
- •1.Класифікація проблем за ступенем їх структуризації.
- •2.Описання систем з кінцевим числом станів.
- •3.Випадковий процес – математична модель сигналів
- •4.Кількість інформації як міра знятої невизначеності.
- •5.Модель "чорного ящика".
- •6.Пошук альтернативи із заданими властивостями.
- •7.Модель структури системи.
- •8.Частотно-часове представлення сигналів.
- •9.Поняття невизначеності.
- •10.Зв'язок між формальною та змістовною моделями
- •11.Критерій для оптимізації рішень в умовах ризику та невизначеності.
- •12.Структуризація кінцевої мети у вигляді дерева цілей
- •13.Принципи рішення слабоструктурованих проблем.
- •14.Принцип узгодженого оптимуму Парето
- •16.Стійкість систем
- •17.Пошук нових технічних рішень на базі морфологічного аналізу.
- •18.Фундаментальна властивість ентропії випадкового процесу.
- •19.Емерджентність як результат агрегування.
- •20.Основні етапи та методи системного аналізу.
- •21. Стохастичні системи.
- •22. Процедура структуризації проблеми у вигляді дерева рішень.
- •23. Методика структурного аналізу з використанням функції корисності.
- •24 Керовані та некеровані динамічні системи.
- •25. Поняття та основні напрямки математичної статистики.
- •26. Динамічні моделі систем.
- •27. Складність систем
- •28. Модель складу системи.
- •29. Кількість інформації в індивідуальних подіях.
- •30. Цикли проектування та рівні оптимізації складних технічних систем.
- •31. Зведення багатокритеріальних задач до однокритеріальної.
- •32. Глобальні властивості систем
- •33. Методика багатокритеріального вибору раціональних структур.
- •34.Кількість інформації як міра відповідності випадкових процесів
- •35.Ранжування критеріїв по їх важливості методом Перстоуна.
- •36.Метод комплексної оцінки структур
- •37.Принципи рішення добре структурованих проблем.
- •38.Статистичний розв’язок як вибір.
- •39. Парадокси голосування.
- •40.Сутність задач системного проектування та природа багатоканальності
- •41.Дискретне представлення сигналів.
- •42.Переоцінка альтернатив на основі байєсівського підходу.
- •43.Описання вибору на мові бінарних відношень.
- •44.Стаціонарні системи.
- •45.Ранжування проектів методом парних порівнянь.
- •46.Метод функціонально-вартісного аналізу
- •47.Ентропійна оцінка узгодженості експертів.
- •48.Вибір як реалізація цілі.
- •49.Принципи формалізації евристичної інформації.
- •50.Диференціальна ентропія.
- •51.Знаходження паретівської множини.
- •62. Катастрофи та властивість адаптації
- •63. Вибір раціональної стратегії з використанням множини критеріїв
- •64. Загальна математична модель динаміки
40.Сутність задач системного проектування та природа багатоканальності
Основне завдання системного проектування - це формування структурної концепції системи без змін деталізації і пременно з ув'язкою вимог і можливостей відповідно зовнішнього та внутрішнього проектування (завдання формування вигляду системи). За даними зарубіжних джерел вартість етапу системного проектування складає 4% вартості розробки системи. В той час, як вартість рішень, прийнятих на цьому етапі складає 70% вартості проекту
Звідси виходить, що помилки системного проектування порівняли з помилками генерального конструктора, тобто вони, як правило, не можуть бути виправлені на наступних етапах створення системи. Завдання формування вигляду системи відноситься до класу дискретних задач векторної оптимізації. Причому, рішення задачі здійснюється на фоні об'єктивної невизначеності, яке завжди мається на процесі раннього проектування. Невизначеність призводить до недостатнього усвідомлення цільового призначення системи і слідчо до непарності у визначенні всіх наступних атрибутів системного проектування (основних функцій системи, безлічі конкуруючих структур, сов-ти приватних критеріїв і ін). Долаючи невизначеність, важливо правильно задати вектор приватних критеріїв, так як він характеризує якість проектних рішень, відображають систему переваг ОПР.
Природа багатоканалоьності в задачах системного проектування обумовлена наступними причинами:-безліч технічних вимог, які пред'являються до системи;-безліч структурних елементів, що входять до складу системи;-безліч зовнішніх умов, в яких можлива експлуатація системи;-безліч типових режимів, в яких можлива експлуатація системи;-безліч тимчасових етапів, які визначають інтервал ф-я системи
41.Дискретне представлення сигналів.
Дискретне перетворення Лапласа. Розглянемо перетворення Лапласа для одиничної решітчастої функції 1[пТ0], яку можна подати у вигляді такої суми:
де
—
імпульси одиничної амплітуди нескінченно
малої тривалості.
Застосувавши до правої частини цього рівняння звичайне перетворення Лапласа, дістанемо зображення одиничної решітчастої функції:
яке
відповідає інтегралу.
Якщо
замість одиничної 1[пТ0] використати
довільну решітчасту функцію х[пТ0], то
дискретне перетворення Лапласа матиме
вигляд:
яке
є перетворенням Лапласа решітчастої
функції. При цьому
–
функція оператора
,
де
–
комплексна змінна.
Дискретне перетворення Фур'є (ДПФ)– це пара взаємно однозначних перетворень – дискретних рядів Фур'є, являється одним з перетворень, яке широко застосовуваних у алгоритмах цифрової обробки сигналів (його модифікації застосовуються в стисненні звуку в MP3, стиснення зображень в jpg, тощо), а також в інших областях, пов'язаних з аналізом частот в дискретному (наприклад, оцифрованому аналоговому) сигналі. Дискретне перетворення Фур'є вимагає для входу дискретну функцію. Такі функції часто створюються шляхом дискретизації (вибірки значень з безперервних функцій). Дискретні перетворення Фур'є допомагають вирішувати приватні диференціальні рівняння і виконувати такі операції, як згортки. Дискретні перетворення Фур'є також активно використовуються в статистиці, при аналізі часових рядів. Перетворення бувають одномірні, двовимірні і навіть тривимірні.
Пряме
перетворення:
де k – дискретна нормована частота
,
Dw – період дискретизації за частотою,
N – точкова послідовність – періодична
послідовність з періодом N в області
дискретного нормованого часу;
Зворотне
перетворення:
де
n – дискретний нормований час
,
N – періодична послідовність з періодом
N в області дискретного нормованого
часу.