2.7. Висновки

1. Технічний потенціал енергозбереження – рівний економії ПЕР, що може бути досягнена за фіксований проміжок часу доступними засобами в залежності від стану науково-технічного рівня даного соціуму.

Економічний потенціал енергозбереження (ЕПЕ) – це частина технічного ПЕ, яка може бути прибутково впроваджена при наявності інвестиції, ЕПЕ завжди менший від технічного, оскільки регламентується окупністю та іншими вимогами до інвестицій.

2. Енергоємність продукції – відношення річного обсягу спожитої енергії (в натуральному обчисленні) до річного обсягу продукції (в натуральному, та вартісному обчисленні). Аналогічно визначають електричну, або теплову ємність продукції.

3. Важливим фактором стримування рівня споживання ПЕР є впровадження науково - обґрунтованих норм і нормативів енергоспоживання. Впровадження стандартів дозволяє обґрунтувати економічні санкції та стимули щодо енергокористування.

4. Постановою КМ України від 15.07.97р. №786 на кожному виробництві пропонується встановлювати норми витрат ПЕР для кожного виду продукції, а на підприємстві в цілому бажано визначити укрупнені норми енерговитрат на одиницю зведеної продукції. Також нормативи вважають доцільним впроваджувати і для галузей. Норми витрат ПЕР визначаються як наскрізні показники. До них включають всі витрати ПЕР на кожному етапі виробництва.

5. Важливим засобом активізації процесів енергозбереження є узгодження інтересів підприємств, що виробляють і споживають ПЕР. Підставою для такого узгодження є розподіл між сторонами економії ПЕР, що отримані в результаті заходів з енергозбереження, замість введення в дію нових чи розширення діючих енергогенеруючих потужностей.

6. Один з методів енерго-економічного аналізу ґрунтується на визначенні технологічного паливного числа (ТПЧ) процесу чи виробу. ТПЧ – це сумарні затрати всіх ПЕР на даній та попередніх стадіях виготовлення виробу, що перераховані на обсяг первинного палива за винятком ТПЧ, яке заощаджене внаслідок використання вторинних ресурсів, що виникли впродовж процесу виготовлення виробу.

2.8. Питання для самоконтролю

1. Дайте означення та поясніть зміст таких понять як: пряма економія ПЕР; непряма економія ПЕР; структурна економія ПЕР.

2. Які енергозатрати називають марнотратними (неефективними)? Поясніть на конкретних прикладах з вашого досвіду, чи з преси.

3. Що таке: теоретичний потенціал енергозбереження; технічний потенціал енергозбереження; економічний потенціал енергозбереження та енергозберігаючий потенціал поведінки?

4. Дайте означення та поясніть зміст понять: енергоємність продукції; електропаливний коефіцієнт; теплоенергетичний коефіцієнт; якість та ефективність?

5. Яке значення для обмеження енергоспоживання має стандартизація та нормування використання ПЕР? Поясніть на конкретних прикладах.

6. Що таке питомі витрати ПЕР? Запишіть та поясніть вираз для розрахунку питомих витрат ПЕР на конкретному виробництві. Візьміть будь – яке віртуальне виробництво, структура якого вам відома.

7. Що таке баланс паливно – енергетичних ресурсів? Придумайте віртуальне виробництво і складіть для нього БПЕР.

8. Вкажіть відомі вам економічні методи заохочення до енергозбереження. Поясніть їх зміст.

9. Що є критерієм економічної ефективності заходів з енергозбереження? Як його (критерій) розрахувати? Запишіть та поясніть відповідні вирази.

10 Якими міркуваннями та розрахунками обґрунтовується рішення щодо економічної доцільності впровадження заходів з енергозбереження?

11. На чому ґрунтується енерго – економічний аналіз використання ПЕР? Що є основним поняттям у такому аналізі?

12. Які є основні форми енерговидатків? Поясніть зміст кожної з них та запишіть вирази для їх розрахунку.

13. Який зміст вкладається у поняття „ первинна енергія” ? Як її можна розрахувати? Яка інформація для цього потрібна і де її можна отримати?

14. Що таке „похідна енергія”? Чи можете ви розрахувати цю величину придумавши собі якесь віртуальне виробництво? Запишіть вираз, який представляє цю величину.

Рекомендована література

1. М.П.Ковалко, С.П.Денисюк. Енергозбереження - пріоритетний напрямок державної політики України.- Київ: УЕЗ, 1998. – 506 с.

2. В.Е. Аракелов, А.І.Кремер.Методические вопросы экономии энергоресурсов. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 192 с.

3. Ключевые проблемы энергетической ситуации в мире на рубеже ХХ – ХХ1 веков: Материалы Всес. конф. «Основные направления и проблемы развития энергетики СССР на перспективу. Ч.2. Секция энергетического баланса страны и регионов».- Москва, 1989. – С. 50 - 65.

4. Н.В. Гнедой, М.И.Минц. Проблемы энергосбережения в народном хозяйстве Украины и размещение энергоемких производств. Там же. С. 103 – 115.

5. Методы разработки материальных балансов. / Ред. П.А. Калинина, П.П.Карпова. – М.: Экономика, 1977. – 228 с.

6. В.И. Разин, А.И.Симборский , Е.М. Волков. Влияние структурных изменений в химической и нефтехимической промышленности Украины на энергосбережение и загрязнение окружающей среды. // Проблемы энергосбережения. – 1993. – вып. 10. – С. 11 - 18.

7. Дежкоменергозбереження України. Наказ № 46 від 07.05.2001 р. Про затвердження міжгалузевих норм витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються на Україні. Зар. в Мінюсті України 10.12. 2001 р. за № 688/5879.

8. Дежкоменергозбереження України. Типова регіональна методика нормування питомих витрат паливно – енергетичних ресурсів у суспільному виробництві. Київ. – 2000. - 95 с.

9. А.Н. Алабовський, С.М. Константинов, І.А. Недужий. Теплотехника. – Київ: Вища школа, 1986. С. 84 – 87.

10. Д.П. Гохштейн. Современные методы термодинамического анализа энергетических установок. – М.: Энергия, 1969. – 368 с.

11. Ю.С. Архангельський, І.І. Коваленко. Межотраслевой баланс. – К.: Вища школа, 1988. – 248 с.

12. Инструкция о порядке составления отчетного топливно - энергетического баланса предприятия (организации) за 1985 год по форме № 1 – ТЭБ . – М.: ЦСУ СССР , 1985. - 96 с .

13. Т.Г. Поспелова., Хасан Юссеф. Учет показателей энергосбережения при проектировании развития электроэнергетических систем. // Электричество. – 1996. - № 9. – С. 4 – 9.

14. Л.Д. Хабачев, В.С. Шарыгин. Проблемы согласования экономических интересов производителей и потребителей энергии при осуществлении энергосбережения. // Пром. Энергетика. – 1995. -№ 2. – С. 2 – 4.

15. А.А. Макаров., В.П. Чупятов. Возможности энергосбережения и пути их реализации. // Теплоэнергетика. 1995. - № 6.- С.2 – 6.

16. В.Е. Тонкаль, С.П. Денисюк, Ю.А. Вихрев. Методы и средства разработки и внедрения региональных комплексных научно – технических программ энергосбережения. Ч.1 і Ч.2 – Київ: ІПЕ НАНУ, 1995.- 304 с.

17. В.Е. Тонкаль, М.И. Минц. Теоретические и прикладные проблемы энергосбережения. // Вісн. АН УРСР. – 1990. – № 1. – С. 37 – 44.

18. Повышение уровня энергоэффективности. Создание центров энергосбережения в ННГ. Ред. Майк Роббинс. Проект Тасис. ЕС.- 2000.- 27с.

19. ДСТУ 2155-93. Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективн. заходів з енергозбереження. / - Київ: Держстандарт України, 1993.

20. Е.А. Поликарпов. Об эффективности вложений средств предприятий в энергосберегающее электрооборудование. // Пром. энергетика. – 1996. - № 6. – С. 10 11.

21. С.Е. Розин, Я.М. Щелоков. Энергетический анализ общественного производства.// Пробл. Энергосбережения.- 1991. - Вып. 8. – С. 49 - 57.

22. С.Е. Розин, В.Г. Чижевский, Я.М. Щелоков. Методика энергетического анализа промышленных технологий. Тез. Докл. Всесоюзн. науч. – техн. Сов. «Вопросы усовершенствования технико – экономических расчетов в энергетике». – Ленинград, 1987. – С. 110 - 111.

12