26. Класифікація витрат за статями калькулювання та економічними елементами. Залежність витрат від зміни рівня діяльності.

Основними напрямами класифікації витрат є їх поділ за економічними елементами та статтями калькуляції.

За економічними елементами витрати підприємства поділяють на:

1. Матеріальні витрати.

2. Витрати на оплату праці.

3. Відрахування на соціальні заходи.

4. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів.

5. Інші витрати.

За статтями калькуляції витрати поділяються залежно від специфіки виробництва, виду продукції, що виготовляється та відповідних складових її собівартості. Наприклад, класифікувати витрати за статтями калькуляції можна наступним чином:

1. Сировина і матеріали.

2. Основна заробітна плата виробничих робітників.

3. Додаткова заробітна плата виробничих робітників.

4. Відрахування на соціальне страхування.

5. Витрати на паливо та енергію.

6. Купівельні напівфабрикати.

7. Витрати на обслуговування і експлуатацію обладнання.

8. Розподілені загальновиробничі витрати.

Залежно від того, чи залежить рівень витрат від зміни обсягу виробництва, витрати поділяють на постійні, тобто ті, які не змінюються з динамікою обсягів виробництва, та змінні, які зростають або зменшуються прямо пропорційно до зміни обсягів виробництва продукції. Оскільки чіткого регламентування такого розподілу не існує, підприємство самостійно визначає склад постійних та змінних витрат. Складність полягає в тому, що більшість витрат важко віднести до постійних або змінних, оскільки за різних умов вони можуть мати ознак змінних або постійних витрат. Тому такі витрати називають «умовно постійними» або «умовно змінними».

До постійних витрат належать витрати на утримання адміністративного персоналу, його заробітна плата, оплата оренди, амортизація основних фондів, якщо вона нараховується не виробничим методом, витрати на соціальне страхування, та ін.

До змінних витрат відносять витрати на оплату праці основних робітників, витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, що безпосередньо використовуються у процесі виготовлення продукції.

27. Модифікація висновку незалежного аудитора згідно мса 701

Процес формування аудиторського висновку регламентується МСА 700, 701:

• безумовно-позитивна думка;

• умовно-позитивна думка;

• відмова від висловлення думки;

• негативна думка.

Аудиторський висновок вважається модифікованим, якщо до нього додається пояснювальний параграф або якщо думка аудитора не є безумовно-позитивною. Модифікується текст аудиторського висновку для таких випадків, як:

• питання, що не впливають на думку аудитора, — аудитор повинен модифікувати аудиторський висновок, додаючи пояснювальний параграф, що висвітлює: суттєве питання, яке стосується проблеми безперервності діяльності суб'єкта господарювання, існування знач­ної невизначеності, вирішення якої залежить від майбутніх подій та може вплинути на фінансові звіти, інші питання;

• питання, що впливають на думку аудитора, - умовно-позитивна думка, відмова від висловлення думки, негативна думка.

Умовно-позитивна думка висловлюється, якщо аудитор доходить висновку, що не можна висловити безумовно-позитивну думку, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом стосовно прийнятності обраної облікової політики, методу її застосування або адекватності розкриття інформації у фінансовій звітності або обмеження обсягу роботи аудитора, коли аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення та зібрати достатньо доказів, не є достатньо суттєвим і всеохопним, щоб вимагати від ау­дитора негативного висновку або відмови від висловлення думки.

Відмова від висловлення думки відбувається, коли можливий вплив обмеження обсягу є настільки суттєвим і всеохопним, що аудитор не зміг отримати достатньої кількості аудиторських доказів і, як наслідок, не може висловити думку про фінансові звіти.

Негативна думка висловлюється, якщо вплив незгоди з управлінським персоналом на фінансові звіти є настільки суттєвим і всеохопним, що аудитор доходить висновку, що висловлення умовно-позитивної думки (чи інша модифікація висновку) про звітність не є адекватним для розкриття оманливого чи неповного характеру фінансових звітів.

Види модифікованих аудиторських висновків: