3.2. Методи соціально-педагогічної діяльності

Групи методів	Назви методів
Педагогічні	Методи формування свідомості (переконання, навіювання, приклад) Методи організації діяльності (тренування, створення виховуючих ситуацій, прогнозування, формування громадської думки) Методи стимулювання діяльності (гра, змагання, заохочення,схвалення) Методи самовиховання (самоаналіз, самоосуд, самонаказ, самонавіювання)
Психологічні	Методи психодіагностики (тести інтелекту та здібностей, малюнкові та проективні тести, особистіснІ опитувальники, соцІометрія) Психотерапевтичні методи (психодрама, соціодрама, ігрова терапія, психосоціальна терапія, сімейна психотерапія, поведінкова терапія) Психокорекційні методи (психогімнастика, арттерапія, казкотерапія, соціально-психологічний тренінг) Психологічне консультування
Соціологічні	Спостереження Методи опитування (інтерв'ювання, анкетування, фокус-груп а) Методи аналізу документів (традиційний аналіз, контент-аналіз) Біографічний метод Експертна оцінка
Соціальної роботи	Аналіз соціуму Соціальна вулична робота Робота в громаді Метод "рівний-рівному"

Пояснення

І рі'цьке слово "метод" означає шлях, спосіб пізнавальної, практичної діяльності мдщ\ Нині під методом розуміють найшротший шлях досягнення оптимальних

■ ■іумм.пів, що відповідають поставленим цілям. Методи соціально-педагогічної іти. пості - це сукупність прийомів і способів, які використовуються для і йму і конання розвитку потенційних можливостей особистості, конструктивної мііі.іюсгі щодо зміни несприятливої життєвої ситуації чи розв'язання проблем клієнтів ■і дні яшення різноманітних професійних завдань соціального педагога.

Пі.шпики соціальна педагогіка тісно взаємопов'язана з різними науками, вона нни|>и<:іовує для вирішення соціально-педагогічних завдань різноманітні методи, які нникпи та розвинулися в межах цих наук.

Мпдіігогічні методи, які найчастіше використовуються в соціально-педагогічній і|»(ішиці, є різновидами методів виховання. Методи формування свідомості приминані на формування певних понять, оцінок суджень, світогляду особистості. іи|тконаннн - це спосіб впливу на раціональну сферу особистості за допомогою ■щічно аргументованої інформації з метою підсилення чи зміни поглядів, установок, 'ціімк у об'єкта впливу. Навіювання - це спосіб впливу на особистість, заснований на іи)<І>и)ичному сприйманні інформації об'єктом впливу. Важливою відмінністю миіюішиня від переконання є його спрямованість не на логіку та розум особистості, її іЦ'Ніисіь мислити та розмірковувати, а на емоції людини, її готовність отримати готові пі фуиції до дії. Приклад - метод виховання, заснований на свідомому відтворенні ' иі'Иі-гістю певних способів поведінки.

Мсітоди організації діяльності - це способи закріплення, формування позитивного імі піду поведінки, відносин, дій та вчинків.

Митоди стимулювання діяльності спрямовані на стимулювання особистості до сіи|і;ііцєння чи зміни своєї поведінки, розвитку мотивації на соціально схвалені ііпі;п(>и та види діяльності.

Методи самовиховання сприяють свідомій зміні людиною власної особистості у иідппиїдності до суспільних вимог та особистісного плану самовдосконалення.

Психологічні методи в соціально-педагогічній роботи застосовуються з метою ціііпкклики особливостей індивіда та організації на основі отриманих результатів і 'і її іих видів психотерапевтичної та психокорекційної роботи.

бастування - метод психологічної діагностики, провідним організаційним моментом ни и и с застосування стандартизованих запитань та завдань, що мають певну шкалу імичпнь. Тестовий метод дає змогу з певною мірою точності встановити актуальний і'інмні. розвитку в індивіда необхідних навичок, знань, особистісних характеристик

і "ЩО.

Психодрама - це метод групової психотерапії, в якій використовується рольова гра, під ч.чс якої створюються необхідні умови для спонтанного вираження індивідом іуміо, що пов'язані з важливими для нього проблемами. Під час психодрами

■ гио|маються умови для переосмислення особистістю власних проблем та конфліктів, мпдііііішня неконструктивних поведінкових стереотипів та способів емоційної реакції, >|иі|(мумання адекватних прийомів поведінки.

Соціодрама - спеціальний вид психодрами, спрямований на аналіз відносин між і<і тими групами людей. Соціодрама не обмежується проблемами однієї людини чи помчим мої групи. Вона звернена до проблем, які виникають є соціумі чи культурі і '•іиніїмпнні для значної кількості людей. Під час соціодрами аналізуються певні мімічиинні уявлення та досвід, які обумовлені різними соцюкупьтурнимн

■ ■ц.Гціиііостями (соціальними, етнічними, професійними тощо).

43

Ігрова терапія - метод корекції емоційних та поведінкових розладів у дітей шляхо залучення їх до різноманітних ігрових ситуацій. В процесі гри спеціаліст спостерігає поведінкою дитини, що дає йому певний діагностичний матеріал для того, ш запропонувати дитині таку гру та роль в ній, яка допоможе усвідомити дитині негати аспекти своєї поведінки чи формувати ті навички соціальної взаємодії, які є відсутні або малорозвинутими в дитини.

Сімейна психотерапія спрямована на корекцію міжособистісних стосунків мі¹ подружжям, батьками та дітьми. В процесі сімейної психотерапії робота спеціаліста клієнтів в першу чергу спрямовується на пошук та усунення причини емоційн розладів у сім'ї.

Арттерапія - метод впливу на психоемоційний та фізичний стан людини допомогою різних видів художнього та вжиткового мистецтва (малювання, живопиі ліплення, різьба, випалювання, поробки з хутра та тканин тощо). Фізичний т фізіологічний вплив арттералії перш за все полягає в розвитку ідіомоторних актії покращенні рухової координації індивіда. Тому вона є дуже ефективним методом реабілітації дітей з обмеженими функціональними можливостями. Заняття різним видами художньої діяльності сприяють психологічному розвантаженню, розвити креативності та індивідуальності особистості, покращенню її самовідчутті в. Групо заняття з арттерапії сприяють також формуванню навичок спілкування між людьми, щі в свою чергу, полегшує їм соціальну адаптацію в різних мікросоціумах.

Одним із методів активного навчання та психологічного впливу, що здійснюється процесі групової взаємодії, є соціально-психологічний тренінг. В залежності ві, завдань умовно ці тренінги поділяють на дві великі групи: 1)тренінги, орієнтовані н набуття спеціальних навичок, наприклад вести ділові переговори; 2)іренші> спрямовані на поглиблення досвіду аналізу ситуацій спілкування, наприкла вирішення конфліктів. Основна відмінність соціально-психологічного тренінгу від інши групових форм психокорекції полягає не в засвоєнні особистістю готових знань т прийомів, а їх самостійному виробленні шляхом активної участі в процесі групове взаємодії.

Соціологічні методи використовуються в практиці соціально-пєдагогічної робот найчастіше з метою збору інформації щодо окремих суспільних проблем та визначенн ставлення людей до них.

Спостереження - один з емпіричних методів дослідження, який полягає безпосередньому та цілеспрямованому сприйнятті оточуючої дійсності. В соціальне педагогічній роботі воно здебільшого використовується для збору інформації пр поведінку конкретної людини чи певної групи.

Опитування - спосіб отримання інформації про суб'єктивний світ людей, їх нахилі судження, мотиви діяльності. Інтерв'ю - метод опитування, яке проводиться у фори бесіди по чітко визначеному плану. Вони бувають дистанційні (телефонне інтерв'ю) т очні (безпосереднє спілкування учасників інтерв'ю). Анкетування - різнови опитування, що полягає в отриманні інформації шляхом письмової відпові; респондентів на пропонований перелік запитань. Фокус-група - це групове інтерв'к яке проходить у формі групової дискусії і спрямоване на отримання від її учасникі "суб'єктивної інформації¹' про те, як вони сприймають певні суспільні події та явища.

Аналіз документів - один з основних методів одержання конкретного знання про соціальну реальність на основі Інформації, зафіксованої в різних документах, текстах масової комунікації. Часто є додатковим методом з метою уточнення або підтвердження результатів опитування та спостереження.

44

Біографічний метод полягає у вивченні особистих документів окремої людини (наприклад характеристики, листи, щоденники). Досить часто цей метод никористовують соціальні педагоги загальноосвітніх шкіл та закладів державної системи опіки для дітєй-сиріт .

В соціально-педагогічній роботі застовуються не лише вищеперераховані методи. І (продовж десятиріч в практиці соціальної роботи виникли та набули розвитку І поширення методи, яких не було на початку її становлення. Одним з них є соціальна пулична робота. її мета полягає в покращенні положення та здоров'я дітей і молоді шляхом привнесення та додання до середовища, де вони змушені жити, того, в чому нони мають потребу; спонукання дітей та підлітків до встановлення відносин з мюдьми, які піклуються про них та з тими, хто може допомогти їм в організації

ІМІСТОВНОГО ДОЗВІЛЛЯ.

Основні завдання вуличної соціальної роботи: встановлення довірливих нідносин з кризовими категоріями дітей та молоді, які більшість часу перебувають на мулиці і потребують допомоги соціального педагога; сприяння усвідомленню та прийнятті дітьми позитивних стереотипів соціальної поведінки; залучення і ромадськості до вирішення соціальних проблем "вуличних" категорій дітей та молоді; консультування з питань, важливих для даної категорії, в умовах анонімності та конфіденційності; переадресування клієнтів до інших існуючих Інститутів соціальної допомоги; допомога в захисті від будь-якого фізичного та психічного насилля; надання первинної медичної допомоги; здійснення профілактичної роботи щодо попередження правопорушень та злочинності серед дітей та молоді; надання окремих соціальних послуг (доставка їжі, одягу, медикаментів тощо).

Особливості вуличної соціальної роботи полягають: у можливості встановлення інформаційного та особистісного контакту соціального педагога зі значною кількістю людей; здійсненні діагностики соціальної ситуації (визначення кількості представників окремих категорій клієнтів, їх реальних проблем та потреб); здійсненні соціальної допомоги на території клієнта, в умовах близького для нього середовища; пропаганді і;і популяризації системи соціальної роботи серед населення, залученні потенційних моїіонтерів. Основними формами вуличної соціальної роботи є ігротеки, дискотеки, муиичний театр, консультування, пункт соціальної підтримки.

Аналіз соціуму - збір статистичних даних, за допомогою яких можна охарактеризувати життєву ситуацію населення в певному соціумі. До таких даних підносять кількість дітей та дорослих, людей з особливими потребами, осіб девіантної попедінки, дані про різні типи сімей, об'єкти культурно-освітнього призначення, соціальні служби різного типу, громадські організації тощо.

Метод роботи в громаді заснований на взаємодії соціального педагога з представниками різних суспільних груп та організацій на місцевому рівні. Він полягає у розиитку соціальних зв'язків та організації взаємодопомоги в громаді, реалізації в ній різноманітних заходів, пов'язаних з питаннями соціального благополуччя людей.

Метод "рівний-рівному" - це спосіб надання та поширення достовірної Інформації шлихом довірчого спілкування ровесників в межах організованої {акції, тренінги) та мпформальної соціальної роботи (спонтанне спілкування), яку проводять спеціально підішовлені підлітки та молоді люди.

45

Використана та рекомендована література

1. Вайнола Р.Х., Рочєва О.А. Особливості організації і проведення навчання спеціалістів за програмою "Ігротеки на вулиці". Методичні рекомендації. - К.,2002.

2. Капська А.Й., Безпалько О.В., Вайнола Р.Х. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання).-К.,2002.

3. Коваль Л.Г., Зверева І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник. - К.,1997.

4. Мигович 1.1. Соціальна робота/Вступ до спеціальності. - Ужгород, 1997.

5. Лукашевич М.П., Мигович 1.1., Пінчук І.М. Соціальна робота в Україні: теоретико-методичні засади. - К.,2001.

6. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики: Учебник для студентов высших педагогических заведений. - М.,2002.

7. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога,- М.,2001.

8. Основы социальной работы /Под ред. П.Д.Павленок. - М.,1997.

9. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б.Д.Карварского. - Спб., 2000.

10. Словарь по социальной педагогике: Учебное пособие для студентов высш. учеб. заведений /Авт.-сост. Л.В.Мардахаев. - М.,2002.

11 .Словарь- справочник по социальной работе /Под ред. Е.И.Холостовой.

-М.,1997. 12.Словник-довідник для соціальних педагогів та працівників / За заг. ред.

А.Й.Капської.-К.,2000.

13. Социальная педагогика: Курс лекций / Под общей ред. М.А.Галагузовой. - М.,2000.

14. Социальная педагогика: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. В.А.Никитина. — М.,2000.

15.Социальная работа /Под ред. В.И.Курбатова. - Ростов н/Дону, 1999. 16. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред.

Е.И.Холостова.-М.,2001. 17.Соціальна педагогіка. Навчальний посібник / За ред. А.Й.Капської. -

К.,2000.

18. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. - К.,2002. 19.Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб.

пособие для студ. высших учебных заведений. - М.,2001. 20.Шендеровський К.С. Управління соціальною роботою з дітьми та

молоддю. Менеджмент соціальної служби. - К.,2002.

Тема 4

Кваліфікаційна характеристика соціального педагога

47