Тема 5. Функції та методи менеджменту

1. Який термін відповідає визначенню: «способи впливу на окремих працівників та робочі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства»?

1. методи управління;

2. За формою впливу методи менеджменту поділяють на:

1. кількісні та якісні методи;

3. Резолюція – це:

1. конкретна вказівка виконавцю щодо певних його дій, передбачених відповідним документом;

4. До економічнихметодівуправління не належить:

1. преміювання; або підвищення по службі;

5. Методи матеріального впливу – це методи менеджменту, які:

1. враховують майнові та фінансові інтереси працівників; включають різноманітні економічні стимули;

6. Розпорядження – це:

1. деталізація конкретних шляхів і способів вирішення окремих завдань у межах окремих служб та підрозділів;

7. Нормування витрат часу, виробітку, продуктивності праці це:

1. економічні методи управління;

8. Комплексна цільова програма–це:

1. накреслений для планомірного здійснення, об'єднаний єдиною метою та зорієнтований на певні терміни комплекс взаємопов'язаних завдань, а також конкретних соціальних, економічних, наукових, технічних, організаційних заходів;

9. До соціально-психологічнихметодів не відносять:

1. усні розпорядження;

10. Метод переконання являє собою:

1. вплив на наявні у працівника стимули з використанням логічних та психологічних прийомів з метою перетворення завдання у свідомий обов'язок, внутрішню потребу працівника виконувати доручення;

11. До адміністративнихметодівуправління не належать:

1. присвоєння почесного звання.

12. Методи непрямого впливу – це методи менеджменту, які:

1. створюють умови для впливу на керовану систему менеджменту.

13. Економічні регулятори господарської діяльності – це:

1. система важелів непрямого економічного впливу держави і керуючих підсистем організацій, яка використовується для стимулювання і дестимулювання певних напрямів виробничо-господарської діяльності організацій;

14. Планування у менеджменті – це:

1. конкретизація цілей у системі показників соціально-господарської діяльності організації та розроблення стратегії й тактики виробничої, управлінської діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту і виконання розроблених планів.

15. Соціальне планування – це:

1. конкретизація цілей соціального розвитку колективу організації та розроблення стратегії й тактики їх досягнення.

16. Методи, націлені на деталізацію планів, регулювання виробничого процесу і господарської діяльності, забезпечення чітких дій апарату управління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства – це:

1. оперативно-розпорядчі методи управління;

17. За напрямком впливу на керований об'єкт методи менеджменту поділяють на :

1. методи прямого та непрямого впливу;

18. Постанова – це:

1. прийнятий колегіальним органом управління (з'їздом, конференцією, колегією, комісією, правлінням) розпорядчий акт, який визначає шляхи вирішення важливих питань для всієї організації чи її певної підсистеми.

19. До якісних методів менеджменту не відносять:

1. калькуляції;

2. розпорядження.

20. Нормативне соціальне прогнозування – це:

1. визначення засобів, необхідних і достатніх для досягнення можливих станів об'єкта управління або заданих цілей, оптимальних шляхів руху об'єкта до певної мети;

21. За способом врахування інтересів працівників методи менеджменту поділяють на:

методи матеріального, владного та морального впливу;

22. За формою впливу методи менеджменту поділяють на:

кількісні та якісні методи;

23. До кількісних методів менеджменту не відносять:

вказівки.

24. Методи владного впливу – це методи менеджменту, які:

націлені на впорядкування функцій, обов'язків і прав працівників, регламентацію та нормування їх діяльності (штатні розписи, регламенти діяльності, положення про виконавців, договори, накази, розпорядження, догани тощо);

25. Методи морального впливу – це методи менеджменту, які:

спрямовані на підвищення соціально-господарської активності; включають етичні норми, моральні стимули, методи встановлення хороших взаємин між керівником і підлеглими тощо;

26. Наказ – це:

письмове вирішення певного завдання з переліком конкретних шляхів, строків, порядку, відповідальних осіб і форм контролю;

27. Директива – це:

рішення про цілі перспективного розвитку окремих структурних підрозділів, підприємств, організацій, господарських систем та галузей.

28. Перевірка достовірності прогнозу носить назву:

верифікація;

29. Соціальний прогноз – це:

конкретне уявлення про стан колективу в майбутньому, інформація про цілі соціально-економічного розвитку, необхідні для їх досягнення засоби;

30. Пошукове соціальне прогнозування – це:

визначення можливих станів об'єкта управління в майбутньому на основі тенденцій його розвитку в минулому і натепер;