208. Землекористування як екологічна система - це

-оцінювання технічної можливості й екологічної безпеки проведення робіт, пов'язаних з поліпшенням земель і підвищенням родючості ґрунтів;

+територіальний комплекс оптимальних взаємозв'язків ґрунту, організму і атмосфери через склад і структуру угідь, систему землеробства, повітряне середовище;

-система правових, економічних та соціальних основ охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля;

-поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки;

-система еколого-економічних обгрунтувань із забезпечення досягнення раціонального використання землі.

209. Землевпорядний проект - це

+сукупність документів зі створення нових форм організації території з подальшим екологічним, економічним, соціальним, технічним і юридичним обґрунтуванням, що забезпечить раціональне використання і охорону земель;

-збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці площі оброблюваних земель на підставі зростаючих вкладень праці і засобів виробництва, застосування передових технологій, більш сучасних форм організації виробничого процесу;

-система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів;

-процес, який містить сукупність виробничих операцій за рішенням проект­них завдань;

-сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних

-утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

210. Стале землекористування - це

-соціально-демографічні характеристики, зайнятість, за потреби міжетнічні відносини, рівень життя, якість розвитку соціальної сфери, стан суспільної думки (оцінка, цінності та очікування населення);

-поділ території, що виходить з об'єктивних закономірностей природних умов, територіального поділу праці, формування територіально-виробничих комплексів різних масштабів і структури, необхідності збереження екологічної рівноваги та гармонійного розвитку економіки адміністративно-територіальних утворень;

+ така система земельних і суспільно-виробничих відносин, при якій досягається оптимальне співвідношення між економічно доцільним і екологічно безпечними видами використання земель і забезпечується економічне зростання матеріальних і духовних потреб населення;

-зведення в систему наявних даних економічного моніторингу, створення систем балансових рівнянь на основі розрахунку коефіцієнтів кореляції для територій, що дають змогу постійно поповнювати оперативну базу даних і моделювати розвиток господарського комплексу, системи землекористування та економічні показники;

-встановлення такого правового ре­жиму окремих категорій земель, який, відповідав би їх основному господарському приз­наченню і забезпечував належне вико­ристання цих земель шляхом досягнення максимального ефекту у здійсненні мети землекористування з урахуван­ням корисної взаємодії землі з іншими природни­ми факторами.