Лекція 13 Непрямі податки

Непряме оподаткування

1. Сутність ПДВ, його зародження та розвиток.

2. Платники, об’єкт та база оподаткування ПДВ

3. Операції, що звільняються від оподаткування ПДВ. Ставки ПДВ.

4. Податкове зобов’язання та податковий кредит.

Податкові періоди, терміни подання податкової декларації.

Загальна характеристика, види, переваги та недоліки непрямих податків

За формою оподаткування розрізняють прямі і непрямі податки. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. У світовій практиці існують три види непрямих податків: акцизи, фіскальна монополія і мито.

Нині в Україні стягуються акцизи, які в свою чергу складаються з універсального та спе­цифічних акцизів і мита. Непрямі податки на відміну від прямих мають свої переваги і недоліки. Вони ефективніші в фіскальному аспекті, оскільки оподатковують споживання, яке в свою чергу є більш стабільною і негнучкою величиною, ніж прибутки. Від них важко ухилитись і досить легко контролювати їх сплату.

Непрямі податки не впливають на процеси нагромадження, але вони регресивні в соціальному аспекті І здійснюють досить знач­ний вплив на загальні процеси ціноутворення.

У податковій практиці існують три форми універсальних акцизів: податок з продажів (купівель) у сфері оптової або роздрібної торгівлі, податок з обороту і податок на додану вартість. Об'єктом оподаткування податку з продажу (купівель) у ланках оптової чи роздрібної торгівлі є валовий дохід на кінцевому етапі реалізації чи виробництва товарів, тобто оподаткування провадиться лише один раз, на одному ступені руху товарів. Податок з обороту також стягується з валового обороту, але вже на всіх ступенях руху товарів. Із цим пов'язаний значний недолік податків цієї групи — кумулятивний ефект, який полягає в тому, що в об'єкт оподаткування включаються податки, які були сплачені раніше, на попередніх етапах руху товарів.

Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, але об'єктом оподаткування виступає вже не валовий оборот, а дода­на вартість, що зберігає переваги податку з обороту, але водночас ліквідує його головний недолік — кумулятивний ефект.

Фіскальна монополія — це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво певних видів товарів, або ціноутворення і реалізацію.

При повній монополії держава залишає за собою виключне право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими нею цінами. Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків стягнення мита має за мету не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної структури експорту і імпорту. Залежно від мети введення розрізняють наступні види мита: статистичне, фіскальне, протекціоністське, антидемпінгове, преференційне, зрівняльне.

Переваги непрямих податків пов’язані насамперед з їхньою роллю у формуванні доходів державного бюджету. Непрямим податкам властиве швидке надходження. Відбулася реалізація – проводиться перерахування податку. Це у свою чергу дає кошти для фінансування видатків. Оскільки непрямі податки охоплюють товари народного споживання і послуги то високою є імовірність їх повного надходження. Споживання більш-менш рівномірне в територіальному розрізі, а тому непрямі податки знімають напругу в міжрегіональному розподілі доходів. непрямі податки справляють значний вплив на саму державу. Використовуючи всі свої можливості й важелі, вона повинна забезпечити відповідні умови для розвитку виробництва і сфери послуг, адже чим більший обсяг реалізації, тим більші надходження в бюджет. Єдина проблема при цьому – правильний вибір товарів для акцизного оподаткування. Непрямі податки впливають і на споживачів. При вмілому їх застосуванні держава може регулювати процес споживання, стимулювання його в одних напрямах і стримуючи в інших.

Головним недоліком непрямих податків є те, що їх сплата не залежить від розміру доходів платника. Враховуючи, що рівень споживання має певний мінімум, питома вага цих податків у доходах громадян тим вища, чим нижчий рівень доходів. Т.ч. непрямі податки стають тяжким тягарем для малозабезпечених верств населення.