
- •Значення праці в житті людини й суспільства
- •3. Економічно активне населення
- •4. Економічно неактивне населення
- •5. Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.
- •9. Соціально-економічна суть зайнятості.
- •6. Хактеристика трудових ресурсів України.
- •8. Трудовий потенціал.
- •7. Відтворення населення і ресурсів для праці
- •10. Зайнятість як елемент соціально-економічної політики.
- •2. Економіка праці в системі наук
- •11. Показники і види зайнятості. Повна, раціональна і ефективна зайнятість.
- •12. Безробіття, його показники і види. Фрикційне, структурне, циклічне безробіття. Приховане, застійне і добровільне безробіття.
- •Соціально-економічні наслідки
- •28. Порівняльна характеристика фізичного і людського капіталу.
- •13. Ринок праці: структура і моделі.
- •15. Взаємодія попиту і пропозиції на ринку праці. Механізм дії ринку праці.
- •14. Особливості праці як товару. Особливості ринкової пропозиції праці.
- •16. Стратегія регулювання ринку праці. Пасивна та активна політика на ринку праці.
- •18. Інфраструктура ринку праці. Державна служба зайнятості України.
- •25. Значення реалізації трудової кар’єри для людини, для підприємства і для суспільства
- •20. Міжнародний досвід регулювання зайнятості
- •36. Роль профспілок у соціально-трудових відносинах
- •23. Характеристика освіти та професійної підготовки з точки зору теорії людського капіталу.
- •27. Суть теорії людського капіталу
- •26. Трудовий контракт.
- •29. Методи оцінки ефективності інвестицій в людський капітал
- •30. Характеристика соціально-трудових відносин.
- •19. Сегментація ринку праці
- •31. Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в сучасних умовах
- •33. Соціальне партнерство
- •32. Якість трудового життя як критерій оцінки соціально-трудових відносин
- •34. Зміст, принципи і організація соціального партнерства.
- •35. Об”єднання роботодавців на ринку праці
- •37. Роль держави в системі соціального партнерства
- •38. Поняття, зміст і завдання організації праці.
- •39. Поділ і кооперування праці
- •40. Організація робочих місць.
- •41. Охорона і безпека праці
- •41. Трудовий процес і його раціоналізація
- •49. Система нормативів і норм праці.
- •43. Умови праці і фактори їх формування.
- •50. Методи нормування трудових процесів.
- •44. Робочий час. Режими праці і відпочинку.
- •45. Дисципліна праці як елемент її організації.
- •46. Суть і значення нормування праці.
- •47. Об”єкти нормування праці.
- •48. Аналіз трудового процесу і витрат робочого часу.
- •51. Організація нормування праці на підприємствах.
- •52. Заробітна плата, принципи її організації і її функції у ринковій економіці.
- •53. Форми і системи заробітної плати.
- •54. Тарифна система оплати праці.
- •55. Безтарифна модель організації оплати праці.
- •56. Регулювання оплати праці. Мінімальна заробітна плата
- •57. Продуктивність і рентабельність праці як основні показники її ефективності.
- •58. Методика визначення показників продуктивності праці.
- •59. Методи вимірювання продуктивності праці: натуральний, умовно-натуральний, трудовий, вартісний.
- •60. Фактори зростання продуктивності праці, їх класифікація та характеристика.
- •61. Поняття резервів росту продуктивності праці. Зв”язок факторів і резервів росту продуктивності праці. Класифікація резервів підвищення продуктивності праці.
- •62. Програми управління продуктивністю праці на підприємстві
Значення праці в житті людини й суспільства
Економіка праці в системі наук
Економічно активне населення
Економічно неактивне населення
Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.
Хактеристика трудових ресурсів України.
Відтворення населення і ресурсів для праці
Трудовий потенціал.
Соціально-економічна суть зайнятості.
Зайнятість як елемент соціально-економічної політики.
Показники і види зайнятості. Повна, раціональна і ефективна зайнятість.
Безроб, його показники, види. Фрикційне, стр-не, циклічне безроб. Приховане, застійне і
Ринок праці: структура і моделі.
Особливості праці як товару. Особливості ринкової пропозиції праці.
Взаємодія попиту і пропозиції на ринку праці. Механізм дії ринку праці.
Стратегія регулювання ринку праці. Пасивна та активна політика на ринку праці.
Способи підвищення попиту на роб силу. Способи зменшення пропозиції робочої сили.
Інфраструктура ринку праці. Державна служба зайнятості України.
Сегментація ринку праці
Міжнародний досвід регулювання зайнятості
Чинники зростання вимог до якості робочої сили
Якість робочої сили і її складові.
Характеристика освіти та професійної підготовки з точки зору теорії людського капіталу.
Роль системи освіти в іфраструктурі ринку праці
Значення реалізації трудової кар’єри для людини, для підприємства і для суспільства
Трудовий контракт.
Суть теорії людського капіталу
порівняльна характеристика фізичного і людського капіталу.
Методи оцінки ефективності інвестицій в людський капітал
Характеристика соціально-трудових відносин.
Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в сучасних умовах
Якість трудового життя як критерій оцінки соціально-трудових відносин
Соціальне партнерство
Зміст, принципи і організація соціального партнерства.
Об”єднання роботодавців на ринку праці
Роль профспілок у соціально-трудових відносинах
Роль держави в системі соціального партнерства
Поняття, зміст і завдання організації праці.
Поділ і кооперування праці
Організація робочих місць.
Трудовий процес і його раціоналізація
Охорона і безпека праці
Умови праці і фактори їх формування.
Робочий час. Режими праці і відпочинку.
Дисципліна праці як елемент її організації.
Суть і значення нормування праці.
Об”єкти нормування праці.
Аналіз трудового процесу і витрат робочого часу.
Система нормативів і норм праці.
Методи нормування трудових процесів.
Організація нормування праці на підприємствах.
Заробітна плата, принципи її організації і її функції у ринковій економіці.
Форми і системи заробітної плати.
Тарифна система оплати праці.
Безтарифна модель організації оплати праці.
Регулювання оплати праці. Мінімальна заробітна плата
Продуктивність і рентабельність праці як основні показники її ефективності.
Методика визначення показників продуктивності праці.
Методи вимірювання прод-ті праці: натур., умовно-натуральний, трудовий, вартісний.
Фактори зростання продуктивності праці, їх класифікація та характеристика.
Поняття резервів росту прод-ті праці. Зв”язок факторів і резервів росту прод-ті праці. Класифікація резервів підвищення продуктивності праці.
Програми управління продуктивністю праці на підприємстві
Значення праці в житті людини й суспільства
Праця — це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Процес праці містить три основні моменти: доцільну діяльність людини, тобто власне працю; предмет праці, на який спрямована праця; засоби праці, з допомогою яких людина впливає на предмет праці.
Розрізняють конкретну й абстрактну працю. Конкретна праця — це доцільно спрямована діяльність людини, результатом якої є створення певної споживної вартості. Абстрактна праця — це витрати людської енергії, частка затрат суспільної праці безвідносно до тієї конкретної форми, в якій вона здійснюється.
Подвійність поняття «праця» зумовлює і подвійність п змісту. Змістом конкретної праці є кількісний і якісний склад трудових функцій (відмінність у професіях, рівнях кваліфікації працівників), їх співвідно-шення і взаємозв'язок у конкретному процесі праці. Отже, конкретна праця виражає й технологічний аспект. Техніко-технологічний зміст праці індивідуальний на кожному робочому місці і перебуває під впливом перетворень у техніці, технології, змін предметів праці тощо. Загальні ознаки праці визначаються передусім формою власності і відображають відношення працівників до засобів виробництва, до продукту своєї праці. З урахуванням цих ознак праця може бути відчуженою і невідчуженою від процесу виробництва і його результатів, безпосередньо і опосередковано суспільною, вільною і вимушеною.
Часткові ознаки характеризують специфічні особливості функціонування робочої сили. За цими ознаками розрізняють такі види праці залежно від: способу здійснення — розумова й фізична; кінцевого результату праці — продуктивна й непродуктивна; рівня складності праці — складна й проста; рівня творчості — творча й нетворча. Зміст і характер праці тісно взаємозв'язані.
У процесi працi формуeться система соцiально-трудових вiдносин, що e стрижнем суспiльних вiдносин на рiвнi народного господарства, регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв.Праця — основа життeдiяльностi i розвитку людського суспiльства. Змiст i характер працi залежать вiд ступеня розвитку продуктивних сил i суспiльних вiдносин.
Роль та важливість праці в розвитку людини та суспільства проявляється в тому, що в процесі праці створюються не лише матеріальні та духовні цінності, призначені задовольняти потреби людей, але і розвиваються самі працівники, набуваючи нових навичок, розкриваючи власні здібності, доповнюючи та збагачуючи знання. Творча праця сприяє продукуванню нових ідей, вдосконаленню засобів праці, появі прогресивних технологій, нової продукції, матеріалів, енергії, котрі, в свою чергу, створюють нові потреби. Тобто внаслідок трудової діяльності задовольняються потреби людей та відбувається прогрес виробництва, виникають нові потреби та подальше їх задоволення, що надалі впливає на відтворення населення, сприяє підвищенню матеріального та культурного рівня його життя.
Отже, сутність праці полягає в тому, що праця — це процес усвідомленої трудової діяльності людини, який здійснюється заради одержання корисного результату і є, з одного боку, процесом взаємодії людини з засобами, предметами праці у межах певної технології та організації, а, з іншого боку, — процесом суспільної взаємодії між людьми.
Значення праці в житті людини і суспільства виявляється у багатьох різноманітних її функціях. Основні з них такі Праця є основним, природнім, суспільно визнаним, моральним способом задоволення всіх матеріальних і дуже багатьох духовних потреб як окремої людини, так і людства в цілому.
Праця створює суспільне багатство, пристосовує природні умови для зручності людей, опосередковує, регулює, контролює одержання людиною природних благ.
Праця формує спільноти людей, суспільство загалом і визначає суспільний прогрес. Праця та її результати визнаються суспільством як природна основа соціальної диференціації, вони є серцевиною всіх соціальних відносин.
Праця та підготовка до неї стає основною рушійною силою розвитку людини. Створюючи та вдосконалюючи матеріальні й духовні блага, людина набуває знань, трудових навичок, вміння ефекти вно взаємодіяти з іншими людьми. Праця — це визначальна сфери соціалізації людини в суспільстві.