2. Загальний порядок прийняття на роботу

Відповідно до ст. 24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціаліст, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Довідку ЖЕКу або сільрад про останнє заняття.

Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України пред’являють військовий квиток. Звільнені з місць відбування кримінального покарання зобов’язані пред’явити довідку про звільнення.

Відповідно до ст. 25 КЗпП України при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Виділяють такі етапи оформлення трудового договору:

1. подача працівником заяви про прийом на роботу з представленням необхідних документів;

2. візи певних посадових осіб і резолюція власника або посадової особи, що має право прийому на роботу;

3. видання власником, або уповноваженим ним органом наказу про зарахування працівника на роботу на основі досягнутої угоди;

4. пред’явлення наказу працівнику під розписку

5. внесення в трудову книжку запису про прийом на роботу;

6. ознайомлення власником або уповноваженим ним органом працівника під розписку в особистій картці.

До початку роботи роботодавець зобов’язаний: роз’яснити працівнику його права та обов’язки, проінформувати про умови праці; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними засобами для роботи; проінформувати працівника з техніки безпеки та протипожежної охорони.

Зазначені дії роботодавець повинен здійснити до того, як працівник приступить до роботи, оформляючи при цьому відповідні документи.

Законом заборонено укладати трудовий договір з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота, протипоказана за станом здоров’я.

Працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, дошкільних та навчально-виховних установ та інших підприємств, установ і організацій, професійна діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити розповсюдження інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, а також працівники зайняті на важких роботах, повинні проходити обов’язкові попередні періодичні медичні огляди (ст. 169 КЗпП України). Витрати на організацію медичного огляду несе власник або уповноважений ним орган.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (ст. 26 КЗпП України).

Встановлювати випробування – це право, а не обов’язок власника.

Якщо працівник відмовляється від випробування, трудовий договір не може вважатися укладеним.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийомі на роботу: для осіб, які не досягли 18 років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів, осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної служби, інвалідів, направлених на роботу, згідно з рекомендацією медико-соціальної експертизи; при направленні на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію; при прийомі на роботу тимчасових та сезонних працівників та в інших випадках, передбачених законодавством. Перелік не є вичерпним.

Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках за погодженням профспілкою – 6 місяців.

Для робітників строк випробування не може перевищувати одного місяця.

При відсутності робітника на роботі в період випробування, воно може бути продовжене на відповідну кількість днів відсутності.

Оцінку відповідності працівника обумовленій роботі дає власник або уповноважений ним орган. Ця оцінка повинна бути дана до закінчення строку випробування, оскільки звільнення може відбутись також до закінчення цього строку.

Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

При незадовільному результаті випробування звільнення працівника з роботи проводиться без погодження з профспілкою. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення (суд).

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки заводяться на всіх працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності або у фізичної особи, які працюють понад 5 років.

На осіб, які працюють за сумісництвом трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. За бажанням працівника власник або уповноважений ним орган може провести запис відомості про роботу за сумісництвом в трудовій книжці окремим рядком.

До трудової книжки заносяться відомості про працівника ПІБ, дата народження, про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації, відомості про стягнення до неї не заносяться.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

Трудові книжки зберігаються на підприємствах, як документи суворої звітності, а при звільнені працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Усі записи в трудову книжку вносяться власником або уповноваженим органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомості про роботу, перевезення, а також про погодження та заохочення тощо, виправлення виконує власник або уповноважений орган, який зробив відповідний запис.

До трудових книжок за місцем роботи окремим рядком вносяться з посиланням на дату, номер та найменування відповідного документа такі записи:

1. про час служби у ЗСУ із зазначенням дати призову і дати звільнення;

2. про час навчання в професійних навчально-виховних закладах;

3. про час навчання у вищих навчальних закладах та про час перебування в аспірантурі та ординатурі;

4. про роботу як членів колгоспу – у тому разі, коли чинним законодавством передбачено зарахування цієї роботи до загального трудового стажу працівників;

5. про час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, у тому числі за престарілим, який досяг 80-річного віку;

6. безробітним особам – про період одержання допомоги по безробіттю. Цей запис заноситься до трудової книжки органом державної служби зайнятості населення.

Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб, зберігаються безпосередньо у працівників.

Фізичні особи, які використовують найману працю, роблять запис до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівником трудових договорів, що зареєстровані у встановленому порядку в державній службі зайнятості.

Внесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, яка зареєструвала письмовий трудовий договір, і засвідчується її печаткою.

Особа, яка загубила трудову книжку, зобов’язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку з написом «Дублікат» в правому верхньому кутку першої сторінки.