Застосування теплотехніки в сільському господарстві

ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНІ УСТАНОВКИ

245. Турбінний агрегат, в якій колесо турбіни обертається за рахунок руху продуктів згорання палива, називають:

1. активною турбіною.

2. реактивною турбіною.

3. газотурбінною установкою;

4. парогазовою установкою.

246. Турбінний агрегат, в якій якій колесо турбіни обертається за рахунок руху перегрітої пари, називають:

1. активною турбіною.

2. реактивною турбіною.

3. парогазовою установкою.

4. паротурбінною установкою.

247. Вкажіть, через які елементи ПСУ і в якій послідовності теплота водяної пари перетворюється в роботу:

а. водяний насос.

б. парова турбіна;

в. конденсатор;

г. паровий котел;

д. пароперегрівник;

Правильна відповідь: а, г, д, б, в.

КОТЕЛЬНІ АГРЕГАТИ

ПАЛИВО ТА ОСНОВИ ТЕОРІЇ ГОРІННЯ

248. Речовина, при згорянні якої виділяється теплота, достатня для перетворення в інші види енергії називається …………………………………...

1. продуктом згорання;

2. паливом;

3. енергоджерелом;

4. робочим тілом.

249. Поставте у відповідність до типу палива окремі види, які до цього типу відносяться:

Паливо	Приклади
A) природне тверде;	1) природний газ;
	2) кам’яне вугілля;
B) штучне рідке;	3 ) бензин;
	4) торф;
C) природне газоподібне.	5) сланці;
	6) гас.

Правильна відповідь: А) - 2, 4, 5; В) - 3, 6; С) - 1

250. Поставте у відповідність до типу палива окремі види, які до цього типу відносяться:

Паливо	Приклади
A) штучне тверде;	1) кокс;
	2) коксовий газ;
B) природне рідке;	3 ) доменний газ;
	4) сира нафта;
C) штучне газоподібне.	5) брикетовані сланці;
	6) біогаз.

Правильна відповідь: А) - 1, 5; В) - 4; С) - 2, 3, 6

251. Вставте пропущені вирази в реченні: „В котельній установці можуть використовуватись такі види палива……………………………………………..”?

1. нафта;

2. природний газ;

3. вугілля;

4. мазут;

5. бензин;

6. деревина

252. Поставте у відповідність до назви маси палива особливості його складу:

Маса палива	Склад
A) робоча;	1) паливо без мінеральних негорючих домішок;
B) суха;	2 ) паливо в тому вигляді, в якому воно доставляється до споживача;
C) горюча.	3) склад палива, висушеного при температурі 105...110 оС.

253. Поставте у відповідність до складових робочої маси палива фактори, які їх визначають:

Складова робочої маси палива	Визначається вмістом
A) робоча волога;	1) у паливі мінеральних негорючих домішок;
B) аналітична волога;	2 ) вологи, яка попадає у паливо під час його видобування, транспортування та зберігання;
C) зольність.	3) вологи, яка утримується в мікрокапілярах палива.

Правильна відповідь: А) - 2; В) - 3; С) - 1

254. Органічне паливо складається з горючих елементів:

1. водню (Н).

2. кисню (О).

3. вуглецю (С).

4. сірки (S).

5. азоту (N).

255. Органічне паливо містить в собі негорючі елементи:

1. водень (Н).

2. кисень (О).

3. вуглець (С).

4.сірку(S). 5. азот (N).

256. Яке слово пропущено в реченні: „Про повне згоряння палива свідчить наявність в продуктах згоряння ……………………………………………….”?

1. окису вуглецю;

2. двоокису вуглецю;

3. азоту;

4. оксидів азоту.

257. Кількість теплоти, що виділяється під час згоряння палива з урахуванням теплоти конденсації водяних парів, що утворюються у разі згоряння водню і випаровування вологи палива, називають:

1. теплотою згоряння палива;

2. вищою теплотою згоряння палива;

3. нижчою теплотою згоряння палива;

4. середньою теплотою згорання палива.

258. Кількість теплоти, що виділяється під час згоряння палива без урахування теплоти конденсації водяних парів називають:

1. теплотою згоряння палива.

2. вищою теплотою згоряння палива.

4. середньою теплотою згорання палива. 3. нижчою теплотою згоряння палива;

259. Нижча теплота згоряння палива – це:

1	теплота хімічної реакції горіння;
2	теплота, що виділяється при згорянні палива;
3	теплота, що виділяється при повному згорянні 1 кг палива без урахування теплоти конденсації водяних парів із продуктів згоряння:;
4	теплота, що виділяється при повному згорянні 1 кг палива з урахуванням теплоти конденсації водяних парів із продуктів згоряння.

260. Вища теплота згоряння палива – це:

1	теплота хімічної реакції горіння;
2	теплота, що виділяється при згорянні палива;
3	теплота, що виділяється при повному згорянні 1 кг палива без урахування теплоти конденсації водяних парів із продуктів згоряння:;
4	теплота, що виділяється при повному згорянні 1 кг палива з урахуванням теплоти конденсації водяних парів із продуктів згоряння.

261. Поставте у відповідність до типу палива значення його нижчої теплоти згоряння:

Паливо	, МДж/кг
A) мазут;	1) 19 … 27;
B) кам’яне вугілля;	2) 29,3;
C) умовне паливо.	3) 39 … 42.

Правильна відповідь: А) - 3, В) - 1, С) - 2.

262. Поставте у відповідність до типу палива значення його нижчої теплоти згоряння:

Паливо	, МДж/м3
A) газ природних родовищ;	1) 20 … 25;
B) генераторний газ;	2) 4 … 8;
C) біогаз.	3) 33 … 40.

Правильна відповідь: А) - 3, В) - 2, С) - 1.

263. Поставте у відповідність до характеристик енергетичної цінності палива розрахункові залежності, за якими вони визначаються:

Характеристика	Розрахункова залежність
A) нижча теплота згоряння твердого або рідкого палива;	1)
B) вища теплота згоряння палива;	2) ;
C) паливний еквівалент.	3)

Правильна відповідь: А) - 3, В) - 2, С) - 1.

264. Заданий склад робочої маси палива:

С^р = 52 %; Н^р = 3,3 %; О^р = 8 %; N^р = 0,8 %; S^р = 2,2 %; A^р = 18,2 %; W^р = 15,5 %

Чому дорівнює питома вага вуглецю у його абсолютно-сухій масі?

1. 41,5%

2. 55,5%

3. 61,5%;

4. 71,5%

265. Заданий склад робочої маси палива:

С^р = 52 %; Н^р = 3,3 %; О^р = 8 %; N^р = 0,8 %; S^р = 2,2 %; A^р = 18,2 %; W^р = 15,5 %

Чому дорівнює питома вага кисню у його абсолютно-сухій масі?

1. 6,5%

2. 7,5%

3. 8,5%;

4. 9,5%

266. Заданий склад робочої маси палива:

С^р = 52 %; Н^р = 3,3 %; О^р = 8 %; N^р = 0,8 %; S^р = 2,2 %; A^р = 18,2 %; W^р = 15,5 %

Чому дорівнює вміст вологи у його абсолютно-сухій масі?

1. 15,5%

2. 5,5%

3. 2,5%;

4. 0%

267. Заданий склад робочої маси палива:

С^р = 52 %; Н^р = 3,3 %; О^р = 8 %; N^р = 0,8 %; S^р = 2,2 %; A^р = 18,2 %; W^р = 15,5 %

Чому дорівнює вміст золи у його горючій масі?

1. 41,5%

2. 31,5%

3. 21,5%;

4. 11,5%

268. Витрату умовного палива визначають за формулою:

1.

2.

3.

4.

269. Для спалювання твердого палива в кусках використовують топки:

1. вихрові;

2. шарові;

3. факельні;

4. попельні.

270. Факельні топки призначені для спалювання:

1. Твердого пилоподібного палива;

2. Газу;

3. Твердого палива в кусках;

4. Рідкого палива.

271. Поставте у відповідність до типу котельної установки її призначення:

Тип котельної установки	Призначення
A) стаціонарні енергетичні котельні установки	1) вироблення пари для технологічних процесів та опалення приміщень промислових підприємств;
B) промислові (виробничо-опалювальні) котельні;	2) постачання парою турбін теплових електричних станцій;
C) опалювальні котельні.	3) забезпечення роботи систем опалення та гарячого водопостачання.

Правильна відповідь: А) - 2, В) - 1, С) - 3.

272. Поставте у відповідність до типу котельної установки тиск пари в ній:

Тип котельної установки	Тиск пари, МПа
A) стаціонарні енергетичні котельні установки	1) 0,1…1 ;
B) промислові (виробничо-опалювальні) котельні;	2) 1…4;
C) опалювальні котельні.	3) 10…25 .

Правильна відповідь: А) - 3, В) - 2, С) - 1.

273. Котел, в якому всередині труб рухаються димові гази, а зверху труби обмиваються водою, називають:

1. водотрубним;

2. газотрубним;

3. комбінованим;

4. опалювальним

274. Котел, в якому всередині труб рухається вода, а зовні труби обмиваються димовими газами, називають:

1. комбінованим;

2. водотрубним;

3. газотрубним;

4. опалювальним

275. Яке слово пропущене в реченні: „Теплообмінник, через поверхню якого здійснюється передача теплоти від димових газів до води для отримання насиченої пари, називається …………………….............................”

_{1. водогрійним котлом;}

_{2. паровим котлом;}

_{3. жаротрубним котлом;}

_{4. утилізаційним котлом.}

276. Яке слово пропущене в реченні: „Теплообмінник, через поверхню якого здійснюється передача теплоти від димових газів до води для отримання гарячої води при підвищеному тиску, називається …………………………..”?

_{1. водогрійним котлом;}

_{2. паровим котлом;}

_{3. жаротрубним котлом;}

_{4. утилізаційним котлом.}

277. Елементи котельного агрегату, що виконують такі функції:

Функції 1. Перегріває пару 2. Підігріває повітря 3. Перетворює воду в пару 4. Підігріває воду 5. Спалює паливо і передає теплоту котлу Елементи 1. Повітропідігрівник 2.Водяний економайзер 3. Пароперегрівник 4. Топка 5. Котел

Правильна відповідь: 1 - 3, 2 - 1, 3 - 2, 4 - 5, 5 - 4

278. До складу котельного агрегату входять:

1	котел;
2	водяний економайзер;
3	живильна установка;
4	топкове устаткування;
5	пристрої контролю та автоматичного керування.

279. До допоміжного устаткування котельної належать:

1	пристрої контролю та автоматичного керування;
2	топкове устаткування;
3	тягодуттьове устаткування;
4	пароперегрівник;
5	паливне господарство.

280. До хвостових поверхонь нагріву котельної установки відносять:

1	котел;
2	водяний економайзер;
3	топкове устаткування;
4	пароперегрівник;
5	повітропідігрівник.

281. Поставте у відповідність до назви поверхні нагріву котельної установки її визначення:

Поверхня нагріву	Це теплообмінник, в якому
A) водяний економайзер;	1) димові гази перегрівають насичену пару до заданої температури;
B) повітропідігрівник;	2) живильна вода за рахунок теплоти димових газів нагрівається до температури початку кипіння.
C) пароперегрівник.	3) відхідні гази нагрівають повітря перед подачею в топковий пристрій.

Правильна відповідь: А) - 2, В) - 3, С) - 1.

282. Поставте у відповідність до поверхні нагріву котельної установки температуру продуктів згоряння на виході з неї:

Поверхня нагріву	Температура продуктів згоряння, 0С
A) пароперегрівник конвективного типу;	1) 1300 оС...1400;
B) повітропідігрівник;	2) 800 оС...900;
C) радіаційний пароперегрівник.	3) 500 оС...600 оС
D) топковий простір.	4)  160 оС.

Правильна відповідь: А) - 3, В) - 4, С) - 2. D) -- 1

283. Вставте пропущені вирази в реченні: „Економайзер в котельній установці призначений для…………………………………………………………… ”?

1. утворення пари;

2. підігріву води;

3. перегріву пари;

4. підігріву повітря.

284. Вставте пропущені вирази в реченні: „Повітропідігрівач в котельній установці призначений для………………………………………………………..”?

1. утворення пари;

2. підігріву води;

3. перегріву пари;

4. підігріву повітря.

285. Вставте пропущені вирази в реченні: „Які методи використовують при водопідготовці в котельній установці………………………………………..…”?

1. Деаерацію води.

2 Магнітну обробку води.

3. Продування котлів.

4. Хімічну обробку води.

286. Вставте пропущені вирази в реченні: „Скруббер в котельній установці призначений для…………………………………………………………….?

1. підігріву повітря;

2. підігріву води;

3. очистки продуктів згорання;

4. охолодження продуктів згорання.

287. Вставте пропущені вирази в реченні: „Пароперегрівач в котельній установці призначений для…………………………………………………………..”?

1. утворення пари;

2. підігріву води;

3. перегріву пари;

4. підігріву повітря.

289. Вставте пропущені вирази в реченні: „Повітропідігрівач в котельній установці призначений для ……………………………………………………..”?

1. утворення пари;

2. підігріву води;

3. перегріву пари;

4. підігріву повітря.

290. Для видалення газів із живильної води застосовують:

1. відстоювання.

2. коагуляцію.

3. деаерація.

4. фільтрування.

291. Для видалення з котла з котловою водою зайвих домішок застосовують:

1. Деаерацію води.

2 Магнітну обробку води.

3. Продування котлів.

4. Барботаж води.

292. Вставте пропущені вирази в реченні: „Деаераційна установка в котельній установці призначена для……………………………………………………”?

1. видалення зайвих домішок;

2. видалення солей;

3. видалення повітря;

4. видалення мулу.

293. Вставте пропущені вирази в реченні: „Основними компонентами в продуктах згорання котельної установки є…………………………………………”?

1. оксид азоту;

2. вуглекислий газ;

3. водяна пара;

4. оксид вуглецю.

АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ

294. Вставте пропущені вирази в реченні: „В сонячних установках використовують ……………………..………………………………………..”?

1. плоскі колектори;

2. вакуумні колектори;

3. вугільні колектори;

4. газовані колектори.

295. ККД теплового насосу знаходиться в інтервалі:

1	1,5-2;
2	2-3;
3	2-6;
4	6-8;
5	2-10.

296. Температурний діапазон грунтового теплового насосу знаходиться в інтервалі:

1	0-20 град С;
2	20-30 град С;
3	10-60 град С;
4	60-80 град С;
5	20-100 град С.

297. Температурний діапазон повітряного теплового насосу знаходиться в інтервалі:

1	0-20 град С;
2	20-50 град С;
3	-10-60 град С;
4	60-80 град С;
5	20-100 град С.

298. Біогазова установка включає слідуючі основні компоненти:

1	Екструдер, мішалку;
2	топкове устаткування, метантенк;
3	Насосну установку, балон;
4	Метантенк, газгольдер;
5	Біогазівий котел, когенераційну установку.

299. В біогазовій установці мікробіологічні процеси виробництва метану відбуваються в інтервалі температур:

1	0-20 град С;
2	20-50 град С;
3	-10-60 град С;
4	60-80 град С;

300. Яке слово пропущено в реченні: „Основним продуктом біогазової установки є ……………………..”?

1. пропан;

2. бутан;

3. гексан;

4. метан.

301. Які слова пропущено в реченні: „Для оптимального протікання процесів зброджування екстракту в метантенку необхідно використати …………….…………………………………”?

1. підігрів екстракту;

2. аерацію екстракту;

3. перемішування екстракту;

4. зневоднення екстракту.

302. Які слова пропущено в реченні: „Газгольдер призначений для ………………………………………………………….”?

1. зберігання екстракту;

2. зберігання біогазу;

3. отримання біогазу з екстракту;

4. спалювання біогазу.

ОПАЛЕННЯ

303. Які основні складові частини системи опалення...........................................

1. котельна установка;

2. водопровід;

3. теплові мережі;

4. радіатори;

5. вентиляційна установка

304. Визначте, які типи теплоносіїв використовуються в системі опалення:

1	масло
2	вода
3	етиленгліколь
4	повітря
5	газ
6	водяна пара

305. Основні чинники під час визначення тепловтрат будівлі:

1. обєм будівлі;

2. вид системи опалення;

3. температура внутрішнього і зовнішнього повітря;

4. матеріал і товщина зовнішніх стін будівлі;

5. наявність джерела теплопостачання.

306. Найгігієнічною є система опалення приміщення житлових будівель:

1. парова

2. повітряна

3. водяна

4. газова (конвекторна)

307. Тепловіддачу нагрівальних приладів можна регулювати:

1. способом розподілення теплоносія в опалювальній системі;

2. збільшенням діаметра подавального теплопроводу;

3. способом приєднання нагрівальних приладів до стояків;

4. величиною площі поверхні нагрівального приладу.

308. Коефіцієнт теплопередачі нагрівального приладу залежить від:

1. температури теплоносія;

2. швидкості руху теплоносія в приладі;

3. гідравлічних втрат у приладі;

4. значень коефіцієнтів тепловіддачі, теплопровідності і товщини стінки нагрівального приладу;

5. в’язкості теплоносія

309. Термічний опір теплопередачі зовнішньої стінки житлової будівлі залежить від:

1. матеріалу і товщини стіни;

2. потужності загального теплового потоку;

3. типу системи опалення;

4. температури теплоносія в системі опалення.

310. Розширювальний резервуар в системі опалення з природною циркуляцією теплоносія служить для:

1. підвищення тиску в системі опалення;

2. очищення системи опалення від механічних домішків;

3. видалення повітря із системи опалення і компенсації невеликих втрат води;

4. регулювання температури теплоносія.

311. Нагрівний прилад (радіатор) системи опалення – це апарат:

1. регенеративний;

2. рекуперативний;

3. струминний;

4. змішувальний

312. Витрату теплоти для опалення будівлі можна визначити за формулою:

1.

2. .

3.

4.

313. Витрату теплоти для гарячого водопостачання житлового будинку можна визначити за формулою:

1.

2.

3.

4.

314. Площу поверхні нагріву нагрівальних приладів можна знайти за формулою:

1.

2.

3.

4.

315. Критичним діаметром теплової ізоляції трубопроводу називають діаметр, за якого:

1. тепловий потік максимальний;

2. тепловий потік мінімальний;

3. термічний опір максимальний;

4. термічний опір мінімальний.

316. У відкритих системах теплопостачання вода, що циркулює у тепловій мережі:

1. служить теплоносієм для підігріву води у теплообміннику.

2 відбирається для гарячого водопостачання;

3. відбирається для холодного водопостачання;

4. служить для інфільтрації зовнішнього повітря.

317. У закритих системах теплопостачання вода або пара, що циркулює у тепловій мережі:

1. служить теплоносієм для підігріву води у теплообміннику.

2 відбирається для гарячого водопостачання;

3. відбирається для холодного водопостачання;

4. служить для інфільтрації зовнішнього повітря.

318. Систему теплопроводів, за допомогою яких теплота теплоносієм передається від джерел теплоти до теплових споживачів називають:

1. водопроводом.

2. тепловою мережею.

3. трубопроводом;

4. електрофільтром.

323. У разі безканального підземного прокладання теплових мереж ізоляційна конструкція трубопроводів _______________ навантаження ґрунту.

1. зазнає.

2. не зазнає.

324. У разі підземного канального прокладання ізоляційна конструкція трубопроводів ______________від зовнішніх завантажень ґрунту.

1. навантажена.

2. розвантажена.

325. Теплове розширення (стискання) трубопроводів забезпечується:

1. лінійними компенсаторами.

2. осьовими компенсаторами;

3.опорою;

4. компресором.

326. Під час гідравлічного розрахунку теплових мереж визначають:

1. пропускну здатність.

2. теплові втрати.

3. падіння температури теплоносія.

4. падіння тиску.

5. вибір конструкції і товщини теплової ізоляції.

6. діаметр труб.

327. Під час теплового розрахунку теплових мереж визначають:

1. пропускну здатність.

2. теплові втрати.

3. падіння температури теплоносія.

4. падіння тиску.

5. вибір конструкції і товщини теплової ізоляції.

6. діаметр труб.

328. Вимоги до теплоізоляційних конструкцій теплових мереж:

1. висока теплопровідність.

2. висока корозійна активність.

3 низька теплопровідність.

4. мале водопоглинання.

5. висока теплоємність

329. Значення коефіцієнта ефективності ізоляції теплопроводів залежить від:

1. способу прокладання теплопроводів;

2. пористості матеріалу ізоляції і її товщини;

3. діаметрів теплопроводів;

4. температури теплоносія;

330. Найбільш екологічно безпечним є виробництво енергії на:

1. теплових електростанціях

2. гідроелектростанціях

3. атомних електростанціях

4. геліостанціях

331. Для опалення індивідуальних житлових будівель найбільш доцільно використовувати опалення:

1. пічне

2. повітряне

3. водяне

4. парове

332. Найсуттєвіше впливають на тепловіддачу нагрівального приладу:

1. розміщення приладу відносно конструкцій будівлі

2. площа поверхні нагрівання

3. спосіб під’єднання приладу до теплопроводу

4. швидкість руху повітря у приміщенні

СУШІННЯ ПРОДУКТІВ С/Г ВИРОРБНИЦТВА

333. Сільськогосподарські теплогенератори призначені для:

1. нагрівання повітря;

2. нагрівання води;

3. акумулювання теплоти;

4. одержання водяної пари.

334. Основним контрольним параметром під час сушіння насіннєвого зерна є:

1. відносна вологість повітря;

2. вологість зерна;

3. температура зовнішнього повітря;

4. температура нагрівання зерна.

335. Визначальними параметрами під час зберігання коренебульбоплодів є:

1. вологість коренебульбоплодів і вологість повітря;

2. вологість коренебульбоплодів і температура повітря;

3. температура коренебульбоплодів і температура повітря;

4. температура повітря і його вологість.

336. Сушіння зернобобових у сушарнях здійснюється шляхом руйнування зв’язку вологи із зерном:

1. хімічним;

2. механічним

3. фізико-механічним;

4. фізико-хімічним.

337. Найміцніший зв’язок вологи із матеріалом, що підлягає сушінню, це:

1. механічний;

2. хімічний;

3. фізико-хімічний;

4. фізико-механічний.

338. Центрифугування – це спосіб видалення вологи із матеріалу під час його суміші:

1. хімічний;

2. фізико-хімічний;

3. фізико-механічний;

4. механічний.

339. Спосіб, за якого вологий матеріал під час сушіння знаходиться в безпосередньому контакті з гігроскопічною речовиною:

1. тепловий;

2. механічний;

3. сорбційний;

4. радіаційному

340. Активне вентилювання – це спосіб сушіння зерна:

1. кондуктивний;

2. радіаційний;

3. сублімаційний;

4. конвективний.

ФЕРМИ, ТЕПЛИЦІ, ОВОЧЕСХОВИЩА

341. Найпрогресивніший спосіб зберігання с.-г. продукції, це:

1. у буртах;

2. у капітальних сховищах;

3. у газовому середовищі;

4. у сховищах з активним вентилюванням.

342. За вологісним режимом тваринницькі ферми належать до категорії приміщень:

1. мокрих

2. вологих

3. нормальних

4. сухих

343. До малогабаритних надземних культиваційних споруд належать:

1. сезонні укриття для вирощування ранніх овочів і розсади

2. частково заглиблені споруди для вирощування розсади (парники)

3. теплиці

4. оранжереї

344. Весняними називають культиваційні споруди (теплиці), які використовують:

1. на протязі всього несезонного періоду;

2. цілорічні;

3. зимою;

4. весною;

5. літом.

345. Спеціалізованими називають теплиці для вирощування:

1. різних овочів тільки навесні і восени;

2. різних овочів і розсади на протязі року;

3. тільки однієї культури;

4. різних овочів тільки зимою.

346. Парове опалення культиваційних споруд має переваги застосування у разі обігріву:

1. повітряного;

2. цокольного;

3. грунтового;

4. газового.

347. Використовують пальники інфрачервоного випромінювання у разі способу обігріву споруд захищеного грунту:

1. повітряного;

2. парового;

3. водяного;

4. газового.

348. Під час аеродинамічного розрахунку вентиляційних каналів необхідно визначити:

1. місцеві втрати напору;

2. лінійні втрати напору;

3. температуру повітря;

4. вологість повітря.

349. До устаткування для нагрівання повітря повітряних систем опалення відносять:

1. бойлери;

2. калорифери;

3. пальник інфрачервоного випромінювання;

4. скрубери;

5. електродні котли.

350. При формуванні мікроклімату приміщень потрібно враховувати наступні фактори:

1.густину повітря;

2. вологість повітря;

3. концентрацію азоту;

4. концентрацію вуглекислого газу;

5. температуру.

351. До зменшення значення коефіцієнта теплопровідності будівельних матеріалів призводить:

1. збільшення пористості матеріалу;

2. зменшення пористості матеріалу;

3. збільшення вологості матеріалу;

4. зменшення вологості матеріалу.

352. Розрахунок повітрообміну тваринницьких і птахівничих приміщень у зимовий період ведуть за:

1. надлишками шкідливих газів;

2. надлишками вологи;

3. надлишками теплоти;

4. надлишками вологи і шкідливих газів;

5. надлишками теплоти і шкідливих газів.

353. Розрахунок повітрообміну тваринницьких і птахівничих приміщень у теплий і перехідні періоди ведуть за:

1. надлишками теплоти і шкідливих газів;

2. надлишками теплоти і вологи;

3. надлишками вологи і шкідливих газів;

4. надлишками вологи;

5. надлишками теплоти.

354. Розрахунок повітрообміну в приміщенні для курчат віком від одного до чотирьох днів ведуть за:

1. надлишком вологи;

2. надлишком теплоти;

3. надлишком теплоти і шкідливих газів;

4. надлишком теплоти і вологи;

5. надлишками вологи і шкідливих газів.

355. Необхідний повітрообмін за умови видалення надлишків теплоти і вологи визначають, користуючись:

1. h-S діаграмою;

2. P-υ діаграмою;

3. h-d діаграмою;

4. S-T діаграмою.

356. Тільки витяжну вентиляцію приміщення передбачають, коли кратність повітрообміну:

1. більша одиниці;

2. дорівнює одиниці;

3. менша одиниці;

4. дорівнює нулю.

357. Припливно-витяжну вентиляцію приміщення передбачають, коли кратність повітрообміну:

1. більша одиниці;

2. дорівнює одиниці;

3. менша одиниці;

4. дорівнює нулю

358. До малогабаритних заглиблених культиваційних споруд належать:

1. сезонні укриття (утеплений ґрунт)

2. теплиці;

3. парники;

4. оранжереї.

359. Як самостійну систему опалення повітряний обігрів використовують:

1. у зимових теплицях;

2. у сезонних теплицях;

3. у оранжереях;

3. у парниках.

360. Температура кипіння холодильного агента аміаку у межах:

1. +90…+100 ºС;

2. +10…+20 ºС;

3. - 5…-35 ºС;

4. 0…+10.

ЗАДАЧІ

ТЕРМОДИНАМІКА

1.1 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м³, має масу 20 кг, температуру 27 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

1.2 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м³, має масу 20 кг, температуру 27 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

1.3 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м³, має масу 10 кг, температуру 27 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

1.4 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м³, має масу 15 кг, температуру 27 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

1.5 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м³, має масу 10 кг, температуру 27 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

1.6 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м³, має масу 5 кг, температуру 27 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

1.7 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м³, має масу 20 кг, температуру 30 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

1.8 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м³, має масу 20 кг, температуру 25 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

1.9 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м³, має масу 20 кг, температуру 20 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

1.10 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м³, має масу 20 кг, температуру 15 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

1.11 Який об’єм займає водень, що має масу 5 кг при тиску 5 МПа і температурі 200 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)

1.12 Який об’єм займає водень, що має масу 5 кг при тиску 6 МПа і температурі 200 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)

1.13 Який об’єм займає водень, що має масу 5 кг при тиску 7 МПа і температурі 200 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)

1.14 Який об’єм займає водень, що має масу 5 кг при тиску 8 МПа і температурі 200 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)

1.15 Який об’єм займає водень, що має масу 5 кг при тиску 9 МПа і температурі 100 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)

1.16 Який об’єм займає водень, що має масу 10 кг при тиску 10 МПа і температурі 150 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)

1.17 Який об’єм займає водень, що має масу 15 кг при тиску 5 МПа і температурі 200 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)

1.18 Який об’єм займає водень, що має масу 20 кг при тиску 5 МПа і температурі 250 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)

1.19 Який об’єм займає водень, що має масу 25 кг при тиску 5 МПа і температурі 300 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)

1.20 Який об’єм займає водень, що має масу30 кг при тиску 5 МПа і температурі 350 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)

2.1 Яка густина азоту, що має тиск 200 кПа і температуру 100 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)

2.2 Яка густина азоту, що має тиск 150 кПа і температуру 90 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)

2.3 Яка густина азоту, що має тиск 100 кПа і температуру 80 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)

2.4 Яка густина азоту, що має тиск 50 кПа і температуру 70 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)

2.5 Яка густина азоту, що має тиск 40 кПа і температуру 60 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)

2.6 Яка густина азоту, що має тиск 30 кПа і температуру 50 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)

2.7 Яка густина азоту, що має тиск 20 кПа і температуру 40 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)

2.8 Яка густина азоту, що має тиск 10 кПа і температуру 30 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)

2.9 Яка густина азоту, що має тиск 300 кПа і температуру 20 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)

2.10 Яка густина азоту, що має тиск 350 кПа і температуру 10 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)

2.11 Яка густина кисню, що має тиск 200 кПа і температуру 100 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

2.12 Яка густина кисню, що має тиск 150 кПа і температуру 90 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

2.13 Яка густина кисню, що має тиск 100 кПа і температуру 80 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К,)

2.14 Яка густина кисню, що має тиск 50 кПа і температуру 70 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

2.15 Яка густина кисню, що має тиск 40 кПа і температуру 60 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

2.16 Яка густина кисню, що має тиск 30 кПа і температуру 50 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

2.17 Яка густина кисню, що має тиск 20 кПа і температуру 40 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

2.18 Яка густина кисню, що має тиск 10 кПа і температуру 30 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

2.19 Яка густина кисню, що має тиск 300 кПа і температуру 20 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

2.20 Яка густина кисню, що має тиск 350 кПа і температуру 10 ⁰С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)

3.1. По І – d діаграмі знайти ентальпію вологого повітря при 100⁰С, .

3.2. По І – d діаграмі знайти ентальпію вологого повітря при 90⁰С, .

3.3. По І – d діаграмі знайти ентальпію вологого повітря при 80⁰С, .

3.4. По І – d діаграмі знайти ентальпію вологого повітря при 70⁰С, .

3.5. По І – d діаграмі знайти ентальпію вологого повітря при 60⁰С, .

3.6. По І – d діаграмі знайти ентальпію вологого повітря при 50⁰С, .

3.7. По І – d діаграмі знайти ентальпію вологого повітря при 40⁰С, .

3.8. По І – d діаграмі знайти ентальпію вологого повітря при 30⁰С, .

3.9. По І – d діаграмі знайти ентальпію вологого повітря при 20⁰С, .

3.10. По І – d діаграмі знайти ентальпію вологого повітря при 10⁰С, .

3.11. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 60⁰С.

3.12. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 50⁰С.

3.13. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 40⁰С.

3.14. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 30⁰С.

3.15. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 20⁰С.

3.16. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 10⁰С.

3.17. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=200 кдж/кг, 60⁰С.

3.18. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=150 кдж/кг, 60⁰С.

3.19. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 60⁰С.

3.20. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=50 кдж/кг, 60⁰С.

4.1 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=120 кдж/кг і відносній вологості .

4.2 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=110 кдж/кг і відносній вологості .

4.3 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг і відносній вологості .

4.4 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=90 кдж/кг і відносній вологості .

4.5 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=80 кдж/кг і відносній вологості .

4.6 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=70 кдж/кг і відносній вологості .

4.7 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=60 кдж/кг і відносній вологості .

4.8 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=50 кдж/кг і відносній вологості .

4.9 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=40 кдж/кг і відносній вологості .

4.10 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=30 кдж/кг і відносній вологості .

5.1. Кисень масою 10 кг при температурі 57⁰С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 1,5 рази. Знайти його температуру .

5.2. Кисень масою 20 кг при температурі 47⁰С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 1,5 рази. Знайти його температуру .

5.3. Кисень масою 30 кг при температурі 37⁰С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 1,5 рази. Знайти його температуру .

5.4. Кисень масою 40 кг при температурі 27⁰С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 1,5 рази. Знайти його температуру .

5.5. Кисень масою 50 кг при температурі 17⁰С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 2,5 рази. Знайти його температуру .

5.6. Кисень масою 10 кг при температурі 7⁰С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 1,5 рази. Знайти його температуру .

5.7. Кисень масою 100 кг при температурі 27⁰С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,9МПа збільшує свій об’єм в 0,5 рази. Знайти його температуру .

5.8. Кисень масою 90 кг при температурі 27⁰С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,8МПа збільшує свій об’єм в 3,5 рази. Знайти його температуру .

5.9. Кисень масою 80 кг при температурі 27⁰С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,7МПа збільшує свій об’єм в 2,5 рази. Знайти його температуру .

5.10. Кисень масою 70 кг при температурі 27⁰С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,6МПа збільшує свій об’єм в 2,0 рази. Знайти його температуру .

6.1. 2 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 27⁰С, тиск 0,2МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.

6.2. 3 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 4 рази. Температура повітря 27⁰С, тиск 0,2МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.

6.3. 4 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 3 рази. Температура повітря 27⁰С, тиск 0,2МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.

6.4. 5 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 2 рази. Температура повітря 27⁰С, тиск 0,2МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.

6.5. 6 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 57⁰С, тиск 0,5МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.

6.6. 7 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 47⁰С, тиск 0,4МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.

6.7. 8 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 37⁰С, тиск 0,3МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.

6.8. 9 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 27⁰С, тиск 0,2МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.

6.9. 10 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 17⁰С, тиск 0,1МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.

6.10. 11 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 7⁰С, тиск 0,05МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.

ОСНОВИ ТЕПЛО І МАСООБМІНУ

7.1 Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:

та

7.2. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:

та

7.3. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:

та

7.4. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:

та

7.5. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:

та

7.6. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:

та

7.7. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:

та

7.8. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:

та

7.9. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:

та

7.10. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:

та

8.1. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =140 Вт/м²К, =5000 Вт/м²К, =0,01 м²К/Вт

8.2. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =130 Вт/м²К, =4000 Вт/м²К, =0,01 м²К/Вт

8.3. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =120 Вт/м²К, =1000 Вт/м²К, =0,01 м²К/Вт

8.4. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =110 Вт/м²К, =3000 Вт/м²К, =0,01 м²К/Вт

8.5. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =100 Вт/м²К, =2000 Вт/м²К, =0,01 м²К/Вт

8.6. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =90 Вт/м²К, =1000 Вт/м²К, =0,01 м²К/Вт

8.7. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =80 Вт/м²К, =1000 Вт/м²К, =0,01 м²К/Вт

8.8. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =70 Вт/м²К, =1000 Вт/м²К, =0,02 м²К/Вт

8.9. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =60 Вт/м²К, =1000 Вт/м²К, =0,03 м²К/Вт

8.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =50 Вт/м²К, =1000 Вт/м²К, =0,04 м²К/Вт

9.9. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=100мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.

9.2. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=150мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.

9.3. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=200мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.

9.4. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=250мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.

9.5. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=300мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.

9.6. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=320мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.

9.7. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=350мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.

9.8. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=380мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.

9.9. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=400мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.

9.10. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=440мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.

9.11. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=1,0 Вт/м∙K.

9.12. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,1Вт/м∙K.

9.13. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,01Вт/м∙K.

9.14. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,001Вт/м∙K.

9.15. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=2,0 Вт/м∙K.

9.16. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,2 Вт/м∙K.

9.17. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,02 Вт/м∙K.

9.18. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,002 Вт/м∙K.

9.19. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=10,0 Вт/м∙K.

9.20. Визначити термічний опір теплопровідності R_λ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=100 Вт/м∙K.

10.1. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,1 м²∙K/Вт.

10.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,2 м²∙K/Вт.

10.3. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,4 м²∙K/Вт.

10.4. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,5 м²∙K/Вт.

10.5. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,8 м²∙K/Вт.

10.6. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=1,0 м²∙K/Вт.

10.7. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=2,0 м²∙K/Вт.

10.8. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=2,5 м²∙K/Вт.

10.9. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=4,0 м²∙K/Вт.

10.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=5,0 м²∙K/Вт.

10.11. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=10,0 м²∙K/Вт.

10.12. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=20,0 м²∙K/Вт.

10.13. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=40,0 м²∙K/Вт.

10.14. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=50,0 м²∙K/Вт.

10.15. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=100 м²∙K/Вт.

10.16. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=200 м²∙K/Вт.

10.17. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=250 м²∙K/Вт.

10.18. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=400 м²∙K/Вт.

10.19. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=500 м²∙K/Вт.

10.20. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=1000 м²∙K/Вт.

11.1. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=1,0 Вт/м²∙K.

11.2. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=1,3 Вт/м²∙K.

11.3. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=1,5 Вт/м²∙K.

11.4. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=1,8 Вт/м²∙K.

11.5. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=2,0 Вт/м²∙K.

11.6. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=2,2 Вт/м²∙K.

11.7. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=2,5 Вт/м²∙K.

11.8. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=2,8 Вт/м²∙K.

11.9. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=3,0 Вт/м²∙K.

11.10. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=3,5 Вт/м²∙K.

11.11. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=3,8 Вт/м²∙K.

11.12. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=4,0 Вт/м²∙K.

11.111. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=4,2 Вт/м²∙K.

11.14. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=4,4 Вт/м₂∙K.

11.15. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=4,6 Вт/м²∙K.

11.16. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=4,8 Вт/м²∙K.

11.17. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=5,0 Вт/м²∙K.

11.18. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=5,2 Вт/м²∙K.

11.19. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=5,4 Вт/м²∙K.

11.20. Визначити питомий тепловий потік q_к під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну α_к=5,6 Вт/м²∙K.

12.1. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=10 Вт/ м².

12.2. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=20 Вт/ м².

12.3. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=30 Вт/ м².

12.4. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=50 Вт/ м².

12.5. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=60 Вт/ м².

12.6. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=80 Вт/ м².

12.7. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=100 Вт/ м².

12.8. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=120 Вт/ м².

12.9. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=140 Вт/ м².

12.10. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=150 Вт/ м².

12.11. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=160 Вт/ м².

12.12. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=170 Вт/ м².

12.13. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=180 Вт/ м2.

12.14. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=190 Вт/ м².

12.15. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=200 Вт/ м².

12.16. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=210 Вт/ м².

12.17. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=300 Вт/ м².

12.18. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=400 Вт/ м².

12.19. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=450 Вт/ м².

12.20. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м², якщо питомий тепловий потік становить q=500 Вт/ м².

13.1. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=10,0 Дж?

13.2. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=20,0 Дж?

13.3. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=25,0 Дж?

13.4. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=30,0 Дж?

13.5. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=40,0 Дж?

13.6. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=45,0 Дж?

13.7. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=50,0 Дж?

13.8. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=55,0 Дж?

13.9. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=60,0 Дж?

13.10. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=70,0 Дж?

13.11. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=75,0 Дж?

13.12. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=80,0 Дж?

13.13. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=85,0 Дж?

13.14. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=90,0 Дж?

13.15. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=100,0 Дж?

13.16. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=105,0 Дж?

13.17. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=110,0 Дж?

13.18. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=115,0 Дж?

13.19. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=120,0 Дж?

13.20. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=125,0 Дж?

14.1. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=10 Па.

14.2. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м³/кг до V2=20м³/кг і тиску P=20 Па.

14.3. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=25 Па.

14.4. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м³/кг до V2=20м³/кг і тиску P=30 Па.

14.5. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=50 Па.

14.6. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=55 Па.

14.7. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=60 Па.

14.8. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м³/кг до V2=20м³/кг і тиску P=70 Па.

14.9. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=75 Па.

14.10. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=80 Па.

14.11. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=90 Па.

14.12. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=100 Па.

14.13. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V²=20м³/кг і тиску P= 110 Па.

14.14. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=115 Па.

14.15. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=120 Па.

14.16. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=140Па.

14.17. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м3/кг до V₂=20м3/кг і тиску P=150 Па.

14.18. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=155 Па.

14.19. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=160 Па.

14.20. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу l_із у разі зміни його питомого об’єму з V₁=10м³/кг до V₂=20м³/кг і тиску P=170 Па.

15.1. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=5000 Вт.

15.2. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4800 Вт.

15.3. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4700 Вт.

15.4. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4500 Вт.

15.5. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4400 Вт.

15.6. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4200 Вт.

15.7. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4100 Вт.

15.8. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4000 Вт.

15.9. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3800 Вт.

7.10. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3700 Вт.

7.11. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3600 Вт.

7.12. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3500 Вт.

7.13. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3400 Вт.

7.14. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3200 Вт.

7.15. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3100 Вт.

7.16. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3000 Вт.

7.17. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2900 Вт.

7.18. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2800 Вт.

7.19. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2700 Вт.

7.20. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2600 Вт.

16.1. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=5 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.2. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=10 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.3. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=20 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.4. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=25 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.5. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=30 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.6. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=40 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.7. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=50 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.8. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=55 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.9. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=60 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.10. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=70 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.11. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=75 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.12. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=80 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.13. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=85 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.14. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=90 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.15. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=95 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.16. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=100 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.17. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=105 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.18. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=110 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.19. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=115 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

16.20. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м² становлять Q=120 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м²∙С.

17.1. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=100 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.2. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=102 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.3. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=104 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.4. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=105 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.5. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=106 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.6. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=107 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.7. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=108 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.8. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=110 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.9. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=111 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=112 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.11. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=114Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.12. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=115 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.13. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=116 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.14. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=117Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.15. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=118 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.16. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=119 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.17. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=120 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.18. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=121 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.19. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=122 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

17.20. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м² втрати теплоти становлять Q=124Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР ″бакалавр″ напряму 6.100101 ″Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі″

з навчальної дисципліни ″Електричні машини″

Київ

″Аграрна освіта″

2011

МОДУЛЬ 1.

ТРАНСФОРМАТОРИ