4. Види трудового договору.

Правовий договір про тимчасову роботу. Тимчасовими визнаються роботи, що тривають не більше 2 місяців.

При укладені трудового договору для тимчасової заміни відсутнього працівника, за яким зберігається його місце роботи, строк договору не може бути більше 4 місяців.

Угода сторін про тимчасовий характер роботи повинна бути застережена в наказі. Власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку змінити обумовлений строк тимчасової роботи.

Трудовий договір з тимчасовим працівником вважається продовженим на невизначений строк, якщо він пропрацював понад 2 чи 4 місяці і жодна із сторін не зажадала припинення трудових відносин.

Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються протягом певного періоду року – сезону, що не перевищує 6 місяців.

До сезонних галузей віднесенні лісова промисловість, торф’яна промисловість, сільське господарство, санітарно-курортні галузі.

Особи, які приймаються на сезонні роботи, попереджаються про сезонний характер трудових відносин і про це зазначається у наказі чи розпорядженні про прийом на роботу.

Організаційною формою зайнятості населення є надомна робота. Працівник, який уклав трудовий договір з підприємством, установою чи організацією про виконання роботи на дому особистою працею з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, що виділяються підприємством, або набуваються за рахунок коштів цього підприємства, вважається надомником. Власник оба уповноважений ним орган може дозволити надомнику виготовляти вироби з власних матеріалів із використанням особистих механізмів та інструментів.

Переважне право на укладання трудового договору на дому надається жінкам, які мають дітей до 15 років; інвалідам і пенсіонерам незалежно від виду призначеної пенсії; особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію; особам з пониженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах; особи, які здійснюють догляд за інвалідами чи членами сім’ї, які тривалий час хворіють і за станом здоров’я потребують догляду; особам, які зайняті на роботах з сезонним характером виробництвом (в міжсезонний період), а також тим хто навчається в учбових закладах з відривом від виробництва.

Особи, які володіють майстерністю виготовлення народних художніх промислів, сувенірних виробів або оригінальної упаковки для них, можуть бути прийняті як надомники незалежно від роду їх діяльності і роботи на інших підприємствах.

Надомники укладають з підприємством письмовий договір; на них поширюється колективний договір, який діє на підприємстві.

Надомники працюють у вільному режимі без регламентації початку і закінчення роботи.

На надомників, які раніше не працювали, трудові книжки заводяться після здачі ними першого виконаного ними завдання.

Трудовий договір про роботу за сумісництвом.

Сумісництво – це виконання працівником, крім своєї основної роботи, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, на тому ж або іншому підприємстві. Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за основним місцем роботи не потрібно.

Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватись керівником підприємств разом з профспілкою лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначиться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження також встановлюється для вагітних жінках та осіб до 18 років.

Керівники державних підприємств, установ, їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, творчої діяльності), (державні службовці).

Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом, повинен пред’явити паспорт та інші документи, передбачені законодавством. Трудова книжка не вимагається.

Запис у трудову книжку відомості про роботу за сумісництвом проводиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.

Оплата праці за сумісників здійснюється за фактично виконану роботу.

Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно за основним місцем роботи.

Не є сумісництвом: літературна робота, яка оплачується з фонду авторського гонорару; технічна, медична, бухгалтерська експертиза з разовою оплатою; педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш ніж 240 годин на рік та інші.

Від сумісництва необхідно відрізняти суміщення професій (посад). Суміщенням професій (посад) вважається виконання роботи за декількома професіями на одному і тому ж підприємстві чи в організації протягом робочого дня нормальної тривалості.

Суміщення відрізняється від сумісництва наступними ознаками:

1. при суміщенні робота виконується в межах одного трудового договору, а при сумісництві укладаються 2 або більше договорів (основний і за сумісництвом);

2. суміщення можливе лише за місцем основної роботи, а сумісництво – на тому ж або на іншому підприємстві;

3. при суміщенні робота виконується в межах робочого часу, а при сумісництві – у вільний від основної роботи час.

Умова про суміщення професій (посад) може бути додатковою угодою трудового договору, яка встановлюється при узгоджені сторін. Для застосування суміщення необхідна згода працівника.

Трудовий договір з фізичною особою – роботодавцем.

Відповідно до статті 24 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Реєстрації підлягають трудові договори фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників (та фізичних осіб для виконання роботи, пов’язаної з наданням послуг (няньки, кухарі)).

При реєстрації трудового договору фізична особо – суб’єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи – подає паспорт, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності, довідку відповідно державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код.

Працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи повинен подати паспорт, трудову книжку, довідку відповідно державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код.

Відповідальна особа центру зайнятості в день подання документів фізичною особою трудового договору реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів. Трудовому договору присвоюється номер за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата реєстрації.

Трудові книжки ведуться у загальному порядку і зберігаються у самих працівників.

Усі внесені роботодавцем – фізичною особою записи у трудову книжку підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував договір, і засвідчується його печаткою.

Наймані працівники що працюють і фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

На таких працівників поширюється трудове законодавство.

Контракт - це двостороння угода, що-вимагає згоди працівника. Він може впроваджуватися тільки на підставі законів України. Контракт, як особлива форма трудового договору, повинен бути спрямований на забезпечення умов для виявлення ініціативи і самостійності працівника з огляду на його Індивідуальні здібності і професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника. Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.

Контракт укладається у письмовій формі, в двох екземплярах і підписується роботодавцем і працівником. Контракт набуває чинності з моменту підписання його сторонами, або з моменту, вказаного у контракті І може бути змінений тільки з їхньої згоди.

Контракт - це строковий трудовий договір. Він може бути переукладений на новий термін тільки за згодою сторін. .

Змістом контракту є взаємні зобов'язання сторін. Контракт не повинен повторювати обов'язки з посадових інструкцій. В ньому повинні бути виділені основні обов'язки, основні результати, необхідні для підприємства і за які буде виплачена визначена винагорода. Обов'язкам працівника повинні відповідати обов'язки власника, зокрема щодо матеріального забезпечення працівника, розміру посадового окладу та ін.

У контракті можуть бути визначені додаткові, порівняно з чинним законодавством, пільги і компенсації за рахунок підприємства. Можуть бути передбачені матеріальні санкції при достроковому припиненні контракту з ініціативи працівника або роботодавця без поважних причин.

Роботодавець зобов'язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту.

У випадку невиконання чи неналежного виконання сторонами умов контракту він може бути достроково розірваний з попередженням відповідної сторони за два тижні.

За два місяці до закінчення терміну дії контракту за згодою сторін він може бути укладений на новий термін.