2. Порівняльний аналіз і вибір інвестиційних альтернатив

Вибір інвестиційного проекту в умовах ризику та інфляції полягає у пошуку найкращої для даного суб'єкта альтернативи на підставі наявної інформації про ймовірнісні розподіли результату. З впевненістю можна сказати, що при оцінці інвестиційних проектів для інвестора найбільш важливими є лише два показники: очікувана ставка доходності і ступінь ризику, яким найчастіше є стандартне відхилення випадкової величини ставки доходності від свого середнього значення.

При оцінці ефективності капітальних вкладень необхідно по можливості враховувати вплив інфляції. Це можна робити корегуванням на індекс інфляції (і) або майбутніх надходжень, або коефіцієнта дисконтування.

1. Аналіз проектів в умовах інфляції

Найбільш коректною, але і більш складною у розрахунках є методика, що передбачає корегування всіх факторів, які впливають на грошові потоки проектів, що порівнюються. Серед основних факторів: розмір виручки і змінних витрат. Корегування може здійснюватися з використанням різних індексів, оскільки індекси цін на продукцію підприємства і спожита ними сировина можуть істотно відрізнятися від індексу інфляції. За допомогою таких перерахувань обчислюються нові грошові потоки, що порівнюються між собою за допомогою критерію NPV.

Більш простою є методика корегування коефіцієнта дисконтування на індекс інфляції.

2. Аналіз проектів в умовах ризику

Аналіз в умовах ризику грунтується на схожих ідеях. Розглянемо кілька найбільш простих підходів.

1. Імітаційна модель оцінки ризику

Перший підхід пов'язаний з коригуванням грошового потоку і наступним розрахунком NPV для всіх варіантів (імітаційне моделювання). Методика аналізу в цьому випадку така:

- за кожним проектом будують три його можливих варіанти розвитку: песимістичний, найбільш достовірний, оптимістичний;

- за кожним із варіантів розраховується відповідний NPV, тобто одержують три величини: NPVn, NPVH, NPV0;

- для кожного проекту розраховується розмах варіації NPV за формулою: R(NPV) = NPV0 - NPVn;

- із двох порівнюваних проектів той уважається більш ризиковим, в якого розмах варіації NPV більший.

2. Методика зміни грошового потоку

На відміну від попередньої методики в цьому випадку намагаються оцінити ймовірність появи заданої величини грошового надходження для кожного року і кожного проекту. Після цього складаються нові проекти на основі відкоректованих за допомогою коефіцієнтів грошових потоків, що понижуюють і для них розраховуються NPV (коефіцієнт, що понижує являє собою ймовірність появи розглянутого грошового надходження). Перевага віддається проекту, відкоректований грошовий потік якого має найбільший NPV; цей проект вважається менш ризиковим.

3. Методика виправлення на ризик коефіцієнта дисконтування

Безризиковий коефіцієнт дисконтування в основному відповідає державним цінним паперам. Більш ризиковими є облігації, акції, опціони тощо. Чим більший ризик, що асоціюється з конкретним проектом, тим вищою повинна бути премія. Урахувати це можна додаванням премії до безризикового коефіцієнта дисконтування.

Таким чином, методика має такий вигляд:

- установлюється вихідна «ціна» капіталу, призначеного для інвестування СС;

- визначається (наприклад, експертним шляхом) ризик, що асоціюється з

даним проектом: для проекту А - Ра, для проекту Б - Рб;

- розраховується NPV з коефіцієнтом дисконтування г:

- для проекту А: г = СС + Ра;

- для проекту Б: г = СС + Рб.

Проект, за яким NPV є більшим, важається кращим. Тому підприємство обирає той інвестиційний проект, NPV якого є більшим в порівнянні з іншими альтернативними проектами.

Критеріями вибору інвестиційних альтернатив можуть бути, зокрема, чиста приведена вартість (NPV), рентабельність інвестицій (РІ), внутрішня ставка доходу інвестицій (IRR) та строк окупності інвестицій (PP). Частіще всього основними критеріями є NPV та PI. Тому розглянемо детальніше на прикладах як же здійснюється вибір найоптимальнішого та найкращого інвестиційного проекту для підприємства за даними критеріями.

Отже, чиста приведена вартість (NPV) базується на визначені величини, одержаної шляхом різниці між величиною грошових потоків, що надходять у процесі експлуатації проекту, дисконтованих за прийнятною ставкою дохідності (r), та сумою інвестиції.

Розрахунок чистого приведеного доходу (NPV) визначається за такою формулою:

,

де Pi - грошовий потік в і-тому періоді;

і – порядковий номер періоду;

n – кількість періодів експлуатації проекту;

IC - стартові інвестиції;

r-ставка дисконту.

У випадку, коли NPV > 0 проект варто приймати до реалізації; якщо NPV < 0, проект варто відхилити, бо він збитковий; NPV = 0 - проект не прибутковий і не збитковий – тому рішення треба приймати на основі інших критеріїв: поліпшення умов праці, зростання іміджу підприємства, досягнення певного соціального ефекту тощо.

Приклад. 1.

Перед менеджером постала проблема вибору з двох альтернативних інвестиційних проектів. Перший проект передбачає початкові інвестиції в обсязі 120 тис. грн, другий — 165 тис. грн. Від реалізації першого проекту очікується отримання таких грошових потоків: за перший рік — 30 тис. грн, за другий — 60 тис. грн, за третій — 70 тис. грн, за четвертий — 50 тис. грн. Від реалізації другого проекту протягом шести років очікується надходження постійних річних грошових потоків у розмірі 50 тис. грн.

Для дисконтування сум грошових потоків від реалізації проектів менеджер прийняв такі ставки дисконту: для першого — 10 %, для другого — 12 %. На основі показника чистої теперішньої або приведеної вартості (NPV) проектів, який з них можна рекомендувати менеджеру?

Розв'язання.

Визначимо чисту приведену вартість (NPV) для кожного із проектів окремо:

Проект А:

перший рік ГП1диск = 30 • (1 / (1 + 0,1)^1) = 27,27 тис. грн;

другий рік ГП2диск = 60 • (1 / (1 + 0,1)^2 ) = 49,59 тис. грн;

третій рік ГП3диск = 70 • (1 / (1 + 0,1)^3 )= 52,59 тис. грн;

четвертий рік ГП4диск = 50 • (1 / (1 + 0,1)^4 ) = 34,15 тис. грн;

ТВ = 27,27 + 49,59 + 52,59 + 34,15 = 163,6 тис. грн.

NPV проект А= 163,6 - 120,0 = 43,6 тис. грн.

Проект Б:

перший рік ГП1диск = 50 • (1/ (1 + 0,12)^1 ) = 44,64 тис. грн;

другий рік ГП2диск = 50 • (1/ (1 + 0,12)^2 ) = 39,86 тис. грн;

третій рік ГП3диск = 50 • (1/ (1 + 0,12)^3 ) = 35,59 тис. грн;

четвертий рік ГП4диск = 50 • (1/ (1 + 0,12)^4 ) = 31,78 тис. грн;

п'ятий рік ГП5диск = 50 • (1/ (1 + 0,12)^5 ) = 28,37 тис. грн;

шостий рік ГП6диск = 50 • (1/ (1 + 0,12)^6 ) = 25,33 тис. грн;

ТВ = 44,64 + 39,86 + 35,59 + 31,78 + 28,37 + 25,33 = 205,57 тис. грн.

NPVпроект Б = 205,57 – 165,0 = 40,57 тис. грн.

Підприємство матиме ефект від реалізації обох проектів, оскільки їх чиста теперішня вартість додатна. Однак порівнюючи ефекти, бачимо, що підприємству вигідніше реалізувати перший проект, оскільки він має більшу чисту теперішню вартість. Саме цей проект можна рекомендувати менеджеру.

Рентабельність інвестицій (РІ) - продовження попереднього. Однак, на відміну від показника NPV, показник РІ - це відносна величина, яка визначається за такою формулою:

Якщо РІ = 1, то це означає, що доходність інвестицій точно відповідає нормативу рентабельності. Якщо РІ >1, то проект прибутковий, і, навпаки РІ <1 - проект збитковий.

Приклад. 2

Використавши вихідні дані із прикладу 1, розрахуємо індекси рентабельності інвестицій за двома проектами та обиремо найбільш ефективний та доцільний для реалізації підприємством.

Рентабельність інвестицій (PI)= NPV / IC

Для проекту А PI = 163,6 : 120,0 = 1,363.

Для проекту Б PI = 205,57 : 165,0 = 1,246.

Порівняння інвестиційних проектів за індексами рентабельності свідчить, що проект А ефективніший.

Отже, вибір інвестиційного проекту в умовах ризику та інфляції полягає у пошуку найкращої для даного суб'єкта альтернативи на підставі наявної інформації про ймовірнісні розподіли результату та при виборі відповідних критеріїв для прийняття того чи іншого рішення щодо реалізації кращого з 2 – х чи більше наявних інвестиційних проектів.