Тема 5. Аналіз виконання зобов’язань з експортно-імпортних операцій.

1. Організація та інформаційне забезпечення аналізу виконання зобов’язань з експортно-імпортних операцій.

2. Аналіз виконання зобов’язань по торгівельних угодах.

3. Аналіз термінів поставок та якості експортних та імпортних товарів.

4. Аналіз поставок з експортних та імпортних операцій на умовах комерційного кредиту.

5. Аналіз динаміки експорту та імпорту товарів та послуг.

1. Організація та інформаційне забезпечення аналізу виконання зобов’язань з експортно-імпортних операцій

Аналіз виконання зобов’язань з експортних та імпортних операцій передбачає:

1) оцінку виконання зобов’язань по вартості, фізичному обсягу, кількості експортованих (імпортованих) товарів;

2) оцінку виконання зобов’язань по термінах їх поставок і якості товарів і послуг;

3) виявлення факторів і величини їхнього впливу на економічні показники;

4) з’ясування причин недовиконання зобов’язань.

Аналіз проводиться у наступній послідовності:

1) виконання зобов’язань по товарах і товарних групах;

2) виконання зобов’язань по країнах експорту (імпорту);

3) виконання зобов’язань по країнах ближнього зарубіжжя;

4) узагальнення результатів аналізу.

Інформацію для аналізу отримують з оперативного обліку і звітності підприємства. Інформація для аналізу міститься в таких документах:

а) формах фінансової звітності (форма №2 “Звіт про фінансові результати”);

б) формах статистичної звітності (форма №1-П (річна) “Звіт підприємства (об’єднання) по продукції”, форма №8-ЗЕД (річна) “Звіт про експорт (імпорт) товарів”, форма №9-ЗЕД (річна) “Звіт про експорт (імпорт) послуг”;

в) синтетичних облікових регістрах [відомість 16 (за розгорнутою журнально-ордерною формою обліку) або журнал-ордер 6 (за скороченою журнально-ордерною формою), або Головна книга (за меморіально-ордерною формою)];

г) первинних документах (договори на поставку продукції, торговельні угоди).

Аналітична оцінка обробленої інформації здійснюється у такому порядку:

1) оцінка роботи в сфері зовнішньоекономічної діяльності в цілому по підприємству, об’єднанню, фірмі;

2) оцінка діяльності фірми по країнах;

3) оцінка діяльності фірми по товарних групах;

4) оцінка діяльності фірми по товарах.

Специфіка аналізу полягає, по-перше, у тому, що треба враховувати значну кількість видів експортних угод, крім прямих експортних поставок продукції. Бартерні, консигнаційні, реекспортні угоди, договори на переробку давальницької сировини також підлягають аналізу. По-друге, існує проблема приведення (перерахунку) різних валют конкретних експортних контрактів до єдиної базової валюти, за якою проводиться аналіз. При проведенні аналізу можна запропонувати такий підхід до вибору базової валюти:

а) національна валюта (гривня);

б) вільно конвертована валюта (долар США).

У першому випадку спрощуються допоміжні підрахунки, оскільки облік будь-якої інвалютної операції обов’язково здійснюється і в національній валюті, але не враховується інфляція національної валюти, іноді досить значна навіть протягом одного року. Через те результати аналізу можуть бути недостатньо вірогідними. Якщо за базову валюту аналізу взято валюту вільно конвер­товану, то інфляційний чинник нівелюється, але допоміжні підрахунки значно ускладнюються. Наприклад, поставку, оцінену в єги­петських фунтах або індійських рупіях, можна перерахувати в долари США лише за крос-курсом будь-якої іноземної валютної біржі.

На підставі оперативної інформації про виконання зобов’язань поставок товарів аналізують виконання зобов’язань за торговельними угодами; якість експортних та імпортних товарів; поставок експортних та імпортних товарів на умовах комерційного кредиту; конкурентоспроможність товарів; динаміку експорту та імпорту товарів і послуг.