Why I am a Pilot

CHEMICAL INDUSTRY

ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Ukraine inherited its chemical industry from self-sufficient chemical complex of the Soviet Union. The sector’s specifics in the former USSR were that often chemical enterprises were as a rule regionally based – closer to the raw stock production.

Хімічна промисловість дісталась Україні у спадок від самодостатньо-го хімічного комплексу Радянського Союзу. Специфіка галузі колишньо-го СРСР полягала у тому, що, зазви-чай, хімічні підприємства розташо-вувалися регіонально, як правило, наближаючись до сировинної бази.

Only producers of fertilizers were located in proximity to consuming agrarian regions. Many chemical sub-industries were of all-Union importance, and Ukraine was home to only a part of the vertical production cooperation structure. Segments, which used to manufacture end items out of semi-finished products and raw stock produced by other USSR republics, got into heavy economic situation after the Union collapse — as a result, the companies went bankrupts and changed ownership hands. This foremost regards petrochemical industry (Lysychansk Oil Refinery, OJSC Oriana, OJSC Chernihiv Chemical Fiber, etc).

Лише підприємства-виробники добрив були наближені до спожи-вачів – розміщені в аграрних регіо-нах. Багато підгалузей хімічної промисловості мали загальносоюзне значення, в Україні розміщувалася лише частина вертикальної структу-ри виробничої кооперації. Частина галузей, що випускали кінцеві про-дукти з напівфабрикатів і сиро-вини, що вироблялася в інших республіках СРСР, відразу після розпаду союзу була поставлена в тяжкі економічні рамки, після чого підприємства стали банкротами і змінили власника. Це, перш за все, заводи нафтохімічної промисловості (Лисичанський НПЗ, ВАТ «Оріана», ВАТ «Чернігівське Хімволокно» тощо).

More stable approach was seen among companies, which used Ukrainian-made raw stock, especially those with «access to raw stock» — such as CJSC Titan, OJSC Crimean Soda Plant, OJSC Lysychansk Soda Plant, State Production Union ArtemSil (ArtemSalt).

Більш стійкими виявилися підприємства, що використовують сировинну базу українського поход-ження, особливо ті, що мають «доступ до сировини» (ЗАТ «Титан», ВАТ «Кримський содовий завод», ВАТ «Лисичанський содовий завод», ДВО «Артемсіль»).

The most developed in technological way and having deep processing of chemical items and wide range of finished products are companies producing fertilizers — in particular, OJSC Azot (Nitrogen), OJSC DniproAzot, OJSC Odesa Port Plant, OJSC RivneAzot, OJSC Styrol Concern, OJSC SumyKhimProm, CJSC Severodonetsk Azot, and CJSC Titan.

Найбільш розвинені технологічно, а також мають глибоку переробку хімічних продуктів, широкий спектр готової продукції, – підприємства-виробники добрив (ВАТ «Азот», ВАТ «Дніпроазот», ВАТ «Одеський припортовий завод», ВАТ «Рівне-азот», ВАТ «Концерн «Стирол», ВАТ «Сумихімпром», ЗАТ «Сєвєро-донецький Азот», ЗАТ «Титан»).

Ukraine’s chemical enterprises are located in different regions, which prevents them from domestic competition, though also making them monopolists in home regions.

Хімічні підприємства України територіально розташовані в різних регіонах України, що дозволяє не конкурувати між собою, однак робить їх монополістами в регіоні.

Over long time, mineral fertilizers and ammonia used to be one of the strategic export articles of Ukraine. The country is known to be home to eight large producers of fertilizers, six of them specializing on nitrogen fertilizers and composing the cornerstone of Ukraine’s export and production potential. Ukraine is one of the world leading exporters of nitrogen mineral fertilizers — it ships them to 70 countries worldwide. Each month the country’s exports include on average 290-300 ths. tons of urea and some 78-80 ths. tons of ammonium nitrate.

Мінеральні добрива й аміак дов-гий час були одним зі стратегічних експортних продуктів України. В Україні, як відомо, працює вісім великих виробників добрив, шість з яких спеціалізуються на азотних добривах і є кістяком експортного і виробничого потенціалу України. Як відомо, Україна – один з провід-них експортерів азотних мінераль-них добрив у світі. Наша країна експортує мінеральні добрива в 70 країн світу. Щомісяця Україна експортує в середньому 290-300 тис. тонн карбаміду й близько 78-80 тис. тонн аміачної селітри.

Attention should be paid to rather large share of inorganic chemical production — foremost, ammonia and alumina. Ammonia is produced by six large plants in Ukraine. Part of the commodity is used for own production needs of these plants, part is sold at the Ukrainian market, but the greatest part is exported. Meanwhile, as it has already been mentioned, Ukraine has serious positions in global ammonia trade.

Варто вказати на досить велику частку виробництва товарів неорга-нічної хімії (аміак і глинозем). Аміак виробляють в Україні шість великих заводів. Частина товару використовується для внутрішнього виробництва цих заводів, частина продається в Україні і, більша час-тина, експортується. Причому, як уже зазначалося, Україна має досить вагомі позиції в світовій торгівлі аміаком.

One should also keep in mind ammonia pipeline Togliatty-Yuzhnyi built back in 1981. The pipeline is a unique structure at the continent — the USA has similar pipeline, but of shorter distance. Thanks to the ammonia pipeline, exports from Yuzhnyi also include Russian-made ammonia, besides to Ukrainian one.

Не варто також забувати про аміакопровід «Тольятті-Півден-ний», який було збудовано ще в 1981 році. Аміакопровід є унікаль-ною спорудою на континенті. В США є аналогічний трубопровід, але меншої протяжності. Завдяки аміакопроводу, разом з українським, з Південного експортується і російський аміак.

The pipeline has extent of 1,396 km, diameter of 355.6 mm, and at the Ukrainian territory is maintained by the State Enterprise «UkrKhimTrans-Ammiak».

Аміакопровод має протяжність 1396 км, діаметр – 355,6 мм, на українській території він обслугову-ється державним підприємством УДП «Укрхімтрансаміак».

The issue of ammonia export did not receive much publicity in Ukraine. Ammonia is shipped abroad by six producers for total value USD 441 mn.

В Україні тема експорту аміаку широко не розголошувалася. Аміак експортується шістьма виробниками на 441 млн USD/тонна.

As regards complex chemicals, dyes, glues, enzymes, composites, and articles for plant protection, these occupy no less than 15% of the chemical products market. The lion’s share in chemical output consumption belongs to polymers and plastics.

Щодо складних хімічних продук-тів, барвників, клеїв, ферментів, композитів і групи товарів із засобів захисту рослин, то вони займають менше 15% об’єму ринку хімічних продуктів. Левова частка в спожи-ванні товарів хімічної продукції належить полімерам і пластмасам.

Polymer group is developing with the most dynamics, though Ukraine has few producers of this article — again as a result of the USSR heritage. Polymer industry as harmful to environment was mostly built close to raw stock resources or not far from large industrial centers consuming polymers and plastics. Ukraine has the following polymer producers: OJSC Linos (TNK-Ukraine), OJSC KhimProm (Pervomaysk), OJSC DniproAzot (Dniprodzerzhynsk), and OJSC Styrol Concern (Horlivka). Besides, there are small producing companies and plants, production facilities of which stand idle due to lack of raw stock.

Найбільш динамічно розвивається група полімерів. Однак в Україні мало виробників цієї продукції. Знову ж таки – результат спадщини СРСР. Полімерна промисловість, як промисловість, що забруднює дов-кілля, будувалася головним чином неподалік сировинних запасів або недалеко від них у великих промис-лових центрах, що споживали полі-мери і пластмаси. В Україні працю-ють наступні виробники полімерів: (ВАТ «Лінос» («ТНК-Україна»), ДП «Хімпром» (Первомайськ), ВАТ «Дніпроазот» (Дніпродзержинськ), ВАТ «Концерн Стирол» (Горлівка). Крім того, є невеликі підприємства-виробники і заводи, які мають виро-бничі потужності, але через брак сировини не функціонують.

Hundreds of companies in Ukraine are involved in polymer processing into plastics. Top articles among the Ukrainian output are polypropylene (OJSC Linos), polyethylene (CJSC Lukor), and polystyrene (OJSC Styrol Concern).

Переробкою полімерів у пластма-су в Україні займаються сотні компаній. Товарами-лідерами, серед полімерів, що виробляються в Укра-їні, є поліпропілен (ВАТ «Лінос»), поліетилен (ЗАТ «Лукор»), полісти-рол (ВАТ «Концерн Стирол»).

As regards production of dyes, pigments, enzymes, detergents, soaps, surface-active materials, and plant protecting agents, the country has minor production volumes of these articles. Producers of these commodities are oriented at the local market.

Щодо виробництва фарб, пігментів, ферментів, миючих засобів, мила і поверхнево-активних речовин, засобів захисту рослин, то можна зазначити, що ця хімічна продукція має відносно незначні об’єми виробництва. Виробники цих груп товарів націлені на внутрішній ринок.

Chemical industry of Ukraine is mostly focused at industrial consumers, agrarian sector, and export supplies. Ukrainian chemicals meet the largest demand from agrarians and agricultural produce processing companies, which purchase fertilizers, plant protecting agents, as well as containers and polymers. Besides, Ukrainian chemicals are used as a semi-finished product in metallurgy, light and textile industries, as well as in pharmacy business. To lesser extent, Ukrainian-made chemical articles are demanded by average consumers, since processing of domestic chemical output is yet of low degree.

Хімічна промисловість України більшою мірою орієнтована на про-мислових споживачів, аграрний сек-тор, експорт. Найбільший попит українська хімічна продукція має в аграріїв і переробників сільськогос-подарської продукції, які закупову-ють як добрива, засоби захисту рослин, так і упаковку, полімери. Крім того, українська хімічна про-дукція використовується як напівфа-брикат у металургії, легкій і текстильній промисловості, фарма-цевтиці. Меншою мірою українська хімія витребувана рядовими спожи-вачами, адже ступінь переробки вітчизняної хімічної продукції допоки не досить глибокий.

In the next five years Ukraine’s chemical industry will come into being and undergo global updating and reconstruction. It may cause temporary remission of global market positions. Yet, taking into account absolute and comparative advantages of Ukraine, its chemical industry will become one of the most profitable and promising segments.

У найближчі п’ять років в Україні буде проходити період становлення, глобальної модернізації й реконст-рукції хімічної промисловості. Це може викликати тимчасове послаб-лення присутності на світовому ринку, однак, враховуючи абсолют-ні й відносні переваги України, хімічна промисловість стане однією з найбільш прибуткових і перспек-тивних галузей.

METALLURGY

МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

Metallurgy is number 1 in Ukrainian industrial sector. First of all we are talking about ferrous metallurgy but good progress is also seen in the production of nonferrous metals and ferroalloys.

Гірничо-металургійний комплекс – одна з провідних галузей еконо-міки України. У першу чергу, мова йде про чорну металургію, але й інші напрямки – такі як виробниц-тво кольорових металів і феро-сплавів – також отримали достой-ний розвиток.

Nature gifted Ukraine with all necessary resources for development of a complete metallurgical cycle. By reserves and production volumes of iron ore raw stock, Ukraine is one of the world leaders: the country has more than 30 mbn tons of explored iron ore deposits (around 6% of the world stock). Besides that, the country has most of resources essential for steel production. That is, Ukraine is one of the world leaders by reserves of manganese resources: explored stock makes 2.26 bn tons. Natural and geographical resources of the country gave an opportunity to establish a full cycle of ferrous metals production that is usually called mining and smelting complex. Enterprises that belong to this complex are mainly located in Eastern part of Ukraine — Dnipropetrovsk, Zaporizhzhia, Donetsk, and Luhansk regions. Approximately 600 ths. workers are employed at 400 enterprises and organizations, which is more than 15% of the total amount of workers employed in the industry.

Природа наділила Україну всім необхідним для створення повного металургійного циклу. Україна за запасами та обсягами виробництва залізорудної сировини належить до провідних країн світу: на Україну припадає більше 30 млрд тонн розвіданих запасів залізних руд (близько 6% світових запасів). Крім цього, в країні знаходиться біль-шість корисних копалин, необхід-них для виробництва сталі. Так, за запасами марганцю Україна посідає провідне місце у світі: розвідані і підготовлені до розвідування запаси складають 2,26 млрд тонн. Природні та географічні можливості країни дозволили сформувати повний цикл виробництва чорних металів, який прийнято називати гірничо-металур-гійним комплексом. Підприємства комплексу розташовані в основному в східній частині України – Дніпро-петровській, Запорізькій, Донецькій і Луганській областях. Всього на 400 підприємствах та організаціях працює близько 600 тис. працівни-ків, що складає більше 15% зайня-тих у промисловості.

Considerable part of the mining and smelting complex production is exported. Ukraine is among the 10 leading countries in the world trade of ferrous metals. Its part constitutes 5%. Annual commodity turnover of the industry sector amounts up to 20 USD bn while inflow of foreign currency from sale of metal overseas is around USD 8 bn.

Значна частка продукції гірничо-металургійного комплексу відванта-жується на експорт: у світовій торгівлі чорними металами Україна входить до першої десятки та її частка складає близько 5%. Річний товарний оборот галузі – понад 20 млрд USD, а валютні надходження від продажу металу за кордон складають близько 8 млрд USD.

Strong position in the world market can be obtained by being competitive. In their traditional markets in South-East Asia, Ukrainian metal producers have started experiencing a growing competition from producers of metal from Russia, India, and, in particular, from China. Previously problems with trade barriers and quotas were occurring but with Ukraine’s accession to the World Trade Organization most of these issues have been eliminated.

Сильні позиції на світових ринках завойовуються в конкурентній боро-тьбі. На традиційних для українсь-ких металургів ринках збуту в Пів-денно-Східній Азії вони все частіше стикаються з сильною конкуренцією з виробниками сталі з Росії, Індії й, особливо, Китаю. Раніше періодич-но виникали проблеми з торговими бар’єрами і квотами, але зі вступом України до Світової організації торгівлі більшість цих проблем було усунено.

Lately Ukrainian metallurgists pay more attention to markets of Middle East and North Africa. These potential for Ukrainian metal production markets are far from being exhausted. Therefore, foreign trade requires product diversification of metallurgical export as well as bringing it into accordance with the world structure.

Останнім часом українські мета-лурги все більше уваги приділяють ринкам Близького Сходу і Північної Африки — їх потенціал для україн-ської металопродукції далеко не вичерпаний. Крім цього, для зарубі-жної торгівлі необхідна диверсифі-кація асортименту металургійного експорту, приведення його відповід-но до світової структури.

Apart from overseas markets Ukrainian market still remains prospective. Consumption of metals at the domestic market is estimated to be around 200 kg per person, which is much less than similar indicators in the world’s most developed countries.

Окрім зарубіжних ринків, перспе-ктивним залишається внутрішній український ринок, на якому спожи-вання металу складає близько 200 кг на одну особу, що значно відстає від показників найбільш розвинених країн світу.

Apart from ferrous metallurgy enterprises, a significant share in world production is covered by ferroalloy production enterprises. Production facilities of only one of them — Nikopol ferroalloy plant is almost 20% of world production. Also there are several successfully operating enterprises that produce aluminum, copper-base, and other materials alloys.

Окрім підприємств чорної металу-ргії, значну частку у світовому виробництві займають феросплавні підприємства – доля продукції тіль-ки одного з них – Нікопольського заводу феросплавів – на світовому ринку складає 11,5%. Крім цього, успішно працюють декілька підпри-ємств з виробництва алюмінію, сплавів на основі міді та інших металів.

CONSOLIDATION AND ENERGY SAVING

УКРУПНЕННЯ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

The main tendency of the sector in recent years was a process of consolidation and expansion of enterprises. Main players of the sector created holding companies with various levels of vertical integration. Also Ukrainian manufacturers proceed to acquire assets abroad — in European countries (Poland, Hungary, Bulgaria, and Italy) as well as in North America (USA and Canada). However, international integration in metallurgical sector develops in two directions. In 2005 «Kryvorizhstal» the largest metallurgical plant of the county was sold in a transparent tender to the leading international metallurgical corporation ArcelorMittal.

Most of the Ukrainian metallurgical enterprises were built during the Soviet period and they are based on energy intensive technologies, for example «marten» furnace steel casting method. Taking into consideration significant increase of costs for energy resources most of enterprises today are under reconstruction. A good example of this is Alchevsk Iron & Steel works. At the end of 2007 the oxygen-converter process was launched at the plant.

Efforts to modernize enterprises of metallurgical sector are aimed at productivity enhancement, introduction of alternative resource saving and energy-efficient technologies for increasing investment attraction of the sector.

Success in metallurgical business to a large extent depends on international integration. Introduction to stock markets is very important in this process. Last year more than 100 Ukrainian enterprises announced about their plans on entering to IPO, which highlights the above mentioned tendency.

В останні роки основною тенде-нцією галузі була пропозиція об’єд-нання та укрупнення підприємств. Основні гравці галузі сформували холдинги з тим чи іншим ступенем вертикальної інтеграції. Крім цього, українські промисловці продовжу-ють придбання металургійних активів за кордоном – в країнах Єв-ропи (Польща, Угорщина, Болгарія й Італія), а також у Північній Америці (США і Канада). Процес міжнародної інтеграції в металургії двосторонній – у 2005 році найбіль-ший металургійний комбінат країни «Криворіжсталь» на відкритому конкурсі було продано провідній міжнародній металургійній корпорації ArcelorMittal.

Більшість підприємств українсь-кої металургії побудовано за радян-ських часів, і на них використо-вуються енергоємні технології – на-приклад, мартенівський спосіб лит-тя сталі. Враховуючи значне подо-рожчання енергоресурсів, на біль-шості підприємств нині триває ре-конструкція. Прикладом може бути Алчевський металургійний комбі-нат, на якому в кінці 2007 року було запущено киснево-конвертерне виробництво.

Зусилля щодо модернізації під-приємств металургії направлені на підвищення ефективності виробниц-тва, впровадження ресурсозберіга-ючих і енергоефективних техноло-гій для підвищення інвестиційної привабливості галузі.

Успіх у металургійному бізнесі багато в чому залежить від міжна-родної інтеграції. У цьому процесі важливим є вихід на міжнародні фондові ринки. Показовим є той факт, що в минулому році більше сотні українських підприємств заявляли про перспективні плани виходу на ІРО.

ENGINEERING COMPLEX

МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

As reported by the State Statistics Committee of Ukraine, country Jan-Dec 2007 engineering industry’s production gain totaled 28.6%. This rise of engineering industry’s cumulative indexes is highest within last 4 years.

За підсумками січня-грудня 2010 року, за даними Держкомстату, при-ріст обсягів виробництва машино-будування становив 28,6%. Таке зростання кумулятивних показників продукції машинобудування є най-більшим за останні 4 роки.

Production gain was assured mainly by significant boost (+ 42.3%) of transport means and equipment output, stimulated by domestic companies’ dynamically growing demand (companies have much activated investment activity and raised expenses for fixed production assets’ renewal) and enhancing of competitiveness of domestic engineering industry’s investment products on global market.

Це було забезпечено, в основному, за рахунок суттєвого збільшення виробництва транспортних засобів та устаткування на 42,3%, що є наслідком динамічного розширення попиту як з боку вітчизняних під-приємств, які активізували інвести-ційну діяльність та збільшили вит-рати на оновлення основних фондів, так і підвищення конкурентоспро-можності вітчизняної інвестиційної продукції машинобудування на зовнішніх ринках.

Reference: within Jan-Dec 2007, output of fixed-pedestal bridge cranes surged by 35.4% against Jan-Dec 2006 (other cranes – 12.9 %, agricultu-ral/forestry tractors — 42.6%, excava-tors – 29.4%, lathes, boring lathes, drilling machines, milling machines – 17.1%).

Довідково: виробництво кранів мостових на нерухомих опорах за січень-грудень 2007 р. (до січня-грудня 2006 року) зросло на 35,4%, інших кранів – на 12,9 %, тракторів для сільського та лісового господар-ства – на 42,6 %, екскаваторів – на 29,4%, верстатів токарних, розточу-вальних, свердлувальних, фрезеру-вальних – на 17,1%.

Within Jan-Dec 2007, domestic cars’ output continued significantly growing (up to 42.2%) due to population incomes’ stable rise and widening of crediting schemes which assured acquiring of long-term usage non-food articles.

За рахунок тривалого зростання доходів населення та розширення схем кредитування на придбання непродовольчих товарів довгостро-кового використання продовжує суттєво зростати виробництво вітчизняних легкових автомобілів (на 42,2%).

Improvement of Ukrainian investment products’ quality, usage of aggressive marketing strategies by country engineering industry’s companies on foreign markets global market, high rates of production gain and investments’ growth in countries which are Ukrainian main trading partners (incl. CIS countries) have enabled domestic engineering industry to raise its ready products’ sales on traditional markets as well as win new markets. Thus, within Jan-Oct, export of Ukrainian mechanic equipment boosted by 1,5 times (transport vehicles and road equipment — 1,6 times). In Jan-Oct share of Ukrainian engineering industry’s ready products in country total goods’ export lifted to 16.7%.

Покращення якості української продукції інвестиційного призначе-ння, агресивні маркетингові стра-тегії підприємств галузі на зов-нішніх ринках, високі темпи зрос-тання промислового виробництва та інвестицій в країнах – основних торговельних партнерах України, в тому числі в країнах СНД, дозво-лили збільшити обсяги продажу вітчизняної машинобудівної проду-кції на традиційних ринках та успішно опановувати нові. В результаті обсяги експорту механіч-ного обладнання у січні-жовтні зро-сли у 1,5 p., транспортних засобів та шляхового обладнання у 1,6 р. Питома вага продукції машино-будування в загальному обсязі експорту товарів склала 16,7%.

AGRICULTURAL INDUSTRY OF UKRAINE

АПК УКРАЇНИ

Ukraine has steady agricultural traditions founded back in Kyiv Rus period and later developed by economies of free Cossacks, production at which was oriented at the market. In fact, those Cossack economic were the prototype of farms. Modern agrarian segment has big ambitions to supply the world with Ukrainian foodstuffs.

Україна має сталі традиції ведення сільського господарства, які були започатковані ще в часи Київської Русі і знайшли свій розвиток у господарюванні вільних козаків, так званих «зимівниках», виробництво на яких було орієнтовано на ринок і які, власне, були тим, що тепер на-зивають фермою. Сучасний аграр-ний сектор має амбітні наміри щодо забезпечення світу українськими продуктами харчування.

Even in the first years after serfdom was abolished, with population around 14 mn people Ukraine produced up to 400 mn poods (pood = 16 kg) of grain.

Ще в перші роки після звільнення від кріпацтва, при чисельності насе-лення близько 14 млн осіб, Україна вирощувала до 400 млн пудів зерна.

During the Soviet Union existence, Ukraine was its main agricultural pro-ducer. In 1980-1990, with Ukraine’s population accounting for 18.8-17.9% of all people living in the Union, according to the State Statistics Com-mittee the country produced 20.8-25.7% of all-Union grain volumes, 46.2-52.6% of sunflower produce, 19.5%-27.8% of potato crop, 52.8-58.9% of sugar production, 21.8-23.1% of meat production, and 22.3-23.4% of dairy yield.

Протягом періоду існування Радя-нського Союзу Україна була його основним виробником сільськогос-подарської продукції. У 1980-1990 роках при частці населення 18,8-17,9% країна, за даними Держком-стату, виробляла 20,8-25,7% зерна, 46,2-52,6% соняшнику, 19,5%-27,8% картоплі, 52,8-58,9% цукру, 21-8-23,1% м’яса, 22,3-23,4% молока.

Dynamics of structural changes in crop areas is rather interesting. By estimates of the Agrarian economy institute, in 1913 more than 88% of crop areas in Ukraine were sown with grain. Gradually — as processing industry was developing and population requirements were growing to fill food basket with miscellaneous foodstuffs, the portion of grain crops in the period till 1990 narrowed by 40-49%, while the technical crops share expanded more than three times. At the same time, fodder crop volume grew more than 10 times – because of increasing productive herd.

Цікавою є динаміка змін у структурі посівних площ. За підра-хунками Інституту аграрної еконо-міки, у 1913 році в Україні понад 88% посівних площ займали зерно-ві, та поступово, з розвитком пере-робної промисловості та вимог людей щодо наповнення продоволь-чого кошика різноманітними това-рами, питома вага зернових у період до 1990 року зменшилася на 40-49% при зростанні частки технічних культур більше ніж у три рази, а кормових, у зв’язку зі зростанням продуктивного стада, більше ніж у 10 разів.

There were considerable changes in the capacity level of particular crops. Most of agricultural crops reached their productivity high in 1990 – the record-high productive year for Ukrainian agriculture, when grain crop capacity made 35.1 centners/hectare. To compare, capacity of grain crops in 2007 was 21.8 centners/hectare. Gross yields of grain did change too. Grain yield in 1990 totaled impressive 51 mn tons (per capita indicator of nearly a ton). Grain harvest in 2007 was 42.5% lower than in 1U90 – only 29.3 mn tons.

Відбулися значні зміни рівня вро-жайності окремих культур. Свого піку врожайність більшості сільсь-когосподарських культур досягла у 1990 році – найбільш продуктивно-му для сільського господарства України за всі роки її існування, коли врожайність зернових досягла 35,1 ц/га. Врожайність зернових у 2007 році склала 21,8 ц/га. Зміни відбулися і у валових зборах зерна. Загальний врожай зерна в 1990 році сягнув 51 млн тонн, або майже по тонні зерна на душу населення. Збір зернових культур у 2007 році був на 42,5% нижче, ніж у 1990-му, склав всього 29,3 млн тонн.

Changes in meat production are mirror reflection of dynamics in grain production, as well as reducing population of all livestock. In 1990, gross production of meat (slaughter weight) in Ukraine made 4,358 ths. tons, whereas meat production in 2007 was far below – at 1,912 ths. tons.

Зміни виробництва м’яса дзерка-льно відбивають зміни виробництва зерна, а також зменшення поголів’я всіх видів сільськогосподарських тварин. У 1990 році загальне виробництво м’яса (у забійній вазі) по Україні становило 4358 тис. тонн, то в 2007 році виробництво м’яса було значно нижчим і складало 1912 тис. тонн.

In general, first steps of the country’s agriculture in the years after independence can be seen negative and of low efficiency. Production volumes went down in comparison to 1990. It is natural that indicators of 2007 do not correspond to Ukraine’s capacities.

Перші кроки сільського госпо-дарства країни після здобуття неза-лежності в цілому можна вважати негативними та малоефективними. Обсяги виробництва продукції порі-вняно з 1990 роком скоротилися. Природно, показники, наприклад, 2007 року не відповідають можли-востям України.

Among 17 countries – main producers of grain in the world, Ukraine ranked the fifth in 1961 and tenth in 2005; by sunflower seeds production – first and second ranks correspondingly, sugar beet production – first and fifth ranks, and potato yield – 4 rank. Therefore, by production of main agricultural crops Ukraine worsened its positions in the world over the last 44 years, except for potato production.

Україна серед 17-ти країн (основних виробників зерна) займала у 1961 році 5 місце, в 2005 році – 10 місце, по соняшнику – відповідно, 1 та 2 місця, цукрових буряках – 1 та 5 місце, картоплі – 4 місце. Тобто, за обсягами виробниц-тва основних сільськогосподарських культур Україна за останні 44 роки погіршила свої позиції в світі, за винятком картоплі.

Rebuilding of economy in general and agricultural sector reforms in particular also had negative effects on development of agricultural business. Under such conditions, per capita indicators got worse, and as a result the country went lower in ratings of global indicators, as well as corresponding rankings of major agricultural producers.

Негативно на розвиток сільського господарства вплинули і перебудова економіки в цілому і реформування аграрного сектору зокрема. Безумо-вно, за таких умов скоротилося виробництво на душу населення та погіршилися рейтинги країни як відносно світових показників, так і відповідних показників країн основ-них виробників сільськогосподар-ських товарів.

Despite all negative factors, Ukraine has a huge potential to boost agricultural production – not only to ensure proper level of the population nutrition, but to help enter foreign markets with competitive products and take direct part in international programs of food aid to poor countries.

Проте, попри всі негаразди та негативи, Україна має величезний потенціал нарощування виробни-цтва сільськогосподарської продук-ції, щоб забезпечити не тільки гідний рівень харчування населення країни, а й допомогти вийти на зовнішні ринки з конкурентоспро-можною продукцією і взяти безпо-середню участь у міжнародних про-грамах продовольчої допомоги бідним країнам.

With its most fertile land in the world, Ukraine has unused potential and can produce much more agricultural produce. If the country can raise agricultural crops capacity and animal productivity to average indicators of the European Union, then – with the same crop area size and cow stock – Ukraine will be able to produce around 70 mn tons of grain, 6.5 mn tons of sugar, over 4 mn tons of sunflower seeds, 40 mn tons of milk, and 4.6 mn tons of meat.

Україна, з її найродючішою у світі землею, має невикористаний потен-ціал і може виробляти набагато більше сільськогосподарської про-дукції. Якщо підвищити врожай-ність сільськогосподарських рослин і продуктивність тварин до середніх показників ЄС, то Україна зможе при тих самих розмірах посівних площ та поголів’ї корів виробляти близько 70 млн тонн зерна, 6,5 млн тонн цукру, більше 4 млн тонн соняшнику, 40 млн тонн молока, 4,6 млн тонн м’яса.

If state-of-art technologies are implemented, Ukraine will be able to double or triple per capita production and export foodstuffs to the world market for total value USD 16-18 bn, forecast export volumes including 10-15 mn tons of grain, 1.5 mn tons of sugar, and 2 mn tons of meat.

При реалізації сучасних техноло-гій Україна може в 2-3 рази збіль-шити виробництво на душу населен-ня та експортувати продовольство на світовому ринку на 16-18 млрд USD при прогнозованих обсягах експорту 10-15 млн тонн зерна, 1,5 млн тонн цукру, 2 млн тонн м’яса.

There are two most urgent problems in the Ukrainian agriculture for now: solve the issue of land property right and encourage people to work at the land. Dnieper black earth will bring full return upon the newest technologies applied in order to increase production through higher productivity.

Головними наразі в українському АПК є дві проблеми: вирішити питання власності на землю і зао-хотити людей працювати на землі. Дніпровські чорноземи віддячать сповна при застосуванні новітніх технологій, які забезпечать зростання виробництва шляхом росту врожайності.