ВСТУП

«Наявність суттєвих проблем та прорахунків у стані гуманітарної і соціальної складової Збройних Сил України, відсутність пошуку ефективних шляхів їх вирішення негативно впливають на забезпечення взірцевості і відповідальності особового складу у виконанні обов’язків військової служби, потребують переосмислення та внесення кардинальних змін в діючу систему навчання і виховання.

З цією метою у Збройних Силах України в рамках виконання проектів Концепції реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року та Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на 2012 – 2017 роки, враховуючи стан та перспективи їх розвитку, системи підготовки, навчання і виховання особового складу протягом 2013 року провести формування структур по роботі з особовим складом в органах військового управління та у військових частинах...

У зв’язку з посиленням психологічної складової до 01.06.2013 у роботі з особовим складом та значним некомплектом первинних посад доцільно вивчити питання щодо призову на військову службу спеціалістів психологів, які пройшли підготовку на військових кафедрах цивільних ВНЗ-в та мають офіцерські звання.

…Метою посилення психологічної складової повинно стати перехід від репресивно-розпорядницьких функцій у роботі з людьми до фахового психологічного вивчення особистості, надання психологічного консультування та при необхідності психокорекційної роботи…

…В організації цілеспрямованої роботи щодо профілактики правопорушень…основні зусилля зосередити на:якісному вивченні військово-професійних, ділових та індивідуально-психологічних якостей особового складу…»

(Організаційно-методичні вказівки щодо організації роботи з особовим складом у Збройних Силах України у 2013 році).

Вiйськова психологiя як прикладна наука повинна вiдповiдати на низку запитань, що сприятиме розв’язанню проблем психологiчної пiдготовки пiдроздiлiв та частин, вивченнiiндивiдуально-психологiчних особливостей вiйськовослужбовцiв, формуванню та згуртуванню вiйськових пiдроздiлiв, запобіганню та залагодженню конфлiктiв тощо.

Серед цих проблем найбiльш актуальною є проблема вивчення iндивiдуально-психологiчних особливостей воїнiв й умiле їх використання в навчаннi та вихованнi особового складу пiдроздiлу. В зв'язку з цим велику актуальнiсть має проблема методологiї та методики вивчення психiчних якостей вiйськовослужбовцiв.

Основними завданнями військово-психологічних досліджень є вивчення, відбір, раціональний розподіл військовослужбовців за напрямами підготовки і військовими посадами, визначення професійної придатності до навчання у військових навчальних закладах, виховання та психологічна підготовка особового складу, їх реабілітація (реадаптація) до умов військової служби, підвищення ефективності управління військовими колективами (малими групами військовослужбовців).

Навчальний посібник призначений для самостійної та практичної роботи студентів, що навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, з вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців та підготовки соціально-исихологічних характеристик і висновків для організації виховної роботи з ними.

При складанні навчального посібника використані методики, які рекомендовані Головним управлінням виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України та підтверджені практикою виховної роботи у військах.

Загальні рекомендації

Соціально-психологічне вивчення особистості має проводитися на основі прийнятого в психології принципу єдності свідомості та діяльності, у зв'язку з яким психічні властивості та якості людини формуються відповідно до умов і змісту її життя та діяльності (виховання, навчання, праці, матеріального забезпечення, взаємостосунків у родині і колективі, соціального оточення, задоволеності духовних і матеріальних потреб та ін.).

Використання методів соціально-исихологічного вивчення особистості дозволяє отримувати відомості, необхідні для визначення

• соціальної зрілості (упевненості, активності, принциповості, свідомості, освіченості);

• морально-вольових якостей (почуття обов'язку та відповідальності, чесності, мужності, витримки, стійкості, дисциплінованості тощо);

• військово-професійної спрямованості (цілей і мотивів діяльності, пізнавальних і професійних інтересів, схильностей і захоплень);

• особливостей спілкування та поведінки в колективі і суспільстві (почуття колективізму, скромності, ввічливості, доброзичливості, товариськості, конфліктності, лідерських нахилів і претензій, професійних і педагогічних здібностей, характерологічних особливостей тощо).

Для найбільш якісного вивчення особистості військовослужбовця, простеження динаміки розвитку та оцінки якості виховної роботи рекомендуємо наступну періодичність проведення комплексного обстеження:

І - у перший тиждень прибуття до частини (первинне обстеження);

2. через півроку служби;

3. перед звільненням у запас.

Матеріали первинного обстеження заносяться до зошита соціально-психологічного вивчення військовослужбовців заступника командира підрозділу з виховної роботи (по роботі з особовим складом).

При проведенні первинного обстеження рекомендуємо використовувати наступний психодіагностичний інструментарій:

• Аналіз документів соціально-біографічного дослідження, спостереження (додаток 1);

• Методику «ХАЛ» (додаток 2);

• Методику «ЦОО» (додаток 3);

• Тест «Формула темпераменту» (додаток 4);

• Тест вивчення рівня емоційного стресу (додаток 5);

• Методику «КОС-1» (додаток 6);

• Методику прогнозування поведінки особистості у конфліктній ситуації (додаток 7);

• Методику виявлення військовослужбовців з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки (додаток 8);

• Анкету раннього виявлення суїцидального ризику (додаток 9);

• Методику «Прогноз» (додаток 10).

За результатами первинного обстеження і вивчення військовослужбовців на нього складається соціально-психологічна характеристика, до якої заносяться результати первинного обстеження.

На наступних етапах обстеження додатково слід використовувати

• соціометричну методику для діагностики взаємостосунків у підрозділах;

• методику експрес-аналізу взаємовідносин у малій групі та методику побічної оцінки згуртованості підрозділів.

Соціально-психологічна характеристика

При складанні характеристики рекомендуємо висвітлювати наступні якості особистості та риси характеру і темпераменту:

І. Спрямованість особистості та мотиви поведінки військовослужбовця.

1) Домінуюча цілеспрямованість, основні потреби, інтереси, погляди, схильності, ідеали, переконання, риси життєвої позиції. Мотиви поведінки у процесі служби,. навчання і повсякденного життя.

2) Ставлення до оволодіння своїм військовим фахом. Прояви творчої ініціативи, самостійності. Успіхи в навчанні. Ставлення до заохочень і стягнень.

3) Ставлення до своєї службової діяльності (як несе караульну та внутрішню службу), до різних господарських робіт (як проявляє творчу ініціативу), до збереження і зберігання зброї та довіреної військової техніки. Організованість та дисциплінованість у праці. Яким видам праці віддає перевагу.

4) Інтерес до читання і науки, якому жанру кіно віддає перевагy.

5) Про що мріє, що планує робити після служби в армії.

II. Взаємостосунки з іншими військовослужбовцями.

1) Соціальний статус у колективі (авторитет і чим вінвизначається; прояв альтруїзму чи егоїзму).

2) Ставлення до товаришів по колективу. Чи бувають конфлікти зними.

3) Взаємостосунки з молодшими командирами.

4) Взаємостосунки з офіцерами.

5) Чи задоволений своїм соціальним статусом у колективі.

6) Чи дорожить позитивними традиціями військового колективу.

7) Взаємостосунки і контакти з товаришами чи знайомими замежами частини.

8) Із ким підтримує зв'язок і як часто листується з родичами.

9) Прояви товариськості та взаємодопомоги.

III. Особливості прояву характеру і темпераменту.

1) Яскраво виражені риси характеру (ставлення до товаришів, посидючість, працездатність).

2) Вольові риси характеру і цілеспрямованість, самовладання;мужність, стійкість, рішучість, ініціативність, самостійність.

3) Дисциплінованість і ретельність (уміння підкорятися іпідкоряти інших, виконувати накази і віддавати їх). Ставленнядо вимогливості молодших командирів і офіцерів.

4) Прояви особливостейтемпераменту (працездатність,рухливість, товариськість).

5) Переважаючі настрої (мажорний, мінорний).

6) Негативні риси характеру (корисливість, хворобливе самолюбство, зарозумілість, надмірна чутливість і ранимість,некритичність до себе і товаришів, максималізм, упертість).

7) Ставлення до моральних і матеріальних стимулів.

IV. Здібності та успішність у навчанні.

1) Розумові та фізичні здібності. Успішність у навчанні.

2) Здібності до вивчення того чи іншого військового фаху (пам'ять, мислення, увага).

3) Рівень творчого мислення і характер розвитку видів пам'яті (заучує механічно чи свідомо, чи володіє прийомами навмисного запам'ятовування, легкістю відтворення, індивідуальними особливостями пам'яті).

4) Ставлення до навчальних занять.

5) Чи займається спортом.