Додаток п Протипожежне водопостачання (згідно днаоп 1.8.10-1.14 -97 і днаоп 1.8.10-1.14 -97)

1. Протипожежне водопостачання повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.02-84.

Водопровідна мережа, на якій встановлюється пожежне обладнання, повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розраховану кількість води для потреб пожежогасіння. У разі недостатнього напору на об'єктах повинні встановлюватись насоси-підвищувачі.

2. За пожежними резервуарами, водоймами, водопровідною мережею і гідрантами, спринклерними, дренчерними і насосними установками повинен здійснюватися постійний технічний нагляд з метою забезпечення їх справного стану і постійної готовності до застосування у разі пожежі чи займання.

Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах, витраче­ної під час гасіння пожежі або в інших випадках, слід виконувати протягом 24 годин.

3. У випадку проведення ремонтних робіт або тимчасового відключення ділянок водопровідної мережі, гідрантів, виходу з ладу насосних станцій, несправності спринклерних і дренчерних установок, витікання води з пожежних водойм, а також зменшення напору в мережі нижче потрібного необхідно терміново сповістити про це підрозділи пожежної охорони.

4. Під'їзди і підходи до пожежних водойм, резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцен­тний покажчик з нанесеним літерним індексом ПГ, цифровими значен­нями відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах.

Біля пожежної водойми повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, що можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водойми.

5. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів по­винні бути очищені від бруду, льоду і снігу, а стояк - звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню.

6. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися на працездатність шляхом пуску води.

7. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені:

- загальна схема протипожежного водопостачання;

- схеми спринклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищувачах повинно бути вказано їх призначення.

8. Насосна станція повинна мати телефонний зв'язок або сигналізацію, що з'єднує її з пожежною охороною підприємства або міста (району).

9. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства повинні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення потрібного напору шляхом пуску води не рідше одного ра­зу на місяць (з відповідним записом у журналі).

10. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля.

Пожежні рукави повинні бути сухими, скоченими і приєднаними до кранів і стволів.

Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних опломбованих шафках.

На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані: літерний індекс ПК, порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Додаток Р

Рекомендації щодо оснащення об'єктів первинними засобами

пожежогасіння

(згідно ПУЕ, ДНАОП 1.8.10-1.14 -97 і ДНАОП 1.8.10-1.14 -97)

1. До первинних засобів пожежогасiння відносяться: вогнегасни­ки, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоiзоляцiй­ного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати), пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

2. Необхідну кiлькiсть первинних засобів пожежогасiння визначають окремо для кожного поверху та приміщення. Якщо в одному примiщеннi знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не вiддiлених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасiння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

3. Покривала (з матерiалiв, вказаних у п.1 цього додатку) повинні мати розмір не менше 1м х 1м. Вони призначені для гасіння невели­ких осередків пожеж в разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збiльшенi до величин: 2 м х 1,5 м, 2 м х 2 м. Покривала слід застосовувати для гасання пожеж класів "А", "В", "D", (Е).

4. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі вiдсутностi внутрішнього протипо­жежного водогону та наявності горючих матерiалiв, а також на території об'єктів. Їх кiлькiсть у примiщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м² захищуваної площi.

5. Бочки для зберігання води з метою пожежогасiння вiдповiдно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати мiсткiсть не менше 0,2 м³ i бути укомплектовані пожежним відром мiсткiстю не менше 0.008 м³.

6. Пожежні щити (стенди) встановлюються на терiторiї об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м². о комплекту засобів пожежогасiння, які розміщуються на ньому, слід включати: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покрива­ло з негорючого теплоiзоляцiйного матеріалу або повсті розміром до 2м х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - ­2 шт.

7. Ящики для піску повинні мати мiсткiсть 0.5;1.0 або 3.0 м³ та бути укомплектовані совковою лопатою. Вмістилища для пiску, що є елементом констукцiї пожежного стенду, повиннi бути мiсткiстю не менше 0,1 куб.м. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів.