
- •1. Математичний вираз закону Ома для замкненого кола з однією електрорушійною силою:
- •2. Математичний вираз закону Ома для ділянки кола без електрорушійної сили:
- •4. Математичний вираз закону Джоуля–Ленца для постійного струму:
- •5. Математичний вираз для розрахунку потужності, яка виділяється в резисторі у колі постійного струму:
- •9. Рівняння зовнішньої характеристики джерела постійного струму:
- •11. Коефіцієнт корисної дії джерела електричної енергії визначається як відношення енергії,
- •12. Коефіцієнт корисної дії лінії електропередачі визначається як відношення енергії,
- •13. Коефіцієнт корисної дії електричного кола визначається як відношення енергії,
- •18. Математичний запис закону Ома для замкненого кола з декількома електрорушійними силами:
- •21. Перший закон Кірхгофа:
- •22. Математичний запис першого закону Кірхгофа для кола постійного струму:
- •23. Для розрахунку розгалуженого кола, за першим законом Кірхгофа, необхідно скласти кількість рівнянь:
- •24. Другий закон Кірхгофа:
- •25. Математичний запис другого закону Кірхгофа для кола постійного струму:
- •26. Для розрахунку розгалуженого кола, за другим законом Кірхгофа, необхідно скласти кількість рівнянь:
- •27. Визначальна формула провідності резистора в колі постійного струму:
- •33. Рівняння за першим законом Кірхгофа для вузла 1 розрахункової схеми розгалуженого електричного кола, яку наведено на рисунку:
- •35. Рівняння за другим законом Кірхгофа для незалежних контурів наведеної розрахункової схеми розгалуженого електричного кола:
- •99. Для електричного кола відома активна потужність навантаження р, поточний кут зсуву фаз навантаження , заданий кут зсуву фаз навантаження після компенсації реактивної потужності з.
- •102. Коло складається з двох послідовно з’єднаних індуктивно зв’язаних котушок з параметрами: r1, l1, r2, l2 та взаємною індуктивністю м.
- •103. Коло складається з двох послідовно з’єднаних індуктивно зв’язаних котушок з параметрами: r1, l1, r2, l2 та взаємною індуктивністю м.
- •106. Вираз, який правильно описує миттєву електрорушійну силу фази в трифазного симетричного генератора, якщо початкова фаза електрорушійної сили фази а дорівнює нулю:
- •210. Другий закон комутації:
- •52. Часом розгону об'єкта автоматизації називається….
- •53. Чутливістю об'єкта до збурення називається….
- •54. Під передатною функцією w(p) ланки або системи розуміють відношення…
- •92. Причинами виникнення похибок датчиків є:
- •93. Якого типу первинний перетворювач механічних величин зображений на рисунку?
- •97. Якого типу первинний перетворювач механічних величин зображений на рисунку?
- •98. Якого типу первинний перетворювач механічних величин зображений на рисунку?
- •139. Які види електродвигунових виконавчих механізмів малої потужності набули найбільшого поширення?
- •140. Що розуміється під виразом «однообертові електродвигунові виконавчі механізми»?
- •141. Основна вимога до технічного пристрою з погляду державної системи приладів і засобів автоматизації:
- •282. Визначити вид нелінійності за статичною характеристикою:
- •283. Визначити вид нелінійності за статичною характеристикою:
- •Термодинаміка
- •Основи тепло і масообміну
- •Застосування теплотехніки в сільському господарстві
- •1. Трансформатор – це:
- •2. Будова трифазного силового трансформатора:
- •96. Векторна діаграма характерна для порушення умов паралельної роботи трансформаторів з різними:
- •97. Паралельна робота трансформаторів необхідна для:
- •98. Векторна діаграма характерна для порушення умов паралельної роботи трансформаторів з різними:
- •99. Визначити, який з трансформаторів завантажуватиметься більше під час паралельної роботи:
- •Модуль 2 машини постійного струму
- •122. Машиною постійного струму називається:
- •123. Будова машини постійного струму:
- •155. Щоб комутація була прямолінійною, щітки машини постійного струму, в якій відсутні додаткові полюси, розміщують:
- •156. Спосіб покращення комутації, який використовують в особливо потужних машинах постійного струму, працюючих із змінним навантаженням:
- •157. «Фізичною нейтралью» машини постійного струму називають:
- •158. Генератор постійного струму призначений:
- •Модуль 3. Машини змінного струму. Асинхронні машини
- •236. Коефіцієнтом розподілення обмотки називають:
- •248. Обмотковий коефіцієнт кобм обмотки машини змінного струму характеризує:
- •249. У машинах змінного струму середньої та великої потужності не рекомендується з’єднувати обмотки за схемою «трикутник»:
- •250. Всипні обмотки з круглого мідного проводу використовуються в машинах змінного струму:
- •251. Статори з напіввідкритими пазами використовуються:
- •257. Будова асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором…
- •287. Ерс, що наводиться в обмотці нерухомого ротора асинхронного двигуна:
- •288. Ерс, що наводиться в обмотці обертального ротора асинхронного двигуна:
- •289. Для того, щоб асинхронна машина працювала в режимі генератора, необхідно підключити обмотку статора до мережі змінного струму і обертати ротор:
- •Модуль 4. Синхронні машини. Машини системи автоматики
Застосування теплотехніки в сільському господарстві
ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНІ УСТАНОВКИ
245. Турбінний агрегат, в якій колесо турбіни обертається за рахунок руху продуктів згорання палива, називають:
1. активною турбіною.
2. реактивною турбіною.
3. газотурбінною установкою;
4. парогазовою установкою.
246. Турбінний агрегат, в якій якій колесо турбіни обертається за рахунок руху перегрітої пари, називають:
1. активною турбіною.
2. реактивною турбіною.
3. парогазовою установкою.
4. паротурбінною установкою.
247. Вкажіть, через які елементи ПСУ і в якій послідовності теплота водяної пари перетворюється в роботу:
а. водяний насос.
б. парова турбіна;
в. конденсатор;
г. паровий котел;
д. пароперегрівник;
Правильна відповідь: а, г, д, б, в.
КОТЕЛЬНІ АГРЕГАТИ
ПАЛИВО ТА ОСНОВИ ТЕОРІЇ ГОРІННЯ
248. Речовина, при згорянні якої виділяється теплота, достатня для перетворення в інші види енергії називається …………………………………...
1. продуктом згорання;
2. паливом;
3. енергоджерелом;
4. робочим тілом.
249. Поставте у відповідність до типу палива окремі види, які до цього типу відносяться:
Паливо |
Приклади |
A) природне тверде; |
1) природний газ; |
2) кам’яне вугілля; |
|
B) штучне рідке; |
3 ) бензин; |
4) торф; |
|
C) природне газоподібне. |
5) сланці; |
6) гас. |
Правильна відповідь: А) - 2, 4, 5; В) - 3, 6; С) - 1
250. Поставте у відповідність до типу палива окремі види, які до цього типу відносяться:
Паливо |
Приклади |
A) штучне тверде; |
1) кокс; |
2) коксовий газ; |
|
B) природне рідке; |
3 ) доменний газ; |
4) сира нафта; |
|
C) штучне газоподібне. |
5) брикетовані сланці; |
6) біогаз. |
Правильна відповідь: А) - 1, 5; В) - 4; С) - 2, 3, 6
251. Вставте пропущені вирази в реченні: „В котельній установці можуть використовуватись такі види палива……………………………………………..”?
1. нафта;
2. природний газ;
3. вугілля;
4. мазут;
5. бензин;
6. деревина
252. Поставте у відповідність до назви маси палива особливості його складу:
Маса палива |
Склад |
A) робоча; |
1) паливо без мінеральних негорючих домішок; |
B) суха; |
2 ) паливо в тому вигляді, в якому воно доставляється до споживача; |
C) горюча. |
3) склад палива, висушеного при температурі 105...110 оС. |
253. Поставте у відповідність до складових робочої маси палива фактори, які їх визначають:
Складова робочої маси палива |
Визначається вмістом |
A) робоча волога; |
1) у паливі мінеральних негорючих домішок; |
B) аналітична волога; |
2 ) вологи, яка попадає у паливо під час його видобування, транспортування та зберігання; |
C) зольність. |
3) вологи, яка утримується в мікрокапілярах палива. |
Правильна відповідь: А) - 2; В) - 3; С) - 1
254. Органічне паливо складається з горючих елементів:
1. водню (Н).
2. кисню (О).
3. вуглецю (С).
4. сірки (S).
5. азоту (N).
255. Органічне паливо містить в собі негорючі елементи:
1. водень (Н).
2. кисень (О).
3. вуглець (С).
4.сірку(S). 5. азот (N).
256. Яке слово пропущено в реченні: „Про повне згоряння палива свідчить наявність в продуктах згоряння ……………………………………………….”?
1. окису вуглецю;
2. двоокису вуглецю;
3. азоту;
4. оксидів азоту.
257. Кількість теплоти, що виділяється під час згоряння палива з урахуванням теплоти конденсації водяних парів, що утворюються у разі згоряння водню і випаровування вологи палива, називають:
1. теплотою згоряння палива;
2. вищою теплотою згоряння палива;
3. нижчою теплотою згоряння палива;
4. середньою теплотою згорання палива.
258. Кількість теплоти, що виділяється під час згоряння палива без урахування теплоти конденсації водяних парів називають:
1. теплотою згоряння палива.
2. вищою теплотою згоряння палива.
4. середньою теплотою згорання палива. 3. нижчою теплотою згоряння палива;
259. Нижча теплота згоряння палива – це:
1 |
теплота хімічної реакції горіння; |
2 |
теплота, що виділяється при згорянні палива; |
3 |
теплота, що виділяється при повному згорянні 1 кг палива без урахування теплоти конденсації водяних парів із продуктів згоряння:; |
4 |
теплота, що виділяється при повному згорянні 1 кг палива з урахуванням теплоти конденсації водяних парів із продуктів згоряння. |
260. Вища теплота згоряння палива – це:
1 |
теплота хімічної реакції горіння; |
2 |
теплота, що виділяється при згорянні палива; |
3 |
теплота, що виділяється при повному згорянні 1 кг палива без урахування теплоти конденсації водяних парів із продуктів згоряння:; |
4 |
теплота, що виділяється при повному згорянні 1 кг палива з урахуванням теплоти конденсації водяних парів із продуктів згоряння. |
261. Поставте у відповідність до типу палива значення його нижчої теплоти згоряння:
Паливо |
|
A) мазут; |
1) 19 … 27; |
B) кам’яне вугілля; |
2) 29,3; |
C) умовне паливо. |
3) 39 … 42. |
Правильна відповідь: А) - 3, В) - 1, С) - 2.
262. Поставте у відповідність до типу палива значення його нижчої теплоти згоряння:
Паливо |
, МДж/м3 |
A) газ природних родовищ; |
1) 20 … 25; |
B) генераторний газ; |
2) 4 … 8; |
C) біогаз. |
3) 33 … 40. |
Правильна відповідь: А) - 3, В) - 2, С) - 1.
263. Поставте у відповідність до характеристик енергетичної цінності палива розрахункові залежності, за якими вони визначаються:
Характеристика |
Розрахункова залежність |
A) нижча теплота згоряння твердого або рідкого палива; |
1)
|
B) вища теплота згоряння палива; |
2)
|
C) паливний еквівалент. |
3)
|
Правильна відповідь: А) - 3, В) - 2, С) - 1.
264. Заданий склад робочої маси палива:
Ср = 52 %; Нр = 3,3 %; Ор = 8 %; Nр = 0,8 %; Sр = 2,2 %; Aр = 18,2 %; Wр = 15,5 %
Чому дорівнює питома вага вуглецю у його абсолютно-сухій масі?
1. 41,5%
2. 55,5%
3. 61,5%;
4. 71,5%
265. Заданий склад робочої маси палива:
Ср = 52 %; Нр = 3,3 %; Ор = 8 %; Nр = 0,8 %; Sр = 2,2 %; Aр = 18,2 %; Wр = 15,5 %
Чому дорівнює питома вага кисню у його абсолютно-сухій масі?
1. 6,5%
2. 7,5%
3. 8,5%;
4. 9,5%
266. Заданий склад робочої маси палива:
Ср = 52 %; Нр = 3,3 %; Ор = 8 %; Nр = 0,8 %; Sр = 2,2 %; Aр = 18,2 %; Wр = 15,5 %
Чому дорівнює вміст вологи у його абсолютно-сухій масі?
1. 15,5%
2. 5,5%
3. 2,5%;
4. 0%
267. Заданий склад робочої маси палива:
Ср = 52 %; Нр = 3,3 %; Ор = 8 %; Nр = 0,8 %; Sр = 2,2 %; Aр = 18,2 %; Wр = 15,5 %
Чому дорівнює вміст золи у його горючій масі?
1. 41,5%
2. 31,5%
3. 21,5%;
4. 11,5%
268. Витрату умовного палива визначають за формулою:
1.
2.
3.
4.
269. Для спалювання твердого палива в кусках використовують топки:
1. вихрові;
2. шарові;
3. факельні;
4. попельні.
270. Факельні топки призначені для спалювання:
1. Твердого пилоподібного палива;
2. Газу;
3. Твердого палива в кусках;
4. Рідкого палива.
271. Поставте у відповідність до типу котельної установки її призначення:
Тип котельної установки |
Призначення |
A) стаціонарні енергетичні котельні установки |
1) вироблення пари для технологічних процесів та опалення приміщень промислових підприємств; |
B) промислові (виробничо-опалювальні) котельні; |
2) постачання парою турбін теплових електричних станцій; |
C) опалювальні котельні. |
3) забезпечення роботи систем опалення та гарячого водопостачання. |
Правильна відповідь: А) - 2, В) - 1, С) - 3.
272. Поставте у відповідність до типу котельної установки тиск пари в ній:
Тип котельної установки |
Тиск пари, МПа |
A) стаціонарні енергетичні котельні установки |
1) 0,1…1 ; |
B) промислові (виробничо-опалювальні) котельні; |
2) 1…4; |
C) опалювальні котельні. |
3) 10…25 . |
Правильна відповідь: А) - 3, В) - 2, С) - 1.
273. Котел, в якому всередині труб рухаються димові гази, а зверху труби обмиваються водою, називають:
1. водотрубним;
2. газотрубним;
3. комбінованим;
4. опалювальним
274. Котел, в якому всередині труб рухається вода, а зовні труби обмиваються димовими газами, називають:
1. комбінованим;
2. водотрубним;
3. газотрубним;
4. опалювальним
275. Яке слово пропущене в реченні: „Теплообмінник, через поверхню якого здійснюється передача теплоти від димових газів до води для отримання насиченої пари, називається …………………….............................”
1. водогрійним котлом;
2. паровим котлом;
3. жаротрубним котлом;
4. утилізаційним котлом.
276. Яке слово пропущене в реченні: „Теплообмінник, через поверхню якого здійснюється передача теплоти від димових газів до води для отримання гарячої води при підвищеному тиску, називається …………………………..”?
1. водогрійним котлом;
2. паровим котлом;
3. жаротрубним котлом;
4. утилізаційним котлом.
277. Елементи котельного агрегату, що виконують такі функції:
|
Правильна відповідь: 1 - 3, 2 - 1, 3 - 2, 4 - 5, 5 - 4
278. До складу котельного агрегату входять:
1 |
котел; |
2 |
водяний економайзер; |
3 |
живильна установка; |
4 |
топкове устаткування; |
5 |
пристрої контролю та автоматичного керування. |
279. До допоміжного устаткування котельної належать:
1 |
пристрої контролю та автоматичного керування; |
2 |
топкове устаткування; |
3 |
тягодуттьове устаткування; |
4 |
пароперегрівник; |
5 |
паливне господарство. |
280. До хвостових поверхонь нагріву котельної установки відносять:
1 |
котел; |
2 |
водяний економайзер; |
3 |
топкове устаткування; |
4 |
пароперегрівник; |
5 |
повітропідігрівник. |
281. Поставте у відповідність до назви поверхні нагріву котельної установки її визначення:
Поверхня нагріву |
Це теплообмінник, в якому |
A) водяний економайзер; |
1) димові гази перегрівають насичену пару до заданої температури; |
B) повітропідігрівник; |
2) живильна вода за рахунок теплоти димових газів нагрівається до температури початку кипіння. |
C) пароперегрівник. |
3) відхідні гази нагрівають повітря перед подачею в топковий пристрій. |
Правильна відповідь: А) - 2, В) - 3, С) - 1.
282. Поставте у відповідність до поверхні нагріву котельної установки температуру продуктів згоряння на виході з неї:
Поверхня нагріву |
Температура продуктів згоряння, 0С |
A) пароперегрівник конвективного типу; |
1) 1300 оС...1400; |
B) повітропідігрівник; |
2) 800 оС...900; |
C) радіаційний пароперегрівник. |
3) 500 оС...600 оС |
D) топковий простір. |
4) 160 оС. |
Правильна відповідь: А) - 3, В) - 4, С) - 2. D) -- 1
283. Вставте пропущені вирази в реченні: „Економайзер в котельній установці призначений для…………………………………………………………… ”?
1. утворення пари;
2. підігріву води;
3. перегріву пари;
4. підігріву повітря.
284. Вставте пропущені вирази в реченні: „Повітропідігрівач в котельній установці призначений для………………………………………………………..”?
1. утворення пари;
2. підігріву води;
3. перегріву пари;
4. підігріву повітря.
285. Вставте пропущені вирази в реченні: „Які методи використовують при водопідготовці в котельній установці………………………………………..…”?
1. Деаерацію води.
2 Магнітну обробку води.
3. Продування котлів.
4. Хімічну обробку води.
286. Вставте пропущені вирази в реченні: „Скруббер в котельній установці призначений для…………………………………………………………….?
1. підігріву повітря;
2. підігріву води;
3. очистки продуктів згорання;
4. охолодження продуктів згорання.
287. Вставте пропущені вирази в реченні: „Пароперегрівач в котельній установці призначений для…………………………………………………………..”?
1. утворення пари;
2. підігріву води;
3. перегріву пари;
4. підігріву повітря.
289. Вставте пропущені вирази в реченні: „Повітропідігрівач в котельній установці призначений для ……………………………………………………..”?
1. утворення пари;
2. підігріву води;
3. перегріву пари;
4. підігріву повітря.
290. Для видалення газів із живильної води застосовують:
1. відстоювання.
2. коагуляцію.
3. деаерація.
4. фільтрування.
291. Для видалення з котла з котловою водою зайвих домішок застосовують:
1. Деаерацію води.
2 Магнітну обробку води.
3. Продування котлів.
4. Барботаж води.
292. Вставте пропущені вирази в реченні: „Деаераційна установка в котельній установці призначена для……………………………………………………”?
1. видалення зайвих домішок;
2. видалення солей;
3. видалення повітря;
4. видалення мулу.
293. Вставте пропущені вирази в реченні: „Основними компонентами в продуктах згорання котельної установки є…………………………………………”?
1. оксид азоту;
2. вуглекислий газ;
3. водяна пара;
4. оксид вуглецю.
АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ
294. Вставте пропущені вирази в реченні: „В сонячних установках використовують ……………………..………………………………………..”?
1. плоскі колектори;
2. вакуумні колектори;
3. вугільні колектори;
4. газовані колектори.
295. ККД теплового насосу знаходиться в інтервалі:
1 |
1,5-2; |
2 |
2-3; |
3 |
2-6; |
4 |
6-8; |
5 |
2-10. |
296. Температурний діапазон грунтового теплового насосу знаходиться в інтервалі:
1 |
0-20 град С; |
2 |
20-30 град С; |
3 |
10-60 град С; |
4 |
60-80 град С; |
5 |
20-100 град С. |
297. Температурний діапазон повітряного теплового насосу знаходиться в інтервалі:
1 |
0-20 град С; |
2 |
20-50 град С; |
3 |
-10-60 град С; |
4 |
60-80 град С; |
5 |
20-100 град С. |
298. Біогазова установка включає слідуючі основні компоненти:
1 |
Екструдер, мішалку; |
2 |
топкове устаткування, метантенк; |
3 |
Насосну установку, балон; |
4 |
Метантенк, газгольдер; |
5 |
Біогазівий котел, когенераційну установку. |
299. В біогазовій установці мікробіологічні процеси виробництва метану відбуваються в інтервалі температур:
1 |
0-20 град С; |
2 |
20-50 град С; |
3 |
-10-60 град С; |
4 |
60-80 град С; |
300. Яке слово пропущено в реченні: „Основним продуктом біогазової установки є ……………………..”?
1. пропан;
2. бутан;
3. гексан;
4. метан.
301. Які слова пропущено в реченні: „Для оптимального протікання процесів зброджування екстракту в метантенку необхідно використати …………….…………………………………”?
1. підігрів екстракту;
2. аерацію екстракту;
3. перемішування екстракту;
4. зневоднення екстракту.
302. Які слова пропущено в реченні: „Газгольдер призначений для ………………………………………………………….”?
1. зберігання екстракту;
2. зберігання біогазу;
3. отримання біогазу з екстракту;
4. спалювання біогазу.
ОПАЛЕННЯ
303. Які основні складові частини системи опалення...........................................
1. котельна установка;
2. водопровід;
3. теплові мережі;
4. радіатори;
5. вентиляційна установка
304. Визначте, які типи теплоносіїв використовуються в системі опалення:
1 |
масло |
2 |
вода |
3 |
етиленгліколь |
4 |
повітря |
5 |
газ |
6 |
водяна пара |
305. Основні чинники під час визначення тепловтрат будівлі:
1. обєм будівлі;
2. вид системи опалення;
3. температура внутрішнього і зовнішнього повітря;
4. матеріал і товщина зовнішніх стін будівлі;
5. наявність джерела теплопостачання.
306. Найгігієнічною є система опалення приміщення житлових будівель:
1. парова
2. повітряна
3. водяна
4. газова (конвекторна)
307. Тепловіддачу нагрівальних приладів можна регулювати:
1. способом розподілення теплоносія в опалювальній системі;
2. збільшенням діаметра подавального теплопроводу;
3. способом приєднання нагрівальних приладів до стояків;
4. величиною площі поверхні нагрівального приладу.
308. Коефіцієнт теплопередачі нагрівального приладу залежить від:
1. температури теплоносія;
2. швидкості руху теплоносія в приладі;
3. гідравлічних втрат у приладі;
4. значень коефіцієнтів тепловіддачі, теплопровідності і товщини стінки нагрівального приладу;
5. в’язкості теплоносія
309. Термічний опір теплопередачі зовнішньої стінки житлової будівлі залежить від:
1. матеріалу і товщини стіни;
2. потужності загального теплового потоку;
3. типу системи опалення;
4. температури теплоносія в системі опалення.
310. Розширювальний резервуар в системі опалення з природною циркуляцією теплоносія служить для:
1. підвищення тиску в системі опалення;
2. очищення системи опалення від механічних домішків;
3. видалення повітря із системи опалення і компенсації невеликих втрат води;
4. регулювання температури теплоносія.
311. Нагрівний прилад (радіатор) системи опалення – це апарат:
1. регенеративний;
2. рекуперативний;
3. струминний;
4. змішувальний
312. Витрату теплоти для опалення будівлі можна визначити за формулою:
1.
2.
.
3.
4.
313. Витрату теплоти для гарячого водопостачання житлового будинку можна визначити за формулою:
1.
2.
3.
4.
314. Площу поверхні нагріву нагрівальних приладів можна знайти за формулою:
1.
2.
3.
4.
315. Критичним діаметром теплової ізоляції трубопроводу називають діаметр, за якого:
1. тепловий потік максимальний;
2. тепловий потік мінімальний;
3. термічний опір максимальний;
4. термічний опір мінімальний.
316. У відкритих системах теплопостачання вода, що циркулює у тепловій мережі:
1. служить теплоносієм для підігріву води у теплообміннику.
2 відбирається для гарячого водопостачання;
3. відбирається для холодного водопостачання;
4. служить для інфільтрації зовнішнього повітря.
317. У закритих системах теплопостачання вода або пара, що циркулює у тепловій мережі:
1. служить теплоносієм для підігріву води у теплообміннику.
2 відбирається для гарячого водопостачання;
3. відбирається для холодного водопостачання;
4. служить для інфільтрації зовнішнього повітря.
318. Систему теплопроводів, за допомогою яких теплота теплоносієм передається від джерел теплоти до теплових споживачів називають:
1. водопроводом.
2. тепловою мережею.
3. трубопроводом;
4. електрофільтром.
323. У разі безканального підземного прокладання теплових мереж ізоляційна конструкція трубопроводів _______________ навантаження ґрунту.
1. зазнає.
2. не зазнає.
324. У разі підземного канального прокладання ізоляційна конструкція трубопроводів ______________від зовнішніх завантажень ґрунту.
1. навантажена.
2. розвантажена.
325. Теплове розширення (стискання) трубопроводів забезпечується:
1. лінійними компенсаторами.
2. осьовими компенсаторами;
3.опорою;
4. компресором.
326. Під час гідравлічного розрахунку теплових мереж визначають:
1. пропускну здатність.
2. теплові втрати.
3. падіння температури теплоносія.
4. падіння тиску.
5. вибір конструкції і товщини теплової ізоляції.
6. діаметр труб.
327. Під час теплового розрахунку теплових мереж визначають:
1. пропускну здатність.
2. теплові втрати.
3. падіння температури теплоносія.
4. падіння тиску.
5. вибір конструкції і товщини теплової ізоляції.
6. діаметр труб.
328. Вимоги до теплоізоляційних конструкцій теплових мереж:
1. висока теплопровідність.
2. висока корозійна активність.
3 низька теплопровідність.
4. мале водопоглинання.
5. висока теплоємність
329. Значення коефіцієнта ефективності ізоляції теплопроводів залежить від:
1. способу прокладання теплопроводів;
2. пористості матеріалу ізоляції і її товщини;
3. діаметрів теплопроводів;
4. температури теплоносія;
330. Найбільш екологічно безпечним є виробництво енергії на:
1. теплових електростанціях
2. гідроелектростанціях
3. атомних електростанціях
4. геліостанціях
331. Для опалення індивідуальних житлових будівель найбільш доцільно використовувати опалення:
1. пічне
2. повітряне
3. водяне
4. парове
332. Найсуттєвіше впливають на тепловіддачу нагрівального приладу:
1. розміщення приладу відносно конструкцій будівлі
2. площа поверхні нагрівання
3. спосіб під’єднання приладу до теплопроводу
4. швидкість руху повітря у приміщенні
СУШІННЯ ПРОДУКТІВ С/Г ВИРОРБНИЦТВА
333. Сільськогосподарські теплогенератори призначені для:
1. нагрівання повітря;
2. нагрівання води;
3. акумулювання теплоти;
4. одержання водяної пари.
334. Основним контрольним параметром під час сушіння насіннєвого зерна є:
1. відносна вологість повітря;
2. вологість зерна;
3. температура зовнішнього повітря;
4. температура нагрівання зерна.
335. Визначальними параметрами під час зберігання коренебульбоплодів є:
1. вологість коренебульбоплодів і вологість повітря;
2. вологість коренебульбоплодів і температура повітря;
3. температура коренебульбоплодів і температура повітря;
4. температура повітря і його вологість.
336. Сушіння зернобобових у сушарнях здійснюється шляхом руйнування зв’язку вологи із зерном:
1. хімічним;
2. механічним
3. фізико-механічним;
4. фізико-хімічним.
337. Найміцніший зв’язок вологи із матеріалом, що підлягає сушінню, це:
1. механічний;
2. хімічний;
3. фізико-хімічний;
4. фізико-механічний.
338. Центрифугування – це спосіб видалення вологи із матеріалу під час його суміші:
1. хімічний;
2. фізико-хімічний;
3. фізико-механічний;
4. механічний.
339. Спосіб, за якого вологий матеріал під час сушіння знаходиться в безпосередньому контакті з гігроскопічною речовиною:
1. тепловий;
2. механічний;
3. сорбційний;
4. радіаційному
340. Активне вентилювання – це спосіб сушіння зерна:
1. кондуктивний;
2. радіаційний;
3. сублімаційний;
4. конвективний.
ФЕРМИ, ТЕПЛИЦІ, ОВОЧЕСХОВИЩА
341. Найпрогресивніший спосіб зберігання с.-г. продукції, це:
1. у буртах;
2. у капітальних сховищах;
3. у газовому середовищі;
4. у сховищах з активним вентилюванням.
342. За вологісним режимом тваринницькі ферми належать до категорії приміщень:
1. мокрих
2. вологих
3. нормальних
4. сухих
343. До малогабаритних надземних культиваційних споруд належать:
1. сезонні укриття для вирощування ранніх овочів і розсади
2. частково заглиблені споруди для вирощування розсади (парники)
3. теплиці
4. оранжереї
344. Весняними називають культиваційні споруди (теплиці), які використовують:
1. на протязі всього несезонного періоду;
2. цілорічні;
3. зимою;
4. весною;
5. літом.
345. Спеціалізованими називають теплиці для вирощування:
1. різних овочів тільки навесні і восени;
2. різних овочів і розсади на протязі року;
3. тільки однієї культури;
4. різних овочів тільки зимою.
346. Парове опалення культиваційних споруд має переваги застосування у разі обігріву:
1. повітряного;
2. цокольного;
3. грунтового;
4. газового.
347. Використовують пальники інфрачервоного випромінювання у разі способу обігріву споруд захищеного грунту:
1. повітряного;
2. парового;
3. водяного;
4. газового.
348. Під час аеродинамічного розрахунку вентиляційних каналів необхідно визначити:
1. місцеві втрати напору;
2. лінійні втрати напору;
3. температуру повітря;
4. вологість повітря.
349. До устаткування для нагрівання повітря повітряних систем опалення відносять:
1. бойлери;
2. калорифери;
3. пальник інфрачервоного випромінювання;
4. скрубери;
5. електродні котли.
350. При формуванні мікроклімату приміщень потрібно враховувати наступні фактори:
1.густину повітря;
2. вологість повітря;
3. концентрацію азоту;
4. концентрацію вуглекислого газу;
5. температуру.
351. До зменшення значення коефіцієнта теплопровідності будівельних матеріалів призводить:
1. збільшення пористості матеріалу;
2. зменшення пористості матеріалу;
3. збільшення вологості матеріалу;
4. зменшення вологості матеріалу.
352. Розрахунок повітрообміну тваринницьких і птахівничих приміщень у зимовий період ведуть за:
1. надлишками шкідливих газів;
2. надлишками вологи;
3. надлишками теплоти;
4. надлишками вологи і шкідливих газів;
5. надлишками теплоти і шкідливих газів.
353. Розрахунок повітрообміну тваринницьких і птахівничих приміщень у теплий і перехідні періоди ведуть за:
1. надлишками теплоти і шкідливих газів;
2. надлишками теплоти і вологи;
3. надлишками вологи і шкідливих газів;
4. надлишками вологи;
5. надлишками теплоти.
354. Розрахунок повітрообміну в приміщенні для курчат віком від одного до чотирьох днів ведуть за:
1. надлишком вологи;
2. надлишком теплоти;
3. надлишком теплоти і шкідливих газів;
4. надлишком теплоти і вологи;
5. надлишками вологи і шкідливих газів.
355. Необхідний повітрообмін за умови видалення надлишків теплоти і вологи визначають, користуючись:
1. h-S діаграмою;
2. P-υ діаграмою;
3. h-d діаграмою;
4. S-T діаграмою.
356. Тільки витяжну вентиляцію приміщення передбачають, коли кратність повітрообміну:
1. більша одиниці;
2. дорівнює одиниці;
3. менша одиниці;
4. дорівнює нулю.
357. Припливно-витяжну вентиляцію приміщення передбачають, коли кратність повітрообміну:
1. більша одиниці;
2. дорівнює одиниці;
3. менша одиниці;
4. дорівнює нулю
358. До малогабаритних заглиблених культиваційних споруд належать:
1. сезонні укриття (утеплений ґрунт)
2. теплиці;
3. парники;
4. оранжереї.
359. Як самостійну систему опалення повітряний обігрів використовують:
1. у зимових теплицях;
2. у сезонних теплицях;
3. у оранжереях;
3. у парниках.
360. Температура кипіння холодильного агента аміаку у межах:
1. +90…+100 ºС;
2. +10…+20 ºС;
3. - 5…-35 ºС;
4. 0…+10.
ЗАДАЧІ
ТЕРМОДИНАМІКА
1.1
При
якому тиску знаходиться кисень, який
займає об’єм
м3,
має масу
20
кг, температуру
27
0С?
(
8314
кДж/кг К,
32
кг/кмоль)
1.2
При
якому тиску знаходиться кисень, який
займає об’єм
м3,
має масу
20
кг, температуру
27
0С?
(
8314
кДж/кг К,
32
кг/кмоль)
1.3
При
якому тиску знаходиться кисень, який
займає об’єм
м3,
має масу
10
кг, температуру
27
0С?
(
8314
кДж/кг К,
32
кг/кмоль)
1.4
При
якому тиску знаходиться кисень, який
займає об’єм
м3,
має масу
15
кг, температуру
27
0С?
(
8314
кДж/кг К,
32
кг/кмоль)
1.5 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м3, має масу 10 кг, температуру 27 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
1.6 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м3, має масу 5 кг, температуру 27 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
1.7 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м3, має масу 20 кг, температуру 30 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
1.8 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м3, має масу 20 кг, температуру 25 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
1.9 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м3, має масу 20 кг, температуру 20 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
1.10 При якому тиску знаходиться кисень, який займає об’єм м3, має масу 20 кг, температуру 15 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
1.11
Який об’єм займає водень, що має масу
5 кг при тиску 5 МПа і температурі
200
0С?
(
8314
кДж/кг К,
2
кг/кмоль)
1.12 Який об’єм займає водень, що має масу 5 кг при тиску 6 МПа і температурі 200 0С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)
1.13 Який об’єм займає водень, що має масу 5 кг при тиску 7 МПа і температурі 200 0С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)
1.14 Який об’єм займає водень, що має масу 5 кг при тиску 8 МПа і температурі 200 0С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)
1.15 Який об’єм займає водень, що має масу 5 кг при тиску 9 МПа і температурі 100 0С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)
1.16 Який об’єм займає водень, що має масу 10 кг при тиску 10 МПа і температурі 150 0С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)
1.17 Який об’єм займає водень, що має масу 15 кг при тиску 5 МПа і температурі 200 0С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)
1.18 Який об’єм займає водень, що має масу 20 кг при тиску 5 МПа і температурі 250 0С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)
1.19 Який об’єм займає водень, що має масу 25 кг при тиску 5 МПа і температурі 300 0С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)
1.20 Який об’єм займає водень, що має масу30 кг при тиску 5 МПа і температурі 350 0С? ( 8314 кДж/кг К, 2 кг/кмоль)
2.1
Яка густина азоту, що має тиск 200 кПа і
температуру
100
0С?
(
8314
кДж/кг К,
14 кг/кмоль)
2.2 Яка густина азоту, що має тиск 150 кПа і температуру 90 0С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)
2.3 Яка густина азоту, що має тиск 100 кПа і температуру 80 0С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)
2.4 Яка густина азоту, що має тиск 50 кПа і температуру 70 0С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)
2.5 Яка густина азоту, що має тиск 40 кПа і температуру 60 0С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)
2.6 Яка густина азоту, що має тиск 30 кПа і температуру 50 0С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)
2.7 Яка густина азоту, що має тиск 20 кПа і температуру 40 0С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)
2.8 Яка густина азоту, що має тиск 10 кПа і температуру 30 0С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)
2.9 Яка густина азоту, що має тиск 300 кПа і температуру 20 0С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)
2.10 Яка густина азоту, що має тиск 350 кПа і температуру 10 0С? ( 8314 кДж/кг К, 14 кг/кмоль)
2.11 Яка густина кисню, що має тиск 200 кПа і температуру 100 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
2.12 Яка густина кисню, що має тиск 150 кПа і температуру 90 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
2.13 Яка густина кисню, що має тиск 100 кПа і температуру 80 0С? ( 8314 кДж/кг К,)
2.14 Яка густина кисню, що має тиск 50 кПа і температуру 70 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
2.15 Яка густина кисню, що має тиск 40 кПа і температуру 60 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
2.16 Яка густина кисню, що має тиск 30 кПа і температуру 50 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
2.17 Яка густина кисню, що має тиск 20 кПа і температуру 40 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
2.18 Яка густина кисню, що має тиск 10 кПа і температуру 30 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
2.19 Яка густина кисню, що має тиск 300 кПа і температуру 20 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
2.20 Яка густина кисню, що має тиск 350 кПа і температуру 10 0С? ( 8314 кДж/кг К, 32 кг/кмоль)
3.1.
По І
– d
діаграмі
знайти ентальпію вологого повітря при
1000С,
.
3.2.
По І
– d
діаграмі
знайти ентальпію вологого повітря при
900С,
.
3.3.
По І
– d
діаграмі
знайти ентальпію вологого повітря при
800С,
.
3.4.
По І
– d
діаграмі
знайти ентальпію вологого повітря при
700С,
.
3.5.
По І
– d
діаграмі
знайти ентальпію вологого повітря при
600С,
.
3.6.
По І
– d
діаграмі
знайти ентальпію вологого повітря при
500С,
.
3.7.
По І
– d
діаграмі
знайти ентальпію вологого повітря при
400С,
.
3.8.
По І
– d
діаграмі
знайти ентальпію вологого повітря при
300С,
.
3.9.
По І
– d
діаграмі
знайти ентальпію вологого повітря при
200С,
.
3.10.
По І
– d
діаграмі
знайти ентальпію вологого повітря при
100С,
.
3.11.
По І
– d
діаграмі
знайти вологовмісткість
вологого повітря при ентальпії І=100
кдж/кг,
600С.
3.12. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 500С.
3.13. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 400С.
3.14. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 300С.
3.15. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 200С.
3.16. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 100С.
3.17. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=200 кдж/кг, 600С.
3.18. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=150 кдж/кг, 600С.
3.19. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг, 600С.
3.20. По І – d діаграмі знайти вологовмісткість вологого повітря при ентальпії І=50 кдж/кг, 600С.
4.1
Знайти температуру вологого повітря
при ентальпії І=120 кдж/кг і відносній
вологості
.
4.2 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=110 кдж/кг і відносній вологості .
4.3 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=100 кдж/кг і відносній вологості .
4.4 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=90 кдж/кг і відносній вологості .
4.5 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=80 кдж/кг і відносній вологості .
4.6 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=70 кдж/кг і відносній вологості .
4.7 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=60 кдж/кг і відносній вологості .
4.8 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=50 кдж/кг і відносній вологості .
4.9 Знайти температуру вологого повітря при ентальпії І=40 кдж/кг і відносній вологості .
4.10
Знайти температуру вологого повітря
при ентальпії І=30 кдж/кг і відносній
вологості
.
5.1.
Кисень масою 10 кг при температурі
570С
в процесі нагрівання з постійним тиском
0,3МПа
збільшує свій об’єм
в 1,5 рази. Знайти його температуру
.
5.2. Кисень масою 20 кг при температурі 470С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 1,5 рази. Знайти його температуру .
5.3. Кисень масою 30 кг при температурі 370С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 1,5 рази. Знайти його температуру .
5.4. Кисень масою 40 кг при температурі 270С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 1,5 рази. Знайти його температуру .
5.5. Кисень масою 50 кг при температурі 170С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 2,5 рази. Знайти його температуру .
5.6. Кисень масою 10 кг при температурі 70С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,3МПа збільшує свій об’єм в 1,5 рази. Знайти його температуру .
5.7. Кисень масою 100 кг при температурі 270С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,9МПа збільшує свій об’єм в 0,5 рази. Знайти його температуру .
5.8. Кисень масою 90 кг при температурі 270С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,8МПа збільшує свій об’єм в 3,5 рази. Знайти його температуру .
5.9. Кисень масою 80 кг при температурі 270С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,7МПа збільшує свій об’єм в 2,5 рази. Знайти його температуру .
5.10. Кисень масою 70 кг при температурі 270С в процесі нагрівання з постійним тиском 0,6МПа збільшує свій об’єм в 2,0 рази. Знайти його температуру .
6.1.
2 кг повітря стискається політропно з
показником
зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура
повітря
270С,
тиск
0,2МПа.
Знайти кінцевий об’єм повітря.
6.2. 3 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 4 рази. Температура повітря 270С, тиск 0,2МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.
6.3. 4 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 3 рази. Температура повітря 270С, тиск 0,2МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.
6.4. 5 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 2 рази. Температура повітря 270С, тиск 0,2МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.
6.5. 6 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 570С, тиск 0,5МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.
6.6. 7 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 470С, тиск 0,4МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.
6.7. 8 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 370С, тиск 0,3МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.
6.8. 9 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 270С, тиск 0,2МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.
6.9. 10 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 170С, тиск 0,1МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.
6.10. 11 кг повітря стискається політропно з показником зменшуючись в об’ємі в 5 разів. Температура повітря 70С, тиск 0,05МПа. Знайти кінцевий об’єм повітря.
ОСНОВИ ТЕПЛО І МАСООБМІНУ
7.1 Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:
та
7.2. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:
та
7.3. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:
та
7.4. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:
та
7.5. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:
та
7.6. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:
та
7.7. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:
та
7.8. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:
та
7.9. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:
та
7.10. Визначити середньоарифметичний та середньологарифмічний температурний напір водяного економайзера, якщо:
та
8.1.
Визначити коефіцієнт теплопередачі
теплообмінника, якщо
=140
Вт/м2К,
=5000
Вт/м2К,
=0,01
м2К/Вт
8.2. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =130 Вт/м2К, =4000 Вт/м2К, =0,01 м2К/Вт
8.3. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =120 Вт/м2К, =1000 Вт/м2К, =0,01 м2К/Вт
8.4. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =110 Вт/м2К, =3000 Вт/м2К, =0,01 м2К/Вт
8.5. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =100 Вт/м2К, =2000 Вт/м2К, =0,01 м2К/Вт
8.6. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =90 Вт/м2К, =1000 Вт/м2К, =0,01 м2К/Вт
8.7. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =80 Вт/м2К, =1000 Вт/м2К, =0,01 м2К/Вт
8.8. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =70 Вт/м2К, =1000 Вт/м2К, =0,02 м2К/Вт
8.9. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =60 Вт/м2К, =1000 Вт/м2К, =0,03 м2К/Вт
8.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі теплообмінника, якщо =50 Вт/м2К, =1000 Вт/м2К, =0,04 м2К/Вт
9.9. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=100мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.
9.2. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=150мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.
9.3. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=200мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.
9.4. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=250мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.
9.5. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=300мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.
9.6. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=320мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.
9.7. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=350мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.
9.8. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=380мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.
9.9. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=400мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.
9.10. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=440мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності λ=2,0 Вт/м∙K.
9.11. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=1,0 Вт/м∙K.
9.12. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,1Вт/м∙K.
9.13. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,01Вт/м∙K.
9.14. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,001Вт/м∙K.
9.15. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=2,0 Вт/м∙K.
9.16. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,2 Вт/м∙K.
9.17. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,02 Вт/м∙K.
9.18. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=0,002 Вт/м∙K.
9.19. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=10,0 Вт/м∙K.
9.20. Визначити термічний опір теплопровідності Rλ одношарової однорідної плоскої стінки товщиною δ=500мм, якщо відоме значення коефіцієнта теплопровідності її матеріалу λ=100 Вт/м∙K.
10.1. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,1 м2∙K/Вт.
10.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,2 м2∙K/Вт.
10.3. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,4 м2∙K/Вт.
10.4. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,5 м2∙K/Вт.
10.5. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=0,8 м2∙K/Вт.
10.6. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=1,0 м2∙K/Вт.
10.7. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=2,0 м2∙K/Вт.
10.8. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=2,5 м2∙K/Вт.
10.9. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=4,0 м2∙K/Вт.
10.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=5,0 м2∙K/Вт.
10.11. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=10,0 м2∙K/Вт.
10.12. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=20,0 м2∙K/Вт.
10.13. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=40,0 м2∙K/Вт.
10.14. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=50,0 м2∙K/Вт.
10.15. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=100 м2∙K/Вт.
10.16. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=200 м2∙K/Вт.
10.17. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=250 м2∙K/Вт.
10.18. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=400 м2∙K/Вт.
10.19. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=500 м2∙K/Вт.
10.20. Визначити коефіцієнт теплопередачі к одношарової однорідної плоскої стінки, якщо відоме значення її термічного опору теплопередачі R=1000 м2∙K/Вт.
11.1. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=1,0 Вт/м2∙K.
11.2. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=1,3 Вт/м2∙K.
11.3. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=1,5 Вт/м2∙K.
11.4. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=1,8 Вт/м2∙K.
11.5. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=2,0 Вт/м2∙K.
11.6. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=2,2 Вт/м2∙K.
11.7. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=2,5 Вт/м2∙K.
11.8. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=2,8 Вт/м2∙K.
11.9. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=3,0 Вт/м2∙K.
11.10. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=3,5 Вт/м2∙K.
11.11. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=3,8 Вт/м2∙K.
11.12. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=4,0 Вт/м2∙K.
11.111. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=4,2 Вт/м2∙K.
11.14. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=4,4 Вт/м2∙K.
11.15. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=4,6 Вт/м2∙K.
11.16. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=4,8 Вт/м2∙K.
11.17. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=5,0 Вт/м2∙K.
11.18. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=5,2 Вт/м2∙K.
11.19. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=5,4 Вт/м2∙K.
11.20. Визначити питомий тепловий потік qк під час конвективного теплообміну, якщо відоме значення температурного напору Δt=10C і значення коефіцієнта конвективного теплообміну αк=5,6 Вт/м2∙K.
12.1. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=10 Вт/ м2.
12.2. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=20 Вт/ м2.
12.3. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=30 Вт/ м2.
12.4. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=50 Вт/ м2.
12.5. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=60 Вт/ м2.
12.6. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=80 Вт/ м2.
12.7. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=100 Вт/ м2.
12.8. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=120 Вт/ м2.
12.9. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=140 Вт/ м2.
12.10. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=150 Вт/ м2.
12.11. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=160 Вт/ м2.
12.12. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=170 Вт/ м2.
12.13. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=180 Вт/ м2.
12.14. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=190 Вт/ м2.
12.15. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=200 Вт/ м2.
12.16. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=210 Вт/ м2.
12.17. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=300 Вт/ м2.
12.18. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=400 Вт/ м2.
12.19. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=450 Вт/ м2.
12.20. Визначити загальну кількість теплоти Q, що передається через стінку площею F=10 м2, якщо питомий тепловий потік становить q=500 Вт/ м2.
13.1. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=10,0 Дж?
13.2. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=20,0 Дж?
13.3. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=25,0 Дж?
13.4. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=30,0 Дж?
13.5. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=40,0 Дж?
13.6. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=45,0 Дж?
13.7. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=50,0 Дж?
13.8. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=55,0 Дж?
13.9. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=60,0 Дж?
13.10. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=70,0 Дж?
13.11. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=75,0 Дж?
13.12. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=80,0 Дж?
13.13. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=85,0 Дж?
13.14. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=90,0 Дж?
13.15. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=100,0 Дж?
13.16. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=105,0 Дж?
13.17. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=110,0 Дж?
13.18. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=115,0 Дж?
13.19. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=120,0 Дж?
13.20. Яку кількість роботи розширення можна отримати в адіабатному процесі, якщо зміна внутрішньої енергії буде становити ΔU=125,0 Дж?
14.1. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=10 Па.
14.2. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=20 Па.
14.3. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=25 Па.
14.4. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=30 Па.
14.5. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=50 Па.
14.6. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=55 Па.
14.7. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=60 Па.
14.8. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=70 Па.
14.9. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=75 Па.
14.10. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=80 Па.
14.11. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=90 Па.
14.12. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=100 Па.
14.13. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P= 110 Па.
14.14. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=115 Па.
14.15. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=120 Па.
14.16. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=140Па.
14.17. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=150 Па.
14.18. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=155 Па.
14.19. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=160 Па.
14.20. Визначити роботу ізобарного процесу розширення 1 кг ідеального газу lіз у разі зміни його питомого об’єму з V1=10м3/кг до V2=20м3/кг і тиску P=170 Па.
15.1. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=5000 Вт.
15.2. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4800 Вт.
15.3. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4700 Вт.
15.4. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4500 Вт.
15.5. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4400 Вт.
15.6. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4200 Вт.
15.7. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4100 Вт.
15.8. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=4000 Вт.
15.9. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3800 Вт.
7.10. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3700 Вт.
7.11. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3600 Вт.
7.12. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3500 Вт.
7.13. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3400 Вт.
7.14. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3200 Вт.
7.15. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3100 Вт.
7.16. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=3000 Вт.
7.17. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2900 Вт.
7.18. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2800 Вт.
7.19. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2700 Вт.
7.20. Визначити, яка довжина теплопроводу l з лінійним питомим тепловим потоком ql=10 Вт/м буде мати загальні тепловтрати Q=2600 Вт.
16.1. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=5 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.2. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=10 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.3. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=20 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.4. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=25 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.5. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=30 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.6. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=40 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.7. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=50 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.8. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=55 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.9. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=60 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.10. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=70 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.11. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=75 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.12. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=80 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.13. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=85 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.14. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=90 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.15. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=95 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.16. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=100 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.17. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=105 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.18. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=110 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.19. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=115 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
16.20. Визначити різницю температур Δt=tв-tз між температурою внутрішнього повітря приміщення tв і зовнішньою температурою атмосферного повітря tз, якщо тепловтрати одношаровою плоскою стінкою площею F=4 м2 становлять Q=120 Вт. Коефіцієнт теплопередачі прийняти к=2,5 Вт/м2∙С.
17.1. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=100 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.2. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=102 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.3. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=104 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.4. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=105 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.5. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=106 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.6. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=107 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.7. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=108 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.8. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=110 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.9. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=111 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.10. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=112 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.11. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=114Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.12. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=115 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.13. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=116 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.14. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=117Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.15. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=118 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.16. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=119 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.17. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=120 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.18. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=121 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.19. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=122 Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
17.20. Визначити коефіцієнт теплопередачі к, якщо через плоску однорідну стінку площею 5м2 втрати теплоти становлять Q=124Вт за різниці температур внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього атмосферного повітря Δt=tв-tз=20C.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ
ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР ″бакалавр″ напряму 6.100101 ″Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі″
з навчальної дисципліни ″Електричні машини″
Київ
″Аграрна освіта″
2011
МОДУЛЬ 1.
ТРАНСФОРМАТОРИ