Тема 3. Грошовий оборот, грошові потоки і їх вплив на грошову масу.

1. Зміст грошового обороту, його структура за формою платіжних засобів та економічним змістом.

2. Безготівковий і готівковий обіг як сфери грошового обороту.

3. Грошова маса в Україні: базові гроші та грошові агрегати.

4. Механізм балансування грошових потоків в окремих секторах та в обороті загалом.

5. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.

6. Монетизація економіки.

7. Регулювання швидкості обігу готівки та стабільності грошової одиниці.

8. Закон кількості грошей, необхідних для обороту.

9. Сучасні засоби платежу, що обслуговують грошовий оборот, їх економічні відмінності та особливості застосування.

Методичні вказівки.

Процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні називається грошовим оборотом. У процесі руху доходів і продуктів (товарів і послуг) виникають взаємопов’язані, але протилежні за напрямом товарні і грошові потоки. Розглянемо базову модель грошового

обороту на рисунку 3.

Рисунок 3 – Базова модель грошового обороту [ ].

На мікрорівні, у межах кругообороту окремого індивідуального капіталу, гроші є однією з функціональних форм капіталу, його складовою й елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (доходу).

На макрорівні в сукупному грошовому обороті гроші функціонують тільки як гроші і не є функціональною формою капіталу, тому їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто вона не збільшує сукупного капіталу суспільства подібно до капіталу окремого індивіда.

Сукупний грошовий оборот здійснюється здебільшого теж за рахунок наявної в обороті грошової маси, грошовий ринок перетворюється у внутрішній елемент цього обороту і забезпечує перерозподіл наявної грошової маси з метою прискорення її обігу і найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наявної їх маси, потреба в поповненні обороту додатковою масою грошей, яка може бути задоволена лише через додаткову емісію грошей.

Структура грошового обороту за відмінностями і характером економічних відносин: грошовий обіг; фінансово-кредитний сектор; ( фіскально-бюджетний оборот – частина фінансово-кредитного сектору; кредитний оборот - частина фінансово-кредитного сектору; фінансовий оборот ).

Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на безготівковий і готівковий. У сфері готівкового обігу гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів. У сфері безготівкового обігу гроші переміщуються за рахунками в банках, не виходячи за межі банківської системи.

Номінальний вираз усієї сукупності грошей у всіх формах, що перебувають в економічному обороті на визначений момент часу визначає величину грошової маси.

В основу визначення обсягу і структури грошової маси покладено агрегатний метод вимірювання пропозиції грошей. Під грошовим агрегатом розуміють групування певної категорії грошових форм відповідно до рівня їх ліквідності. В Україні обсяг грошової маси визначають за чотирма агрегатами:

М₀ – готівка поза банками;

М₁ = М₀+ депозити;

М₂ =М₁+строкові депозити в національній і іноземній валюті;

М₃ = М₂+кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінні папери власного боргу банків.

До грошової бази входять готівка поза межами банківської системи та у касах банків, а також банківські резерви комерційних банків в НБУ.

Збалансування грошового обороту, а отже, і його нормальне функціонування забезпечуються вирівнюванням двох ключових потоків - національного доходу та реалізації національного продукту. Між цими потоками існує внутрішній зв'язок, зумовлений єдністю процесу суспільного відтворення, що створює об'єктивну основу для їх вирівнювання. Ця обставина спричинює формування в процесі розподілу і використання національного доходу двох видів грошових потоків, які стосовно національного доходу можна назвати потоками відпливу і потоками припливу грошей. В загальній моделі кругообороту потік національного продукту повинен дорівнювати потоку національного доходу в іншому випадку матиме місце дефіцит державного бюджету.

Національний продукт

Національний доход

де (Х - М) - величина, що виражає чистий експорт товарів і послуг. При розрахунку величини національного продукту імпорт віднімається із суми сукупного споживання та «ін’єкцій», щоб уникнути подвійного врахування, оскільки С, І та G вже включають в себе витрати як на імпортні товари, так і на вітчизняні. С – споживчі витрати, S – заощадження домогосподарств, І – інвестиції, Т – чисті податки – різниця між податковими платежами та трансфертами (дотаціями, субсидіями і пільгами),G – державні закупівлі, Х – експорт, М – імпорт.

До потоків відпливу належать: чисті податки, заощадження сімейних господарств та оплата імпорту. Потоки припливу охоплюють: інвестиційні витрати фірм , державні закупівлі урядових структур, надходження за експортом. В обсязі потоків відпливу зменшується використання сімейними господарствами національного доходу на внутрішньому ринку продуктів, що звужує можливості реалізації виробленого національного продукту. В обсязі потоків припливу збільшується надходження грошей на внутрішній ринок, вони повертаються в основне русло свого руху, що розширює можливості реалізації національного продукту. Якщо обсяги потоків відпливу і припливу грошей будуть урівноважуватися, то потоки національного доходу і реалізації національного продукту збалансуються.

Проте урівноваженість потоків відпливу і припливу грошей може бути досягнута тільки через механізм грошового ринку, який. виконує дві важливі для урівноваження вказаних потоків функції:

1) трансформує заощадження сімейних господарств у нові види платоспроможного попиту (фірм та урядових структур);

2) завдяки коливанню кон'юнктури (попиту і пропозиції грошей) зумовлює відплив зайвих грошей на світовий ринок або приплив їх зі світового ринку у разі дефіциту пропозиції грошей.

Швидкість обігу грошей – це показник, який показує скільки разів певна грошова одиниця витрачається для купівлі товарів і послуг. Використовуючи кількісне рівняння І. Фішера, швидкість обігу грошей (V) можна визначити як співвідношення:

,

Швидкість грошового обігу можна визначити як кількість обертів, що робить грошовий агрегат М₁ або М₂, щоб забезпечити визначений рівень економічної діяльності, який дорівнює номінальному ВВП. За цією формулою швидкість обігу грошей у банківській статистиці розраховується як відношення номінальної величини ВВП (Р*Q) до агрегату М₁ або М₂. Показник V показує, скільки разів номінальна грошова маса обертається, фінансуючи сукупні видатки або доходи.

Фактори, що впливають на швидкість обігу грошей:

• зміна обсягу, структури та ефективності суспільного виробництва;

• величина і швидкість товар­них потоків на стадії обміну;

• розвиток ринкових зв'язків між суб'єктами процесу відтворення;

• збалансованість попиту і пропозиції на ринку;

• рівень розвитку маркетингу;

• рівень інфляції;

• рівень розвитку економічної інфраструктури, транспорту, торгівлі, банківської справи і ринку цінних паперів та ін.

Порівнюючи зміни обсягів ВВП і грошової маси у довгостроковому періоді, можна зробити висновок: коли грошова маса зротає скоріше, ніж ВВП, то швидкість обігу грошей зменшується: і навпаки, якщо грошова маса зростає повільніше, ніж ВВП, відбувається прискорення обігу грошей.

З показником швидкості обігу грошей обернено-пропорційно пов’язаний коефіцієнт монетизації ВВП – відношення грошової маси до номінальної величини валового внутрішнього продукту.

де К_м – коефіцієнт монетизації; М – маса грошей на кінець року, взята за агрегатом М₂; ВВП – річний обсяг виробленого валового внутрішнього національного продукту (за поточними цінами).

Оскільки усі чинники, які впливають на монетизації перебувають у тісному взаємозв’язку під дією попиту і пропозиції, тому ремонетизувати економіку за рахунок штучного збільшення пропозиції грошей неможна, а слід забезпечити попит на гроші, на який впливає рівень реального доходу. Тільки в міру зростання попиту на гроші повинна збільшуватися пропозиція грошей.

Регулювання швидкості обігу та стабільності грошей тісно пов’язане з регулюванням грошової маси в обороті. Важливою умовою забезпечення сталості грошей є відповідність фактичної маси грошей в обігу об’єктивно-необхідній кількості. Через механізм їх балансування на сталість грошей впливають фактори їх кількості та швидкості обігу. Існує декілька методів регулювання грошової маси та швидкості грошей в обігу: емісія грошей ; обслуговування державного боргу; купівля НБУ іноземної валюти; утворення депозитних грошей комерційними банками; купівля комерційними банками цінних паперів; операції придбання комерційними банками іноземної валюти; утворення кредитних грошей комерційними банками.

Зв’язок між банківськими наднормативними резервами і масою грошей в обігу характеризується грошовим мультиплікатором (коефіцієнтом експансії депозитів) – величиною множника, яка характеризує збільшення кількості грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку.

Величина грошового мультиплікатора обчислюється за формулою:

де m – грошовий мультиплікатор; MR – норма обов’язкових резервів.

Коефіцієнт експансії депозитів характеризує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку утворює кожна грошова одиниця наднормативних резервів. Додаткову суму кредитних грошей в результаті кредитної експансії можна обчислити за формулою:

де m – грошовий мультиплікатор; E – сума наднормативних резервів.

Специфічність закону обігу паперових грошей проявляється в обмеженні випуску паперових грошей їх кількістю, об’єктивно необхідною для забезпечення потреб економіки.

Кількість грошей, необхідних для обміну можна обчислити за рівнянням Фішера або за розгорнутою формулою:

де К – сума продаж товарів і послуг в кредит; П – сума платежів, термін погашення яких настав; ВП – сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів (взаємозалік).

Грошовий обіг обслуговують готівкові гроші та гроші в безготівкових розрахунках. Для розрахунків готівкою використовують банкноти та розмінні монети. Банкноти мають примусовий офіційний курс і не можуть не прийматися під час розрахунків. Монети використовують як засіб розмінювання невеликих сум, що перебувають в обігу.

Гроші в безготівкових розрахунках не мають речового вираження і існують у вигляді депозитних грошей. В Україні використовуються такі форми безготівкових розрахунків: платіжне доручення ; платіжна вимога; акредитив; вексель; чек; інкасові доручення та платіжні вимоги.

Для обслуговування депозитних рахунків використовують платіжні картки – грошові документи, що засвідчують наявність рахунка власника у кредитній установі.

В результаті опрацювання цієї теми студенти повинні засвоїти суть грошового обороту на макро- і мікрорівнях, структуру грошового обороту, економічний зміст та структуру грошового обігу; зрозуміти поняття швикості та маси грошей в обігу; навчитися застосовувати агрегатний метод для визначення кількості грошей, що обслуговують грошовий оборот, застосовувати закон маси грошей, необхідних для обігу; вміти аналізувати отримані результати та визначати тенденції розвитку економічних процесів у державі.

Запитання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте особливості грошового обігу на мікрорівні.

2. В чому полягає суть грошового обороту на макрорівні?

3. Назвіть суб’єкти грошового обороту.

4. Які основні ринки об’єднує грошовий оборот.

5. Поясніть схему грошового обігу.

6. Назвіть вхідні і вихідні потоки секторів «фірми» та «домашні господарства».

7. Охарактеризуйте вхідні і вихідні потоки держави та особливості їх балансування.

8. В чому полягає суть балансування грошового обороту в цілому?

9. Проаналізуйте структуру грошового обороту, відмінності між його секторами.

10. В чому переваги та недоліки безготівкового обігу?

11. Дайте визначення терміна «грошова маса».

12. В чому полягає агрегатний підхід до визначення грошової маси?

13. Як групуються платіжні засоби у агрегати згідно політики НБУ?

14. Який агрегат є носієм функції грошей – засобу обігу?

15. Що входить до складу грошової бази?

16. Як визначається швидкість обігу грошей?

17. Які фактори впливають на швидкість обігу грошей?

18. У чому суть закону кількості металевих грошей необхідних для обігу?

19. У чому суть закону кількості паперових грошей необхідних для обігу, наслідків його порушення?

20. Як визначається маса грошей, необхідна для грошового обігу?

21. На кого покладено функцію емісійного центру?

22. Розкрийте суть первинної та вторинної емісії грошей.

23. Охарактеризуйте механізм вторинної емісії депозитних грошей комерційними банками.

24. У чому полягає суть та призначення обов’язкових резервів?

25. Дайте визначення грошового мультиплікатора.

26. В чому полягає суть і призначення монетизації економіки?

27. Які фактори визначають зростання грошової маси?

28. Перерахуйте інструменти регулювання швидкості обігу та стабільності грошової одиниці.

29. Які засоби платежу обслуговують грошовий оборот?

30. В чому полягає різниця між банкнотами та монетами?

31. В чому полягають особливості використання та обігу депозитних грошей?

32. Охарактеризуйте форми безготівкових розрахунків.

Теми рефератів.

1. Грошовий оборот та грошові потоки на Україні.

2. Основні ринки, що взаємопов’язуються грошовим оборотом.

3. Закон кількості грошей, необхідної для обігу та використання його вимог в Україні.

4. Особливості балансування грошових потоків ін’єкцій та витрат у секторах грошового обороту.

5. Особливості використання безготівкових розрахунків в Україні.

Приклади розв’язку типових завдань.

Приклад 1. Кожна грошова одиниця, призначена для угод купівлі-продажу, обертається в середньому 6 разів протягом базового року і направляється на купівлю кінцевих товарів і послуг за ринковими цінами на загальну суму 35641 млн. грош. од..

Обчисліть величину трансакційного попиту на гроші: а) у базовому році; б) у поточному році за умови сповільнення швидкості обігу грошової одиниці на 25 % і збільшення обсягу номінального ВНП на 15 %.

Розв’язування:

З рівняння І. Фішера визначаємо трансакційний попит на гроші у базовому році:

млн. грош. од.

Аналогічно визначаємо трансакційний попит при врахуванні зміни ВНП та швидкості обігу:

млн. гр. од.

Відповідь: а) 5940,17 млн. гр. од.; б) 9108,26 млн. гр. од.

Приклад 2. Порівняйте фактичну швидкість обіговості грошей у наявному грошовому обігу з ідеальним значенням, якщо середня грошова маса за звітний період, розрахована за агрегатом М₁, становить: М₀=18 млрд. грн., сума поточних рахунків у комерційних банках склала 10 % від М₀, депозити до запитання становлять 3 млрд. грн., сума видачі - 75 % від розміру надходжень. Ідеальне значення швидкості обігу грошей – 1.

Розв’язування:

Визначаємо агрегат М₁: млрд.грн.

Визначаємо суму трансакцій, враховуючи готівку поза банками та видану з банківських кас та обчислимо величину швидкості обігу грошей:

Відповідь: швидкість обігу фактична перевищує ідеальну на 0,4 %.

Приклад 3. Згрупуйте наведені дані згідно грошових агрегатів і визначте їх величину:

а) банкноти та монети в касах банків – 35 млн.гр.одн;

б) рахунки до запитання – 90 млн.гр.одн;

в) резерви банків в НБУ – 28 млн.гр.одн;

г) валютні заощадження підприємств – 27 млн.гр.одн;

д) банкноти та монети в обігу – 170 млн.гр.одн;

е) кошти на платіжних картках – 100 млрд.гр.одн.;

ж) строкові вклади в комерційних банках – 110 млн.гр.одн.;

з) вклади за довірчими операціями – 32 млн.гр.одн.;

і) кошти на розрахункових рахунках підприємств – 50 млн.гр.одн.

Визначте показник грошової бази.

Розв’язування:

Визначимо відповідність даних згідно грошових агрегатів:

а) банкноти та монети в касах банків – М1=35 млн.гр.одн;

б) рахунки до запитання – М1=90 млн.гр.одн;

в) резерви банків в НБУ – М3=28 млн.гр.одн;

г) валютні заощадження підприємств – М2=27 млн.гр.одн;

д) банкноти та монети в обігу – М0=170 млн.гр.одн,

е) кошти на платіжних картках – М1=100 млрд.гр.одн.;

ж) строкові вклади в комерційних банках – М2=110 млн.гр.одн.;

з) вклади за довірчими операціями – М3=32 млн.гр.одн.;

і) кошти на розрахункових рахунках підприємств – М1=50 млн.гр.одн.

Згрупуйте наведені дані згідно грошових агрегатів:

М0=170 млн.гр.одн.

М1=170+(35+90+100+50)=445 млн.гр.одн.

М2=445+(27+110)=582 млн.гр.одн.

М3=582+(28+32)=642 млн.грн.

До грошової бази входять готівка поза межами банківської системи та у касах банків, а також банківські резерви комерційних банків в НБУ:

Гб=170+35+28=233 млн.гр.одн.

Приклад 4. Що відбуватиметься з номінальним ВВП, якщо пропозиція грошей зросте на 20 %, а швидкість обігу зменшиться на 30 %?

Розв’язування:

Запишемо рівняння Фішера, яке також дійсне і для темпів росту показників, що входять до нього.

ВНП = М*V

М₁ = М₀+0,2М₀=1,2М₀

V₁=V₀-0,2V₀=0,7V₀

ВНП1=М1*V1=1,2М₀*0,7V₀=0,84ВНП₀

Отже, номінальний ВВП зменшиться на 16% (0,84*100% - 100% = -16%).

Приклад 5. Порівняйте фактичну швидкість обіговості грошей у наявному грошовому обігу з ідеальним значенням, якщо середня грошова маса за звітний період, розрахована за агрегатом М₁, становить: М₀=18 млрд. грн., сума поточних рахунків у комерційних банках склала 10 % від М₀, депозити до запитання становлять 3 млрд. грн., сума видачі - 75 % від розміру надходжень. Ідеальне значення швидкості обігу грошей – 1.

Розв’язування:

Визначаємо агрегат М₁: млрд.грн.

Визначаємо суму трансакцій, враховуючи готівку поза банками та видану з банківських кас та обчислимо величину швидкості обігу грошей:

Отже, фактичне значення швидкість обігу перевищує ідеальне на 0,4 %.

Приклад 6. Виходячи з даних статистичного аналізу показників грошового обігу та економічного закону грошового обігу, розрахувати об’єктивно необхідну грошову масу в обігу на наступний рік, якщо сума товарних цін в розрахунку на рік складає 12500 млн.гр.одн., товарів проданих в кредит – 170 млн.гр.одн., сума погашення боргів за продані товари в кредит – 127 млн.гр.одн.., безготівкове зобов’язання взаємних боргів – 54 млн.гр.одн., коефіцієнт грошової маси 16 разів.

Розв’язування:

За законом грошового обігу визначимо необхідну масу грошей:

М _н =

М_н = (12500-170+127-54) /16 = 775,188 млн.гр.одн.

Отже, об’єктивно необхідна грошова маса в обігу на наступний рік становитиме 775,188 млн.гр.одн.

Завдання для самостійної роботи.

Задача 1.

Згрупуйте наведені дані згідно грошових агрегатів і визначте їх величину:

а) кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками – 28 млн.гр.одн;

б) готівкові кошти – 12 млн.гр.одн;

в) банківські резерви в НБУ – 11 млн.гр.одн;

г) короткострокові вклади фізичних осіб – 15 млн.гр.одн;

д) короткострокові цінні папери – 9 млн.гр.одн.

Визначте показник грошової бази та долю готівки в загальному обсязі грошової маси.

Задача 2.

Визначити величину окремих грошових агрегатів в Україні за умови, що: готівка на руках в населення 250 млрд.грн., строкові депозити – 175 млрд.грн., обсяг безготівкового обігу становить 50 млрд.грн., залишки на розрахункових та поточних рахунках – 130 млрд.грн., обсяг готівкового обігу становить 60 млрд.грн., кошти за трастовими операціями – 550 млрд.грн., готівка в касах банків – 138 млрд.грн.

Задача 3.

В наслідок негативних зрушень в економіці пропозиція грошей зросла в 2 рази, обсяг виробництва зріс у 1,5 рази. Проаналізуйте як зміниться швидкість обігу грошей, якщо рівень цін зріс на 50 %.

Задача 4.

Протягом року інфляція зумовила ріст цін в межах національної економіки на 45 %, грошова маса зросла з 50 до 65 млн. грн. Проте розвиток банківської системи зумовив зростання швидкості обігу грошей на 11%. Як за таких умов зміниться сукупний обсяг реалізації ?

Задача 5.

Обчисліть зміну швидкості обігу грошей в результаті вдосконалення функціонування кредитної системи, якщо грошова маса в обігу зросла з 220 до 250 млн. грн., валовий номінальний продукт зріс на 13 %, а рівень цін зріс на 6%.

Задача 6.

Якщо швидкість обігу і сукупний обсяг виробництва досить постійні (як вважали класичні економісти), то що станеться з рівнем цін, коли пропозиція грошей зросте з 2 до 6 млн.грн.?

Задача 7.

Визначити, чому буде рівний очікуваний темп інфляції, якщо темп приросту грошової маси в економіці країни складе 9 %,швидкість грошей збільшиться на 3 %, а темп приросту реального об’єму виробництва складе 8%.

Задача 8.

Кількість проданих товарів протягом року становить 180 тис.шт., ціна одиниці товару – 5 грн. Визначити середню оборотність грошової одиниці та розмір грошової маси, якщо відомо, що при підвищенні оборотності грошової одиниці на 2 оберти необхідність у грошовій масі, що обслуговує грошовий обіг, скоротилась на 40%, а при підвищенні оборотності грошової одиниці на 3 оберти – на 50%.

Задача 9

Яка кількість грошей потрібна для обігу, якщо сума цін проданих протягом року товарів становить 100 млн.грн, сума цін товарів, проданих в кредит – 35 млн.грн., сума взаємопогашаючих платежів – 40 млн.грн., сума платежів, за якими настав термін оплати – 20 млн.грн., середнє число оборотів грошової одиниці -10.

Задача 10.

Визначити кількість грошей, необхідних як засіб обігу протягом року, якщо відомо, що сума цін за реалізовані товарів становить 3500 млн.грн. Сума цін товарів, які продані протягом року з відтер мінуванням платежу, термін оплати яких не наступив – 30 млн.грн. Сума платежів за довгостроковими зобов’язаннями, термін оплати яких наступив – 182 млн.грн. Сума взаємно погашуваних платежів протягом звітного періоду – 400 млн.грн. Середня кількість обігів грошей за рік – 10 разів.

Тести для самоконтролю.

1. Гроші виступають функціональною формою капіталу:

а) на мікрорівні;

б) на макрорівні;

в) в грошовому обігу.

2. Грошовий оборот – це:

а) механічна сума оборотів грошей в межах індивідуальних капіталів;

б) процес руху грошей, який є одним цілим, що пов’язує всіх економічним суб’єктів за забезпечує реалізацію цих відносин;

в) кругооборот сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення у виробництві, розподілі, обміні і споживанні.

3. Структура грошового обороту включає:

а) грошовий обіг і фінансово-бюджетну частину обороту;

б) грошовий обіг та фінансово-кредитну частину обороту;

в) грошовий, кредитний і бюджетний обіг.

4. Уповільнення грошового обороту позитивно впливає при:

а) незмінному обсязі товарообороту;

б) зростанні ВВП;

в) загрозі знецінення грошей.

5. Вхідними потоками сектора „держава” є:

а) позики;

б) трансфертні платежі;

в) податки;

г) заробітна плата;

д) заощадження.

6. Грошова маса – це:

а) готівка, що перебуває поза банками;

б) уся готівка, емітована центральним банком;

в) гроші, що перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту.

7. Який із українських агрегатів виражає „весь спектр ліквідності, що склався”:

а) грошовий агрегат М0;

б) грошовий агрегат М2;

в) грошовий агрегат М3.

8. Який із українських грошових агрегатів виражає „ліквідні гроші”:

а) грошовий агрегат М0;

б) грошовий агрегат М1;

в) грошовий агрегат М2.

9. Який із українських агрегатів виражає „найвужчі гроші”:

а) грошовий агрегат М0;

б) грошовий агрегат М2;

в) грошовий агрегат М3.

10. Агрегат М1 містить:

а) гроші поза банками;

б) короткотермінові вклади;

в) строкові вклади у національній валюті;

г) вклади до запитання фізичних та юридичних осіб;

д) кошти за трастовими операціями банків.

11. Визначити складові грошової бази:

а) резерви комерційних банків на рахунках в НБУ;

б) касова готівка;

в) депозити в НБУ;

г) готівкові кошти, які перебувають поза банками.

12. Якщо норма обов’язкових резервів становить 100%, то грошовий мультиплікатор дорівнює:

а) 1;

б) 10;

в) 100.

13. Якщо і грошова база і грошовий мультиплікатор подвоюються, тоді маса грошей:

а) не зміниться;

б) подвоюється;

в) збільшиться більше ніж у 2 рази;

г) зменшиться вдвічі.

14. На швидкість обігу грошей впливають:

а) зміна структури влади та макрорегуляторної політики;

б) рівень життя населення;

в) розвиток кредитних відносин і банківської системи.

15. Прискорення грошового обігу стає інфляційним чинником, коли:

а) товарна пропозиція випереджає грошовий попит;

б) грошовий попит випереджає товарну пропозицію;

в) пропозиція грошей відстає від росту ВВП.

16. Якщо гроші обертаються в середньому 5 разів на рік, то кількість грошей необхідних для обслуговування обміну:

а) у 5 разів більше номінального обсягу ВВП;

б) становить 20% номінального ВВП;

в) дорівнює відношенню: 20% / номінальний обсяг ВВП.

17. Швидкість обігу грошей прискорюється, якщо очікується:

а) зниження процентних ставок;

б) зростання інфляції;

в) зниження обмінного курсу.

18. При зростанні грошової маси скоріше ніж ВВП:

а) швидкість обігу грошей збільшується;

б) швидкість обігу грошей зменшується;

в) швидкість обігу грошей є незмінною.

19. Закон грошового обігу визначає:

а) швидкість обігу грошової одиниці;

б) величину грошової маси;

в) купівельну спроможність грошей.

20. Вексель -це:

а) письмове доручення клієнта банкові на перерахування визначеної суми коштів;

б) письмовий наказ про виплату певній особі вказаної суми з поточного рахунку;

в) письмове зобов’язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений термін.