Послідовність виконання роботи

Вихідними даними для лабораторної роботи є результати розрахунку попередньої лабораторної роботи.

Будують аксонометричну схему водопроводу як для будівлі, так і для зовнішньої мережі. Розбивають мережу на розрахункові ділянки.

Розрахунок діаметрів труб і вибір їх матеріалу для ділянок водогону проводять в послідовності, наведеній в теоретичних відомостях.

Результати розрахунку заносять в табл. 4.1 для кожної ділянки.

Звіт повинен містити

1. Вихідні дані до лабораторної роботи.

2. Приклад розрахунку ділянки водогінної мережі.

3. Розрахункові дані у вигляді табл. 4.1.

4. Специфікацію трубопроводу по ділянках мережі.

5. Питання для самоконтролю

1. Як вибирають швидкість води у водопроводі ?

2. Перерахуйте матеріал, з якого виготовляють водогінні труби ?

3. Як впливає швидкість руху води при пожежегасінні?

4. Які умови уточнення діаметру водогінної труби ?

5. Яким чином розбивають мережу на ділянки ?

6. Поясніть зміст питомої витрати води при шляхових і транзитних її витратах?

Індивідуальне завдання № 5

Розрахунок втрат напору на ділянках водогону та побудова п’єзометричної лінії водогінної мережі

Мета роботи: освоїти методику розрахунку втрат напору та побудови п’єзометричної лінії водогінної мережі; набути навиків роботи та розрахунку втрат напору в середовищі “Еxcel”.

Теоретичні відомості

Втрати напору на довжині j-ї ділянки (табл. 4.1):

, м, (5.1)

де А_j = 1/K² – питомий опір труби на j-й ділянці (додаток Е);

К – витратна характеристика;

К₁ – поправочний коефіцієнт на швидкість (додаток Е).

Місцеві втрати напору на j-й ділянці беруть у розмірі 3% від h_Lj:

, м. (5.2)

Сумарні втрати напору на j-й ділянці (табл.4.1):

, м. (5.3)

Побудова п’єзометричної лінії водогінної мережі

Для визначення висоти встановлення водонапірної башти будують лінію п’єзометричного напору від диктуючої точки (залежно від варіанта завдання) до т. Б, де буде встановлено башту.

Для цього визначають кінцеві і початкові відмітки п’єзометричної лінії на кожній ділянці від диктуючої точки до т. Б (табл. 4.1).

Даними для цього розрахунку є генплан, який виданий з завданням до курсової роботи.

Для прикладу візьмемо диктуючою т. 4:

ділянка 3-4 , (5.4)

; (5.5)

де Z_4(д.т.) – геодезична відмітка диктуючої точки (т.4)(з генплану), м;

h_в – вільний напір у диктуючій точці (з даних завдання до курсової роботи), м.

ділянка 2-3 , (5.6)

; (5.7)

ділянка 1-2 , (5.8)

; (5.9)

ділянка Б-1 , (5.10)

; (5.11)

Побудувати профіль ґрунту, відклавши в масштабі довжини ділянок L_А-Б, L_Б-1, L_1-2, L_2-3, L_3-4(5) і геодезичні відмітки Z_А, Z_Б, Z₁, Z₂, Z₃, Z₄₍₅₎ та лінію п’єзометричного напору до башти (т.Б).

Розрахунок висоти встановлення водонапірного бака від поверхні землі в т. Б здійснюється за формулою, м:

, (5.12)

де z_Б – геодезична відмітка точки Б.

Приклад п’єзометричної лінії водогінної мережі наведено на рис. 5.1.