-Теплопровідність

середня висока

-Хемостійкість

під дією кислот- руйнйється дія кислот та лугів аналогічна

холодні луги - підвищують міцність волокно трудніше відбілюються та фарбуються

гарячі луги - знижують волокна

органічні розчинники не діють

- Стійкість до дії сонячного проміння

висока висока

за 940 годин волокно зменшує міцність на 50% за 990 годин волокно зменшує міцність на 50 %

-Теплостійкість

150 С 160-170 С

-Горіння

Жовтим яскравим полум’ям, після горіння створюють сірий попіл, запах паленого паперу.

_і_

Тема: Волокна тваринного та мінерального походження.

1. Поняття про волокно (вовна, шовк, азбест).

2. Види, будова, та хімічний склад волокна.

3. Властивості волокна.

Волокно вовни,

- волосяне покриття тварин, яке піддається текстильній переробці у пряжу.

У текстильній промисловості використовується вовна овець, кіз, верблюдів, кролячій пух.

Будова: вовняне волокно складається з коріння та стержня. Згідно будови волокна вовни поділяються на 4 групи:

Пух: (з нього виробляють тонку вовну для високоякісних

тканин та трикотажу) Ость: (полутонка вовна для тонких костюмних та сукняних

тканин) Перехідний волос (полугруба вовна для суконних костюмних та

пальтових тканин.) Мертвий волос (груба вовна для грубосуконних тканин низької якості).

Хімічний склад - білок (кератин). Довжина - 20-450 мм. Товщина - 14-60 мкм. Колір - білий, кольоровий.

Властивості

Міцність - невисока, залежить від товщини і будови волокна;

у вологому стані міцність знижується.

Подовження - еластичне (тканини мало зминаються).

Гігроскопічність - висока 15-18 %

Стійкість до дії - висока, за 1120 годин міцність волокна

сонячного проміння знижується на 50% Теплостійкість - не висока, термостійкість - 130°С

Хімостійкість - позитивно реагує з кислотами, під дією лугів

знижує міцність, блиск.

Характерні властивості тканин

• звитість;

• звалюваніс ть (здатність вовни у процесі валки створювати войлокообразний застил);

• розтяжність;

• зсідання.

Горіння: горить тільки у полум'ї, спекається у чорну кульку, яка легко розтирається пальцями, має запах паленого пір'я.

Волокно натурального шовку,

тонкі нитки, які виробляються гусінню тутового шовкопряда. Будова: коконна нитка складається з двох елементарних шовковин, вкритих клейковидною речовиною - серицином.

Хімічний склад - білки (фіброїн - 75%, серицин - 25%,

мінеральні восковидні речовини). Довжина - 600-900 мм. Товщина - 20-30 мкм. Колір - білий.

Властивості

Міцність - вище, ніж у вовни, у вологому стані міцність

знижується.

Подовження - еластичне (тканини мало зминаються).

Гігроскопічність - висока 11 %

Стійкість до дії - нижча за всіх натуральних волокон; за 200 годин

сонячного проміння міцність волокна знижується на 50% Термостійкість - 110°С

Адсорбційність - здатність волокна накопичувати солі металів та

інших речовин, (для підвищення драперувальності

тканин) Горіння - аналогічно волокнам вовни

Мінеральне натуральне волокно - азбест -

вогнестійке, водостійке, електроізоляційне, теплоізоляційне. Використовується для спеціального одягу та як ізоляція.

Тема: "Хімічні волокна"

1. Сировина для виробництва хімічних волокон.

2. Етапи виробництва хімічних волокон.

3. Штучні волокна, їх властивості.

Хімічні волокна використовують для виготовлення тканин, одягу та предметів побуту. Розроблюються волокна нових типів, які мають цінні властивості, яких немає у натуральних волокон: термостійкі та негорючі, світлопровідні і волокна для ультрафільтрації.

Сировина для виробництва:

- штучних волокон: відходи деревини, бавовни, целюлози, металів,

скла;

- синтетичних волокон: продукти переробки газу, нафти та кам'яного

вугілля.

Етапи виробництва хімічних волокон.

1. Отримання та попередня обробка сировини: сушка сировини та обробка розчинами лугів чи кислот.

2. Виготовлення прядильного розчину (обробка сировини розчинниками).

3. Формування ниток: мокрий спосіб; сухий спосіб. Фільєра металевий ковпачок з отворами (від 24 до 12000).

4. Оздоблення ниток: промивка, біління, милования, сушка, крутка, запарювання.

5. Текстильна переробка: додаткова крутка та її фіксація, перемотка та сортировка.

Характеристика етапів виробництва хімічних волокон

I. Здобування та попередня обробка сировини.

Сировину для виготовлення штучних волокон отримують з целюлозних або бавовнянопереробних заводів. Попередня її обробка складається з очищення та хімічного перетворення в інші полімерні сполуки.

Сировину для синтетичних волокон отримують методом синтезу на комбінатах хімічних волокон; попередньої обробки вона не потребує.

II. Приготування прядильної маси.

При виготовленні хімічних волокон необхідно з твердого ви­хідного полімеру отримати тонкі текстильні нитки. Для цього полімер необхідно перевести у рідкий або пом'якшений стан методом розчинення або розплавлення полімеру.

Розчини використовують при виготовленні штучних та більшості синтетичних волокон.

Розплави використовують при виготовленні деяких синте­тичних волокон, вихідні полімери яких мають відносно невисокі температури плавлення (до 300°С) Це такі волокна, як капрон, анід, лавсан.

Прядильну масу готують за такою послідовністю операцій:

1. Розчинення або розплавлення полімеру з метою підготовки прядильної маси необхідної концентрації та в'язкості.

2. Змішування полімерів з різних партій для підвищення однорідності маси.

3. Фільтрування прядильної маси з метою вилучення з неї механічних домішок та запобігання засмічення отворів філь'єр, що може викликати обрив ниток.

4. Вилучення бульбашок повітря з розчинів полімерів з метою запобігання закупорювання отворів філь'єр та обриву ниток.

III. Формування ниток складається з таких процесів:

1. Протискування прядильної маси певними дозами крізь філь'єру.

2. Переведення ниток у твердий стан.

3. Намотування ниток на бобіни.

Формування ниток та переведення їх у твердий стан може здійснюватися по-різному:

• з розплавів;

• з розчинів мокрим способом;

• з розчинів сухим способом.

При формуванні ниток з розплавів полімерів струмки ниток з філь'єри надходять у шахту прядильної машини, де вони охолоджуються потоком холодного повітря і стають твердими.

При формуванні ниток з розчинів полімерів сухим способом в шахту прядильної машини подається гаряче повітря, яке висушує нитки і вони переходять у твердий стан.

При формуванні ниток з розчинів мокрим способом струмки ниток з шахти прядильної машини подаються в осаджувальні ванни, де внаслідок фізико-хімічних процесів нитка виділяється з розчину полімеру і переходить в твердий стан. Це найбільш трудомісткий спосіб формування.

Формування є важливішим етапом виробництва волокон, тому що на цьому етапі створюється первинна структура волокна, від чого залежить якість волокон.

Штапельні волокна, які виготовляються з розчинів полімерів, завжди формуються мокрим способом. При їх виготовленні збирають великі джути ниток з декількох філь'єр, гофрирують для надання звитості та нарізають на штапель заданої довжини.

IV. Оздоблення складається з таких процесів:

1. Вилучення домішок та забруднень з волокон (віскози, ні­трону) після мокрого способу формування.

2. Відбілювання волокон.

3. Витягування та термічна обробка. Внаслідок цього, волокна стають тонкими, змінюється їх первинна структура, завдяки чому волокна стають більш міцними та менш розтягуються. Термообробка сприяє фіксації нових розмірів.

4. Поверхнева обробка - нанесення крохмальних речовин або мастил для надання волокнам більшої гладкості поверхні, зменшення сил тертя та електризуємості.

5. Висушування ниток після мокрого способу формування та після обробки їх різними рідинами.

V. Первинна текстильна переробка складається з таких операцій:

1. Скручування елементарних ниток в комплексні та фіксація скручування.

1. Перемотування ниток на великі бобіни.

2. Оцінка якості (сортування) ниток та волокон.