні поняття соціальної педагогіки
- •Тема 5. Принципи та методи соціально-педагогічної діяльності
- •Тема 6. Ресурси соціально-педагогічної роботи
- •Тема 7. Сім'я як провідний фактор соціалізації особистості
- •Тема 8. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми, що залишилися без піклування батьків
- •Тема 9. Особливості соціальної підтримки дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями
- •Тема 10. Соціально-педагогічна робота з молоддю
- •Тема 11. Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації
- •Тема 12. Характеристика різних форм девіації неповнолітніх
- •Тема 13. Соціально-педагогічна діяльність в загальноосвітніх закладах
9.2. Теорії девіації
Назва теорії |
Представник теорії |
Основні положення теорії |
Біологічні |
Ч. Ломбразо У.Шелдон У.Пірс |
Особливості анатомічної будови тіла є причиною девіації Існує зв'язок між фізіологічними особливостями організму та формами поведінки людини Наявність зайвої ігрек-хромосоми у чоловіків обумовлює схильність до кримінальної поведінки |
Психологічні та психіатричні |
3. Фрейд Ж.Пінатель Креслі Шуеслер К.Хор ні Г. Салліван А. Адлер М.Герберт |
Конфліктність особистості, що є результатом боротьби між свідомим та підсвідомим, викликає девіації Егоцентризм, агресивність, афек-тивність - центральний стрижень кримінальної здатності Наявність психологічних комплексів є причиною девіації Причини відхилень в поведінці особистості -дефіцит емоційного контакту, спілкування з матір'ю в перші роки життя дитини Відхилення в поведінці є результатом нездатності індивіда встановити адекватний контакт з оточуючим сєредовищем Невпевненість в собі та низька самооцінка є джерелом соціальної дезадаптації |
96
Соціологічні |
|
|
1. Теорія соціаль- |
Е.Дюркгейм |
Деякий рівень девіації завжди |
ного контролю |
|
притаманний суспільству, як температура людського тіла; |
|
|
треба попереджувати лише "сплес- |
|
|
ки", ріст різних форм девіантної |
|
|
поведінки |
2. Теорія аномії |
Р.Мертон |
Девіантна поведінка обумовлена |
|
|
розбіжністю між виголошеними |
|
|
данною культурою цілями та |
|
|
соціально схваленими способами |
|
|
їх досягнення |
3. Теорія соціаліза- |
Коуем |
Девіантній поведінці люди навча- |
ції |
Сазерленд |
ються в процесі засвоєння культу- |
|
|
ри певної групи |
|
|
Причиною девіації є конфлікти |
4. Культуро логічні |
С.Селлін |
між нормами субкультури та офі- |
теорії |
О.Турк |
ційної культури на основі того, |
|
|
що індивіди одночасно входять в |
|
|
різні етнічні, соціальні, політичні |
|
|
та інші групи, цінності яких не |
|
|
співпадають чи суперечать між |
|
|
собою |
5.Теорія стигма- |
Г. Беккср |
ДевіантнІсть не властивість, що |
тизації (клейміння) |
І.Гофман |
притаманна певній соціальній |
|
Ф.Танненбаум |
поведінці, а наслідок соціальної |
|
|
оцінки (стигмації, "клейміння") |
|
|
певної поведінки як девіантпої; |
|
|
девіація обумовлена здатністю |
|
|
впливових груп суспільства |
|
|
ставити "клеймо" на поведінку |
|
|
малозахищених груп чи окремої |
|
|
особи.
|
97